Бюджетне обмеження споживача
Бюджетне обмеження споживача формують його доход і ціни товарів і послуг. Мікроекономічна модель бюджетного обмеження визначає множину наборів товарів, доступних споживачу, тобто враховує його фінансові можливості, і має назву „модель можливого”.
Загальні видатки на придбання товарів і
в межах певного доходу
споживача визначаються рівнянням бюджетного обмеження:
,
де – ціни товарів,
- кількості товарів.
Розв’язавши це рівняння відносно , можемо обчислити різні варіанти наборів товарів:
Наприклад, якщо тижневий доход споживача складає 80 грн. і цілком витрачається на покупку двох товарів, ціни яких =1 грн., а
= 2 грн., то він може вибрати будь-який кошик з такими наборами (табл. 4.2):
Таблиця 4.2.
Набори | А | Б | В | Г | Д |
Товар ![]() | |||||
Товар ![]() |
Графічно ці набори благ відображає пряма з від’ємним нахилом, яка називається бюджетною лінією або лінією бюджетного обмеження (рис. 4.4).
Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона показує межу між можливим і неможливим.
Всі точки, розташовані на бюджетній лінії або під нею, досяжні для споживача, всі точки над бюджетною лінією – недосяжні. Точки на бюджетній лінії характеризують множину комбінацій товарів і
, видатки на які не перевищують в сумі доходу споживача.
Лінія бюджету переривається в точці А що відповідає кошику, який включає максимальну кількість товару , яку можна купити на доход у 80 грн. Пересуваючись по лінії бюджету донизу від точки А до точки Д, споживач змінює комбінацію товарів у кошику, збільшує витрати на товар
і зменшує витрати на товар
. Точка Д на горизонтальній осі відповідає кошику з максимальною кількістю товару
, яку можна купити, якщо витратити на нього весь тижневий доход. Бюджетне обмеження показує компроміс, на який повинен піти споживач при виборі між двома товарами: щоб одержати додаткову одиницю одного товару, він повинен відмовитись від певної кількості іншого.
Пропорції можливої заміни одного товару іншим визначаються за допомогою кутового коефіцієнта . В границях незмінного бюджету збільшити видатки на купівлю додаткових одиниць товару
можна лише на суму, яка зекономлена завдяки відмові від купівлі певної кількості товару
. І навпаки. В обох випадках повинна виконуватись умова:
або
звідки
Отже, співвідношення заміни показує відносна ціна товару. Чим більшою є ціна товару
, тим від більшої кількості товару
доведеться відмовитись споживачеві, щоб придбати додаткову одиницю товару
.
Зміна доходу споживача та ринкових цін товарів змінюють купівельні можливості споживача. Зміна доходу змінює місце точок перетину бюджетної лінії з осями
координат, оскільки змінюється відношення
та
, але незмінним залишається нахил бюджетної лінії, оскільки співвідношення цін
,
залишаються незмінними. Якщо доход зростає до 160 грн., то обидві точки перетину зміщуються вгору (рис. 4.5), лінія бюджету переміщується паралельно вгору
. Зменшення бюджету до 40 грн. переміщує бюджетне обмеження відповідно донизу
.
Зміни у цінах впливають на бюджетну лінію по-різному, в залежності від того, на який товар і в якій пропорції вони змінюються (рис. 4.6). Якщо змінюється ціна одного товару за незмінної ціни іншого і сталому доході, бюджетна лінія змінює кут нахилу внаслідок зміни співвідношення цін . Вона обертається навколо точки переривання того товару, ціна якого не змінилася. У ситуації, коли ціни товарів і доход змінюються одночасно і пропорційно, лінія бюджету не змінить свого положення.
Узагальнимо властивості бюджетної лінії:
§ бюджетна лінія показує множину можливого вибору споживчих кошиків;
§ бюджетна лінія має від’ємний нахил – це означає, що споживач готовий відмовитись від певної кількості одного товару заради додаткового споживання іншого. Пропорції заміни показує співвідношення цін (відносні ціни товарів);
§ зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз, відповідно збільшуючи або зменшуючи купівельну спроможність споживача;
§ зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії, що також впливає на купівельну спроможність споживача.
Розглянувши мету та обмеження споживача, проаналізуємо взаємодію цих складових, в результаті якої споживач приймає рішення про вибір конкретного кошика.