Момент переходу виключних прав
3.1. Виключні права, передбачені ст.1, 2 цього Договору, переходять від Автора до Роботодавця з дня підписання цього Договору.
4. Відповідальність сторін.
4.1. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.
5. Інші умови.
5.1. Цей Договір набуває чинності з дня його підписання.
5.2. З дня підписання цього Договору зміни та доповнення до нього можуть вноситись лише за згодою Сторін, у письмовому вигляді, шляхом укладення додаткових угод.
5.3. Цей Договір укладений українською мовою у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін.
Місцезнаходження та реквізити Сторін
Відомості про роботодавця:
Повна назва підприємства, установи, організації або прізвище, ім'я, по батькові громадянина-підприємця Донецький національний технічний університет
Адреса 81000 м. Донецьк, вул. Артема 96
Розрахунковий рахунок N в УкрСоцБанку 214687941234
Відомості про працівника:
Домашня адреса: м. Донецьк, вул. Артема 48, буд. 29, кв. 112
Домашній телефон: 25-87-777
Службовий телефон: 312-00-00
Паспорт: серія ЦК N 555178 виданий "28"січня 1960 р.
Виданий Донецький РВУМВС України в Ворошиловському районі
Роботодавець Автор
Васичкіна Миколи Сергійовича Павленко Петро Васильович
_________________________ _________________________
(підпис, ПІБ, підпис) (підпис, ПІБ, підпис)
"30" червня 2010р. "30" червня 2010 р.
ПІДСУМКОВІ ТЕСТИ
Доберіть правильні відповіді; зверніть увагу на правильність та повноту формулювання відповідей; при необхідності вкажіть на можливу варіантність відповідей.
1. Кому можуть належати особисті немайнові права автора твору:
1) виключно автору твору;
2) автору твору;
3) автору твору або іншим особам, якщо це встановлено законом;
4) автору твору або іншим особа, якщо це передбачено договором;
5) автору твору та його правонаступникам;
6) автору твору або іншим особам, якщо це передбачено законом або договором.
2. Винагорода за використання твору може виплачуватись у таких формах:
1) у грошовому виразі;
2) одноразовий (паушальний) платіж;
3) комбіновані платежі;
4) у відсотках;
5) платіж або відрахування за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті);
6) внаслідок права слідування.
3. Види договорів на використання твору:
1) ліцензійний договір;
2) договір простого товариства;
3) договір найму;
4) договір про створення за замовленням і використання твору;
5) договір купівлі-продажу;
6) договір про передачу виключних майнових прав на твір;
7) договір на створення твору за замовленням;
8) ліцензія на використання твору;
9) установчий договір.
4. За загальним правилом авторське право чинне:
1) протягом всього життя автора;
2) протягом всього життя автора та 50 років після його смерті;
3) протягом всього життя автора та 70 років після його смерті;
4) протягом всього життя автора та 30 років після його смерті;
5) безстрокове;
6) протягом 50 років.
5. Після закінчення строку чинності авторського права це право переходить до:
1) спадкоємців автора твору;
2) держави;
3) територіальної громади, де проживав автор твору;
4) стає суспільним надбанням;
5) інших осіб, уповноважених автором твору.
6. Виробники фонограм (відеограм) мають виключні права на дозвіл або заборону на використання цих об'єктів шляхом:
1) оренди оригіналу чи примірника фонограми, відеограми;
2) запису (фіксування) фонограми, відеограми;
3) прямого відтворення будь-яким способом фонограми, відеограми;
4) прямого або опосередкованого відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі відеограми, фонограми;
5) забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до фонограми, відеограми з місця та в час, обраних нею;
6) доведення виконання фонограми, відеограми до відома публіки під час його здійснення;
7) продажу та іншого відчуження оригіналу чи примірника фонограми, відеограми;
8) відтворення запису фонограми, відеограми;
9) представлення фонограми, відеограми публіці у місці, де встановлено вхідну плату.
7. Строки чинності суміжних майнових прав:
1) 70 років з моменту здійснення першого запису виконання;
2) 50 років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання;
3) 50 років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком першого здійснення передачі (програми) організації мовлення;
4) 30 років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання, здійснення передачі (програми) організації мовлення, опублікування фонограми, відеограми;
5) 50 років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком опублікування фонограми, відеограми;
6) 50 років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком першого здійснення передачі (програми) організації мовлення;
7) 50 років, що відраховуються від дати вироблення фонограми, відеограми у разі відсутності їх опублікування,
8. Публічне виконання – це:
1) будь-яка демонстрація оригіналу твору;
2) подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, танцю, гри, співу тощо різними способами;
3) передача в ефір чи по проводах творів, відеограм, фонограм тощо;
4) демонстрація окремих кадрів творів без дотримання їх послідовності;
5) відтворення твору будь-яким способом та у будь-якій формі.
9. Публічне сповіщення – це:
1) демонстрація твору безпосередньо;
2) демонстрація твору за допомогою слайдів, плівки тощо;
3) передача творів в ефір чи по проводах;
4) використання знаку охорони суміжних прав;
5) використання знаку охорони авторського права.
10. До об'єктів суміжних прав відносять:
1) виконання;
2) повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
3) романи;
4) програми (передачі) організацій мовлення;
5) поеми;
6) комп'ютерні програми;
7) музичні твори;
8) фонограми;
9) відеограми.
11. Авторське право охоплює собою відносини:
1) організаційні;
2) стосовно об'єктів науково-технічної творчості;
3) стосовно створення і використання творів науки, літератури і мистецтва;
4) лише особисті немайнові права авторів.
12. Управління майновими правами в авторському праві можуть здійснювати:
1) уповноважені державні організації;
2) державне агентство з авторських і суміжних прав;
3) повірені у справах інтелектуальної власності.;
4) володільці цих прав особисто або через повіреного чи організацію колективного мовлення.
13. Організації колективного управління майновими правами повинні:
1) отримати ліцензію на свою діяльність;
2) реєструватися як учасники зовнішньоекономічної діяльності;
3) після державної реєстрації стати на облік в установі в 30-денний строк;
4) публічно сповістити зацікавлених суб'єктів про свою діяльність.
