Природа і види витрат. Економічний і бухгалтерський підхід. Альтернативні витрати виробництва. Граничні і середні витрати

Витрати пов’язані з використанням ресурсів. Від витрат залежить економічний стан фірми. Є неявні та явні витрати:Явні– це витрати пов’язані з даною господарською діяльністю. Вони обліковуються бухгалтерією.Неявні – це витрати пов’язані з втраченою вигодою при зайняті цією діяльністю, а не іншою.

Явні і неявні витрати дають в сумі економічні витрати. Лише явні це – бухгалтерські витрати (на оплату праці, ресурси, повернення кредитів та інше).

Витрати поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні витрати – це витрати, пов’язані з використанням власних ресурсів. Вони вимагають спеціальної методики обліку. Зовнішні витрати – це витрати, пов’язані з купівлею ресурсів на стороні. Вони обліковуються за цінами придбання.

В короткостроковому періоді витрати фірми поділяють:

- умовно-постійні;

- умовно-змінні.

Постійні витрати FC – це витрати, обсяг яких не залежить від обсягу виробленої продукції. Якщо фірма не виробляє продукції, вона має постійні витрати.

До них відносяться: амортизація основних фондів; заробітна плата адміністративного персоналу; плата за кредит; плата за оренду та інше.

Змінні витрати VC – це витрати, величина яких залежить від обсягу виробленої продукції. До них: зарплата робітників; вартість матеріалів, палива та інше.

Витрати в розрахунку на весь обсяг продукції звуться валовими TC.

Сума валових постійних та змінних витрат дають загальні витрати

TFC + TVC = TC

Середні витрати АС – це витрати в розрахунку на одиницю продукції. Розрізняють:

- середні постійні витрати – AFC = TFC/Q, де Q - обсяг виробленої продукції,

- середні змінні витрати – AVC = TVC/Q

- середні загальні витрати – ATC = AFC + AVC, чи АTC = TC/Q.

Граничні витрати МС – витрати, які здійснює фірма при виробництві ще однієї додаткової одиниці продукції.

МСn= TCn - TCn-1, якщо DQ = 1

MC = DTC/DQ, якщо DQ¹1

Загальні витрати:

TC = TFC + TVC Þ MC = DTVC/DQ

MC=TC'

Поняття граничних витрат є стратегічною категорією для фірми. Якщо фірма вирішує наростити обсяг виробництва, вона повинна нести додаткові граничні витрати. Вони показують в що обходиться виробництво додаткової продукції. Якщо фірма відмовляється від певної кількості продукції то граничні витрати показують економію при цьому.

МС – графік граничних витрат:

Для тих обсягів виробництва для яких граничні витрати менше середніх, середні витрати знижуються та навпаки. МС=AVC, де AVC має мінімальне значення.

МС=АТС, де АТС має мінімальне значення.

Крива граничних витрат має мінімум при такому обсязі виробництва, де криві TVC, TC міняють свій знак зростання.


МС

 

ТVC

 

В довгостроковому періоді фірма може міняти свої потужності, переходити із статусу малого підприємства в середнє, із середнього в велике.

Таким чином в довгостроковому періоді всі витрати у формі змінних.

Важливе значення мають точки перетину кривих ATC. Абсциси цих точок означають обсяги виробництва, за яких доцільно переходити до інших масштабів виробництва (або нових технологій).

 
 

 

 


ATC1

ATC2

ATC3 ATC4

 

 

LATC

 

 

min

 

Q1 Q2 Qопт Q3 Q

Кривою довгострокових середніх витрат LATC називається крива, кожна точка якої є мінімальною на множині усіх короткострокових кривих середніх сукупних витрат, які відповідають різним масштабам виробництва.

Крива LATC має U-подібну форму і має найнижчу точку (min).

Оптимальним розміром фірми (Qопт) вважається такий розмір при якому середні витрати в довгостроковому періоді найменші.

До Qопт- позитивний ефект масштабу, після – негативний ефект.

Крива LATC може мати ІІІ конфігурації:

 

III LATC I LATC

 

II LATC