Розкриття інформації про дебіторську заборгованість у примітках до фінансової звітності
13. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
13.1. Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.
13.2. Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості.
13.3. Склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість«.
13.4. Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.
13.5. Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.
ПОЛОЖЕНИЕ (СТАНДАРТ) БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЕТА 11 "ОБЯЗАТЕЛЬСТВА"
Зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 11.02.2000 г. под № 85/4306
Общие положения
1. Настоящее Положение (стандарт) определяет методологические принципы формирования в бухгалтерском учете информации об обязательствах и ее раскрытии в финансовой отчетности.
2. Нормы настоящего Положения (стандарта) применяются предприятиями, организациями и другими юридическими лицами (далее - предприятия) независимо от форм собственности (кроме бюджетных учреждений).
3. Настоящее Положение (стандарт) применяется с учетом особенностей оценки и раскрытия информации относительно обязательств, установленных другими положениями (стандартами) бухгалтерского учета.
4. Термины, используемые в положениях (стандартах) бухгалтерского учета, имеют следующее значение:
Обеспечение - обязательства с неопределенными суммой или временем погашения на дату баланса.
Непредусмотренное обязательство - это:
1) обязательство, которое может возникнуть вследствие прошедших событий и существование которого будет подтверждено только тогда, когда произойдет или не произойдет одно или более неопределенных будущих событий, над которыми предприятие не имеет полного контроля; или
2) настоящее обязательство, которое возникло вследствие прошедших событий, но не признается, поскольку маловероятно, что для урегулирования обязательства нужно будет использовать ресурсы, воплощающие в себе экономические выгоды, или поскольку сумму обязательства нельзя достоверно определить.
Обременительный контракт - контракт, расходы (которых нельзя избежать) на выполнение которого превышают ожидаемые экономические выгоды от этого контракта.
Сумма погашения - недисконтированная сумма денежных средств или их эквивалентов, которая, как ожидается, будет уплачена для погашения обязательства в процессе обычной деятельности предприятия.
Настоящая стоимость - дисконтированная сумма будущих платежей (за вычетом суммы ожидаемого возмещения), которая, как ожидается, будет необходима для погашения обязательства в процессе обычной деятельности предприятия.
Признание и оценка обязательства
5. Обязательство признается, если его оценка может быть достоверно определена и существует вероятность уменьшения экономических выгод в будущем вследствие его погашения. Если на дату баланса ранее признанное обязательство не подлежит погашению, то его сумма включается в состав дохода отчетного периода.
6. В целях бухгалтерского учета обязательства разделяются на:
- долгосрочные;
- текущие;
- обеспечения;
- непредусмотренные обязательства.
7. К долгосрочным обязательствам относятся:
- долгосрочные кредиты банков;
- другие долгосрочные финансовые обязательства;
- отсроченные налоговые обязательства;
- другие долгосрочные обязательства.
8. Обязательство, на которое начисляются проценты и которое подлежит погашению в течение двенадцати месяцев с даты баланса, следует рассматривать как долгосрочное обязательство, если первоначальный срок погашения был более двенадцати месяцев и до утверждения финансовой отчетности существует договор о переоформлении этого обязательства на долгосрочное.
9. Долгосрочное обязательство по кредитному договору (если договор предусматривает погашение обязательства по требованию кредитора (заимодателя) в случае нарушения определенных условий, связанных с финансовым состоянием заемщика), условия которого нарушены, считается долгосрочным, если:
- заимодатель до утверждения финансовой отчетности согласился не требовать погашения обязательства вследствие нарушения;
- не ожидается возникновения дальнейших нарушений кредитного договора в течение двенадцати месяцев с даты баланса.
10. Долгосрочные обязательства, на которые начисляются проценты, отражаются в балансе по их настоящей стоимости. Определение настоящей стоимости зависит от условий и вида обязательства.
11. Текущие обязательства включают:
- краткосрочные кредиты банков;
- текущую задолженность по долгосрочным обязательствам;
- краткосрочные векселя выданные;
- кредиторскую задолженность за товары, работы, услуги;
- текущую задолженность по расчетам по полученным авансам, по расчетам с бюджетом, по расчетам по внебюджетным платежам, по расчетам по страхованию, по расчетам по оплате труда, по расчетам с участниками, по расчетам по внутренним расчетам;
- другие текущие обязательства.
12. Текущие обязательства отражаются в балансе по сумме погашения.
13. Обеспечения могут создаваться для возмещения предстоящих (будущих) расходов на:
- оплату отпусков работникам;
- дополнительное пенсионное обеспечение;
- выполнение гарантийных обязательств;
- реструктуризацию;
- выполнение обязательств по обременительным контрактам и т. п.
Суммы созданных обеспечений признаются расходами.
14. Обеспечение создается при возникновении вследствие прошедших событий обязательства, погашение которого, вероятно, приведет к уменьшению ресурсов, воплощающих в себе экономические выгоды, и его оценка может быть расчетно определена. Запрещается создавать обеспечение для покрытия будущих убытков от деятельности предприятия.
15. Обеспечение для возмещения расходов на реструктуризацию создается в случае наличия утвержденного руководством предприятия плана реструктуризации с конкретными мероприятиями, сроками их выполнения и суммой расходов, которые будут понесены, и после начала реализации этого плана.
16. Сумма обеспечения определяется по учетной оценке ресурсов (за вычетом суммы ожидаемого возмещения), необходимых для погашения соответствующего обязательства, на дату баланса. Обеспечение для возмещения расходов на реструктуризацию определяется по сумме прямых расходов, не связанных с продолжающейся деятельностью предприятия.
17. Обеспечение используется для возмещения только тех расходов, для покрытия которых оно было создано.