14. Організації колективного мовлення виконують функції:
1) збирання винагороди за використання об’єктів авторського права і суміжних прав, якими вони управляють;
2) контролю можливих місць використання авторських прав і накладання на порушників штрафів.
15. Вкажіть ознаки, якими повинен володіти твір науки, літератури і мистецтва:
1) творчий характер;
2) високий науковий і художній рівень;
3) достовірність;
4) публікація у пресі;
5) об’єктивна форма виразу.
16. Перерахуйте об’єкти, які не охороняються авторським правом:
1) повідомлення про новини дня;
2) судові рішення;
3) проекти законів;
4) фотографії;
5) необнародувані твори;
6) зміст твору;
7) обробка фольклору.
17. Хто може бути автором аудіовізуального твору?
1) автор сценарію,
2) композитор,
3) режисер-постановник,
4) актори,
5) співаки,
6) художник-постановник,
7) продюсер,
8) оператор-постановник.
18. Вкажіть особисті немайнові права автора твору науки, літератури і мистецтва:
1) право авторства;
2) право на авторське ім'я;
3) право на обнародування твору;
4) право на відтворення твору;
5) право на публічний показ;
6) право на недоторканність твору;
7) право на переробку твору.
19. Кому належать авторські права на інтерв'ю:
1) особі, що проводила інтерв'ю,
2) особі, яка організувала і проводила інтерв'ю,
3) особі, яка дала інтерв'ю і особі, яка його узяла,
4) особі, що надала технічну і організаційну допомогу в проведенні інтерв'ю.
20. Які права після смерті автора переходять до його спадкоємців:
1) право на авторське ім'я,
2) право на використання твору.
3) право захищати авторство на твір і протидіяти будь-якому посяганню на твір, що може заподіяти збиток честі і репутації автора,
4) право авторства на твір,
5) право на використання твору під вигаданим ім'ям.
21. У яких випадках допускається використання творів без згоди автора і без виплати йому авторської винагороди:
1) відтворення твору в особистих цілях,
2) відтворення екземплярів твору для навчання,
3) при публічному виконанні творів,
4) при публічному виконанні творів під час офіційних і релігійних церемоній,
5) при включенні творів як складових частин в збірки.
22. Перерахуйте особисті немайнові права виконавців:
1) право авторства,
2) право на ім'я,
3) право на передачу виконання в ефір або по дротах,
4) право на охорону виконання від спотворення,
5) право на вказівку свого імені при виконанні твору, запису виконання,
6) право на відтворення виконання,
7) право на забезпечення належної якості запису виконання.
23. Вкажіть термін охорони майнових прав виконавців:
1) протягом життя виконавця,
2) безстроково,
3) 50 років з дати першого запису виконання,
4) протягом життя виконавця і 50 років після його смерті.
24. Назвіть майнові права виробників фонограм, відеограм:
1) на відтворення фонограм і відеограм в будь-якій формі і будь-яким способом,
2) на розповсюдження фонограм, відеограм і їх екземплярів шляхом продажу або іншої передачі права власності,
3) на вказівку своєї назви на екземплярі фонограми, відеограми і його згадка в процесі використання фонограми і відеограми,
4) на будь-яке видозмінення фонограми, відеограми,
5) на авторське ім’я.
25. Назвіть суб'єктів суміжних прав:
1) автори,
2) виконавці творів,
3) організації віщання,
4) виробники фонограм,
5) виробники відеограм.
26. Хто є виконавцем твору:
1) актор,
2) співак,
3) музикант,
4) фотограф,
5) режисер-постановник.
27. Назвіть види авторського договору залежно від способу використання твору:
1) постановочний,
2) сценарний,
3) на створення аудіовізуального твору,
4) художнього замовлення,
5) на передачу виняткових прав на використання твору.
28. У якій формі повинні укладатися авторські договори на використання творів:
1) усній при укладанні договору про публікацію твору,
2) нотаріально засвідченій,
3) письмовій,
4) будь-якій.
29. За які правопорушення у області авторських і суміжних прав встановлена адміністративна відповідальність:
1) незаконне використання творів, якщо ці дії заподіяли матеріальну шкоду в крупному розмірі,
2) привласнення авторства на твір,
3) демонстрація і розповсюдження фільмів без державного свідоцтва на права розповсюдження і демонстрації фільмів,
4) незаконне виготовлення, підробка або збут контрольних марок,
5) розповсюдження екземплярів аудіовізуальних творів або фонограм, упаковки яких не маркіровані контрольними марками.
30. За які правопорушення в області авторських і суміжних прав передбачена кримінальна відповідальність:
1) привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва,
2) незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, якщо ці дії заподіяли матеріальний збиток в крупному розмірі,
3) невиплата винагороди авторам, виконавцям,
4) незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм і програм передач, якщо ці дії заподіяли матеріальний збиток в крупному розмірі.
31. До об'єктів права інтелектуальної власності, належать:
1) літературні та художні твори;
2) комп’ютерні програми;
3) компіляції даних (бази даних);
4) виконання;
5) фонограми, відеограми, передачі (програми мовлення);
6) наукові відкриття;
7) винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
8) компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
9) раціоналізаторські пропозиції;
10) сорти рослин, породи тварин;
11) комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
12) комерційні таємниці.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З КУРСУ «АВТОРСЬКЕ ПРАВО» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Метою індивідуальної контрольної роботи є перевірка засвоєння студентами матеріалу курсу «Авторське право» та вміння застосовувати набуті теоретичні знання під час вирішення практичних завдань. Під час написання контрольної роботи студенти повинні продемонструвати вміння самостійно аналізувати матеріал, аргументовано відповідати на основні питання завдання, використовуючи відповідні нормативні акти.
Контрольна робота виконується за одним із запропонованих варіантів. Варіант обирається на підставі останньої цифри заліково-екзаменаційної книжки. У разі, якщо остання цифра заліково-екзаменаційної книжки – нуль, студент обирає варіант №10.
Контрольна робота складається з двох теоретичних питань та практичної задачі.
Відповідаючи на питання контрольної роботи, студенти повинні:
- визначити, до якої теми курсу авторського права вона належить;
- опрацювати відповідні розділи підручників та необхідні нормативні акти;
- зробити самостійний аналіз теоретичного питання з посиланням на відповідну літературу і нормативні акти;
- виявити в запропонованих питаннях неврегульовані моменти чинним законодавством та запропонувати заходи по його вдосконаленню.
