ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ 3 страница

В фойє, танцювальних залах і аудиторіях допускається влаштування естрад, розмір яких по­винен бути не менше 4 х 3 м.

При сценах С-1 ¸ С-6 і естрадах Е-4 ¸ Е-6 необхідно, а при естрадах Е-1 ¸ Е-3 рекомендується передбачати приміщення очікування виходу на сцену відповідно до 5.7 цих Норм.

Таблиця 14

Місткість залу для глядачів, місць Тип естради або сцени1)
Театрально-концертний зал універсальний концертно-танцювальний зал
Від 100 до 200 Е-1, Е-2, Е-3
Понад 200 до 300 Е-2, Е-3 Е-2, Е-3, Е-4
Понад 300 до 500 Е-3, Е-4, С-1 , С-2, С-3 Е-3, Е-4, Е-5
Понад 500 до 700 Е-4, Е-5, С-2, С-3, С-5
Понад 700 до 1000 Е-5, Е-6, С-3, С-4, С-5, С-6
1) Сцени С-4 та С-6 передбачаються в об'єктах для будівництва у містах, що не мають будинку театру. Естради допускається обладнувати містками. Для естрад Е-2 ¸ Е-6 допускається не передбачати будівельний портал, що відділяє авансцену від естради завісою.

Приміщення технологічного забезпечення сцени (естради), приміщення, що обслуговують сцену (естраду), і виробничі

6.4 Склад і площі приміщень технологічного забезпечення сцени (естради), приміщень, що обслуговують сцену (естраду), і виробничих слід примати згідно з таблицею 15.

Таблиця 15

 

Найменування приміщень Одиниця виміру Площа1), м2 (або % від площі сцени)3), не менше Додаткові вказівки
при естраді при сцені
Е-1, Е-2 Е-3 Е-6 С-1 С-3, С-5 С-4, С-6
Звукоапаратна 2) м2 -  
Кабіна диктора (мовна) – " – - - -  
Світлопроекційна 2) – " – - За місткості залу 500 і більше місць
Кінопроекційна 2) – " – На два кінопроектори Див. Табл. 2
Світлоапаратна 2)   – " – За місткості залу 500 і більше місць
Тиристорна – " – - -  
Суміщена світлоапаратна та тиристорна – " –   - Для сцен – за місткості залу 500 і менше місць; для естрад – за місткості залу 400 і більше місць
Кімната відпочинку робітників сцени – " – - -  
Санвузли з умивальниками в шлюзі – " –  
Душові – " – -  

С. 18 ДБН В.2.2-16-2005

Закінчення таблиці 15

 

Костюмерні 3) % Слід передбачати за місткості залу 300 і більше місць
Гримерно-перукарські 3) % Площею не менше 10 м2
Склади об'ємних та станко- вих декорацій, сценічної електроапаратури, меблів, бутафорії і реквізиту 3) -"–                 -    
Кімната художника 3) -"– Площею не менше 40 м2
Столярна майстерня 3) -"–   Площею не менше 30 м2
Механічна майстерня 3) -"– Площею не менше 10 м2
Сейф згорнутих декорацій Згідно з 3.39 цих Норм
  1) Для об'єктів, що призначені для постійних театральних гастролей, допускається змінювати склад та збільшувати площі приміщень згідно з завданням на проектування. 2) Допускається розташовувати в загальному приміщенні світлопроекційну та світлоапаратну, за місткості залу для глядачів до 700 місць допускається розташовувати і кінопроекційну, а за місткості залу до 400 місць –також і звукоапаратну. 3) Відсотки слід визначати від площі сцени.  

6.5 Артистичні вбиральні слід передбачати за місткості залу 200 і більше місць; за меншої
місткості для цієї мети слід використовувати кімнати для роботи гуртків.

Площу артистичних вбиралень необхідно визначати з розрахунку 10 м2 на кожні 100 місць у залі для глядачів, але не менше двох площею 15м2 кожна.

6.6 У універсальних залах допускається передбачати трансформацію для багатофункціональ­ного їх використання з урахуванням влаштування необхідних для цієї мети складських і техно­логічних приміщень та встановлення спеціального обладнання.

6.7 В універсальному концертно-танцювальному залі слід передбачати горизонтальну ділянку
підлоги перед естрадою (сценою), яка б давала можливість використовувати її для проведення
масових заходів (свята, зустрічі, вечори відпочинку, танцювальні вечори, дискотеки, ділові ігри,
симпозіуми, лекції, аукціони тощо).