18. Остаток обеспечения пересматривается на каждую дату баланса и, в случае необходимости, корректируется (увеличивается или уменьшается). В случае отсутствия вероятности выбытия активов для погашения будущих обязательств сумма такого обеспечения подлежит сторнированию.
19. Непредусмотренные обязательства отражаются на забалансовых счетах предприятия по учетной оценке.
Раскрытие информации об обязательствах в примечаниях к финансовой отчетности
20. В примечаниях к финансовой отчетности приводится следующая информация:
20.1. Сумма и сроки погашения обязательства, которое было исключено из состава текущих обязательств в соответствии с п. 8 настоящего Положения (стандарта) с обоснованием причин этого.
20.2. Перечень и суммы обязательств, включенных в статьи баланса "Прочие долгосрочные обязательства", "Прочие текущие обязательства".
21. Предприятие по каждому виду обеспечения приводит следующую информацию:
21.1. Целевое назначение, причины неопределенности и ожидаемый срок погашения.
21.2. Остаток обеспечения на начало и конец отчетного периода.
21.3. Увеличение обеспечения в течение отчетного периода вследствие создания обеспечения или дополнительных отчислений.
21.4. Сумма обеспечения, использованная в течение отчетного периода.
21.5. Неиспользованная сумма обеспечения, которая сторнирована в отчетном периоде.
21.6. Сумма ожидаемого возмещения расходов другой стороной, учтенная при оценке обеспечения.
22. По каждому виду непредусмотренных обязательств приводится следующая информация:
22.1. Краткое описание обязательства и его сумма.
22.2. Неопределенность относительно суммы или срока погашения.
22.3. Сумма ожидаемого погашения обязательства другой стороной.
Начальник Управления методологии бухгалтерского учета В. ПАРХОМЕНКО
Наш комментарий
Положение (стандарт) бухгалтерского учета 11 "Обязательства" (далее - П(С)БУ 11) определяет методологические основы формирования в бухгалтерском учете информации об обязательствах и ее раскрытии в финансовой отчетности. Его нормы вводятся в действие с 1 июля 2000 года и распространяются на все предприятия, кроме бюджетных учреждений. В связи с этим промежуточная (квартальная) отчетность предприятий за І и ІІ кварталы будет составлена без учета требований П(С)БУ 11, которые не связаны с другими П(С)БУ, например требование оценки сумм долгосрочных кредитов по настоящей стоимости и т. п.
Термин "Обязательства" изложен в пункте 4 П(С)БУ 2 "Баланс" (утвержденное приказом Министерства финансов Украины от 31.03.99 г. № 87) и означает задолженность предприятия, которая возникла вследствие прошедших событий, погашение которой, как ожидается, приведет к уменьшению ресурсов предприятия, воплощающих экономические выгоды.
При рассмотрении разделов пассива старой и новой формы № 1 "Баланс" прослеживается как сходство, так и различие статей, отражающих информацию об обязательствах предприятия.
Сходство заключается в том, что и в старой, и в новой формах баланса долгосрочные и краткосрочные обязательства выделены в отдельные разделы.
Статьи баланса, отражающие обязательства по кредитам банков, другим заемным средствам и кредиторской задолженности предприятия по расчетам с другими предприятиями, бюджетом и физическими лицами, в прежней и новой формах баланса почти совпадают, лишь в новой форме баланса некоторые из них несколько укрупнены. Так, статья "Другие долгосрочные обязательства" включает долгосрочные обязательства по задолженности за имущество в аренде, реструктурированную задолженность, расчеты за имущество и другие долгосрочные обязательства старого баланса.
В новой форме баланса кредиторская задолженность за товары, работы и услуги не подразделяется на ту, срок уплаты которой не наступил, и ту, которая не уплачена в срок, а объединена в одну статью "Кредиторская задолженность за товары, работы, услуги". Статья "Заемные средства" в разделе "Текущие обязательства" новой формы баланса не выделена, и суммы краткосрочных заемных средств будут отражаться в статье "Другие текущие обязательства".
В соответствии с П(С)БУ 11 зарезервированные средства для возмещения предстоящих расходов также являются обязательствами. Как и раньше, такие расходы определяются расчетным путем и создаются за счет расходов на производство продукции (работ, услуг). Запрещается за счет расходов производства резервировать средства для покрытия будущих убытков от деятельности предприятия. Резервирование средств на оплату будущих расходов раньше предусматривалось пунктом 68 Положения об организации бухгалтерского учета и отчетности в Украине, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 03.04.93 г. № 250, с изменениями и дополнениями (далее - Положение № 250). Однако П(С)БУ 11 несколько расширил такой перечень резервов, предусмотрев создавать резерв на дополнительное пенсионное обеспечение, реструктуризацию и на выполнение обязательств в отношении обременительных контрактов. Порядок создания таких резервов пока не разработан.
Для отражения сумм, предназначенных для обеспечения возмещения предстоящих (будущих) расходов, в пассиве новой формы баланса предусмотрен отдельный раздел "Обеспечение по-следующих расходов и платежей". В прежней форме баланса эти суммы отражались в первом разделе пассива по статье "Резерв предстоящих расходов и платежей".
По нормам П(С)БУ 11 остаток обеспечения пересматривается на каждую дату баланса и в случае необходимости корректируется (увеличивается или уменьшается). Понятие "на каждую дату баланса" раскрывается в пункте 1 статьи 13 Закона Украины от 16.07.99 г. № 996-XIV "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине", которым предусматривается кроме составления годовой финансовой отчетности ежеквартальное составление промежуточной отчетности нарастающим итогом с начала отчетного года в составе баланса и отчета о финансовых результатах. Причем баланс предприятия составляется по состоянию на конец последнего дня квартала. До внедрения П(С)БУ 11 суммы отдельных резервов корректировались на конец отчетного года. В случае отсутствия вероятности расходов средств на цели погашения обязательств сумма такого обеспечения подлежит сторнированию, то есть сторнированию не в прежнем понятии исправления неправильной записи в бухгалтерском учете ее записью красными чернилами, а уменьшением этой суммы путем списания ее на доходы предприятия.