Механічне списування підручника чи матеріалу з періодичних видань не допускається. Відповіді на питання плану повинні бути повними, обґрунтованими, з аналізом не лише можливих порушень чинного законодавства з авторського права, а й з визначенням наслідків таких порушень, а також запропонування заходів по вдосконаленню чинного законодавства.
При розв’язанні практичної задачі, студент повинен досконало проаналізувати законодавчу базу з відповідного питання, на яку необхідно посилатися при відповіді на задачу, а також зробити висновки, виходячи з норм авторського права.
Цифрові дані, таблиці, зразки документів та інший матеріал, який стосується аналізованого питання контрольної роботи, бажано подати у додатках до контрольної роботи.
Титульний аркуш роботи рекомендується оформити за зразком, поданим у Додатку № 1.
До роботи слід обов'язково додати список фактично використаної автором літератури відповідно до встановлених вимог, які пред'являються до оформлення літератури (Додаток № 2).
Обсяг виконуваної роботи повинен скласти не менше 24 сторінок учнівського зошиту (12 аркушів), сторінки повинні бути пронумеровані в правому верхньому куту. В роботі повинен бути зміст. Виконання контрольної роботи на ПК не допускається.
Контрольна робота повинна надійти на кафедру для реєстрації не пізніш ніж за два тижні до початку заліково-екзаменаційної сесії. Вона є обов’язковою для допуску до підсумкового контролю (заліку чи екзамену).
Контрольна робота, яка не відповідає поставленим вимогам, повертається для повторного виконання.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Варіант обирати згідно з останньою цифрою номера залікової книжки
З КУРСУ «АВТОРСЬКЕ ПРАВО»
ВАРІАНТ 1
1. Поняття авторського права.
2. Органи державного регулювання питань, пов'язаних з охороною авторських і суміжних прав.
Задача
У березні 2005 року видавництво «Промінь» видало книгу Воробйова «5000 запитань і відповідей з історії, географії, біології, правознавства». Через півроку автор книги випадково побачив у книжковому магазині в іншій області книгу «Завдання до правознавчих олімпіад», у якій було повністю відтворено текст четвертого розділу книги. Міронов був названий упорядником, а видавництво «Авеста» виконавцем робіт щодо верстки і набору. При цьому слід зазначити, що текст із книги Воробйова було відтворено з усіма помилками. Однак знак охорони авторського права стояв і навпроти прізвища Міронова, і навпроти назви видавництва. Міронов вважав, що він авторського права не порушив, бо себе автором не назвав, а твір було розповсюджено тільки в межах однієї області.
Дайте правову оцінку ситуації.
ВАРІАНТ 2
1. Національне законодавство та міжнародно-правові акти регулювання авторських і суміжних прав.
2. Строк чинності авторських прав. Правові наслідки закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.
Задача
Видавництво «Нова хвиля» замовило письменнику Рибакову написання роману «Зірка». Твір мало бути передано видавництву для друку через 6 місяців. Про майбутній випуск твору видавництво дало інформацію до преси, уклало договір з деякими установами про продаж цього твору у надрукованому варіанті до Міжнародного жіночого дня. Однак через хворобу у відведений строк автор роботу над твором не закінчив. У зв'язку з цим видавництво звернулося до суду з позовом про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду. Рибаков проти цього заперечував, твердячи, що написання роману є складною творчою працею і не піддається плануванню у часі. До того ж норми зобов'язального права не поширюються на авторське право. Вирішіть спір.
ВАРІАНТ 3
1. Особливості об'єктів авторських прав. Умови для правової охорони авторських прав.
2. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права
автора на твір.
Задача
У червні 2001 року співробітниками юридичного відділу страхової компанії «АскоВест» розроблено ініціативний проект Закону України «Про страхову справу» і розповсюджений для обговорення серед страхових компаній м. Донецька, а один примірник направлено у верховну Раду України. Через деякий час з'ясувалося, що окремі його речі були використані в роботі та локальних нормативних актах Страхової компанії «Плюс», зокрема в її Правилах добровільного рахування кредитів. Вважаючи порушенням належне СК «АскоВест» авторське право, у господарський суд Донецької області було подано позов про відшкодування заподіяних збитків, у тому числі втраченої вигоди. А також вилучення та спрямування на її користь незаконно утриманих в результаті порушення прибутків.
1. Проаналізуйте ситуацію і підготуйте письмові відповіді на питання: що є об'єктом авторського права і які об'єкти цим правом не охороняються?
2. Чи вправі господарський суд розглядати вказаний позов?
З.Чи підлягають задоволенню вимоги позивача?
4. Яке рішення повинен прийняти суд?
ВАРІАНТ 4
1. Твори, які не є об'єктами авторського права.
2. Адміністративна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав.
Задача
Вернадська звернулася до видавництва «Юридичний світ» з позовом, в якому просила стягнути авторську винагороду та відшкодувати заподіяну моральну шкоду. В позові вона вказала, що у виданому СD-RОМ із дипломними, курсовими роботами і рефератами без її відома була вміщена написана нею дипломна робота. Як доказ вона представила дискету із записом своєї роботи. Як потім було встановлено, запис роботи на дискету був зроблений за рік до випуску в продаж згаданого диску. Витік інформації з її домашнього персонального комп'ютера виключався. Копію дискети із записом дипломної роботи на вимогу вищого навчального закладу, в якому вона навчалася, позивачка додала до матеріалів самої дипломної роботи.
1. Як слід вирішити справу?
2. Які факти мають значення для її вирішення?
ВАРІАНТ 5
1. Поняття та види суб'єктів авторських прав.
2. Кримінальна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав.