Клубний комплекс

Група приміщень для відпочинку та розваг

6.8 Норми площі приміщень для відпочинку та розваг на одного відвідувача слід приймати
згідно з таблицею 16.

Таблица 16

Найменування приміщень Площа на одного відвідувача, м2, не менше Додаткові вказівки
Вітальня 1,6-2,4 Площею не менше 30 м2
Зимовий сад 2,4-3,6 Площею не менше 30 м2
Бар з підсобними приміщеннями 2-2,7 Уточнювати згідно з вимогами до підприємств громадського харчування
Ігрові: гральних автоматів настільних ігор   4-6 1,6-2,4 Площею не менше 30 м2
Більярдна 2,4-3,6 Площею не менше 30 м2

ДБН В.2.2-16-2005 С. 19

Закінчення таблиці 16

Танцювальний зал (дискотека) 1,5-2,0 На площі залу необхідно передбачати естраду не менше 3 х 4 м
Допоміжні приміщення танцювального залу (дискотеки) місткістю 150 осіб і більше*):        
комора меблів 0,05 Площею не менше 10 м2
комора музичних інструментів та сценічної апаратури Площею не менше 6 м2
кімната музикантів (артистична) при естраді Площею не менше 15 м2
адміністративне приміщення Площею не менше 12 м2
художнього керівництва Площею не менше 12 м2
комплекс звукоапаратної, світлоапаратної та відеопроекційної Площею не менше 25 м2
*) За місткості більше 200 місць необхідно передбачати окремий вестибюль з гардеробом та санвузлом, буфет (їдальню), кулуари.

Лекційно-інформаційна група приміщень

6.9 Норми площі лекційно-інформаційної групи приміщень на одного відвідувача слід прий­мати згідно з таблицею 17.

Таблиця17

 

 

Найменування приміщень Площа1) на одного відвідувача, м , не менше Додаткові вказівки
Аудиторія2) (кінозал) 0,8-1,2 Слід влаштовувати естраду на площі аудиторії
Кулуар аудиторії 0,2-0,4 Допускається об'єднувати з вестибюлем, вітальнею
Виставочний зал 3,0-4,5 Площею не менше 50 м2
Навчальний кабінет (бізнес-клас) 2,0-2,6 Площею не менше 24 м2
Зал свят та обрядів 2,4-3,6 Площею не менше 50 м2
Бібліотека Склад і площі приміщень слід приймати за завданням на проектування та СН 548
Відеокомплекс _ Згідно з вимогами цих Норм та за завданням на проектування
Комп'ютерний зал 6,0 Площа визначається згідно із завданням на проектування з урахуванням габаритів обладнання
Інтернет-кафе  
1) 3 врахуванням підсобних приміщень і комор. 2) За місткості аудиторії 120 та більше відвідувачів слід додатково передбачати проекційну на один кінопроектор (допускається на два кінопроектори), а в аудиторіях меншої місткості – місце для пересувної кіно– або відеустановки.

6.10 Бібліотеки в клубах, центрах дозвілля слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 та СН 548 з урахуванням можливості безпосереднього зв'язку з вестибюлем, який забезпечує в разі потреби ізоляцію бібліотеки від інших приміщень, що мають звуковий фон більше 50-60 дБА.

Бібліотеки з обсягом фондів від 5 до 15 тис.од. зберігання проектують, як правило, з одного приміщення площею від 50 до 100 м2, а бібліотеки з фондами 15-25 тис.од. зберігання – одного –трьох приміщень сумарною площею від 100 до 200 м2 відповідно до місткості.


С. 20 ДБН В.2.2-16-2005

Гуртково-студійна група приміщень

6.11 Норми площі гуртково-студійної групи приміщень на одного відвідувача слід приймати згідно з таблицею 18.

Таблиця 18.

Найменування приміщень Площа на одного відвідувача, м2, не менше Додаткові вказівки
Приміщення гуртків:    
хорового та за інтересами 1,4-1,8  
універсального призначення, театрально-драматичного, образотворчого мистецтва, технічного (без великогабаритного обладнання), кіно-, фотогуртки 2,0-3,6  
культури побуту (домоводства), оркестрового, музичних ансамблів 2,5  
танцювального, циркового, техніч­ного (з великогабаритним облад­нанням), художніх промислів та ремесел 4-6  
Комори, вбудовані шафи 0,1 площі при­міщень гуртків Додатково до площі гуртків образо­творчих, кіно-, фото, оркестрового, художніх промислів та ремесел; в решті випадків – на площі гуртків
Кімнати керівників гуртків   Одне приміщення на 100-150 учасників гуртків площею не менше 12 м2
Роздягальні з душовими при залах хореографи, циркового мистецтва, драматичної студії 1,4-1,5  

6.12 Висоту приміщень, наведених у табл. 16-18, до низу виступних конструкцій слід приймати,
м, не менше:

3,6 – у танцювальному залі, аудиторії, виставочному залі, зимовому саду, залі свят та обрядів;

4,2-4,8 – у приміщенні танцювального гуртка та залі фізкультурно-оздоровчих занять;

6,0 – у приміщенні циркового гуртка.