В финансовой отчетности отражаются только признанные обязательства. Понятие признанности обязательств определено пунктом 5 П(С)БУ 11, согласно которому обязательство признается, если его оценка может быть достоверно определена и существует вероятность уменьшения экономических выгод в будущем вследствие его погашения. Это понятие равнозначно прежнему положению, когда перед составлением бухгалтерской отчетности требовалось произвести инвентаризацию кредиторской задолженности по расчетам с банками, бюджетом, предприятиями и физическими лицами в целях достоверного ее отражения (п. 18 Положения № 250). Неподтвержденная сумма кредиторской задолженности в бухгалтерском учете раньше включалась в состав прибыли предприятия отчетного периода. По нормам пункта 5 П(С)БУ 11 она включается в состав дохода отчетного периода.
Текущие обязательства отражаются в балансе по сумме погашения, то есть сумме денежных средств или их эквивалентов, которая, как ожидается, будет уплачена для погашения задолженности в процессе обычной деятельности предприятия. В таком же порядке отражается и сумма долгосрочной задолженности, по которой не начисляются проценты.
Новым является предусмотренный пунктом 10 П(С)БУ 11 порядок отражения в балансе сумм долгосрочных обязательств, по которым начисляются проценты. Такие суммы отражаются в балансе по их настоящей стоимости, то есть по дисконтированной стоимости будущих чистых оттоков денежных средств, которые, как ожидается, будут необходимы для погашения обязательств в процессе обычной деятельности предприятия. Другими словами, настоящая стоимость таких долгосрочных обязательств включает сумму, необходимую для погашения, кроме суммы обязательств, начисленных по ним процентов. Примером отражения настоящей стоимости долгосрочных обязательств может быть обязательство предприятия перед банком по долгосрочному кредиту. Если до введения П(С)БУ 11 сумма задолженности по долгосрочному кредиту отражалась и пока еще отражается в балансе только по сумме самого кредита, то после его введения эта сумма будет увеличена на сумму процентов, которую предусматривается договором уплатить банку за пользование таким кредитом.
Непредусмотренные обязательства (термин определен пп. 1 и 2 п. 4 П(С)БУ 11) учитываются на забалансовых счетах предприятия по учетной оценке, поскольку их суммы, сроки и возможность погашения на дату составления баланса не могут быть точно определены.
Для более полного удовлетворения интересов пользователей финансовой отчетностью к ней прилагаются примечания, которые дополнительно раскрывают информацию о суммах и сроках погашения обязательства, которое перешло из раздела "Текущие обязательства" в раздел "Долгосрочные обязательства", а также о причинах его перемещения. Прилагается расшифровка сумм, которые включены в прочие долгосрочные и в прочие текущие обязательства.
По суммам каждого вида обеспечений приводится информация о целевом назначении, причине неопределенности и ожидаемом сроке погашения, остатке обеспечения на начало и конец отчетного периода, а также другая информация согласно пунктам 20 - 22 П(С)БУ 11.
ПОЛОЖЕННЯ
(СТАНДАРТ) БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 12 "ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ"
Затверджено Наказом Міністерства фінансів України
від 26 квітня 2000 р. N 91
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
17 травня 2000 р. N 284/4505
Загальні положення
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" (далі - Положення (стандарт) 12) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.
[У пункт 1 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від 25.11.2002р.]
2. Норми Положення (стандарту) 12 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
3. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Амортизована собівартість фінансової інвестиції - собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).
Ефективна ставка відсотка - ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов'язання) та вартості її погашення.
Контрольні учасники - учасники спільної діяльності зі створенням юридичної особи (спільного підприємства), які здійснюють контроль за її діяльністю.
Метод ефективної ставки відсотка - метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.
Ринкова вартість фінансової інвестиції - сума, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку.
Спільна діяльність - господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.
Спільний контроль - розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.
Суттєвий вплив - повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:
1) володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;
2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;
3) участь у прийнятті рішень;
4) взаємообмін управлінським персоналом;
5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.
[Абзац дев'ятий пункту 3 доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
Первісна оцінка фінансових інвестицій
4. Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.
5. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів.
6. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.
7. Дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за N 860/4153.
Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу
8. Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.
Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.
[В абзац другий пункту 8 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 131 від 14.06.2000 р.]
[В абзац другий пункту 8 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від 25.11.2002 р.]
9. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.
Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.
10. Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій.
Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Приклад визначення суми амортизації дисконту, премії та амортизованої собівартості фінансових інвестицій за методом ефективної ставки відсотка наведено в додатку 1 до Положення (стандарту) 12.
Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.
11. Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених у пунктах 17 і 22 Положення (стандарту) 12.
12. Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.
[В абзац перший пункту 12 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 131 від 14.06.2000 р.]
Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування.
Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора або до додаткового вкладеного капіталу (якщо зміна величини власного капіталу об'єкта інвестування виникла внаслідок розміщення (викупу) акцій (часток), що привело до виникнення (зменшення) емісійного доходу об'єкта інвестування). Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або додаткового вкладеного капіталу інвестора (якщо зменшення величини власного капіталу об'єкта інвестування виникло внаслідок викупу акцій (часток), що призвело до зменшення емісійного доходу об'єкта інвестування), то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
[Абзац третій викладено в новій редакції згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 131 від 14.06.2000 р.]