Задача
Програміст за фахом Ткаченко розробив комп'ютерну програму для ведення автоматизованого бухгалтерського обліку на підприємствах. Програма була створена за трудовим договором, укладеним гр. Ткаченко (автором) з приватним підприємством «Авест». Після закінчення роботи над програмою автор передав її роботодавцю, за що той сплатив йому обумовлену договором грошову винагороду. Через деякий час (приблизно півроку) автору програми стало відомо, що приватне підприємство «Авест» уклало декілька авторських договорів, згідно з якими право на використання вищевказаної програми було передано іншим підприємствам. Гр. Ткаченко, вважаючи себе автором програми, звернувся до суду з позовом на приватне підприємство «Авест», в якому прохав суд винести рішення про припинення розповсюдження програми і відшкодування йому завданих збитків. Свої вимоги позивач мотивував тим, що згідно з чинним законодавством саме йому, а не відповідачу, належить авторське право на створену програму та що умовами трудового договору не було передбачено право відповідача на розповсюдження програми.
Яке рішення повинен прийняти суд? Що таке комп’ютерна програма і які особливості регулювання відносин по їх створенню та використанню? Які особливості режиму службових комп'ютерних програм?
ВАРІАНТ 6
1. Особисті та майнові права авторів та їх правонаступників. Співавторство.
2. Поняття, характеристика та особливості авторських договорів.
Задача
У 2003 році видавництво «Орбіта» опублікувало повість Васюри «Пригоди у потязі». В травні 2005 року автору стали відомі факти використання його твору без згоди, а саме: невеликий уривок з повісті був зачитаний в літературній програмі по обласному радіо; повість додатково видана тиражем 900 примірників рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та іншим видавництвом; за сюжетом повісті написана п'єса і відбувалася вистава в Донецькому драматичному театрі ім. Солов’яненко; уривок з повісті опублікований в одному із літературних журналів та хрестоматії сучасної української літератури для школярів; видавництво «Новий Світ» опублікувало повість у перекладі на російську мову і частину тиражу імпортувало до Росії; один з інститутів виготовив 45 примірників твору для використання в навчальному процесі. При цьому в деяких місцях твір переривався коментарями стосовно літературних прийомів та образів, якими користувався автор. Проаналізуйте наведені ситуації і поясніть на цьому прикладі межі дії авторського права.
ВАРІАНТ 7
1. Строк чинності авторських прав. Правові наслідки закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.
2. Виникнення суміжних прав. Строки чинності суміжних майнових прав.
Задача
В пародії на стиль відомого поета пародист вказав деякі відомості з його особистого життя, а при її публічному виконанні кривлявся та гримасничав. Вбачаючи порушення своїх прав, поет подав позов до суду.
1. Проаналізуйте наведену ситуацію. Які відносини виникли?
2. Чи порушені права поета?
ВАРІАНТ 8
1. Забезпечення недоторканності твору. Використання твору. Опублікування твору (випуск твору у світ).
2. Поняття суміжних прав.
Задача
У липні 2005 року під час проведення в Донецьку чергового туру колективів КВК приватна телекомпанія «Оріон» зняла відеофільм і продемонструвала в одній із своїх програм, а ще пізніше – близько ста відеокопій, виготовлених цією ж телекомпанією, надійшло в торговельну мережу міста. Таку ж програму, але на підставі угоди з керівництвом Донецької ліги КВК, дещо раніше зняла і показала телекомпанія «Донецьк». Члени однієї з команд, яка брала участь у змаганнях, звернулися до телекомпанії з вимогою сплатити їм винагороду за використання запису їх виступу та припинити розповсюдження відеокасет. Керівництво телекомпанії відмовилося задовольнити вимоги виконавців, мотивуючи тим, що авторська винагорода була сплачена творцям відеофільму: режисеру, оператору, відеоінженеру. Останні в свою чергу не виявили бажання розділити винагороду з виконавцями. Телекомпанія «Донецьк» теж заявила вимоги до ТК «Оріон» стосовно порушення її суміжних прав.
1. Проаналізуйте наведену ситуацію та зверніть увагу на такі питання: що таке аудіовізуальний твір і хто визнається його автором?
2. Які особливості суміжних прав?
ВАРІАНТ 9
1. Договори про передачу суміжних прав.
2. Зміст авторських прав.
Задача
Зайченко написав художній твір під назвою «Веселка». Він уклав договір із видавництвом «Профі» про видання цього твору, але випадково дізнався про те, що друк його твору відбувається одночасно й у видавництві «Авест». Коли він звернувся до директора видавництва «Авест» з вимогою про припинення друкування книги, той заявив, що у нього укладений відповідний договір із видавництвом «Профі». У цьому видавництві автору пояснили, що у них нема технічної можливості видати книгу у тій кількості примірників, яка передбачена договором, і тому вони звернулися по допомогу до іншого видавництва.
Чи має місце порушення прав автора у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.
ВАРІАНТ 10
1. Методи державного регулювання питань, пов'язаних з охороною авторських і суміжних прав.
2. Підстави відповідальності за порушення авторських і суміжних прав.
Задача
Марченко звернувся з позовом, в якому заперечував авторство його керівника Петренко на винахід «Спосіб автоматичного регулювання процесу ректифікації» і стверджував, що останній не вніс у винахід творчого внеску, а був включений за те, що допоміг розробити креслення, підготувати та оформити заявку, оформити інші документи та їх копії. При розгляді справи у суді було встановлено, що у довідці про творчу участь співавтора вказано конкретний внесок відповідача - функціональну схему реалізації способу регулювання процесу ректифікації, в тому числі нові вузли, що і підтвердив експерт. При цьому в заявці, що підписав Марченко, Петренко вказаний як співавтор. Останній, заперечуючи позов, вказав, що позивач став оспорювати його авторство після того, як ним була висловлена негативна оцінка дисертаційного дослідження позивача.
1. Які обставини повинен вияснити суд і яке необхідно прийняти рішення?
2. Хто вважається співавтором винаходу і як це відображається в заявочних документах?
3. Які права співавторів винаходу?
4. Як здійснюється користування патентом, що належить декільком співволодільцям?
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ «АВТОРСЬКЕ ПРАВО»
1. Поняття творчої діяльності і інтелектуальної власності.
2. Об’єкти інтелектуальної власності.
3. Поняття права інтелектуальної власності і його системи.
4. Відмінні особливості інтелектуальної власності.
5. Роль інтелектуальної власності в створенні ринкової економіки, виробництві конкурентоздатної продукції, економічному процвітанні країни.
6. Визначення авторського права і його предмету.
7. Джерела авторського права.
8. Об’єкти авторського права.
9. Об’єкти авторського права, що не охороняються.
10. Виникнення і здійснення авторського права.
11. Суб’єкти авторського права.
12. Автори і співавтори.
13. Особисті немайнові права автора.
14. Майнові права автора.
15. Вільне використання об’єктів авторського права.
16. Термін дії авторського права.
17. Поняття суміжних прав.
18. Суб’єкти і об’єкти суміжних прав.
19. Виникнення і здійснення суміжних прав.
20. Права виконавців.
21. Права виробників фонограм і відеограм.
22. Права організацій віщання.
23. Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій віщання.
24. Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою.
25. Термін охорони суміжних прав.
26. Поняття авторських договорів.
27. Передача (відчуження) майнових прав суб’єктів авторського права.
28. Договори на право використання творів.
29. Види авторських договорів про передачу твору для використання: видавничий договір, постановочний договір, сценарний договір і ін.
30. Зміст авторського договору, обов’язки сторін договору.
31. Відповідальність сторін за невиконання умов договору.
32. Види порушень авторського права і суміжних прав.
33. Поняття контрафактних екземплярів творів, фонограм, відеограм.
34. Інтелектуальне піратство.
35. Порядок захисту авторського права і суміжних прав.
36. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.
37. Відшкодування збитків, заподіяних порушенням авторських і суміжних прав.
38. Стягнення доходів порушника.
39. Виплата компенсації.
40. Стягнення штрафу.
41. Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав.
42. Правомірний порядок відтворення і розповсюдження екземплярів аудіовізуальних творів і фонограм.
43. Контрольні марки і порядок їх отримання.
44. Державне свідоцтво на право розповсюдження і демонстрації фільмів.
45. Правила роздрібної торгівлі екземплярами аудіовізуальних творів і фонограм.
46. Адміністративний і кримінально-правовий порядок захисту авторського права і суміжних прав.
КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
А
Автор –фізична особа, творчою працею якої створено твір. Автором може бути будь-яка особа, незалежно від віку і дієздатності. Ряд країн чітко визначають у своїх законах загальновизнану презумпцію авторства, засновану на зазначенні у творі справжнього або вигаданого (псевдонім) імені автора. Перекладач або особа, адаптує твір, також вважається автором. У багатьох країнах вважається, тільки фізична особа може бути первинним володільцем прав на твір. Юридичні особи можуть тільки викупити або іншим способом придбати майнові авторські права.
Авторська винагорода (гонорар)– усі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, охороняються у межах, встановлених авторським правом. Право на використання твору, обумовлене виплатою відповідної винагороди, є найважливішим аспектом майнових прав автора. Володілець авторського права має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання його твору. Винагорода може здійснюватися у формі платежу (одноразова винагорода), відрахувань (відсотків) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або у формі змішаних платежів.
Авторське право– розділ цивільного права, що регулює правовідносини, які виникають у зв’язку зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва. Термін «авторське право» вживається у двох значеннях. Перше –назване вище. У таких відносинах беруть участь автор – творець твору та юридична або фізична особа – користувач. Це, так би мовити, авторське право в об’єктивному значенні. Термін «авторське право» часто вживається для позначення прав, що належать автору будь-якого твору. До них належать особисті немайнові права, а також майнові права. Це – авторське право в суб’єктивному значенні або суб’єктивне авторське право.
Авторський договір.Будь-яке відступлення майнових прав повинно оформлятися письмовим договором, підписаним автором і особою (правоволодільцем), якій відступаються майнові права. Відступленими вважаються тільки ті права, які чітко зазначені в договорі. Авторський договір про передачу виключних майнових прав дозволяє використання твору певним способом і в установлених договором межах тільки особі, якій ці права передаються, і дають такій особі право забороняти іншим особам подібне використання твору. Така заборона може здійснюватися і автором твору, особа, якій передані виключні повноваження. Авторський договір про передачу невиключних майнових прав дозволяє користувачеві використання твору нарівні з володільцем майнових прав, і (або) іншим особам, які одержали дозвіл на використання цього твору таким самим способом.
Аудіовізуальний твір– це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, що відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими тощо.
Б
База даних (компіляція даних)– сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі – електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів.
В
Види порушень авторського права –цеспособи недозволенного використання. Найпоширеніші види порушень – плагіат і контрафакція. Плагіат означає подання чужого твору за власний. Контрафакція (піратство) – це порушення авторського права шляхом несанкціонованого відтворення, показу або опублікування чужого твору будь-яким способом. Піратство означає недозволене виготовлення примірників механічних записів або друкованих видань твору і таємний їх продаж. Такі порушення прямо не зачіпають результату творчої праці, але володілець авторських прав позбавляється справедливої винагороди.
Види творів– самостійні та несамостійні. У самостійних творах форма оригінальна. Несамостійні твори бувають двох видів: похідні (переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсценізації, аранжування та інші переробки творів науки, літератури і мистецтва) і збірники (енциклопедії, антології, бази даних та інші складені твори, які за добором і розташуванням матеріалів є результатом творчої праці). Похідні твори охороняються авторським правом незалежно від того, чи є об’єктами авторського права твори, на яких вони засновані або які вони включають.
Визнання авторських і суміжних прав– один із способів цивільно-правового захисту авторських прав, що виникає тоді, коли наявність в особи авторського або суміжного права викликає сумнів, заперечується або є реальна загроза таких дій. Визнання права як засобу його захисту за своєю суттю може бути реалізовано лише в юрисдикційному порядку, а не шляхом вчинення позивачем певних самостійних односторонніх дій. Здебільшого вимога про визнання авторського або суміжного права є необхідною передумовою застосування інших передбачених законом способів захисту.
Визнання особистих немайнових прав.Особисті немайнові права авторів закріплені в законодавстві багатьох країн, зокрема й України. У деяких державах вони одержали визнання через судові рішення. В англосаксонських країнах ці основні права автора охороняються відповідно до загальних правових принципів. Наприклад, у США, де особисті немайнові права не визнаються авторсько-правовим законодавством, основні особисті права застережені в цивільному і кримінальному праві, законодавстві про недобросовісну конкуренцію тощо. Нині посилилися тенденції визнання моральних прав авторів, тому що поява таких могутніх засобів відтворення і розповсюдження творів, як радіо, кінематограф, телебачення, створила серйозну загрозу цим правам. Особисті немайнові права авторів поступово одержують міжнародне визнання, хоча спори щодо їх правового обґрунтування продовжуються.
