А. Інгібування ліпопротеїнліпази
В. Посилене утворення АТФ за рахунок гліколізу, що підвищує витрату субстратів енергоутворення
С. Зниження синтезу РНК, що забезпечує синтез білків
Д. Утворення особливого білку “кахектину”
Е. Всі вище перераховані c. 244
2.9.27. У хворої діагностовано рак молочної залози. Яка принципова відмінність пухлинної клітини?
А. Потенційна безмежність розмноження
В. Швидкість поділу
С. Зміна напряму диференціації
Д. Зниження функціональних можливостей
Е. Збільшення функціональних можливостей c. 243
2.9.28. Яке дослідження довело, що нормальні власні гормони можуть спричинювати розвиток пухлини?
А. Дослід з пересадкою яєчника в селезінку
В. Досліди Хюбнера і Тодаро
С. Спостереження Роуса
Д. Експлантація пухлин за Тимофеевським
Е. Індукція пухлин проведена Ямагіва та Ішакава c. 239
2.9.29. Які вчені вивчали клітини пухлин у культурі тканин?
А. О. Тимофеевський
В. П.Роус
С. Ямагіва і Ішікава
Д. Ю.Конгейм
Е. Беренблюм і Моттрам с.
2.9.30. Відомо, що в розвитку пухлин важливе значення відіграють протонкогени. Що таке протоонкоген?
А. Ген нормальної клітини з її системи регуляції поділу
В. Ген властивий лише пухлинній клітині
С. Ген із системи генів мітохондрій
Д. Попередник генів еукаріотів
Е. Ген вірусу, що спричинює канцерогенез c. 243
2.9.31. У хврої рак стравоходу. Які механізми захисту від пухлин має організм?
А. Імунологічна реактивність
В. Таких механізмів неає
С. Ангіогенін
Д. Інвазивний ріст
Е. Втрата контактного гальмування c. 245
2.9.32. У хворого діагностовано рак язика. Які механізми захисту від пухлин має організм?
А. Тумор-некротизуючий фактор
В. Таких механізмів неає
С. Ангіогенін
Д. Інвазивний ріст
Е. Втрата контактного гальмування c. 245
2.9.33. Тварині втирали в шкіру смолу, для того щоб викликати пухлинний ріст. Які механізми захисту від пухлин має організм?
А. Система природніх кілерів
В. Таких механізмів неає
С. Ангіогенін
Д. Інвазивний ріст
Е. Втрата контактного гальмування c.245
2.9.34. Жінка скаржиться на затвердіння в молочній залозі. При обстеженні запідозрили злоякісну пухлину. Що визначає ступінь злоякісності пухлин?
А. Здатність викликати кахексію
В. Експансивний ріст
С. Втрата контактного гальмування
Д. Безмежне розмноження клітин
Е. Посилення гліколізу c. 239
2.9.35. У хворого діагностовано пухлину в кишківнику. Що визначає ступінь злоякісності пухлин?
А. Здатність метастазувати
В. Експансивний ріст
С. Втрата контактного гальмування
Д. Безмежне розмноження клітин
Е. Посилення гліколізу c. 240
2.9.36. У піддослідних тварин, шляхом опромінення, викликали рак шкіри. Що таке промоція в патогенезі пухлин?
А. Стимулювання трансформованих клітин до поділу
В. Посилення пухлинного росту
С. Посилення обміну речовин у тканині
Д. Зниження обміну речовин у тканині
Е. Зміна диференціювання пухлинних клітин c. 240
Голодування.
2.10.1. У голодуючої тварини спостерігається загальне пригнічення, зниження маси тіла на 20%. Температура тіла 36,2оС, кількість серцевих скорочень 68/хв, дихальний коефіцієнт 0,7. Який період голодування?
А. Максимального пристосування
В. Неекономного витрачання енергії
С. Тканинного розпаду
Д. Байдужості
Е. Збудження с.
2.10.2. Після хімічного опіку у хворого розвинувся стеноз стравоходу. Наступило різке схуднення від затрудненого прийому їжі. Аналіз крові: 3,0х1012/л, Нb-106 г/л, Загальний білок-57 г/л. Який вид голодування у хворого?