Балансова вартість інвестицій в асоційоване підприємство зменшується на суму зменшення корисності інвестиції та зменшується (збільшується) на суму амортизації різниці між собівартістю фінансової інвестиції в асоційоване підприємство і часткою інвестора в балансовій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань на дату придбання. Амортизація суми такої різниці здійснюється у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств".
[Пункт 12 доповнено абзацом четвертим, у зв’язку з чим абзац четвертий вважається абзацом п'ятим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від 25.11.2002 р.]
Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не призводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, що внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.
13. Якщо інвестор (контрольний учасник, інвестор асоційованого підприємства) вносить або продає активи спільному, асоційованому підприємству відповідно і передає значні ризики та вигоди, пов'язані з їх володінням, то у складі фінансових результатів звітного періоду відображається лише та частина прибутку (збитку), яка припадає на частку інших інвесторів спільного, асоційованого підприємства відповідно.
Сума прибутку (збитку) від внеску або продажу спільному, асоційованому підприємству активів, що припадає на частку інвестора, включається до складу доходів (витрат) майбутніх періодів з визнанням їх прибутком (збитком) інвестора лише після продажу спільним, асоційованим підприємством цього активу іншим особам або в періодах амортизації одержаних чи придбаних необоротних активів. Цей актив вважається проданим спільним, асоційованим підприємством у межах кількості й вартості подібних активів, реалізованих ним після його одержання.
[В абзац другий пункту 13 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 131 від 14.06.2000 р.]
Інвестор спільного, асоційованого підприємства відображає всю суму отриманих збитків, якщо внесок або продаж свідчить про зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів.
[У пункті 13 деякі слова виключено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від 25.11.2002 р.]
14. Якщо інвестор (контрольний учасник, асоційоване підприємство) придбав активи відповідно в спільного, асоційованого підприємства, то сума прибутку (збитку) об'єкта інвестування від цієї операції, що припадає на частку інвестора, відображається лише після перепродажу цих активів іншим особам або в періодах амортизації придбаних необоротних активів. Збитки, які виникли внаслідок зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів, відображаються повністю в період здійснення операції.
[У пункті 14 деякі слова виключено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від 25.11.2002 р.]
15. Оцінка та облік фінансових інвестицій здійснюються за кожною фінансовою інвестицією.
Приклад обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі наведено в додатку 2 до Положення (стандарту) 12.
Облік фінансових інвестицій в асоційовані й дочірні підприємства
16. Фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства обліковуються за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених у пункті 17 Положення (стандарту) 12.
[У пункт 16 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 131 від 14.06.2000 р.]
17. Фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства в бухгалтерському обліку відображаються в порядку, наведеному у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12, якщо:
а) фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання;
б) асоційоване або дочірнє підприємство ведуть діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців.
18. Фінансові інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в якому об'єкт інвестування відповідає визначенню асоційованого або дочірнього підприємства. Застосування методу участі в капіталі для обліку фінансових інвестицій припиняється з останнього дня місяця, в якому об'єкт інвестування не відповідає критеріям асоційованого або дочірнього підприємства.
Облік спільної діяльності
[У назві розділу деякі слова виключено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від 25.11.2002 р.]
19. Кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності:
а) активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах;
б) зобов'язання, які він узяв для провадження цієї діяльності;
в) свою частку в будь-яких зобов'язаннях, узятих разом з іншими учасниками щодо цієї діяльності;
г) дохід або витрати, набуті в процесі спільної діяльності.
Активи, задіяні в спільній діяльності без створення юридичної особи, не відображаються фінансовими інвестиціями учасників такої діяльності.
[Пункт 19 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від 25.11.2002 р.]
20. Частка учасника спільної діяльності без створення юридичної особи в спільно контрольованих активах відображається в бухгалтерському обліку цього учасника у складі відповідних активів.
21. Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створенням юридичної особи (спільного підприємства) його учасниками обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в якому вони стали контрольними, крім випадків, наведених у пункті 22 Положення (стандарту) 12. Усі інші учасники спільної діяльності відображають фінансові інвестиції у спільну діяльність згідно з порядком, викладеним у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12.
22. Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створенням юридичної особи контрольними учасниками відображаються згідно з порядком, наведеним у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12, якщо:
а) фінансові інвестиції у спільну діяльність придбані й утримуються виключно з метою їх подальшого продажу протягом дванадцяти місяців;
б) спільне підприємство веде свою діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти учаснику спільного підприємства протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців.
23. Контрольний учасник спільного підприємства припиняє облік фінансових інвестицій за методом участі в капіталі з останнього дня місяця, в якому він перестає здійснювати спільний контроль за спільним підприємством або суттєво впливати на його діяльність.
[Друге речення пункту 23 виключено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
24. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
24.1. Балансова вартість фінансових інвестицій, що включені до складу статті балансу "Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств", за такими видами:
24.1.1. Фінансові інвестиції в асоційовані підприємства.
24.1.2. Фінансові інвестиції в дочірні підприємства.
24.1.3. Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створенням юридичної особи (спільного підприємства).
24.2. Фінансові інвестиції, що включені до складу статей балансу "Інші довгострокові фінансові інвестиції" та "Поточні фінансові інвестиції" за собівартістю, за справедливою вартістю, за амортизованою собівартістю.
24.3. Підстави для визначення справедливої вартості фінансових інвестицій.
24.4. Доходи та втрати від змін справедливої вартості фінансових інвестицій за звітний період.
24.5. Перелік провідних асоційованих, дочірніх і спільних підприємств із зазначенням частки в капіталі та методів оцінки, що використовуються для обліку таких фінансових інвестицій.
25. Контрольний учасник спільного підприємства у примітках до фінансової звітності також наводить (розкриває) таку інформацію:
25.1. Загальна сума зобов'язань щодо його часток у спільних підприємствах.
25.2. Сума зобов'язань інвестиційного характеру щодо його часток у спільних підприємствах та його частки в зобов'язаннях, які він взяв разом з іншими учасниками.
25.3. Сума своєї частки в зобов'язаннях інвестиційного характеру спільних підприємств.
Додаток 1
до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку
12 "Фінансові інвестиції"
ПРИКЛАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ АМОРТИЗАЦІЇ ДИСКОНТУ, ПРЕМІЇ ТА АМОРТИЗОВАНОЇ СОБІВАРТОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ЗА МЕТОДОМ ЕФЕКТИВНОЇ СТАВКИ ВІДСОТКА
Приклад 1
Підприємство 3 січня 2000 року придбало облігації номінальною вартістю 50000 грн. за 46282 грн., тобто дисконт становив 3718 грн. (50000 - 46282).
Фіксована ставка відсотка за облігацією встановлена 9 процентів річних. Дата погашення облігації відбудеться через 5 років. Виплата відсотка здійснюється щорічно в кінці року, його номінальна сума становить 4500 грн. (50000 х 9%).
Ефективна ставка відсотка дорівнює
РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ДИСКОНТУ ЗА ІНВЕСТИЦІЯМИ В ОБЛІГАЦІЇ
| Дата | Номінальна сума відсотка, грн. | Сума відсотка заефективною ставкою, грн.* | Сума амортизації дисконту, грн. (гр. 3 - гр. 2) | Амортизована собівартість інвестиції, грн.** |
| 03.01.2000 | ||||
| 31.12.2000 | ||||
| 31.12.2001 | ||||
| 31.12.2002 | ||||
| 31.12.2003 | ||||
| 31.12.2004 |
Приклад 2
Облігації номінальною вартістю 50000 грн. придбані 3 січня 2000 року за 52019 грн., тобто премія становила 2019 грн. (52019 - 50000). Фіксована ставка відсотка за облігаціями встановлена 9 процентів річних. Погашення облігації відбудеться через 5 років. Виплата відсотка здійснюється щорічно в кінці року, його номінальна сума становить 4500 грн. (50000 х 9%). Ефективна ставка відсотка дорівнює
РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ПРЕМІЇ ЗА ІНВЕСТИЦІЯМИ В ОБЛІГАЦІЇ
 Дата
| Номінальна сума відсотка, грн. | Сума відсотка за ефективною ставкою, грн.* | Сума амортизації премії, грн. (гр. 2 - гр. 3) | Амортизована собівартість інвестиції, грн.*** |
| 03.01.2000 | ||||
| 31.12.2000 | ||||
| 31.12.2001 | ||||
| 31.12.2002 | ||||
| 31.12.2003 | ||||
| 31.12.2004 |
* Визначається як добуток вартості інвестицій на попередню дату та ефективної ставки відсотка.
** Визначається додаванням вартості інвестицій на попередню дату і суми амортизації дисконту за звітний період.
*** Визначається як різниця між вартістю інвестицій на попередню дату і сумою амортизації премії за звітний період.
Додаток 2
до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку
12 "Фінансові інвестиції"
ПРИКЛАД ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ЗА МЕТОДОМ УЧАСТІ В КАПІТАЛІ
Підприємство А 3 січня 2000 року придбало частку (40%) у власному капіталі підприємства Б за 668 тис. грн. Підприємство А веде облік інвестиції в асоційоване підприємство Б за методом участі в капіталі.
| Статті власного капіталу асоційованого підприємства Б | На 01.01.2000 | На 31.12.2000 | Зміни у власному капіталі |
| Статутний капітал | - | ||
| Резервний капітал | - | ||
| Додатковий капітал | 360* | ||
| Нерозподілений прибуток | 180** | ||
| РАЗОМ |
* Зростання додаткового капіталу обумовлено дооцінкою необоротних активів.
** У складі нерозподіленого прибутку на 31.12.2000 прибуток від реалізації товарів підприємству А становить 10 тис. грн. Придбані підприємством А товари у 2000 році не реалізовані.
Чистий прибуток за 2000 рік асоційованого підприємства становить 110 тис. грн., сума нарахованих дивідендів - 50 тис. грн.
Вартість фінансової інвестиції підприємства А в асоційоване підприємство Б, яка відображається в обліку за методом участі в капіталі, становитиме 712 тис. грн.
| Показники | Сума, тис. грн. | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| Балансова вартість інвестиції на 01.01.2000 | 141 Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі | Х | |
| Частка інвестора в чистому прибутку за 2000 рік (110 - 10) х 40% | 141 Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі | 721 Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства | |
| Частка інвестора в дивідендах (50 х 40%) | 373 Розрахунки за нарахованими доходами | 141 Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі | |
| Частка інвестора в сумі збільшення додаткового капіталу (60 х 40%) | 141 Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі | 423 Дооцінка активів | |
| Балансова вартість інвестиції на 31.12.2000 | 141 Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі | Х |
ПОЛОЖЕННЯ
(СТАНДАРТ) БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 13 "ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ"
Затверджено Наказом Міністерства фінансів України
від 30 листопада 2001 р. N 559
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
19 грудня 2001 р. N 1050/6241
[В текст внесено зміни та доповнення
Наказом Міністерства фінансів України
від 23 травня 2003 р. N 363]
Загальні положення
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти" (далі - Положення (стандарт) 13) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми Положення (стандарту) 13 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
3. Норми Положення (стандарту) 13 не поширюються на:
3.1 фінансові інвестиції в асоційовані, спільні та дочірні підприємства;
3.2 активи і зобов'язання роботодавців щодо програм пенсійного забезпечення;
3.3 права і зобов'язання за договорами страхування (крім похідних інструментів у страхових контрактах);
3.4 права і зобов'язання щодо оренди (крім похідних інструментів, передбачених орендною угодою);
3.5 угоди, що передбачають платежі, виходячи з кліматичних, геологічних та інших фізичних змін навколишнього середовища;
3.6 угоди про фінансові гарантії, крім угод, які передбачають виплату внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу), валютного курсу або інших змінних, що є базисними;
3.7 угоди про непередбачене відшкодування при об'єднанні підприємств.