Виключне право – майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об’єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Виконавець– актор (театру, кіно), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, гра музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи народної творчості, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо.
Використання вільне – можливість використання твору, що випливає з обмежень авторського права, безоплатне використовування твору в певних випадках без одержання дозволу, однак з дотриманням умов, установлених законодавством, які, в основному, користуються використання й охорони особистих немайнових прав Вільне використання мотивується переважно інформаційними або потребами розвитку освіти, науки і культури.
Винагорода – платежі, здійснювані особами, які використовують твори авторів, виконання творів, фонограми і радіотелепередач на користь авторів, виконавців, виробників фонограм, органів радіомовлення та інших заінтересованих правоволодільців, у тій мірі, в якій їх права охороняються щодо відповідного використання. Винагорода може складатися з одноразових платежів (так звана «повна компенсація» або «одноразова винагорода») за певні види використання. Авторська винагорода часто визначається у формі відрахувань (роялті) за кожний проданий примірник або кожне використання твору з авансовим платежем або без нього.
Виробник відеограми– фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього).
Виробник фонограми– фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків.
Відеозапис– запис зорової інформації, що передається телерадіолокаційними та іншими сигналами зметою їх зберігання і подальшого відтворення. Найпоширеніші відеозаписи – магнітний (створюється за допомогою відеомагнітофона на магнітній стрічці або магнітному барабані) і механічний (на відеодиску прорізується спеціальна борозенка, форма якої відповідає записуваним електричним сигналам).
Відтворення– виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер.
Г
Гудвіл (ділова репутація)– комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємств без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських якостей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології. Гудвіл – це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.
Е
Експертиза заявки– перевірка матеріалів заявки на відповідність вимог, встановлених законом.
Ефірне мовлення– процес передавання абонентам радіо- аботелепрограм через ефір, що здійснюється методом приймання радіохвиль на відстані за допомогою приймача.
З
Закінчення строку охорони.Після закінчення встановленого строку охорони твори стають суспільним надбанням та можуть вільно і безкоштовно використовуватися будь-якою особою. Якщо твір стає спільним надбанням, авторські права на нього втрачаються безповоротно.
Захист авторського права і суміжних прав.За захистом свого авторського права або суміжних прав правоволодільці звертаються в установленому порядку до судових та інших органів відповідно до їх компетенції. Правоволодільці мають право вимагати: визнання авторського права або суміжних прав; припинення дій, що порушують авторські та суміжні права або створюють загрозу їх порушенню; відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду; стягнення доходу, одержаного порушником унаслідок порушення авторського права і суміжних прав, замість відшкодування збитків; виплати компенсації, що визначається судом, замість відшкодування збитків або стягнення доходу з урахуванням суті правопорушення; вжиття інших передбачених законодавчими актами заходів, пов’язаних із захистом авторського права і суміжних прав.
Захист інформації– це сукупність організаційно-технічних заходів та правових норм для запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації чи автоматизованої системи та осіб, які користуються інформацією, зокрема внаслідок несанкціонованого використання або псування інформації. У зв'язку зі створенням електронних бібліотек інтелектуальної власності у рамках Постійного комітету зінформаційних технологій створено робочу групу з інформаційної безпеки, яка розглядатиме питання безпеки інформації в автоматизованих системах за умови доступу до них через всесвітню інформаційну мережу Інтернет.
Заявка– це сукупність документів, складених відповідно до вимог чинного законодавства, що подаються до Установи на видачу охоронного документа.
Заявник– це фізична або юридична особа, що подає заявку на видачу охоронного документа на об'єкт промислової власності.
Здійснення передачі прав– передача авторських прав у різних країнах регулюється різними галузями права: цивільного, торговельного тощо. Свобода договору породжує всілякі проблеми і відповідну різноманітність їх вирішення. Фактично в багатьох країнах свобода договору в тій або іншій мірі обмежується певними правилами, що встановлюються авторськими товариствами. Як правило, договір про передачу прав укладається в довільній формі за бажанням сторін. Він може бути усним, але в ряді країн неодмінно вимагається письмова форма. За деякими законами необхідна реєстрація договорів. Деякі авторсько-правові закони містять спеціальні положення про права і обов’язки сторін за договорами на різні види використання.
Знак для товарів і послуг (товарний знак)– позначення для відрізнення товарів і послуг, вироблених і наданих одними виробниками від однорідних товарів і послуг, вироблених і наданих іншими виробниками.
Знак охорони авторського права.Володілець виключних авторських прав для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, що вміщується на кожному примірнику і складається з трьох елементів:
— латинської літери «С», обведеної колом – ©;
— імені (найменування) володільця виключних авторських прав;
— року першого опублікування твору.
Знак охорони суміжних прав.Виробник фонограми і виконавець для сповіщення про свої права можуть використовувати знак охорони суміжних прав, що вміщується на кожному примірнику фонограми і (або) її упаковці і складається з трьох елементів:
— латинської літери «R», обведеної колом – ®;
— імені (найменування) володільця виключних суміжних прав;
— року першого опублікування твору.
І
Інтелектуальна власністьу самому широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності людини у виробничій, науковій, літературній, художній та інших сферах. Ці права належать не до матеріального об’єкта, а до відображеної у ньому інформації. Як на власність у вигляді рухомого, нерухомого майна, так і на інтелектуальну власність існують деякі обмеження, наприклад, обмеження строку дії авторського права і охоронних документів (патентів, свідоцтв). Інтелектуальна власність об’єднує промислову власність і твори, що охороняються авторським правом. Поняття інтелектуальної власності вперше введено конвенцією у 1967 р., відповідно до якої було засновано і передбачено, що інтелектуальна власність містить права, які належать до:
- літературних, художніх і наукових творів;
- виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо- і телевізійних передач;
- винаходів у всіх галузях людської діяльності, наукових відкриттів;
- промислових зразків, товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань та комерційних позначень;
- захисту проти недобросовісної конкуренції, а також всі інші права, що належать до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях.
