Основні означення, необхідна умова збіжності ряду
Нехай задана послідовність дійсних чисел . Числовим рядом
називається послідовність дійсних чисел
.
Числа та
називаються відповідно
м членом (загальним членом) та
частковою сумою ряду.
Границя послідовності часткових сум ряду, якщо вона існує і скінчена, називається сумою ряду та позначається символом
. Ряд, що має суму, називається збіжним. Не збіжний ряд називається розбіжним.
Як ми бачимо, на відміну від теорії послідовностей, послідовність часткових сум може збігатися до нескінченності (тобто в наших визначеннях з теорії послідовностей бути збіжною), але відповідний числовий ряд вважається розбіжним. Дуже рідко, в особистих випадках, про такий ряд можемо сказати, що він збігається до нескінченності.
З означення ряду слідує, що будь-яка послідовність дійсних чисел може розглядатися як деякий ряд, членами якого є числа
.
Приклад 1. | Дослідити на збіжність ряд ![]() ![]() ![]() ![]() |
а) ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Теорема 1. | (Необхідна умова збіжності ряду) |
Якщо ряд ![]() |
Доведення. Якщо - збіжний, то послідовність його часткових сум має границю, позначимо її як
. Але тоді
.
Теорема доведена.
Теорема 2. | (Критерій Коші) |
Ряд ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Доведення теореми безпосередньо слідує із застосування критерію Коші для послідовності часткових сум .
Вже тут можна побачити, що багато тверджень можна формулювати як в термінах теорії послідовностей так і в термінах теорії рядів. Один з прикладів вже наведений вище – це критерій Коші. Наведемо невелику таблицю, в якій терміни, що відповідають один одному в цих теоріях, наведені в одному рядку.
Теорія рядів | Теорія послідовностей |
Ряд | Послідовність |
Член ряду | Різниця між членами послідовності |
Часткова сума ряду | Член послідовності |
Сума ряду | Границя послідовності |
Збіжний ряд | Збіжна послідовність |
Згрупований ряд | Підпослідовність |
Сума згрупованого ряду | Часткова границя послідовності |
Ряд, що задовольняє умову Коші | Фундаментальна послідовність |
Ряд, що має обмежені часткові суми | Обмежена послідовність |
Ряд з невід’ємними (додатними) членами | Неспадна (зростаюча) послідовність |
Цю таблицю далі можна буде розширити, при поглибленні вивчення теорії рядів. Крім того її можна продовжувати далі штучним чином. Вільний перехід з однієї мови на іншу в деяких випадках може повністю або частково спростити доведення тієї чи іншої теореми.
Приклад 2. | З’ясувати, чи можна в довільному ряді ![]() ![]() ![]() | ||
Безпосереднє доведення цієї теореми в теорії рядів досить не проста задача, але тепер пере формулюємо цю теорему в термінах теорії послідовностей. | |||
Чи можна з довільної числової послідовності ![]() ![]() | |||
Ну а це вже відома теорема з теорії послідовностей, відповідь на це запитання позитивна, а тому й відповідь на перше запитання також позитивна. Таким чином теорема доведена. |
Однак цілком зрозуміло, що є твердження, які природніше формулювати в термінах лише однієї мови, або навіть вони зовсім не формулюються в термінах іншої мови. Одним з прикладів такого твердження є теорема Рімана, з якою ми познайомимось пізніше. Будуть також твердження, що формулюються на мішаній мові, тобто з використанням термінології теорії рядів та теорії послідовностей, наприклад, теореми Абеля та Діріхле.
Ряд називається
залишком ряду
.
Наслідок. | (Про ![]() |
Ряд ![]() ![]() ![]() |
Доведення. Якщо ряд збіжний і його сума
, тоді
, де послідовність
як раз і є
залишком цього ряду. З відомої теореми з теорії послідовностей слідує, що
. Аналогічно розглядається випадок розбіжного ряду.
Наслідок доведено.
Із зв’язку рядів та послідовностей легко доводиться наступна теорема.
Теорема 3. | (Лінійність збіжних рядів) |
Нехай ряди ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |