Порядок нанесення зон зараження на топографічні карти і схеми

Зона можливого зараження хмарою ХНР на картах (схемах) обмежена колом, півколом або сектором, який має кутові розміри φ і радіус, який дорівнює глибині зони зараження Г. Кутові розміри залежно від швидкості вітру за прогнозом приведені в таблиці 1. Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом зараження.

Зона фактичного зараження, яка має форму еліпса, включається в зону можливого зараження. Зважаючи на можливі переміщення хмари ХНР під впливом вітру фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти (схеми) не наноситься.

На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд кола, півкола або сектора.

1. При швидкості вітру за прогнозом меншій 0,5 м/с зона зараження має вигляд кола. Точка "0" відповідає джерелу зараження; кут φ = 360⁰; радіус кола рівний Г.

2. При швидкості вітру за прогнозом 0,6 - 1 м/с зона зараження має вигляд півкола. Точка "0" відповідає джерелу зараження; кут φ = 180⁰; радіус півкола дорівнює Г; бісектриса кута співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована по напряму вітру.

3. При швидкості вітру за прогнозом більшою 1 м/с зона зараження має вигляд сектора. Точка "0" відповідає джерелу зараження; кут φ = 90⁰ при швидкості вітру від 1,1 до 2 м/с і φ = 45⁰ при швидкості вітру більше 2 м/с; радіус сектора дорівнює Г; бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована по напряму вітру.

Площа розливу (джерело зараження) наноситься тільки на великомасштабні схеми або карти синім кольором. У інших випадках джерело зараження береться за точку, з якої походить поширення пари отруйної хмари. З внутрішньої сторони зовнішні межі зони зараження відтіняють жовтим кольором.

Поряд з джерелом зараження чорним кольором наносяться наступні дані: в чисельнику показується найменування і кількість викинутого в довкілля ХНР; у знаменнику - дата і час викиду.

Вказані вище розміри "зони можливого зараження" наносяться на схеми і карти для розробки і ухвалення рішення про організацію захисту виробничого персоналу об'єкту і населення.

Приклад виконання розділу згідно методики РД 52.04.253-90

ЗАВДАННЯ

На хімічно небезпечному об'єкті 15 липня 20.. р. в 2.00 ночі сталося руйнування обвалованої місткості (висота обвалування - 4 м) об'ємом 200 м³, яка містила хлористий водень, з нормативним коефіцієнтом заповнення резервуару - 0,8.

На відстані 2 км від місця аварії починається житлова забудова площею 18 км², з щільністю населення 4500 чол/км².

У момент аварії температура повітря складала 20 ⁰С; швидкість вітру - 2 м/с (напрям у бік житлового масиву); хмарність відсутня.

Оцінити хімічну обстановку в житловому районі через 2 години після аварії, якщо прийняти, що уся забудова знаходиться в зоні зараження. Населення не сповіщене про подію.

РІШЕННЯ

І. Розрахунок глибини і площі зони зараження, тривалість вражаючої дії ХНР і часу підходу зараженого повітря до житлового масиву

1. За таблицею 2 визначаємо ступінь вертикальної стійкості атмосфери при швидкості вітру 2 м/с, ясній погоді і часу 2.00 години ночі.

ступінь вертикальної стійкості - інверсія.

2. Визначимо масу розлитого хлористого водню за формулою:

де V_x - об'єм резервуару (V_x = 200 м³);

d - щільність зрідженого хлороводню (d = 1,191 т/м³ за таблицею 4);

n - нормативний коефіцієнт заповнення резервуару (n = 0,8).

3. За формулою (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

Q_e₁ = К₁К₃К₅К₇ Q₀

За таблицею 4 знаходимо коефіцієнти К₁ = 0,28; К₃ = 0,3; К₇ = 1.

Коефіцієнт К₅ при інверсії дорівнює 1 (пояснення до формули (1)).

4. За рівнянням (13) визначаємо тривалість вражаючої дії (час випару) хлористого водню :

Товщина шару рідини при розливі в піддон рівна h = H - 0,2 .

Коефіцієнти: К₂ = 0,037 (таблиця 4); К₄ = 1,33 при швидкості вітру 2 м/с (таблиця 5).

5. З вираження (5) визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:

Коефіцієнти К₁, К₂, К₃, К₄, К₅ такі ж як і у формулах (1) і (13).

Коефіцієнт К₆ визначається з пояснення до формули (5).

Коефіцієнт К₇ = 1 (таблиця 4) для вторинної хмари.

6. За таблицею 3 знаходимо глибину зони зараження для первинної хмари.

Для Q_e₁ = 16 т глибина зони зараження знаходиться методом інтерполяції:

7. Для вторинної хмари для Q_e₂ = 0,78 т глибина зони зараження визначається за таблицею 3 інтерполяцією:

8. Розраховуємо повну глибину зони зараження (формула (7)):

9. За рівнянням (8) визначаємо гранично можливе значення глибини перенесення повітряних мас:

10. Розрахункова глибина зони зараження приймається рівною Г = 15,42 км як мінімальна з Г₁ і Г_п.

11. Розраховуємо площу зони можливого зараження за (10):

12. Визначаємо за рівнянням (11) площу зони фактичного зараження:

13. Визначаємо час підходу зараженого повітря до об'єкту за формулою (12):

ІІ. Розрахунок кількості і структури уражених

14. Виконуємо оцінку наслідків аварії в місті:

а) за таблицею 8 на 2.00 ночі знаходимо середній коефіцієнт захищеності від первинної хмари.

Оскільки первинна хмара діє нетривало, розрахунок виробляється на мінімальний час, приведений в таблиці, - 15 хвилин після дії отруйної речовини. К'_зах = 0,95.

За формулою (15) визначаємо кількість уражених:

б) аналогічно, як і для первинної хмари, за таблицею 8 знаходимо середній коефіцієнт захищеності від вторинної хмари для 2 годин (початкові дані). К''_зах = 0,36.

За формулою (15) визначаємо кількість уражених (за винятком уражених від первинної хмари):

в) сумарна кількість уражених :

15. Відповідно до таблиці 9 оцінюємо структуру уражених:

- смертельні - 15 % - 53298∙0,15 = 7995 чоловік;

- важкій і середній тяжкості - 10 % - 53298∙0,1 = 5330 чоловік;

- легкій і середній тяжкості - 25 % - 53298∙0,25 = 13324 людини;