К
Комп’ютерна програма– набір інструкцій у вигляді слів, цифр-кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, що приводять його ; дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).
Контрафакція– підробка; порушення авторського права і (або) сміжних прав у результаті відтворення і розповсюдження чужого твору, порушення виключного права патентоволодільця, несанкціоноване використання товарних знаків, як правило, виробів, що не зарекомендували себе тощо. Щодо аудіовізуальних записів, фонограм, відеограм або їх дублікатів, то виготовлення контрафактних примірників може також бути порушенням відповідних суміжних прав. Такі копії, як правило, підлягають конфіскації.
Л
Ліцензія– це дозвіл на використання об’єкта інтелектуальної власності, що надається на підставі ліцензійного договору або адміністративного рішення компетентного державного органу, або рішення суду.
М
Мовлення (телебачення і радіомовлення)– передача на відстань звукової і (або) візуальної інформації за допомогою електромагнітних хвиль, що розповсюджуються пристроями для передачі та приймаються необмеженою кількістю телерадіоприймачів.
Н
Народна творчість– це творіння, часто створені невідомими особами, що складаються з характерних елементів традиційної художньої спадщини, які розвиваються і зберігаються етнічною общиною або окремими особами і відображають традиційні творчі погляди такої общини, включаючи народні казки, народну поезію, народні танці і п'єси, художні форми народних обрядів тощо.
Немайнові права– це суб'єктивні права учасників правовідносин, що не мають економічного змісту, забезпечують деякі нематеріальні інтереси особи, належать до категорії абсолютних прав. Наприклад, право автора створеного об'єкта інтелектуальної власності на присвоєння цьому об'єкту його імені. Автор за своїм бажанням може забороняти згадувати своє ім'я в публікаціях відомостей щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків. Немайнові права зберігаються за автором у разі відступлення виключних прав на використання об'єкта. Відповідно до законодавства України винахіднику, автору промислового зразка, компонування ІМС належить право авторства, що є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстрокове.
Новизна– критерій охороноздатності: визначається за сукупністю знань, так званим «рівнем техніки». Вирішення завдання визнають новим, якщо воно не є складовою частиною рівня техніки.
О
Особисті права– права, надані для охорони інтересів, що належать до особистості. Ці права опосередковано стосуються вимог авторів або виконавців щодо використання їх творів або виконань.
Охорона баз даних (компіляцій даних).База даних (компіляція даних) або іншої інформації, яка завдяки відбору або упорядкуванню її змісту є результатом інтелектуальної творчої діяльності, охороняється авторським правом. Охорона не поширюється власне на дані або інформацію і не стосується будь-якого авторського права, яке вже існує на самі дані або інформацію.
Охорона комп’ютерних програм.Комп’ютерні програми у вихідному або об’єктному коді охороняються подібно до охорони, що надається літературним творам за Бернською конвенцією (1971 р.).
Охорона назви твору.У тому разі, якщо назва твору має оригінальний характер, вона охороняється авторським правом. Навіть якщо твір більше не охороняється, ніхто не може використати назву для позначення іншого твору того самого виду, якщо таке використання може ввести в оману.
Охорона перекладів.Переклад базується на оригінальному творі. Його мета – якомога точніше передати текст оригіналу іноземною мовою. Для виконання цього завдання вимагаються спеціальні навички, знання не тільки двох використовуваних мов, а й самого предмета перекладу. Авторські права перекладача не зачіпають прав автора оригіналу. Для використання перекладу необхідно одержати згоду обох авторів – оригінального твору і перекладу.
Охоронний документ– документ, що забезпечує правову охорону об'єктів інтелектуальної власності.
П
Передача (відступлення) авторського права.Майнові права автора можуть бути відступлені повністю або частково і можуть бути передані для використання за авторським договором.
Передача права власності та авторських прав.Необхідно розрізняти дії щодо передачі власності та дії щодо передачі авторських прав. Коли автор дарує іншій особі або організації примірник своєї книги, то він передає тільки право власності на цей примірник, але не авторські права.
Передача права на використання.Право на використання твору може бути передане тільки за згодою автора. Автор не може без достатніх підстав відмовити у наданні такої згоди.
Піратство– відтворення опублікованих творів або фонограм будь-яким способом для публічного розповсюдження, атакож ретрансляція радіотелепередач без відповідного дозволу.
Плагіат– недозволене запозичення, відтворення чужого літературного, художнього або наукового твору (чи його частини) під своїм іменем або псевдонімом, не сумісне як з творчою діяльністю, так і з нормами моралі та закону, що охороняє авторське право. Плагіат переслідується законом..
Поняття авторського права.Авторське право в об’єктивному розумінні становить сукупність правових норм, що регулюють відносини щодо створення і використання творів літератури, науки і мистецтва. Авторське право в суб'єктивному розумінні – це ті особисті немайнові та майнові права, що належать особам, які створили твори літератури, науки і мистецтва.
Посягання на твір– усі форми обходження з твором або його використання, що завдає шкоди художній цінності твору або репутації його автора. Подібні дії є порушенням особистих немайнових прав.
Правонаступництво– це перехід прав та обов'язків від однієї особи до іншої.
Пріоритет– першість у часі при здійсненні будь-якої діяльності.
Програма– сукупність живого виконання і (або) запису, що складаються із зображень і (або) звуків, втілених у сигнали, і випромінюються з метою наступного розповсюдження.
Програмне забезпечення– детальний опис комп'ютерної програми, яка визначає набір інструкцій, відповідних даній програмі, та всі види допоміжних матеріалів, призначених для забезпечення розуміння або застосування комп'ютерної програми. Вихідна інформація з програмного забезпечення розглядається як твір, що охороняється авторським правом.
Р
Репрографічне відтворення (репродукування) – факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп’ютер
С
Співавторство– створення об'єктів інтелектуальної власності в результаті спільної праці двох або більше фізичних осіб.
Спотворення твору– будь-які внесені до твору зміни, що спотворюють справжнє значення або форму його вираження і є порушенням особистих не майнових і майнових прав.
Строк охорони– передбачений законом строк правової охорони об'єктів інтелектуальної власності.