А. Неповне
В. Білкове
С. Повне
Д. Водне
Е. Абсолютне с.
2.10.3. У якому періоді повного голодування знаходиться жінка, якщо в неї стан збудження з почуттям голоду, з боку крові – гіпоглікемія, негативний азотистий баланс, дихальний коефіцієнт дорівнює 1?
А. Перший період
В. Період неощадливих витрат
С. Період другий
Д. Період економних витрат
Е. Термінальний період с.
2.10.4. У пацієнта основний обмін знижений на 15%, негативний азотистий баланс. З боку відзначається гіпоглікемія, гіперліпацидемія, кетонемія, ацидоз. Дихальний коефіцієнт дорівнює 0,7. Про який період повного голодування може йти мова?
А. Максимального пристосування
В. Збудження
С. Неощадливих витрат
Д. Термінальний
Е. Перший с.
2.10.5. Група тварин була без їжі протягом 10 годин. При дослідженні концентрації цукру в крові до кінця голодування у всіх тварин вона опинилася на нижній межі норми. Чим пояснюється підтримка концентрації цукру в крові на рівні нижньої межі норми?
А. Активуються процеси глікогенолізу
В. Активуються процеси глікогенезу
С. Активуються процеси глюконеогенезу
Д. Пригнічуються процеси глікогенезу
Е. Пригнічуються процеси глюконеогенезу с.
2.10.6. У щура після 48 годин голодування з водою основний обмін зменши-вся на 20%, дихальний коефіцієнт 0,7, наявна ліпемія, негативний азотистий баланс. Для якого періоду повного голодування типові дані зрушення?
А. Максимального пристосування
В. Неекономної витрати енергії
С. Термінального с.
2.10.7. У щура після 72 годин голодування з водою маса тіла та основний обмін знизилися на 40%, дихальний коефіцієнт 0,8, має місце кетонемія, ацидоз, набряки. Для якого періоду повного голодування типові дані зрушення?
А. Термінального
В. Неекономної витрати енергії
С. Максимального пристосування с.
2.10.8. На 10-ту годину голодування з водою у щура визначається підвищен-ня основного обміну, дихальний коефіцієнт складає 1,0, в крові збільшений вміст глюкокортикоїдів, катехоламінів. В сечі підвищений вміст азоту. Для якого періоду повного голодування типові дані зрушення?
А. Неекономної витрати енергії
В. Максимального пристосування
С. Термінального с.
2.10.9. Після хімічного опіку у хворого розвинувся стеноз стравоходу. Наступило різке схуднення від утрудненого прийому їжі. Аналіз крові показав еритроцити – 3,0-1012 /л, гемоглобін – 106 г/л, білок 57 г/л. Який вид голодування хворого?
А. Кількісне
В. Якісне
С. Неповне
Д. Повне
Е. Абсолютне с.
2.10.10. У голодуючої тварини спостерігається загальне пригнічення, зниження основного обміну на 18 %, зниження маси тіла на 20 %, гіперліпемія. Температура тіла – 36,2 °С, кількість серцевих скорочень 68 / хв., дихальний коефіцієнт – 0,7. Визначити період повного голодування.
А. Розпаду білків
В. Максимального пристосування
С. Неекономної трати енергії
Д. Термінальний
Е. Збудження с.
2.10.11. У голодуючої тварини спостерігається загальне збудження, підвищення основного обміну на 25 %, дихальний коефіцієнт – 1, частота серцевих скорочень –78/хв. Визначити період повного голодування.
А. Розпаду білків
В. Максимального пристосування
С. Неекономної трати енергії
Д. Термінальний
Е. Збудження с.
2.10.12. У вагітної жінки виникла залізодефіцитна анемія. Який вид голодування її спричинив?
А. Кількісне
В. Якісне
С. Неповне
Д. Повне
Е. Абсолютне с.
2.10.13. У людини пухлина стравоходу. Прийом їжі неможливий. Чим відрізняється повне голодування від неповного?
