Творчі завдання до 3 модулю
1. Формування модерної європейської ментальності й українська інтелігенція (кінець XIX – початок XX ст.).
2. Розгортання культурного процесу на Заході і на Сході України: суспільно-громадянський та освітньо-літературні рухи на рубежі століть.
3. Опозиція реалізм (народність) – модернізм на тлі української культури.
4. Національний рух та культурна практика: поет чи громадянин? (І.Франко, В.Антонович, В.Винниченко, Б.Грінченко, М.Міхновський, М.Вороний інші).
5. М.С.Грушевський та діяльність НТШ (кінець XIX – початок XX ст.).
6. Леся Українка: “новоромантичний дискурс” (за Т.Гундоровою «проявлення Слова»).
7. Українське модерне малярство та скульптура на межі століть (сецесія, кубофутуризм, примітивізм, експресіонізм, символізм, декананс тощо).
8. Європейські художні школи (Прага, Краків, Мюнхен, Париж) : становлення й розвиток новітнього українського мистецтва.
9. Бойчук і Бойчуківці.
10. Театральний ренесанс початку століття. “Філософія театру” і Лесь Курбас.
11. Національно-культурна самоідентифікація українців 10-х –20-х років ХХ століття. Національно визвольні змагання як культурний імпульс.
12. Диференціація культурних моделей і стилістичних практик: літературний процес 20-х-30-х років ХХ ст.
13. “Уявлення про Поета-Батька (Шевченко), Поета-Громадянина (Франко) змінюється мітом про Поета-Жерця (Чупринка) й Артиста-Митця (Вороний)” Т.Гундорова
14. Театр “нової драми” чи нова драма театру? Молодий кінематограф.
15. “Розстріляне Відродження”: 30-ті-40-ві роки ХХ століття. Чи повертаються забуті імена?
16. Тоталітарна чи патріотична? Культура часів Другої світової війни і повоєнних років.
17. Рух “шістедисятництва”: нове відродження. Література, публіцистика, поезія. Українське “поетичне кіно”.
18. Мистецтво як дисиденція.
19. Суспільна корисність чи суб’єктивне переживання? Духовно-культурний процес епохи становлення незалежності.
20. Постмодерн в українському культурному просторі й часі.
Питання до іспиту з історії української культури
1. Поняття культури. Культура як система: походження, динаміка, основні функції.
2. Генеза та особливості національної культури. Джерела та складники української культури.
3. Доба первісної культури в українських землях. Формування праслов’янського культурного простору.
4. Міфосвідомість. Давньослов’янська міфологія як джерело української культури. Політеїстичний пантеон давніх слов’ян - форма суспільної свідомості
5. Київська Русь як соціокультурна система (IХ-ХІII століття).
6. Релігійно-культовий проект Володимир Великого: запровадження християнства як основа формування нового культурного всесвіту.
7. Писемність, освіта, література доби Київської Русі. Початки філософського та наукового мислення.
8. Архітектура та образотворче мистецтво княжої доби: від візантійського канону до питомої художньої традиції.
9. Музика та театральні дійства. Ужиткове мистецтво та життя міста (IХ-ХІII століття).
10. Культура доби розпаду Київської держави (кінець ХІI – перша пол. ХІІІ ст.). Двощаблевість функціонування києворуської культури.
11. Характерні риси культури Київської Русі. Проблеми культурно-національної спадщини східнослов’янських народів.
12. Розвиток культури післямонгольского часу. Галицько-Волинське князівство як політичний і культурний правонаступник Києва (ХІI – ХІV ст.).
13. Суспільна та етнокультурна еволюція східнослов’янських земель: проторенесанс в українсько-польських землях (ХІІІ-ХV ст.)
14. Мистецтво київських та галицько-волинських земель ХІV- ХV ст.: світська та сакральна архітектура, малярство, музика, декоративне мистецтво, книгописання.
15. Ренесанс як культурна епоха. Особливості (характерні риси) Відродження в українських землях (ХVІ ст. – початок ХVІІ ст.)
16. Церковна криза в українських землях ХVІ століття. Берестейська унія 1596 року та початок релігійно-філософської полеміки. Братський рух як соціальний та культурно-освітній феномен.
17. Освіта в ХVІ – на початку ХVІІ ст. Братські школи та культурно-освітній осередок в Острозі.
18. Книжна справа та книгодрук в Україні (ХVІ-ХVIІ ст.). Полемічна література. Гуманістично-реформаційні ідеї у духовній культурі ХVІ – початку ХVІІ ст.
