Основні теоретичні положення. Щільність розвідувальних виробок визначають в залежності від виду корисної копалини, складності геологічної будови та рекомендованого співвідношення запасів
Щільність розвідувальних виробок визначають в залежності від виду корисної копалини, складності геологічної будови та рекомендованого співвідношення запасів різних категорій (дані приведені в таблицях 2.1, 2.2).
Загальна кількість виробок розраховується за формулою :
n = 1,5·S/l2 (2.1)
де S – площа родовища, м2; l – відстань між виробками,м.
Таблиця 2.1 – Відомості про щільність мережі розвідувальних виробок
| Група за складністю будови | Відстань між виробками для запасів категорій, м | ||
| А | В | С1 | |
| для родовищ залізних руд | |||
| – | 100-300 | 400-600 | |
| – | – | 50-100 |
Закінчення таблиці 2.1
| для родовищ марганцевих руд | |||||
| Група за складністю будови | Відстань між виробками для запасів категорій, м | ||||
| А | В | С1 | |||
| 100-150 | 200-300 | ||||
| – | |||||
| – | 50-100 | 50-100 | |||
| для родовищ свинцево-цинкових руд | |||||
| Група за складністю будови | Відстань між виробками для запасів категорій, м | ||||
| А | В | С1 | |||
| 40-50 | 80-100 | 160-200 | |||
| – | 50-75 | 100-150 | |||
| – | – | 20-100 | |||
Таблиця 2.2 – Відомості щодо щільності мережі розвідувальних виробок, що застосовувались під час розвідки будівельного й облицювального каменю
| Гру-па скл. | Типи родовищ | Відстань між виробками для запасів категорій, м | ||
| А | В | С1 | ||
| Родовища простої геологічної будови, представлені великими масивними або пластоподібними покладами однорідного складу з витриманими фізико-механічними та іншими властивостями, передбаченими кондиціями, з непорушеним або слабо порушеним заляганням, з рівномірним розподілом корисних та шкідливих компонентів | 200-300 | 300-400 | 400-600 | |
| У комплексі з детальними геофізичними дослідженнями, достовірність яких підтверджена на родовищах (ділянках), що розробляються | ||||
| Горизонтально залягаючі або полого падаючі пластоподібні тіла, непорушені або слабо порушені тектонічними процесами | 100-200 | 200-300 | 300-400 | |
| Пласти, що моноклінально залягають, круто падають, зім’яті в складки або пластоподібні тіла витриманої будови, товщини і якості сировини, слабо порушені розривною тектонікою | за простяганням: | |||
| 100-200 | 200-300 | 300-400 | ||
| за падінням: | ||||
| 25-50 | 50-100 | 100-150 |
Закінчення таблиці 2.2
| Родовища складної геологічної будови, представлені лінзо- і пластоподібними покладами з невитриманими кількісними і якісними показниками, ускладнені розвитком тріщинуватості або інших процесів (карстоутворення, вивітрювання та ін.) з нерівномірним розподілом корисних або шкідливих компонентів | – | 50-100 | 100-200 | |
| Родовища дуже складної геологічної будови, представлені лінзо- і пластоподібним покладами, дайками і жилами з мінливими потужністю або якістю сировини, порушені тектонічними розривами або значним розвитком тріщинуватості або інших процесів, що змінюють якість корисної копалини, з дуже нерівномірним розподілом корисних або шкідливих компонентів | – | – | 50-100 |
Для визначення нормативної вартості ГРР складають кошторис – особливий фінансовий документ, в якому визначена повна вартість виконання геологорозвідувальних та супутніх видів робіт, які передбачені проектом.
Проектування та визначення кошторисної вартості ГРР проводять із використанням методичних вказівок та вимог щодо проведення окремих видів ГРР та Збірників укрупнених кошторисних норм на геологорозвідувальні роботи (ЗУКН).
Витрати часу, праці та матеріальних ресурсів при проходженні гірничорозвідувальних виробок визначаються в залежності від глибини, площі поперечних перерізів канав, шурфів і горизонтальних підземних виробок, міцності гірських порід.
Технічною нормою виробітку (Нвир) називають ту кількість одиниць роботи, яку робочий або бригада повинні виконати за одиницю часу при найбільш раціональному використанні доступних засобів і оптимальній організації праці. Під одиницею роботи розуміють один кубічний метр вийнятої породи, один погонний метр бурової свердловини, одна проба, один квадратний кілометр площі зйомки.
Технічною нормою часу (Нч) називається час, що необхідний для виконання одиниці роботи при зазначених умовах
Крім норм виробітку і часу, які наводяться для певні види робіт існують комплексні норми, які враховують декілька видів робіт (наприклад проходку гірничої виробки, прибирання породи, кріплення гірничих виробок тощо).
Для розрахунку вартості будь-якого виду геологорозвідувальних робіт необхідно встановити об’єм робіт в одиницях робіт. Знаючи об’єм робіт в одиницях робіт і норми виробітку для виконання даного виду робіт, можна визначити час необхідний для виконання цих робіт:
, (2.2)
де Т – число змін при роботі бригади (бригадо-зміна); Нвир – норма виробітку на 1 бригадо-зміну; V – об’єм робіт.
