Становлення державної влади в Україні
Простежимо процес формування та завоювання державної влади в Україні у XX ст. До Лютневої (1917 р.) буржуазно-демократичної революції в Російській імперії Україна не мала державності, а відтак і суверенної влади. Першою спробою встановлення державності і формування влади була організація 4 березня 1917 р. в Києві Центральної Ради, лідером якої було обрано професора М.С.Грушевського. Рада своїм Першим Універсалом від 10 червня 1917 р. проголосила автономію України у складі Росії, а Четвертим від 11 січня 1918 р. – незалежність УНР. Однак Центральна Рада не була дієздатною державною владою, оскільки не мала організаційної структури, яка дала б їй можливість здійснювати владу, вона не була легітимною, не мала впливу на всю Україну чи хоча б на більшу її частину. Дії влади були непослідовними, а саму Раду роздирали протиріччя та чвари, що й зумовило невдоволення народу, посприяло її поваленню й натомість захопленню влади за підтримки німецьких військ гетьманом П.Скоропадським 29 квітня 1918 р. Ця влада являла собою форму монархічного правління. Проіснувавши до 13 листопада того ж року й не здобувши підтримки народу гетьманат була повалений, а на зміну йому прийшла Директорія УНР – колективне правління на чолі з В. Винниченком – Голова, С. Петлюрою – Головний отаман республіканського війська та членами уряду Ф.Швецем, О.Андріївським, А. Макаренком. Еволюція Директорії відома: поступово вона перетворилась на суто авторитарну владу військового міністра С. Петлюри, який замість демократії встановив фактично режим особистої влади. Це обумовило обурення народу, збройний виступ проти неї, і зрештою повалення.
Паралельно з цими процесами у Харкові 11–12 грудня 1917 р. з’їздом робітничих, селянських і солдатських депутатів, який відбувався під беззаперечним впливом більшовиків, було проголошено Радянську владу. Фактично до початку січня 1919 р. ця влада існує формально і знаходиться в Москві, аж 6 січня 1919 р. Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України прибуває до Харкова і тепер уже проголошує Українську Соціалістичну Радянську Республіку – УСРР. УСРР упродовж 1919 – 1920 рр. розповсюдила свою владу на центральні і східноукраїнські землі. Західноукраїнські землі увійшли до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини. До кінця 1922 р. УСРР формально була суверенною, незалежною державою, а фактично підпорядковувалася більшовицькій центральній владі в Москві.
З 30 грудня 1922 р., після створення Союзу РСР, державна влада в Україні втрачає свій суверенітет, стає квазідержавною, бо контролюється союзною владою. З липня 1990 по грудень 1991 р. відбувається становлення нинішньої української державності і влади, а завершується цей процес прийняттям 28 червня 1996 р. Конституції України, яка законодавчо закріпила усі українські державницькі досягнення.
Питання для самоконтролю.
- Без яких відносин неможливе організоване існування суспільства? Чому?
- Як визначав сутність влади М. Вебер? Спробуйте обґрунтувати його думку.
- Дайте характеристику складовим елементам влади.
- дайте визначення політичної влади. Поясніть його сутність.
- Охарактеризуйте особливості політичної влади.
- Визначте сутність державної влади.
- У чому сутність особистостей державної влади?
- Що означає суверенітет державної влади та її публічність?
- Що являє собою засоби (ресурси) влади? Поясніть де і коли можуть застосовуватись економічні, соціальні, культурно-інформаційні та силові засоби влади.
- Які засоби влади є найбільш дієвими* Чому? Їх ефективність?
- Назвіть способи володарювання.
- Назвіть та дайте характеристику шляхів досягнення влади.
Завдання для самостійної роботи.
1. Спробуйте дати оцінку діючої державної влади в Україні з позиції виборця.
2. Охарактеризуйте революційність «помаранчевої революції».
Тема 6. Політичні режими
План лекції