Тема 1.5 Технологія зварювання швів різних типів
Питання теми:
Підготовка металу під зварювання й склад зварювальних з’єднаннь. Основні операції зварювального виробництва. Режим зварювання і його вибір. Зварювання в різних просторових положеннях різних типів швів. Вимоги до зварних з’єднань. Обробка крайок. Техніка безпеки при ручному зварюванні.
Основні операції зварювального виробництва
Підрозділяються на 6 груп операцій:
1. заготівельні
2. складальні
3. зварювальні
4. оздоблювальні
5. допоміжні
6. контрольні
1. Заготівельні операції містять у собі розмітку й різання металу (механічну й термічну), обробку на верстатах, зачищення крайок і поверхонь деталей від окалини, а також виправлення й гнуття деталей.
Підготовка крайок полягає в тім, що їм надають таку геометричну форму, що забезпечувала б найкращу якість зварного шва.
Елементами геометричної форми підготовки крайок під зварювання є:
- кут скосу крайок β = 30…350, виконуваний при товщині металу більше 3 мм; відсутність цього елемента може привести до непровару по перетині зварного з’єднання, а також до перегріву й перевитрати металу;
- зазор в, що забезпечує повний провар шва по перетині з’єднання при виконанні першого шару шва; величина зазору в повинна бути не більше 1…1,5мм при товщині стінки труби 2,5...5 мм;
- притуплення крайок s, що забезпечує стійке ведення процесу зварювання при виконанні першого шару, приймається рівним 1…3 мм; якщо притуплення крайок відсутній, то можуть утворитися прожоги при зварюванні.
2. Складальні операції забезпечують правильне взаємне розташування й закріплення деталей на плиті, стелажі або на спеціальному пристосуванні за допомогою пристосувань, кліщів, упорів, кондукторів.
Після установки й закріплення деталей, що з'єднуються, роблять прихватку – зварювання у двох-трьох крапках. Довжина прихваток повинна бути для поворотних швів 10...40 мм, для неповоротних – 10...60 мм, висота прихваток становить 40...50% товщини стінки труб. Потім знімають закріпляючі пристрої (якщо необхідно) і перевіряють правильність розташування деталей, після чого їх зварюють.
Безпосереднє зварювання.
Види зварних з’єднаннь:
Нероз'ємні з’єднання, виконувані зварюванням, називаються зварнимі з’єднаннями. Зварні з’єднання класифікуються по наступних ознаках:
- по виду з’єднання:
1) стикові з’єднання
Стиковим називається зварне з’єднання двох елементів, розташованих в одній площині або на одній поверхні. Згідно ГОСТ існують 17 видів стикування з’єднань.
2) кутові з’єднання
Кутовим називаються з’єднання двох елементів, розташованих під прямим кутом і зварних разом в їхніх краях. Існують 8 видів кутових з’єднань.
3) напущені з’єднання
Напущеними називають з’єднання, у яких зварювальні елементи розташовані паралельно й перекривають один одного. Існують 2 види цих з’єднань
4) таврові з’єднання
Тавровими називають з’єднання, у яких до бічної поверхні одного елемента примикає під кутом і приварений торцем інший елемент.
- по положенню в просторі:
а) нижні
б) горизонтальні
в) вертикальні
г) стельові
д) поворотні використають при
е) неповоротні зварюванні труб
Поворотні шви виконують, обертаючи трубу навколо осі при найбільш зручному положенні електрода – під кутом не менш 450. Неповоротний шов утвориться при пересуванні електрода уздовж шва (навколо труби).
- по довжині
а) суцільні б) переривчасті
в) переривчасті ланцюгові г) переривчасті шахові
- по кількості шарів
одношарові
багатошарові
(при товщині труб до 6 мм – не менш 2-х шарів, при 6-12 – три шари)
- по об'єму металу, що наплавляється
опуклі, увігнуті нормальні
Висота шва не повинна перевищувати 2 мм для нижнього положення шва, 3 мм для інших положень.
При зварюванні насамперед визначають режим зварювання, під яким мається на увазі вид струму, діаметр електрода, напруга й зварювальний струм, швидкість переміщення електрода уздовж шва й ін. Основними параметрами режиму зварювання є діаметр електрода й зварювальний струм. Інші параметри вибирають залежно від марки електрода, положення зварюємого шва у просторі й ін. Для стикових з’єднань залежно від товщини металу, що зварюється, можуть бути прийняті наступні діаметри електрода:
Товщина крайок, що зварюються, мм 2 3 – 5 6 – 8 9 – 12
Діаметр електрода, мм 2 3 – 4 4 – 5 5 – 6
Зварювальний струм для кожної марки електрода звичайно вказується на заводській етикетці, але можна визначити й по формулах:
I = (40 – 50) dЕ при dЕ = 4 – 6 мм;
I = (20 + 6dЕ ) при dЕ < 4 мм і dЕ > 6 мм,
де I – зварювальний струм, А; dЕ – діаметр електрода, мм.