19. Розвиток власної художньої традиції: архітектура, монументальне малярство та іконопис ХVІ - ХVІІ ст.
20. Київ часів Сагайдачного: Київська братська школа та вчений гурток Лаврської друкарні.
21. Феномен українського козацтва як культуротворчої сили. Культура козаччини.
22. Державно-культурне самоствердження нації у ХVІІ ст. та його вплив на розвиток національної культури.
23. Європейське бароко та формування українського (козацького) бароко як власне національного художнього стилю.
24. Києво-Могилянській колегіум як нова освітня модель. Становлення професійних науки, філософії та розвиток мистецтв у стінах Академії.
25. Розвиток барокової літератури та поезії. Шкільний, народно-містеріальний та вертепний театр.
26. Мурована архітектура, монументальний живопис, вітчизняна школа іконопису у ХVІІ столітті.
27. Розвій друкарства, гравіювання, різьбарства у ХVІІ – початку ХVІІІ століть.
28. Фольклорна культура. Козацтво у літературі й фольклорі.
29. Блискуче Мазепинське Бароко. Стилістичні особливості бароко як світогляд епохи.
30. Колоніалізм та колонізація нових земель. Культура Лівобережжя та Слобожанщини кінця ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.
31. Епоха Просвітництва та науково-раціональна традиція Києво-Могилянської Академії.
32. Григорій Сковорода як феномен української культури.
33. Еволюція художнього стилю ХVІІІ ст.: пізнє українське бароко, рококо, класицизм.
34. Професійне мистецтво другої половини ХVІІІ ст. Музична, живописна, літературна та наукова спадщина українських митців, їх внесок до загальноімперської культури.
35. Специфіка розвитку та сутність українського романтизму (початок ХІХ ст.)
36. Романтизм як світоглядна основа нового українського письменництва. Письменники Харківської громади (кінець ХVІІІ - початок ХІХ ст.).
37. Класицизм та еклектика в мистецтві першої половини ХІХ ст.
38. Культура українських земель Австро-Угорщини (перша половина ХІХ ст. ). Просвітництво у західноукраїнських землях.
39. Культурно-національний рух ХІХ ст.: від етнографізму до політичних вимог. Кирило-Мефодіївське товариство.
40. Тарас Шевченко як творець національної культури.
41. Культурно-просвітницькі товариства “Громада” та “Просвіта”.
42. Розвиток природничих та гуманітарних наук в університетсько-наукових центрах другої половини ХІХ ст.
43. Класична українська література другої половини ХІХ ст.
44. Архітектура, живопис, пластичні мистецтва другої половини ХІХ ст
45. Музична культура. Розквіт театральної діяльності другої половини ХІХ ст.
46. Революційно-демократичне та націоналістичне спрямування в українській культурі кінця ХІХ ст. Розвиток філософії як квінтесенції епохи.
47. Національно-культурне становище в Україні на рубежі ХІХ-ХХ століть. Модерне мистецтво в Україні та Європі.
48. Літературний модерн, художні пошуки в образотворчому мистецтві та архітектурі. Театральне життя (1900-1920 рр.).
49. Розбудова інфраструктури культури, науки та освіти у 20-х рр. ХХ ст.
50. Культурне будівництво за перших років радянської влади. Стилістичне розмаїття в літературі та образотворчості.
51. Класика та модернізм у театрі. Музичне мистецтво. Становлення кінематографу.
52. Феномен “українського авангарду” (20-40 рр. ХХ ст.) та його вплив на розвиток національної культури століття.
53. Ідеологізація культури, поява методу “соціалістичного реалізму”. “Розстріляне Відродження”30-40-х рр.
54. Українська радянська культура за часів Другої світової війни. Культурні процеси на окупованих територіях. Повоєнні роки.
55. Рух “шестидесятників” як культурно-національний опір молодої української інтелігенції.
56. Поезія, публіцистика, українське “поетичне кіно” 60-х рр.ХХ ст.. Розвій народного та наївного мистецтва.
57. Криза суспільства 70-80-х рр: культура як царина внутрішнього опору. Культурна дисиденція.
58. Характерні риси культури незалежної України. Перспективи розвитку української культури в найближчі десятиліття.
59. Постмодерн. Практика сучасного українського мистецтва. Елітарна та масова культура.
60. Українська культура за кордонами України.