А. Тривалістю
В. Збільшенням основного обміну
С. Негазовим алкалозом
Д. Газовим ацидозом
Е. Газовим алкалозом с.
2.10.14. У голодуючої тварини спостерігається збудження, агресія, дихальний коефіцієнт становить 1,0. Основний обмін підвищений. Який це патофізіологічний період голодування?
А. Розпаду білків
В. Максимального пристосування
С. Неекономної трати енергії
Д. Термінальний
Е. Збудження с.
2.10.15. На 9 добу голодування піддослідна тварина в’яла, малорухлива, лежить згорнувшись калачиком. Основний обмін знижений. Чому дорівнює дихальний коефіцієнт?
А. 1,0
В. 2,0
С. 0,8
Д. 0,7
Е. 0,1 с.
2.10.16. У людини пухлина стравоходу. Прийом їжі неможливий. Скільки днів може прожити людини в умовах повного голодування?
А. 65-70 днів
В. 25-30
С. 1-2
Д. 15-20
Е. 120-130 с.
2.10.17. На 9 добу голодування піддослідна тварина в’яла, малорухлива, лежить згорнувшись калачиком. Основний обмін знижений. Дихальний коефіцієнт дорівнює 0,7. Що є основним субстратом енергозабезпечення організму?
А. Вітаміни
В. Вуглеводи
С. Білки
Д. Жири
Е. Мінеральні речовини с.
2.10.18. У людини пухлина стравоходу. Прийом їжі неможливий. Який вид голодування розвинеться у хворого?
А. Абсолютне голодування
В. Часткове
С. Повне
Д. Якісне
Е. Кількісне с.
2.10.19. У голодуючої тварини з’явились в’ялість, малорухливість. Які пристосувальні явища спостерігаються під час голдування?
А. Посилення основного обміну
В. Зниження основного обміну
С. Посилення теплоутворення
Д. Збільшення шлункової секреції
Е. Збільшення сечовиділення с.
2.10.20. Тварині не давали їсти, пиття не обмежували. Які органи найменше втрачають вагу при голодуванні?
А. Печінка
В. Підшлункова залоза
С. Легені
Д. Нирки
Е. Серце с.
2.10.21. У хворого розвинувся квашіоркор. До якого типу голодування він відноситься?
А. Білково-енергетичного
В. Вуглеводного
С. Жирового
Д. Енергетичного
Е. Вітамінного с.
2.10.22. У людини пухлина стравоходу. Прийом їжі неможливий. Коли збільшується тривалість повного голодування?
А. При збільшенні питомої поверхні тіла
В. При дії високої температури
С. При гіперфункції щитоподібної залози
Д. При підвищенні основного обміну
Е. При зниженні основного обміну с.
2.10.23. У голодуючої тварини спостерігається збудження, агресія, дихальний коефіцієнт становить 1,0. Основний обмін підвищений. Що є основним субстратом енергозабезпечення організму?
А. Жири
В. Вуглеводи
С. Білки
Д. Вітаміни
Е. Мінеральні речовини с.
2.10.24. На другий день голодування у піддослідної тварини спостерігається збудження, агресія. Основний обмін підвищений. Чому дорівнює дихальний коефіцієнт?
А. 1,0
В. 2,0
С. 0,8
Д. 0,7
Е. 0,1 с.
2.10.25. На 9 добу голодування піддослідна тварина в’яла, малорухлива, лежить згорнувшись калачиком. Основний обмін знижений. Дихальний коефіцієнт дорівнює 0,7. Який це патофізіологічний період голодування?
А. Розпаду білків
В. Максимального пристосування
С. Неекономної трати енергії
Д. Термінальний
Е. Збудження с.
2.10.26. У хворого В12-фолієводефіцитна анемія. Який тип голодування її спричинив?
А. Якісне
В. Кількісне
С. Неповне
Д. Повне
Е. Абсолютне с.
ІІІ. Системна патологія.
Кров.
3.1.1. Гіперволемія олігоцитемічна це:
А. Збільшення об’єму крові за рахунок плазми
В. Збільшення об’єму крові за рахунок еритроцитів
С. Збільшення об’єму крові при збереженні нормального співвідношення між
еритроцитами і плазмою
Д. Збільшення об’єму крові за рахунок виходу крові з депо с. 366
3.1.2. Гіперволемія поліцитемічна це:
А. Збільшення об’єму крові за рахунок еритроцитів
В. Збільшення об’єму крові при збереженні нормального співвідношення між
еритроцитами і плазмою
С. Збільшення об’єму крові за рахунок плазми
Д. Збільшення об’єму крові за рахунок виходу крові з депо с. 366
3.1 3. Гіповолемія проста це:
А. Зменшення об’єму крові без зміни гематокритного числа
В. Зменшення об’єму крові з переважним зменшенням еритроцитів
С. Зменшення об’єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми
Д. Зменшення об’єму крові внаслідок перерозподілу крові с. 365
3.1.4 . Гіповолемія поліцитемічна це:
А. Зменшення об’єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми
В. Зменшення об’єму крові без зміни гематокритного числа
С. Зменшення об’єму крові з переважним зменшенням еритроцитів
Д. Зменшення об’єму крові внаслідок перерозподілу крові
Е. Зменшення об’єму крові внаслідок крововтрати с. 365
3.1.5. Гіповолемія олігоцитемічна це:
А. Зменшення об’єму крові з переважним зменшенням еритроцитів
В. Зменшення об’єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми
С. Зменшення об’єму крові без зміни гематокритного числа
Д. Зменшення об’єму крові внаслідок перерозподілу крові с. 365
3.1.6. Хворий поступив у інфекційну лікарню зі скаргами на часту блювоту та пронос. Яка форма порушення об’єму крові буде у даному випадку?
А. Гіповолемія поліцитемічна
В. Гіповолемія проста
С. Гіповолемія олігоцитемічна
Д. Гіперволемія поліцитемічна
Е. Гіперволемія олігоцитемічна с. 365
3.1.7. У людей, що тривалий час проживають в умовах високогір’я і піддаються впливам зниженого атмосферного тиску, спостерігається еритроцитоз. Які зміни об’єму крові будуть при цьому?
А. Гіперволемія поліцитемічна
В. Гіповолемія поліцитемічна
F. С. Гіповолемія проста
Д. Гіповолемія олігоцитемічна
Е. Гіперволемія олігоцитемічна с. 366
3.1.8. При посиленій фізичній роботі виникає проста гіперволемія. Чим вона зумовлена?
А. Надходженням в кровотік крові з депо
В. Надходженням в кровотік еритроцитів
С. Надходженням в кровотік плазми
Д. Втратою з кровотоку еритроцитів
Е. Втратою з кровотоку плазми с. 366
3.1.9. У хворого внаслідок тяжкої травми виникла гостра втрата крові. Виберіть найбільш ймовірну характеристику об’єму крові після травми:
А. Гіповолемія проста
В. Гіповолемія олігоцитемічна
С. Гіповолемія поліцитемічна
Д. Нормоволемія поліцитемічна
Е. Нормоволемія олігоцитемічна с. 366
3.1.10. При шокових станах спостерігається поліцитемічна гіповолемія. В основі її розвитку лежить:
А. Перерозподіл крові
В. Зневоднення
С. Посилення еритропоезу
Д. Пригнічення еритропоезу
Е. Схильність до тромбозів с. 365, 371
3.1.11. Після автомобільної аварії у людини мала місце значна крововтрата, яка характеризувалась пропорційною втратою і кількості еритроцитів, і плазми крові. Як називається таке порушення об'єму циркулюючої крові?
А. Проста гіповолемія
В. Поліцитемічна гіповолемія
С. Олігоцитемічна гіповолемія
Д. Поліцитемічна гіперволемія
Е. Проста гіперволемія с. 366
3.1.12. Хвора з хронічною недостатністю нирок (початкова стадія) знаходиться на лікуванні в урологічному відділенні. Які зміни об’єму крові можливі у хворої?
А. Поліцитемічна гіповолемія
В. Поліцитемічна гіперволемія
С. Олігоцитемічна гіповолемія
Д. Олігоцитемічна гіперволемія
Е. Поліцитемічна нормоволемія с. 365, 537-538
3.1.13. У хворого з хронічною недостатністю нирок в олігоануричній стадії з’явились ознаки набряку легень. Які зміни об’єму крові будуть спостерігатись при цьому?
А. Гіперволемія олігоцитемічна
В. Поліцитемічна гіповолемія
С. Поліцитемічна гіперволемія
Д. Олігоцитемічна гіповолемія
Е. Поліцитемічна нормоволемія с. 365, 538
3.1.14. У вагітної з токсикозом, який проявляється нестримною блювотою спостерігається порушення загального об’єму крові у вигляді поліцитемічної гіповолемії. Механізм її виникнення зумовлений:
А. Зневодненням організму
В. Перерозподілом крові
С. Посиленням кровотворення
Д. Надходженням еритроцитів з депо
Е. Гіпоксією с. 365
3.1.15. У хворого, 40 р., діагностовано хворобу Вакеза, яка є різновидом хронічного лейкозу. Для цього захворювання характерним є:
А. Абсолютний еритроцитоз
В. Відносний еритроцитоз
С. Відносний лейкоцитоз
Д. Агранулоцитоз
Е. Абсолютна тромбоцитопенія с. 370
3.1.16. У хворої з гіпернефромою при дослідженні периферичної крові виявлено еритроцитоз. В основі його розвитку лежить:
А. Гіперпродукція еритропоетину
В. Стеноз ниркових артерій
С. Циркуляторна гіпоксія
Д. Гіпоксична гіпоксія
Е. Респіраторна гіпоксія с. 370
3.1.17. Відносний еритроцитоз спостерігається при:
А. Тривалому блюванні
В. Циркуляторній гіпоксії
С. Гіперпродукції еритропоетину
Д. Справжній поліцитемії
Е. Ішемії нирок с. 370-371
3.1.18. Абсолютний еритроцитоз виникає при:
А. Гіпоксичній гіпоксії
В. Підвищеному потовиділенні
С. Тривалому блюванні
Д. Опіковій хворобі
Е. Шокових станах с. 370-371
3.1.19. Хворий з опіковою хворобою знаходиться на лікуванні в опіковому відділенні. У пацієнта виявлені такі зміни з боку червоної крові: кількість еритроцитів – 7х1012/л, вміст гемоглобіну – 182 г/л, гематокрит – 0,56 л/л. Їх може спричинити:
А. Дегідратація організму
В. Переливання еритроцитарної маси
С. Переливання крові
Д. Поліцитемія
Е. В12-дефіцитна анемія с. 370-371
3.1.20. Дитина знаходиться в опіковому відділі з опіками ІІ ступеню. Які зміни периферійної крові будуть спостерігатись при цьому?
А. Еритроцитоз
Д. Тромбоцитопенія
В. Еритропенія
С. Лейкопенія
Е. Тромбопенія с. 370-371
3.1.21. У хворого на хронічний дифузний гломерулонефрит виявлена анемія. З чим пов’язаний її патогенез?
А. Зниженням продукції еритропоетину
В. Пригніченням функції червоного кісткового мозку
С. Дефіцитом внутрішнього фактору Кастла
Д. Посиленим гемолізом еритроцитів
Е. Наявністю антитіл до клітин периферичної крові с. 544-545
3.1.22. В поліклініку звернулась жінка зі скаргами на підвищену дратівливість, пітливість, похудіння, тремтіння рук, тахікардію. Об’єктивно: помірна витрішкуватість, тремор рук. Попередній діагноз гіпертиреоз. У периферичній крові -- еритроцитоз. Який механізм збільшення кількості еритроцитів при гіперфункції щитовидної залози?
