Оборотні засоби: загальна характеристика, склад та структура
Оборотний капітал – частина постійного капіталу, що формується з грошових коштів та їх еквівалентів (короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в грошові кошти і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості), дебіторської заборгованості (заборгованість фізичних та юридичних осіб підприємству), а також з інших матеріальних ресурсів, що призначені для споживання під час виробництва, перебувають в процесі виробництва чи призначені для реалізації.
Оборотні засоби – це авансовані грошові кошти в оборотні фонди та фонди обігу для забезпечення безперервного виробничого процесу та надходження в майбутньому на підприємство економічних вигод (грошових коштів).
Оборотні засоби складаються з двох частин: оборотних фондів та фондів обігу. Всі елементи оборотних фондів та один елемент фондів обігу – готова продукція – нормовані елементи.
Розподіл оборотних засобів на оборотні фонди та фонди обігу, нормовані та ненормовані елементи наведено на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Елементний склад оборотних засобів підприємства
Оборотні засоби одночасно знаходяться у грошовій і товарній формах на всіх стадіях.
Оборотні фонди складаються з наступних елементів: виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси – це ресурси, що утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг. До них відносяться запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, закуплених напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, тари, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних інструментів та господарського інвентарю, що використовуються менше одного року, а також інших матеріальних цінностей аналогічного призначення. Вони переносять свою вартість на вартість продукції, що виготовляється після їх передачі у виробництво.
Незавершене виробництво – це ресурси, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва: деталі, вузли, вироби, що потребують подальшої переробки для виготовлення готової продукції. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або ж у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого. На цій стадії нараховується заробітна плата цеховому персоналу, що включається до собівартості продукції.
Витрати майбутніх періодів – грошові витрати, що мають місце у даному періоді часу, але віднесені на собівартість продукції (робіт, послуг) будуть у наступні періоди; це – витрати на підготовку виробництва, винахідництво і раціоналізацію, передплату періодичних видань тощо.
Фонди обігу складаються з таких елементів: залишки готової продукції на підприємстві, відвантажена продукція, грошові кошти та дебіторська заборгованість.
Готова продукція – це виготовлена продукція, що відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом, та утримується на підприємстві для подальшого продажу.
Відвантажена продукція – це готова продукція, що відвантажена покупцю, але право власності на яку ще не перейшло до покупця. Момент передачі права власності визначається в договорі на продаж і залежить від базових умов поставки. Базові умови поставки визначаються за Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС».
Дебіторська заборгованість – заборгованість юридичних та фізичних осіб підприємству. Наприклад, заборгованість покупців за реалізовану продукцію, заборгованість підзвітних осіб тощо.
Грошові кошти – це готівка на підприємстві та кошти на поточних рахунках в банках.
Питома вага кожного елементу оборотних засобів у загальному обсязі характеризує структуру оборотних засобів підприємства.
Останніми роками у промисловому секторі економіки України частка оборотних фондів в оборотних засобах в середньому становила близько 70-72 %, а частка фондів обігу – 28-30 %. У структурі оборотних фондів виробничих підприємств України переважають виробничі запаси, частка яких досягає в середньому 65-70 %, а незавершене виробництво становить приблизно 20-25 %. Тенденцією в динаміці структури оборотних фондів є поступове зменшення відносних розмірів виробничих запасів і збільшення частки незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів. У структурі фондів обігу вартість залишків готової продукції складає 15-17 %.