4. Терміни, що використано в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення:
Валютний ризик - імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін валютного курсу.
Відсотковий ризик - імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін відсоткових ставок.
Дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу - дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу.
Інструмент власного капіталу - контракт, який підтверджує право на частину в активах підприємства, що залишається після вирахування сум за всіма його зобов'язаннями.
Інструмент хеджування - похідний фінансовий інструмент, фінансовий актив або фінансове зобов'язання, справедлива вартість яких і грошові потоки від яких, як очікується, компенсуватимуть зміни справедливої вартості або потоку грошових коштів об'єкта хеджування.
Коефіцієнт ефективності хеджування - частка від ділення відповідно зміни справедливої вартості або грошових потоків об'єкта хеджування на зміну справедливої вартості або грошового потоку від інструмента хеджування.
[Абзац сьомий пункту 4 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
Кредитний ризик - імовірність втрат однієї зі сторін-укладачів контракту про придбання фінансового інструмента внаслідок невиконання зобов'язання іншою стороною.
Об'єкт хеджування - актив, зобов'язання або майбутня операція, що створюють для підприємства ризик зміни справедливої вартості цих активів і зобов'язань або зміни грошових потоків, пов'язаних з майбутньою операцією.
Похідний фінансовий інструмент - фінансовий інструмент:
розрахунки за яким провадитимуться у майбутньому;
вартість якого змінюється внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, валютного курсу, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу) або інших змінних, що є базисними;
який не потребує початкових інвестицій.
Ризик грошового потоку - імовірність зміни величини майбутнього грошового потоку, пов'язаного з монетарним фінансовим інструментом.
Ризик ліквідності - імовірність втрат внаслідок неспроможності виконати свої зобов'язання у зв'язку з неможливістю реалізувати фінансові активи за справедливою вартістю.
Ринковий ризик - імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін ринкових цін незалежно від того, чи спричинені ці зміни факторами, які притаманні конкретному типу цінних паперів чи їх емітенту, або факторами, які впливають на вартість всіх цінних паперів в обігу на ринку.
Складний фінансовий інструмент - фінансовий інструмент, що містить компонент фінансового зобов'язання і компонент інструмента власного капіталу.
Твердий контракт - контракт у письмовій формі, що передбачає обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конкретну майбутню дату (дати), має визначений строк виконання, не містить відкладальних або скасувальних умов, не може бути розірваний і змінений в односторонньому порядку, та передбачає забезпечення виконання контракту.
Фінансовий актив - це:
а) грошові кошти та їх еквіваленти;
б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;
в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;
г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.
Фінансовий актив, призначений для перепродажу - фінансовий актив, придбаний з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових змін його ціни та/або винагороди посередника.
Фінансова гарантія - передбачене контрактом право позикодавця отримувати грошові кошти від гаранта і відповідно зобов'язання гаранта сплатити грошові кошти позикодавцеві, якщо позичальник не виконає своїх зобов'язань.
Фінансове зобов'язання - контрактне зобов'язання:
а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;
б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.
Фінансове зобов'язання, призначене для перепродажу - фінансове зобов'язання, що виникає внаслідок випуску фінансового інструмента з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових коливань його ціни та/або винагороди посередника.
Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого.
Хеджування - застосування одного чи декількох інструментів хеджування з метою повної чи часткової компенсації змін справедливої вартості об'єкта хеджування або пов'язаного з ним грошового потоку.
Ціновий ризик - імовірність цінових змін внаслідок валютного, відсоткового та ринкового ризиків.
Хеджування справедливої вартості - хеджування змін справедливої вартості визнаного активу чи зобов'язання або ідентифікованої частини такого активу чи зобов'язання, яка відноситься до конкретного ризику і впливатиме на чистий прибуток (збиток).
[Пункт 4 доповнено абзацом двадцять четвертим згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
Хеджування грошових потоків - хеджування зміни грошових потоків щодо ризику, пов'язаного з визнаним активом чи зобов'язанням або з прогнозованою операцією, що впливатиме на чистий прибуток (збиток).
[Пункт 4 доповнено абзацом двадцять п'ятим згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
Хеджування фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України - хеджування зміни вартості активів та зобов'язань господарської одиниці за межами України внаслідок зміни валютних курсів.
[Пункт 4 доповнено абзацом двадцять шостим згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
Класифікація фінансових інструментів
5. Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються на фінансові активи, фінансові зобов'язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти.
6. Фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи.
7. Фінансові зобов'язання включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу, та інші фінансові зобов'язання.
8. До інструментів власного капіталу належать прості акції, частки та інші види власного капіталу.
9. Похідні фінансові інструменти включають ф'ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні фінансові інструменти.
Визнання фінансових інструментів
10. Фінансовий актив або фінансове зобов'язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною-укладачем угоди щодо фінансового інструмента.
11. Безумовні права вимоги і зобов'язання визнаються фінансовими активами і фінансовими зобов'язаннями, якщо за умовами контракту підприємство має право на отримання грошових коштів або бере на себе зобов'язання сплатити грошові кошти.
12. Фінансові активи або фінансові зобов'язання, що виникають внаслідок твердих контрактів на придбання або продаж ресурсів (робіт, послуг), відображаються в балансі після виникнення права на отримання активу або зобов'язання на його передачу.
