Особливості мовлення в літературних творах
Заняття № 3:
1. Поєднання комунікативної та естетичної функції у мові літературного твору. Образність – головна відзнака художньої мови. Особливі відмінності образної мови художнього твору від інших видів мови.
2. Особливості мови автора та мови дійових осіб. Мовна характеристика персонажів.
3. Лексичний рівень художньої мови:
· Засоби увиразнення художньої мови словотворчі (неологізми, зарозуміла мова) та лексико-синонімічні (архаїзми, історизми, варваризми, екзотизми, старослов’янізми, діалектизми, жаргонізми, професіоналізми, арготизми, просторіччя, пієтизми, термінологіями, канцеляризми).
· Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення (тропи):
1. епітет, ідейно-естетична роль та його види (постійний, метафоричний, гіперболічний, синкретичний і т.д.);
2. порівняння, зображальна й емоційно-оціночна роль порівнянь, види порівняння (прямі й заперечні; одиничні й поширені);
3. метафора (уособлення або персоніфікація, алегорія або езопівська мова);
4. метонімія, її види (синекдоха, антономазія);
5. перифраз;
6. евфемізм;
7. іронія;
8. гіпербола та літота.
Заняття № 4:
4. Особливості синтаксичної побудови художньої мови. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення: інтонація, риторичні запитання, звертання, оклики. Стилістичні фігури: інверсія, анаколуф, еліпсис (замовчування), асиндетон та полісиндетон, плеоназм, тавтологія, синтаксичний паралелізм, повтори (анафора, епіфора, кільце, стик), градація (висхідна, спадна), парономазія, оксюморон, антитеза.
5. Звукова організація художньої мови: асонанс, алітерація, ономатопея (звуковідтворення).
ЗАВДАННЯ:
1. До заняття № 3: занести у словник значення та підібрати й виписати з художніх творів 3-4 приклади лексичних засобів увиразнення художньої мови. Для аналізу: текст № 7 Олесь Гончар “Чорний яр”;
2. До заняття № 4: занести у словник значення та підібрати й виписати з художніх творів 3-4 приклади синтаксичних засобів увиразнення художньої мови. Для аналізу: текст № 11 Леся Українка “Contra spem spero!”.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бандура О. Мова художнього твору. – К., 1964.
2. Бацій І.С. Краса і сила слова: Бесіди про мову художнього твору. – К., 1983.
3. Виноградов В.В. О теории художественной речи. – М., 1971. - С. 193-211.
4. Вихованець І. Тайна слова. – К., 1990. – С. 163-170.
5. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. – К.: Либідь, 2001.
6. Горький М. З приводу однієї дискусії: Про мову // М.Горький про літературу. – К., 1954. – С. 457-477.
7. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 2006. – 752 с. (Nota bene).
8. Рудяков Н.А. Основы анализа художественного текста. – К., 1987. - С. 16-58.
9. Русанівський В.М., Єрмоленко С.Я. Життя слова. – К., 1978.
10. Ткаченко А.О. Мистецтво слова. Вступ до літератиратурознавства. - К., 2003.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5-6 (4 год.)
Віршування
Заняття № 5:
1. Мова віршова і мова прозова. Поняття про ритм.
2. Антична (метрична) система віршування.
3. Фольклорне віршування (народнопісенна система). Коломийковий вірш.
4. Силабічна система віршування.
5. Силабо-тонічна система віршування.
6. Стопа. Двоскладові розміри силабо-тонічного віршування. Пірихій. Спондей. Трискладові розміри силабо-тонічного віршування. Дольники. Різностопні вірші.
7. Межисистемні форми віршування.
8. Тонічна система віршування. Декламаційне віршування, акцентний вірш.
9. Верлібр.
Заняття № 6:
10. Засоби виразності віршових рядків: розмір, довжина рядка, цезура, перенесення (енжамбеман), клаузула, анакруза.
11. Рима, її різновиди (метричні чи кількісні та власне якісні) та функції (ритмічна, естетична, фонічна, семантична, мнемотехнічна, строфічна).
12. Способи римування віршів. Білий вірш.
13. Строфіка. Поняття про строфу. Окремі види строфічної побудови віршів. Канонізовані строфи (терцини, октава, сонет, вінок сонетів, рубаї, ронделі).
ЗАВДАННЯ:
1. До заняття № 5: занести у словник значення термінів та навести 3-4 приклади двоскладових та трискладових стоп; з’ясувати роль пірихія та спондея. Для аналізу: текст № 1 Є.Маланюк “Київ”;
2. До заняття № 6: занести у словник значення термінів та навести приклади засобів виразності віршових рядків (розмір, довжина рядка, цезура, перенесення (енжамбеман), клаузула, анакруза). Для аналізу: текст № 5 В.Стус “Ти десь живеш на призабутім березі...”;
3. Навести приклади різновидів рими, продемонструвати види простих строф; навести приклади канонічної строфічної побудови.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. – К.: Либідь, 2001.
2. Качуровський І. Метрика. – К., 1994.
3. Качуровський І. Основи аналізу мовних форм (Стилістика). Фігури і тропи. – Мюнхен; Київ, 1996.
4. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994.
5. Качуровський І. Фоніка. – К., 1994.
6. Костенко Н.В. Українське віршування ХХ століття. К., 1993.
7. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 2006. – 752 с. (Nota bene).
8. Сидоренко Г.К. Від класичних нормативів до верлібру. – К., 1980.
9. Сидоренко Г.К. Віршування в українській літературі. – К., 1962.
10. Сидоренко Г.К. Українське віршування: Від найдавніших часів до Шевченка. – К., 1972.
11. Тимофеев Л. Слово в стихе. – М., 1982.
12. Ткаченко А.О. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. - К., 2003.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7 (2 год.)