Група фізкультурно-оздоровчих приміщень

6.13 Основні та допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчих споруд слід проектувати за
вимогами ДБН В.2.2-13. Орієнтовні розміри та пропускна спроможність приміщень і залів для
різних видів фізкультурно-оздоровчих занять наведені у таблиці 19.

Таблиця 19

 

 

Вид занять Розмір приміщення, м, не менше Найменша висота від підлоги до низу виступних конструкцій стелі, м Пропускна спроможність, люд. у зміну  
довжина ширина  
1. Групові заняття із загальнофізичної підготовки (включаючи ігри з м'ячем) 18 24 12(9) 12 4,8 20 25  
2. Ритмічна гімнастика, хореографія, жіноча оздоровча гімнастика 12 9 12 9 3,9 3,9 25 15  
3. Настільний теніс (на один стіл) 2,7  
4. Елементи боротьби 12 5 3,9 3,9 12 15  
5. Заняття з використанням тренажерів і снарядів для розвитку сили і витривалості*) Площею не менше 25 м2 3,9 Одна на кожну одиницю облад­нання чи снаряд  
 
*) Розміри приміщень цієї групи визначаються залежно від кількості відвідувачів згідно з завданням на проектування із розрахунку 4,5 м2 на кожний вид обладнання чи снаряд  

.



ДБН В.2.2-16-2005 С. 21

6.14 Площі роздягалень із зберіганням домашнього одягу в закритих шафах наведено у таблиці 20 (при цьому врахована необхідна кількість місць, проходів належної ширини, а також розміщення в роздягальні мийки для ніг та умивальника).

Таблиця 20

Контингент тих, хто займається в залі Площа роздягальні на одну людину, м2, за кількості тих, хто одночасно користується цією роздягальнею
менше 20 від 20 до 30 від 31 до 50 більше 50
Діти до 10 років 2,8 2,6
Діти старші 10 років і дорослі 2,1 1,8 1,7 1,5

6.15При приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять для зберігання переносного обладнання та інвентаря слід передбачати інвентарні.

6.16Приміщення для відпочинку тих, хто займається, слід приймати з розрахунку 3,0 м2 на одне
місце (площею не менше 24 м2), кількість місць складає 15 % пропускної спроможності приміщень
(залів).

6.17Кімнати інструкторів (тренерів) рекомендується передбачати загальними (для чоловіків і
жінок) із розміщенням у них кабіни для переодягання площею 1,0 м2, при цьому площа кімнат
визначається з розрахунку 2,5 м2 на одне місце, але не менше 12 м2 кожна.

6.18У центрах дозвілля можливо розміщення приміщень медико-відновлювального призначення. При їх проектуванні слід керуватися нормативними документами з проектування ліку­вальних, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд.

6.19Санітарно-гігієнічні вузли і душові фізкультурно-оздоровчого комплексу слід приймати
згідно з вимогами ДБН В.2.2-13.

6.20 Площі службових і адміністративно-господарських приміщень на одного відвідувача
клубу, центру дозвілля слід приймати:

- кімнати адміністративного

та обслуговуючого персоналу. . . 0,03 м2, але не менше 12 м2 ;

- приміщення клубного активу .... 0,02 м2, але не менше 12 м2;

- господарські комори................. 0,01-0,03 м2, але не менше 10 м2.

7 НОРМАТИВНІ НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КОНСТРУКЦІЙ

7.1 Будівельні конструкції у будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-7, СНиП ІІ-7, СНиП ІІ-12, СНиП ІІ-22, СНиП ІІ-23, СНиП ІІ-25, СНиП 2.01.07, СНиП 2.01.15, СНиП 2.02.01, СНиП 2.03.01, СНиП 2.03.03, СНиП 2.03.06, ГОСТ 27751. Нормативні навантаження для розрахунку конструкцій будинків кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля слід приймати за дійсними навантаженнями, але не менше зазначених у таблиці 21.