13. Форвардний контракт визнається фінансовим активом або фінансовим зобов'язанням на дату виникнення зобов'язання щодо придбання або продажу предмета контракту.
14. Опціони визнаються фінансовими активами або фінансовими зобов'язаннями у разі укладення контракту між покупцем і продавцем.
15. Фінансові активи, придбані в результаті систематичних операцій, визнаються на дату укладення контракту або на дату його виконання. При цьому обраний підприємством метод визнання має застосовуватися послідовно до кожного виду фінансових активів. Якщо підприємство визнає фінансовий актив та пов'язане з ним фінансове зобов'язання на дату укладення контракту, то відсотки нараховуються з дати виконання контракту, коли переходить право власності.
Продаж фінансових активів у результаті систематичних операцій визнається на дату виконання контракту.
16. У разі визнання фінансового активу на дату виконання контракту зміни справедливої вартості такого активу в період між датою укладення контракту і датою його виконання визнаються іншими витратами або іншими доходами, крім фінансових активів, які обліковуються за фактичною або амортизованою собівартістю, та активів, які є інструментом хеджування.
[У пункт 16 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
17. Підприємство списує фінансовий актив з балансу, якщо воно втрачає контроль за цим фінансовим активом або його частиною. Ознакою втрати контролю є повне виконання контракту, закінчення терміну прав вимоги або відмови від прав за цим контрактом.
[Абзац перший пункту 17 вважається пунктом 17 згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
18. Якщо при передачі фінансового активу іншому підприємству контроль не втрачається, то така операція відображається як позика під забезпечення, а право підприємства, яке передало актив, на його викуп не вважається похідним фінансовим інструментом.
Підприємство, яке передало фінансовий актив, не втрачає контролю за ним і не списує його з балансу, якщо підприємство:
а) має право викупити цей фінансовий актив, крім випадків, коли цей актив вільно обертається на ринку або коли на момент викупу викупна ціна дорівнює справедливій вартості цього активу;
б) має право і зобов'язане викупити або погасити переданий фінансовий актив на умовах, які забезпечують його одержувачу дохід кредитора від фінансових активів, отриманих в обмін на переданий фінансовий актив. При цьому дохід кредитора не повинен суттєво (більш ніж на 10 відсотків) відрізнятись від того, який він міг би отримати за позикою підприємству, що передало актив, повністю забезпечену переданим активом;
в) зберігає за собою значну частину ризиків і вигід від права власності на переданий фінансовий актив, який не обертається вільно на ринку, шляхом свопу на сукупний річний дохід з отримувачем цього активу або безумовного опціону на продаж. В останньому випадку утримувачем опціону є підприємство, яке отримало актив.
[Абзаци другий - шостий пункту 17 вважаються пунктом 18 згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
18. [Пункт 18 виключено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003р.]
19. Балансова вартість реалізованої частини фінансового активу розподіляється між реалізованою і нереалізованою частинами фінансового активу пропорційно справедливій вартості частин фінансового активу на дату продажу. Фінансовий результат визнається як різниця між виручкою від реалізації частини фінансового активу та її справедливою вартістю.
Якщо справедливу вартість нереалізованої частини фінансового активу визначити достовірно неможливо, то її балансова вартість визнається нульовою, а фінансовий результат обчислюється як різниця між виручкою від реалізації частини фінансового активу та балансовою вартістю всього активу.
20. Якщо підприємство передає контроль за фінансовим активом, але завдяки цьому створює новий фінансовий актив або бере на себе нове фінансове зобов'язання, то водночас із списанням з балансу фінансового активу воно зараховує на свій баланс новий фінансовий актив або нове фінансове зобов'язання за справедливою вартістю. Фінансовий результат від такої операції визначається як різниця між виручкою і балансовою вартістю переданого фінансового активу, збільшена на справедливу вартість узятого на себе фінансового зобов'язання та зменшена на справедливу вартість нового фінансового активу.
Якщо справедливу вартість нового фінансового активу або нового фінансового зобов'язання достовірно визначити неможливо, то:
первісна вартість нового фінансового активу визнається нульовою, а фінансовий результат визначається як різниця між виручкою і балансовою вартістю списаного фінансового активу;
первісна вартість нового фінансового зобов'язання дорівнює сумі перевищення виручки над балансовою вартістю списаного активу. У разі необхідності створюється забезпечення відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року N 20 ( z0085-00 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за N 85/4306.
В аналогічному порядку визнається первісна вартість нового фінансового активу і нового фінансового зобов'язання, що утворюються внаслідок передачі фінансового зобов'язання або його частини.
21. Фінансова гарантія, яка відповідно до Положення (стандарту) 13 визнана зобов'язанням, до закінчення терміну гарантії відображається гарантом за справедливою вартістю або, якщо справедливу вартість достовірно визначити неможливо, за більшим з двох значень - первісною вартістю чи сумою забезпечення, створеного відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання".
Якщо фінансова гарантія поширюється на кілька статей балансу, то оцінка такої гарантії здійснюється за кожною статтею.
22. Підприємство списує з балансу фінансове зобов'язання або його частину після його виконання, анулювання або закінчення терміну його дії.
23. У разі обміну позичальника з кредитором борговими інструментами з різними умовами попередній борг списується з одночасним визнанням нового боргу. Зміна умов наявного боргового інструмента (незалежно від причини) відображається погашенням попереднього боргу з одночасним визнанням нового боргу. Різниця між балансовою вартістю погашеного або переданого іншій стороні зобов'язання (або його частини) і сплаченою за нього сумою визнається іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.