Суміжні права.Поряд з охороною прав авторів творів науки, літератури і мистецтва національні законодавства охороняють права виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм і організацій мовлення (суміжні права). Істотною особливістю більшості суміжних прав є їх похідність і залежність від прав авторів творів. Лише в тих випадках, коли виконується, записується на фонограму, відеограму або передається в ефір чи по кабелю твір, що не охороняється законом, або об'єкт, який не є результатом творчої діяльності, суміжні права мають самостійний характер. Охорона об'єктів суміжних прав здійснюється без шкоди охороні творів авторським правом. Суб’єкти суміжних прав мають, як і автори, виключні права на використання своїх об'єктів у будь-якій формі.
Т
Твір– будь-який твір науки, літератури, мистецтва, що відповідає вимогам авторського права.
Твір архітектури – твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо).
Твір образотворчого мистецтва – скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.
Твір ужиткового мистецтва – твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесений на предмети такого користування.
Технічні засоби захисту – технічні пристрої і (або) технологічні розробки, призначені для створення технологічної перешкоди порушенню авторського права і (або) суміжних прав при сприйнятті і (або) копіюванні захищених (закодованих) записів у фонограмах (відеограмах) і передачах організацій мовлення чи для контролю доступу до використання об’єктів авторського права і суміжних прав.
Ф
Фонограма– звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).
Ц
Цитата – порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.
1. Інтелектуальна власність: словник-довідник / За заг. ред. О. Д. Святоцького.: У 2-хт. - К.: Ін Юре, 2000.
2. Чурпіта Г. Право авторства на твір образотворчого мистецтва в контексті особистих немайнових авторських повноважень // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – №6. – С. 107-110.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
24. Антонов В. М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право. - К.: КНТ, 2005.
25. Бадиця І. А. Авторське, винахідницьке право, право на відкриття і міжнародний захист авторських прав. – К., 1997.
26. Буркацький Л. К. Захист цивільного права та інтересу: Методи складання документів, коментарі, позовні та інші заяви: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2005.
27. Доліненко Л.О. Цивільне право України: Навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. / Л.О. Доліненко, С.О. Сарновська. – К.: МАУП, 2005.
28. Довгий С.О., Жаров В.О., Зайчук В.О. та ін. Охорона інтелектуальної власності в Україні. – К.: Форум, 2002.
29. Дроб’язко В. С., Дроб’язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
30. Заіка Ю.О., Бірюков І.А. Цивільне право: Загальна частина: Навч. Посіб. – К.: КНТ, 2006.
31. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006.
32. Коваль А. М. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав: Теорія і практика. – К.: ЮСТІНІАН, 2005.
33. Коноваленко В. Авторське право та суміжні права: бухгалтеру, керівнику, юристу. – Х.: Фактор, 2006.
34. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. — К.: Ін Юре, 1999.
35. Інтелектуальна власність: словник-довідник / За заг. ред. О. Д. Святоцького.: У2-х т. -К.: Ін Юре, 2000.
36. Інтелектуальна власність та її захист: Нормативно-правове регулювання. – 3-є вид., перероб. і доповн. — К.: КНТ, 2006.
37. Миронко Г.І., Дроб’язко В.С. Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади та практика. – Т. 2: Авторське право і суміжні права / За ред. Г. І. Миронка, В. С. Дроб’язка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.
38. Ніколюк С.І., Никифорчук Д. Й., Томма Р. П., Барко В. І. Протидія злочинам у сфері інтелектуальної власності (статті 176, 177, 227, 229 КК України): Науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2006.
39. Основи інтелектуальної власності. – К.: Юридичне видавництво «Ін Юре», 1999.
40. Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті: Навч. посібник. – К.: Вид-во «Школа», 2004.
41. Право інтелектуальної власності: Академічний курс: підручник для студентів вищих навчальних закладів / О.А.Підопригора, О.Б. Бутнік-Сіверський, В.С.Дробязко та ін.; За ред. О.А. Підопригори, О.Д.Святоцького. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.
42. Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник для студ. вищих навч. закладів / О.П. Орлюк, Г.А. Андрощук, О.Б. Бутнік-Сіверський та ін.; За ред. О.П. Орлюк, О.Д. Святоцького. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007.
43. Питання інтелектуальної власності: Збірник наукових праць. Випуск перший, випуск другий, випуск третій: НДІ інтелектуальної власності Академії правових наук України. – К.: ТОВ «Чех», 2004, 2005.
44. Ромовський З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс: Підручник. – К.: Атіка, 2005.
45. Святоцький О.Д. Охорона інтелектуальної власності: Нормативно-правові акти / За заг. ред. О. Д. Святоцького. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.
46. Судово-експертна діяльність: Довідник для суддів. – 2-е вид., перероб. Та допов. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.
47. Фурса С., Цюра Т. Докази і доказування у цивільному процесі: Науково-практичний посібник. – К.: Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2005.
48. Харітонов Є.О., Дрішлюк А.І. Цивільне право України: Елементарний курс: Навч. Посіб. – Суми: ВДТ «Університетська книга», 2006.
49. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – 2-е изд. – Х.: Одиссей, 2005.
50. Цивільне право України: Академічний курс: У 2 т.: Підручник / За ред. Я.М. Шевченко. – К.: Ін Юре. – Т. 1. Загальна частина. – 2006.
51. Цивільне право України: У 2 т.: Підручник / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої. – К.: Юрінком Інтер. – 2004.
Додатки
Додаток 1.
Зразок оформлення титульного аркуша контрольної роботи
Міністерство освіти і науки України
Донецький національний технічний університет
Кафедра менеджменту та господарського права
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з навчальної дисципліни «Авторське право»
студента МП-02 „А” з
Іванова П.С
Залікова книжка №1247
Лектор: ст. викладач
Моргачова Н.В.
Керівник практичних занять:
ас. Ганич О.А.
Донецьк – 2012
Додаток 2.
Зразок оформлення списку літератури до контрольної роботи
Список використаної літератури
Підручники
1. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. — К.: Ін Юре, 1999. – 47с.
2. Чучковська А.В. Правове регулювання електроної коменції в Україні. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 224с.
Нормативно-правові акти