Таблиця 21

Назва приміщення або конструкції Нормативне навантаження, кПа(кН/м2) Коефіцієнт надійності за навантаженням
Приміщення комплексу для глядачів, репетиційні зали, приміщення для занять артистів 1,3
Живописно-декораційна, столярна та слюсарно-механічна майстерні, приміщення для монтажу декорацій, пральні та фарбувальної, склади, коридори, балкони та тераси 1,3
Сцена 1,3
Естрада, авансцена, ар'єрсцена та карман 1,3

С. 22 ДБН В.2.2-16-2005

Закінчення таблиці 21

 

Приміщення світлоапаратної, світлопроекційної та кіно­проекційної, приміщення звукофікації, радіо, телебачення та зв'язку, пожежного поста-диспетчерської За дійсним навантаженням, але не менше 3 1,3
Насосна пожежного та господарського водопроводів, приміщення електроприводів сцени, тиристорна, вентиляційні камери, автотрансформаторна, дросельна За дійсним навантаженням, але не менше 4 1,3
Інші приміщення 1,4
Горищні перекриття та підвісні стелі Вага обладнання плюс 0,75 кН/м2 1,4
Колосниковий настил 1,4
Робочі галереї сцени За дійсним навантаженням, але не менше 3 1,3
Перехідні та освітлювальні містки сцени За дійсним навантаженням плюс 0,75 кН/м2 на обслуговуючий персонал 1,4
Сталеві балки для встановлення блоків декораційних підйомів За дійсним навантаженням 1,3
Елементи колосникового настилу на зосереджене навантаження в середині прогону 1,4
Консолі полиць сейфа для зберігання згорнутих декорацій 1,3
Клапани та засувка люка-провалу 5 Вертикальне нормативне навантаження 1,3
Каркас протипожежної завіси (можливо з кожного боку), протипожежні двері складів та штори в прорізах 0,04 Горизонтальний нормативний тиск 1,2
  Примітка. Горизонтальні нормативні навантаження на перила (огорожі) сходів, балконів, терас будинку театру і робочих галерей сцени, а також перехідних містків слід приймати 1,5 кН/м2 з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,2.  

7.2 Нормативне вертикальне навантаження для обертового круга та кільця сцени (врізних чи ба­рабанних) з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати, кПа (кН/м2):

- для планшета (настилу)........................................... 5

- для балок та стояків................................................. 3

- для настилу і балок трюму барабанних

(врізних) круга та кільця......................................... 1

Нормативне горизонтальне навантаження на планшет круга та кільця з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати 0,06 х 5 = 0,3 кН/м2 (де 0,06 – коефіцієнт тертя).

7.3 Нормативне навантаження на планшет виїзної площадки (хури) з коефіцієнтом надійності за
навантаженням 1,3 слід приймати 2 кН/м2.

7.4 Нормативне навантаження від декоративних, софітних і індивідуальних підйомів з
коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,2 слід приймати, кН/м2:

- декораційних............................................................ 4

- індивідуальних підйомів.......................................... 5

- софітних – за фактичним навантаженням від ваги ферм і обладнання

При цьому слід враховувати коефіцієнт надійності за навантаженням 1,2 на динамічне наван­таження від пересування сценічного обладнання і коефіцієнт зниженння при сполученні наван­тажень 0,8 на неодномоментність завантаження сценічного обладнання.


ДБН В.2.2-16-2005 С. 23

8 АКУСТИКА ЗАЛІВ І ЗАХИСТ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ШУМУ

8.1 Для забезпечення умов акустичного комфорту в залах слід виходити з об'єму повітря на одне
місце для глядача залежно від призначення залу (аудиторій, залів для глядачів), м3:

- драматичних театрів............................................... 4-5

- музично-драматичних і театрів музкомедії........... 5-7

- клубів, центрів дозвілля, універсальних залів . ….. . 4-7

- опери та балету....................................................... 6-8

- кінотеатрів, відеозалів............................................. 4-6

8.2 Розміри, форма й обриси поверхонь залів і аудиторій повинні сприяти рівномірному роз­
поділу ранніх (в основному, перших) інтенсивних відбиттів у зоні місць для глядачів, підвищенню
дифузності звукового поля і виключати можливість виникнення концентрації звукових відбиттів та
луни.

8.3 В аудиторіях і залах для глядачів необхідно забезпечити ранніми інтенсивними відбиттями місця для глядачів, розташовані на відстані більше радіуса гучності. Запізнення перших відбиттів для залів з мовними програмами не повинно бути більше 30 мс, для залів з музичними програмами – не більше 80 мс.

8.4 Рекомендований час реверберації в залах різного призначення визначається для частот 500-2000 Гц залежно від об'єму приміщення.

