Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
До елементів режиму різання під час фрезерування належать: глибина різання, подача, швидкість різання й ширина фрезерування. Від правильного вибору цих елементів залежать продуктивність обробки, точність і якість оброблених поверхонь, потужність різання.
Глибиною різання І (рис. 2) називається товщина шару металу (мм), зрізаного за один перехід фрези, виміряна перпендикулярно до обробленої поверхні.
Подачею називають переміщення заготовки (мм) відносно фрези. Під час фрезерування необхідно розрізняти три види подачі: подача на зубець фрези; подача за оберт фрези; подача за хвилину.
Рис. 2 Елементи режиму різання під час фрезерування:
1- фреза; 2 – заготовка; Dг – головний рух різання; Ds – рух подачі;
t – глибина різання; Sz – подача на зубець фрези; В – ширина фрезерування;
amax – максимальна товщина зрізуваного шару.
Подача на зубець фрези Sz – переміщення заготовки (мм) за період обертання фрези на один зубець.
Подача за оберт фрези Sо – переміщення заготовки (мм) відносно фрези за один її оберт:
So= Sz • z (1)
де z — кількість зубців фрези.
Подача за хвилину Sхв — переміщення заготовки (мм) відносно фрези за хвилину:
Sхв=So • n=Sz • z • n (2)
де z — частота обертання фрези, хв_1.
Швидкість різання v (м/хв) під час фрезерування — лінійна швидкість точки на різальному ребрі, найвіддаленішої від осі фрези:
| V= | π•D• n |
Ширина фрезерування В — розмір обробленої за один прохід поверхні (мм), виміряний в напрямку, паралельному до осі фрези.
Товщина зрізуваного шару а (мм) — розмір шару металу, виміряний в радіальному напрямку. Величина а може змінюватись від нуля до максимального значення аптх або
навпаки. 
а б
Рис. З Схеми фрезерування:
а — проти подачі; б — за подачею; Dг— головний рух різання; Ds- рух подачі.
Ширина зрізуваного шару b (мм) — довжина дотику головного різального ребра з оброблюваною заготовкою. Для циліндричної прямозубої фрези b = В; для циліндричної фрези з гвинтовим зубцем значення b змінне.
Порядок виконання роботи:
1. Ознайомитися з фрезами різних форм:
Торцеві
Дискові
Циліндричні
Фасонні
2. Вивчити режими різання при фрезеруванні:
2.1 Глибина різання t (мм)
2.2 Подача на один зубець Sz, подача на хвилину Sхв, подача на оберт Sо.
3. Швидкість різання.
Зміст звіту:
Тема.
Мета.
Визначити різні форми фрез.
По заданих Sz, D, n, визначити Sо, Sхв, V.
Циліндрична фреза
Sz= 0,1 мм
D= 60 мм
n= 600 об/хв.
z = 18.
Практична робота № 10.
Тема:Поверхні, які обробляються на фрезерних верстатах.
Мета: ознайомлення з призначенням фрезерних верстатів, пристроєм і дією їх основних вузлів.
Обладнання робочого місця:
1) універсальний фрезерний верстат моделі 676 з лещатами;
2) заготівка для фрезерування площини;
3) набір необхідного монтажного інструменту;
4) вимірювальний інструмент.
Типи фрезерних верстатів.
Після верстатів токарної групи фрезерні є найбільш поширеними металорізальними верстатами.
Існує багато типів фрезерних верстатів: 1 - консольно-фрезерні, 2 - поздовжньо-фрезерні, 3 - фрезерні верстати безперервної дії; 4 - шпоночно-фрезерні; 5 - різьбофрезерні; 6 - копіювально-фрезерні; 7 - спеціальні та ін. Консольно-фрезерні верстати поділяють на горизонтально-фрезерні, вертикально-фрезерні, універсально-фрезерні та широкоуниверсальні. Для розгляду пропонуються основні з них.
а-горизонтально-фрезерный; б-вертикально-фрезерный
Рис. 1 – Загальний вид фрезерних верстатів.