Або знаючи об’єм робіт в одиницях робіт і норми часу для виконання даного виду робіт:
, (2.3)
де Т – число змін при роботі бригади (бригадо-зміна); Нч – норма часу в бригадо-змінах на одиницю робіт (додатки Б.1, Б.2, Б.5); V – об’єм робіт.
Склад бригади та норми витрат часу в людино-днях на 1 бригадо-зміну (Нв.ч) визначають користуючись нормами витрати праці інженерно-технічних працівників на проходку гірничорозвідувальних виробок (додатки Б.3, Б.4, Б.6).
Знаючи денну тарифну ставку (Д) посад і професій виконавців геологорозвідувальних робіт (видається викладачем) можна визначити витрати на оплату праці:
. (2.4)
Крім цього слід врахувати, що тривалість робочої зміни на відкритих роботах – 6,65 годин, на підземних роботах – 6,00 годин. Нормами часу також передбачено 40-годинний робочий тиждень при виконанні робіт на поверхні та у шурфах глибиною до 5м та 36-годинний робочий тиждень у підземних гірничих виробках та у шурфах глибиною понад 5м.
У випадку відсутності у таблицях ЗУКН кількісного значення необхідного показника (відстань, довжина, глибина, площа тощо) застосовується норма для показника, найближчого за значенням.
Вихідні дані
Кожен із студентів отримує індивідуальне завдання для розрахунку і документації гірничорозвідувальної виробки за типовою схемою.
Завдання
Кожен студент повинен: провести аналіз конкретних ситуацій згідно виданого варіанту, змоделювати поперечний переріз та план гірничої виробки або зарисовку дна, стінки чи покрівлі користуючись фактичними даними опису; визначити об’єм робіт на проходку виробок по категорія порід і об’єм додаткових робіт пов’язаних з проходкою (кріплення гірничих виробок, водовідлив тощо); розрахувати час на виконання робіт та вартість робіт.
Порядок виконання роботи
Наведемо приклад розрахунку канави на родовищі титано-магнетиту. Ширина дна канави по корінних породах 0,5 м, рихлі відклади представлені глинистими обводненими суглинками товщиною 1,5 м. Площа поперечного перерізу канави по рихлих породах S1=1,5 м2, а по корінних породах S2=0,3 м2. Журнал опису порід складений у результаті проходження канави по середній лінії дна наведений у вигляді таблиці 2.3.
Перш за все необхідно визначити категорії міцності порід які пройдені канавою і занести їх у колонку №3 таблиці 2.4 (відповідно ІІІ, VI і ІX).
Таблиця 2.3 – Журнал опису канави
| Точка закладання канави | Опис порід | Кількість погонних метрів по дну канави | Елементи залягання порід | Примітка |
| Точка А, азимут 90о Точка В, кінець канави | Вапняки марморизовані | 0–3 | 340о  70о Пн-Сх
| |
| Амфіболітові гнейси | 3–8 | 350о 80о Пн-Сх (контакт з вапняками)
| ||
| Титано-магнетитове тіло | 8–12 | 360о 90о Сх (західний контакт)
| ||
| Амфіболітові гнейси | 12–18 | 10о 70о Зх (східний контакт)
|
Визначити об’єм порід різних категорій V1 – об’єм порід ІІІ категорії, V2 – об’єм порід VІ категорії, V3 – об’єм порід ІХ категорії. L1 – загальна довжина канави, L2 – загальна кількість погонних метрів порід VІ категорії, L3 – загальна кількість погонних метрів порід ІХ категорії, тоді:
V1=S1·L1; V1=1,5 м2·18 м=27 м3
V2=S2·L2; V2=0,3 м2·14 м=4,2 м3
V3=S2·L3; V3=0,3 м2·4 м=1,2 м3
Користуючись додатками Б.1 та Б.2 необхідно визначити норми часу в бригадо-змінах та використовуючи формулу 2.3 розрахувати норми часу на виконання робіт.
Використовуючи додатками Б.3 та Б.4 необхідно визначити склад бригади та користуючись тарифними ставками згідно формули 2.4 розрахувати обсяги витрат на оплату праці. Усі визначені показники занести у відповідні колонки таблиці 2.4.
Результати роботи повинні містити :
– план та поперечний переріз даної гірничорозвідувальної виробки із визначеними параметрами;
– таблицю, до якої заносять результати розрахунків витрат часу та праці.
Оформлення звіту
Звіт про виконану роботу повинен містити пояснювальну записку з вирішеними завданнями.
Контрольні запитання
1. Дайте характеристику щільності геологорозвідувальних виробок.
2. Що таке кошторис?
3. Що технічна норма виробітку?
Що таке технічна норма часу?
4. Схарактеризуте способи розрахунку норм часу на виконання робіт.
5. Як розраховують вартість робіт?
Література
1. Ларін К.Л. Геологорозвідувальна справа: підручник / К.Л. Ларін, Г.Ф. Виноградов, В.С. Шабатин. – К.: Либідь, 1996. – 336 с.
2. Милосердина Г.Г. Задачник по геологоразведочному делу / Г.Г. Милосердина. – М.: Недра, 1968. – 212 с.
| . Таблиця 2.4 – Приклад розрахунків норм часу та витрат праці при проходженні гірничорозвідувальних виробок | 
|
Лабораторна робота № 3