А. Гіперпродукція еритропоетину
В. Стеноз ниркових артерій
С. Циркуляторна гіпоксія
Д. Гіпоксична гіпоксія
Е. Респіраторна гіпоксія с. 370
3.1.23. Хвора тривалий час приймала гормональні препарати глікокортикоїдної дії з приводу частих і важких приступів бронхіальної астми. При дослідженні крові виявлено збільшення кількості еритроцитів. Що є причиною еритроцитозу у даному випадку?
А. Гіперпродукція еритропоетину
В. Стеноз ниркових артерій
С. Циркуляторна гіпоксія
Д. Гіпоксична гіпоксія
Е. Респіраторна гіпоксія с. 370
3.1.24. Внаслідок крововтрати, що викликана травмою, в аналізі крові хворого 18 років, виявлено значне (2,5х1012/л) зменшення кількості еритроцитів. За рахунок яких клітин кісткового мозку буде відбуватись регенерація червоних кров’яних тілець?
А. Поетинчутливих клітин
В. Оксифільних еритробластів
С. Нормобластів
Д. Поліхроматофільних еритробластів
Е. Ретикулоцитів с. 367, 370
3.1.25. У хворого після гострої крововтрати в крові з’явились поодинокі нормобласти, збільшилась кількість ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю кісткового мозку до регенерації?
А. Регенераторна
В. Гіпорегенераторна
С. Арегенераторна
Д. Гіперхромна
Е. Мегалобластична с. 372—373
3.1.26. До термінових механізмів компенсації при гострій крововтраті належить:
А. Підвищення зсідання крові
В. Відновлення білкового складу крові
С. Посилення кровотворення
Д. Підвищення синтезу еритропоетину
Е. Пониження артеріального тиску с. 367
3.1.27. Нетермінові механізми компенсацій при гострій крововтраті проявляються у вигляді посиленого кровотворення, про яке свідчить збільшення кількості ретикулоцитів. В які терміни після крововтрати це можна виявити?
А. Четверта доба
В. П’ята доба
С. Третя доба
Д. Друга доба
Е. Перша доба с. 367
3.1.28. У хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої постгеморагічної анемії, на 6-й день проведено дослідження крові і виявлено ознаки підвищення регенераторних можливостей кістково-мозкового кровотворення. Назвіть орган, що є відповідальним за регуляцію еритропоезу (синтез еритропоетинів) у даному випадку.
А. Нирки
В. Наднирники
С. Селезінка
Д. Щитовидна залоза
Е. Гіпофіз с. 545
3.1.29. У випадку гострої крововтрати нормалізація білкового складу крові відбувається через:
А. 8—10 днів
В. 1—2 дні
С. 5—7 днів
Д. 3—4 дні
Е. 12—15 днів с. 367
3.1.30. У хворого після гострої посттравматичної крововтрати, яка склала за добу 15% об’єму крові, в крові з’явились поодинокі оксифільні нормобласти. При суправітальному зафарбуванні виявлено 25% ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю до регенерації?
А. Регенераторна
F. В. Арегенераторна
G. С. Дегенераторна
Д. Гіпорегенераторна с. 373
3.1.31. Хворий поступив у відділення з діагнозом гостра постгеморагічна анемія. В анамнезі – масивна кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. Клінічні дані: блідість шкіри і слизових, частий пульс, часте поверхневе дихання. В основі розвитку вказаних симптомів лежить:
А. Гіпоксія
В. Гіповолемія
С. Гіпоглікемія
Д. Гіпохромія
Е. Гіпокапнія с. 367
3.1.32. Через який час після гострої кровоотрати виявляються ознаки посиленого еритропоезу?
А. До 4-5 діб
В. Не менше, як 2-3 тижні
С. До 10 днів
Д. Через місяць
Е. Через 2-3 місяці с. 367, 372-373
3.1.33. На 5-ту добу після кровотечі у хворого з пораненням підключичної артерії зроблений аналіз крові. Які показники мазка крові свідчать про посилення еритропоезу?
А. Ретикулоцитоз
В. Анізоцитоз
С. Пойкілоцитоз
Д. Анізохромія
Е. Гіпохромія с. 367, 372-373
3.1.34. У чоловіка, віком 50 років, на 5 добу після гострої шлункової кровотечі у периферичній крові зросла кількість ретикулоцитів. Про що може свідчити це явище?