24. Інструменти власного капіталу визнаються одночасно з визнанням фінансового активу і фінансового зобов'язання або зі списанням іншого інструмента власного капіталу.
25. Витрати на випуск або придбання інструментів власного капіталу відображаються зменшенням додаткового вкладеного капіталу, а за його відсутності - зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку). До витрат на придбання або випуск інструментів власного капіталу включаються лише витрати на оплату послуг сторонніх організацій з операцій, результатом яких є збільшення або зменшення величини власного капіталу підприємства.
26. Витрати, пов'язані з випуском складного фінансового інструмента, розподіляються емітентом між елементами зобов'язань та власного капіталу пропорційно розподілу надходжень від такого випуску.
27. Витрати, пов'язані з кількома операціями з інструментами власного капіталу, розподіляються між цими операціями із застосуванням обгрунтованої бази розподілу (кількість акцій, сума операції тощо), що обирається підприємством та застосовується ним послідовно.
28. Прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу емітент відображає збільшенням (зменшенням) додаткового вкладеного капіталу. Сума перевищення збитку від продажу, випуску або анулювання випущених інструментів власного капіталу над величиною додаткового вкладеного капіталу відображається зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку).
Оцінка фінансових інструментів
29. Фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов'язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов'язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).
30. На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:
30.1 дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу;
30.2 фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення;
30.3 фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;
30.4 фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.
31. На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов'язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов'язань, призначених для перепродажу, і зобов'язань за похідними фінансовими інструментами.
Фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу, і фінансові зобов'язання за похідними фінансовими інструментами (крім зобов'язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашеним шляхом передачі пов'язаного з ним інструмента власного капіталу) на кожну наступну після визнання дату балансу оцінюються за справедливою вартістю.
Зобов'язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашене шляхом передачі пов'язаного з ним інструмента власного капіталу, справедливу вартість якого на кожну наступну після визнання дату балансу не можна достовірно визначити, оцінюється за собівартістю.
32. Збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інструментів, які не є об'єктом хеджування та оцінюються за справедливою вартістю, визнається іншими доходами або іншими витратами.
33. Балансова вартість фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на основі аналізу очікуваних грошових потоків.
Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу визначається як різниця між його балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий актив, з визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.
34. Фінансовий актив і фінансове зобов'язання згортаються з відображенням в балансі згорнутого сальдо, якщо підприємство має:
юридичне право на залік визнаних сум;
можливість і намір погасити згорнуте зобов'язання або реалізувати активи і погасити зобов'язання одночасно.
Хеджування
35. Облік хеджування справедливої вартості здійснюється у разі наявності всіх таких умов:
35.1 на початку хеджування оформлена документація про відносини хеджування, про цілі управління ризиком, про стратегію цього виду хеджування. Документацією має бути визначено інструмент хеджування, сутність ризику, що хеджується, та спосіб оцінки ефективності інструмента хеджування;
35.2 очікується, що значення коефіцієнта ефективності хеджування буде в межах 0,8 - 1,25;
35.3 справедливу вартість або грошові потоки від об'єкта хеджування та справедливу вартість інструмента хеджування можна достовірно оцінити;
35.4 існує висока імовірність здійснення прогнозованої операції, яка є об'єктом хеджування грошових потоків;
35.5 на основі постійної оцінки ефективності хеджування протягом звітного періоду встановлено фактичне значення коефіцієнта ефективності хеджування в межах 0,8 - 1,25.
36. Зміни балансової вартості об'єкта хеджування (крім хеджування грошових потоків) внаслідок переоцінки або ризику, що хеджується, визнаються іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.
[Пункт 36 доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 363 від 23.05.2003 р.]
37. Підприємство припиняє визнання змін балансової вартості згідно з пунктом 36 Положення (стандарту) 13 за умови, якщо відбулася одна з таких подій:
37.1 строк дії інструмента хеджування закінчився або цей інструмент було продано чи виконано;
37.2 хеджування більше не відповідає умовам, наведеним у пункті 35 Положення (стандарту) 13.
У цьому разі сума переоцінки балансової вартості фінансового інструмента, за яким нараховуються відсотки та який є об'єктом хеджування, амортизується з моменту припинення коригування балансової вартості цього інструмента до строку його погашення. Сума амортизації визнається іншими доходами або іншими витратами відповідних звітних періодів.
38. Облік хеджування грошових потоків здійснюється з урахуванням коефіцієнта ефективності хеджування. При значенні коефіцієнта ефективності хеджування грошових потоків у межах 0,8 - 1,25 зміна балансової вартості об'єкта хеджування відображається з одночасною зміною власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів). Якщо значення коефіцієнтів ефективності хеджування грошових потоків виходять за межі 0,8 - 1,25, то зміна балансової вартості об'єкта хеджування грошових потоків визнається іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.
39. У разі визнання активу або зобов'язання внаслідок хеджування твердого контракту або прогнозованої операції сума зміни балансової вартості відповідного об'єкта хеджування грошових потоків, що згідно з пунктом 38 Положення (стандарту) 13 відображена у складі власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів), приєднується до первісної вартості визнаних фінансових активів або фінансових зобов'язань з одночасним зменшенням власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів).
40. Підприємство припиняє визнання змін балансової вартості об'єкта хеджування грошових потоків, якщо:
40.1 строк дії інструмента хеджування минув або цей інструмент було продано чи виконано;
40.2 хеджування більше не відповідає умовам, наведеним у пункті 35 Положення (стандарту) 13;
40.3 припускається, що прогнозована угода або операція за твердим контрактом не відбудеться. У цьому разі прибутки або збитки від інструмента хеджування, первісно визнані власним капіталом (в частині переоцінки фінансових інструментів), визнаються іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.