Циклічний виробничий процес і методи його оптимізації
Вибрати оптимальний варіант функціонування циклічного виробничого процесу з перекриттям циклів. Вихідні дані приведені у таблиці 1.4.
Таблиці 1.4.
Вихідні дані
| Ступінь | Тривалість, хв. | ||
| операції | необхідного інтервалу | передачі | |
| I | - |
| |
| II | |||
| III | - | ||
| IV |
Маса предмету праці (
), що обробляється за один цикл – 10 т. Коефіцієнт виходу придатного (
) – 0,95.
За вказаними даними:
- визначити продуктивність процесу (П) за годину безперервної роботи (
);
- вибрати оптимальний варіант його функціонування.
Критерій оптимізації – максимальна продуктивність процесу протягом часу.
У таблиці 1.5. наведено перелік основних параметрів виробничого процесу, що необхідно визначити, їх умовні позначення та розрахункові формули.
Таблиця 1.5.
Умовні позначення і формули для визначення параметрів процесу
| Параметр | Умовні позначення | Розрахункові формули |
| 1 | 2 | 3 |
| Виробнича ступінь |
| - |
| Тривалість операції на i-ому ступені |
| - |
| Тривалість робочого періоду виробничого циклу |
|
|
| Тривалість передачі між ступенями |
| - |
| Загальний інтервал на i-ому ступені |
|
|
| Необхідний інтервал i-ому ступені |
| - |
| Зайвий інтервал на i-ому ступені |
|
|
| Зайнятість i-ої ступені у часі |
|
|
| Такт процесу |
|
|
| Вузький ступінь |
| - |
| Перекриття циклів |
|
|
| Продуктивність циклічного процесу |
|
|
| Кількість ступенів |
| - |
| Кількість робочих місць на i-ому ступені |
|
|
Побудуємо структуру виробничого процесу у часі. Порядок побудови такий:
1. Накреслити дві перпендикулярні вісі – абсцис і ординат.
2. Дати найменування кожної вісі: абсцис – розмір часу, годин, хв., сек.; ординат – ступінь процесу.
3. Промасштабувати вісь абсцис, відкласти кількість ступенів на вісі ординат.
4. Побудувати структуру першого циклу у часі (таблиця 1.4.).
5. Визначити тривалість робочого періоду виробничого циклу графічно і математично.
6. Визначити зайнятість кожного ступеню процесу (
).
7. Визначити такт процесу (
).
8. Побудувати суміжний виробничий цикл, починаючи з вузького ступеню.
9. Графічно визначити такт, перекриття циклів і зайвий інтервал на кожному ступені.
10. Розрахувати продуктивність виробничого процесу за період
.
11. Відобразити структуру процесу на площині.
Порядок побудови:
1. Креслення двох перпендикулярних осей
|
2. Визначення кожної осі
|
3. Масштабування осі абсцис, відкладання кількості ступенів
|
4. Побудова структури першого циклу у часі.
|
5. Визначення тривалості виробничого циклу графічно
|
Розрахунок тривалості робочого періоду виробничого циклу:

6. Визначення зайнятості кожного ступеня, хв.:




7. Визначення такту процесу.
Такт процесу визначається по максимальній зайнятості ступеню, який називається вузьким. У даному прикладі максимально зайнятий ступінь – третій, отже:

8. Побудова суміжного виробничого циклу (моделювання починається з вузького (третього) ступеню, далі угору до другого, першого і вниз на четвертий).
|
9. Графічне визначення такту, перекриття циклів і зайвих інтервалів на кожному ступені.
Перекриття циклів (
) на графіку визначається, як відрізок між кінцем попереднього циклу і початком наступного суміжного циклу (
).
Зайвий інтервал ступеню визначається, як різниця між тактом і зайнятістю на кожному ступені (формула розрахунку наведена в таблиці 1.5.).
|
10. Розрахунок продуктивності виробничого процесу протягом безперервної години по формулі (таблиця 1.5):

11. Відображення структури процесу на площині:
|
Далі, щоб вибрати оптимальний варіант функціонування циклічного виробничого процесу його треба реорганізувати структурно.
Існує два методи реорганізації виробничого процесу:
· без додаткових капітальних витрат;
· з додатковими капітальними витратами.
Всі способи оптимізації процесів спрямовані на зближення суміжних циклів, що вимагає “розшивки” вузького ступеня і спричиняє скорочення такту. Необхідний інтервал ступеня зумовлений принципом дії даного агрегату і при оптимізації процесу скороченню не підлягає.