А. Про підвищення гемопоетичної активності кісткового мозку
В. Про наявність запальної реакції в шлунку
С. Про збільшення синтезу білків у печінці
Д. Про наявність дефіциту кисню в організмі
Е. Про наявність алергічної реакції с. 372-373
3.1.35. Хворий, 35 р., поступив у клініку з приводу кулевого поранення грудної клітки. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ - 70/40 мм рт.ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. В аналізі крові: еритроцити -- 3,6х1012/л, гемоглобін -- 84 г/л, колірний показник -- 0,7, ретикулоцити -- 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії спостерігається в даному випадку?
А. Гостра постгеморагічна
В. Хронічна постгеморагічна
С. Залізодефіцитна
Д. Гіпопластична
Е. Апластична с. 372
3.1.36. Хвора знаходиться в клініці з приводу травми, що супроводжувалась масивною кровотечею. В аналізі крові: еритроцити -- 3,4х1012/л, гемоглобін -- 78 г/л, колірний показник -- 0,7, ретикулоцити -- 0%. В мазку крові багато поліхроматофілів, оксифільні нормоцити. В які терміни після крововтрати будуть виявлятися такі показники гематограми?
А. 4 -- 5 доба
В. 1 -- 2 доба
С. 2 -- 3 доба
Д. 3 -- 4 доба
Е. 5 -- 6 доба с. 372
3.1.37. Хворий, 20 р., поступив у клініку з приводу кулевого поранення, що супроводжувалося масивною внутрішньою кровотечею в результаті пошкодження печінки. В аналізі крові: Е -- 3,4х1012/л, гемоглобін -- 74 г/л, колірний показник -- 0,7, ретикулоцити -- 4%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії розвинувся в даному випадку?
А. Гіпохромна
В. Нормохромна
С. Гіперхромна
Д. Мікроцитарна
Е. Сфероцитарна с. 371
3.1.38. Хворий, 42 р., поступив у клініку з приводу ножового поранення. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ -- 80/50 мм рт.ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження печінкової артерії. В аналізі крові: Е -- 3,2х1012/л, гемоглобін -- 100 г/л, колірний показник -- 0,9, ретикулоцити -- 0,4%. В які терміни після гострої крововтрати будуть виявлятися такі показники гемограми?
А. Перша доба
В. Друга доба
С. Третя доба
Д. Четверта доба
Е. П’ята доба с.
3.1.39. У хворого після оперативного втручання з приводу видалення пухлини печінки розвинулась внутрішня кровотеча. При обстеженні в аналізі крові виявлено: еритроцити -- 3,6х1012/л, гемоглобін -- 81 г/л, колірний показник -- 0,7, ретикулоцити -- 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів. Який вид анемії за регенераторними можливостями кісткового мозку розвинувся в даному випадку?
А. Гіперрегенераторна
В. Гіпорегенераторна
С. Арегенераторна
Д. Регенераторна с. 373
3.1.40. Хвора 42 р., поступила в клініку з діагнозом хронічна постгеморагічна анемія. Який механізм її розвитку?
А. Порушення синтезу гемоглобіну
В. Порушення поділу клітин
С. Підвищене руйнування еритроцитів
Д. Підвищена втрата еритроцитів
Е. Пригнічення утворення еритроцитів с. 373, 377-378
3.1.41. Жінка 55 років звернулася зі скаргами на тривалі (до двох тижнів) циклічні маткові кровотечі протягом року, слабкість, запаморочення. При огляді виявлено: блідість шкіри, збільшення частоти дихання, пульс – 90 уд/хв. Аналіз крові: гемоглобін – 70 г/л, еритроцити – 3,2х1012/л, колірний показник – 0,6, лейкоцити – 6,0х109/л, ретикулоцити – 1%. Гіпохромія еритроцитів. Яка патологія крові в хворої?
А. Хронічна постгеморагічна анемія
В. Гемолітична анемія
С. Апластична анемія
Д. В12-фолієводефіцитна анемія