Акустичний розрахунок необхідно вести для 75 % заповнення залу глядачами.

Розрахунки акустичних параметрів необхідно робити в частотному діапазоні 63-6000 Гц *). До­пускається відхилення розрахованої частотної характеристики часу реверберації від оптимальної на ± 10 %.

Для залів драматичних, музично-драматичних і лялькових театрів допускається зменшення часу реверберації на частоті 125 Гц до 25 %, а для залів театрів опери та балету, театрів музичної комедії і концертних залів – збільшення на частоті 125 Гц до 25 %.

Таблиця 22

Приміщення Середні у залі рівні звукового тиску у дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц Рівні шуму, ДБА
Кінозал
Кінопроекційна (для формату 35 мм)
Фойє

8.5У залах кінотеатрів та відеозалах необхідно передбачати для стіни за екраном опорядження,
що поглинає звук, з коефіцієнтом звукопоглинання на середніх частотах не менше 0,6 у діапазоні
частот від 63 Гц і вище.

8.6Рівень фонового акустичного шуму під час кінопоказу при відсутності глядачів, вимкненій
апаратурі звуковідтворення, працюючих електророзподільній апаратурі, кінопроекторах із фільмокопією, установках опалення, вентиляції і кондиціювання повітря не повинен перевищувати
значень, наведених у таблиці 22.

8.7Вентиляційні камери, насосні й інші приміщення з інженерним обладнанням, що є джерелом
шумів і вібрацій, не допускається розташовувати над, під і суміжно з залами для глядачів і репетиційними, естрадами, студіями звукозапису, апаратними й іншими приміщеннями, які вимагають
захисту від шуму.

8.8 При розрахунку проникаючого шуму необхідно враховувати шуми від джерел шуму в
суміжних приміщеннях, приміщеннях над та під тими, які захищаються, шумів ззовні, якщо приміщення, яке захищається, має зовнішню стіну, та від припливної та витяжної систем вентиляції.

*) За відсутності даних по коефіцієнтах звукопоглинання оздоблювальних матеріалів на частотах менше 125 Гц і більше 4000 Гц допускається вести акустичний розрахунок в діапазоні 125 ¸ 4000 Гц.


С. 24 ДБН В.2.2-16-2005

8.9 Через студію та апаратну звукозапису не допускається транзитне прокладання санітарно-технічних мереж (вентиляційних коробів, каналізації, водопроводу).

8.10 Допустимий рівень шуму в залі, студії звукозапису і в апаратних повинен бути згідно з
вимогами СНиП II-12, СТ СЭВ 4867 та ВНТП-212 з врахуванням СанПиН 3077.

9 ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ

9.1 У будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід передбачати
господарсько-питне, протипожежне та гаряче водопостачання, каналізацію і водостоки.

9.2 У будинках кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля гарячу воду слід
подавати в буфети, санітарні вузли, кінопроекційну, артистичні вбиральні, душові, гримерні-перукарні, кімнату лікаря, виробничі майстерні, а в гуртково-студійні та інші приміщення – згідно з
завданням на проектування.

9.3 Господарсько-питне, протипожежне і гаряче водопостачання, каналізацію та водостоки слід
проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-13, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, ВСН 52,
а також вимогами цього розділу і розділу 14.

9.4 Внутрішні водопровідні мережі будинків кінотеатрів, відеокомплексів, клубів, центрів
дозвілля з естрадами слід передбачати об'єднаними: господарсько-питними – протипожежними.

Внутрішні водопровідні мережі будинків театрів, клубів, центрів культури та дозвілля зі сце­нами повинні бути відокремленими: господарсько-питні та протипожежні.

Об'єднання мереж можливо у випадках, коли міський водопровід забезпечує подавання роз­рахункової витрати води з напором, необхідним для роботи протипожежних пристроїв.

9.5 Внутрішні водопровідні мережі слід виконувати: з одним вводом – у кінотеатрах,
відеокомплексах, клубах, центрах дозвілля з естрадами за кількості встановлюваних пожежних кранів
не більше 12; з двома вводами – у цих же будинках та спорудах за кількості встановлюваних
пожежних кранів більше 12, а також у театрах, клубах, центрах дозвілля зі сценами. При двох вводах
приєднання до зовнішньої кільцевої водопровідної мережі повинно передбачатися з розподільною
засувкою між вводами.

9.6 Для обліку води, що споживається, на вводах у будинки культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно встановлювати лічильники. Підбір та встановлення лічильників слід
виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01.



php"; ?>