Система змінних та гіпотези дослідження
Незалежна змінна – прослуховування бінауральних та ізокронічних звукових тонів.
Незалежна змінна полягає у варіаціях ситуації (у якісних змінах сенсорного сприймання – звуку).
Операціоналізація незалежної змінної (експериментальний вплив) – бінауральні та ізокронічні звукові тони одночасно подавались у високочутливих навушниках досліджуваним експериментальної групи протягом гіпнологічного сеансу. Досліджуваним контрольної групи названі звукові тони не подавались.
Отже незалежна змінна має дві якісні умови: одні учасники дослідження слухають, інші – не слухають звуки. Це означає, що експеримент буде дворівневим.
Контроль незалежної змінної активний, тобто змінною можна маніпулювати.
Залежна змінна – суб’єктивне переживання трансу (змістова, багатомірна змінна).
Операціоналізація залежної змінної відбувається так: по закінченню сеансу, досліджуваних просили дати відповіді на стандартизовані закриті запитання, що стосуються якісних харакеристик суб'єктивного переживання трансу (СПТ) на етапі індукції та протягом всього сеансу.
Вимірювання (фіксація) залежної змінної. У відповідях досліджуваних показниками СПТ виступали:
1) швидке розслаблення тіла на рівні кінестетичних відчуттів;
2) його підтримка протягом всього сеансу;
3) рівень згасання сенсорних відчуттів (окрім сприймання мовлення гіпнолога);
4) концентрація уваги на процесі візуалізації. Варіанти відповідей були позитивні («так»), негативні («ні») або ж невизначені («не знаю»).
Ключова додаткова змінна – недирективне мовленнєве навіювання гіпнотерапевта.
Контроль ключової додаткової змінної полягає в застосуванні методу балансування, тобто поділу вибірки на експериментальну та контрольну групи. В експериментальній групі здійснюється вплив незалежної та додаткової змінної, а в контрольній групі – тільки додаткової. Так контролюється ефект змішування.
Друга додаткова змінна – гучність звукових тонів у навушниках була такою, що досліджувані можуть чути живий голос гіпнолога та його інструкції протягом всього сеансу (кількісна змінна).
Третя додаткова змінна – зміст інструкцій, які подаються гіпнотерапевтом протягом сеансу має бути однаковим і може стосуватись, наприклад, візуалізації клієнтом явищ природи на основі зорових та слухових образів уяви (ліс, море тощо). Ця змінна є якісною.
Четверта додаткова змінна – кожен сеанс триває індивідуально з кожним досліджуваним не більше 30 хвилин.
Контроль суб’єктної додаткової змінної (впливу експериментатора): з усіма досліджуваними працює один гіпнотерапевт з вищою професійною освітою (в реальному експерименті було два гіпнотерапевта, тому ця змінна, на жаль, не контролювалась – Кучеренко Є.В. [6]).
Контроль побічних змінних – у дослідженні не беруть участь клієнти, які мають вегето-судинну дистонію, оскільки теоретично пропонований метод (експериментальний вплив) міг би зашкодити їхньому стану здоров'я.
В емпіричному дослідженні перевірялись такі припущення:
Вихідною експериментальною гіпотезою дослідження виступає твердження про те, що застосування методу бінауральних та ізокронічних звукових тонів протягом гіпнологічного сеансу підвищуєсуб’єктивне переживання трансу дорослого клієнта в процесі недирективого мовленнєвого навіювання гіпнотерапевта, порівняно з простим мовленнєвим навіюванням без застосування тонів.
Контргіпотеза – застосування методу бінауральних та ізокронічних звукових тонів протягом гіпнологічного сеансу знижуєсуб’єктивне переживання трансу дорослого клієнта в процесі недирективого мовленнєвого навіювання гіпнолога, порівняно з простим мовленнєвим навіюванням без застосування тонів.
Третя конкуруюча гіпотеза (нуль-гіпотеза) – застосування методу бінауральних та ізокронічних звукових тонів протягом гіпнологічного сеансу не впливаєна трансовий стан клієнта в процесі недирективого мовленнєвого навіювання гіпнолога.