МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін
"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Перший проректор з навчальної роботи
______________ О.О. Кисельов
"____" ______________2015 р.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Навчальна дисципліна: Cоціологія
напрям підготовки: 6.030401 "Правознавство"
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Форма навчання: денна та заочна
Дніпропетровськ – 2015
Плани семінарських занять з соціології / Укладач: Марасюк Сергій Станіславович, к.філос.н. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2015. – 21 с.
Плани семінарських занять затвержено на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
Протокол від "____" ________________ 20__ року № ___
Завідувач кафедри __________________ (__________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
© ДГУ, 2015 рік
© ______________, 2015 рік
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
"Соціологія" є однією з гуманітарних дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах України.
Метою дисципліни є сприяння формуванню у студентів наукового підходу до соціальних явищ, цивілізованому уявленню про соціальні процеси, можливості їх вивчання і застосування знань у керівній та організаційній роботі. Тому основними завданнями є засвоєння основних соціологічних понять та категорій, ознайомлення з етапами та тенденціями розвитку вітчизняної та зарубіжної соціологічної думки, вивчення специфіки сучасних соціальних процесів, впливу на людину різноманітних інститутів, спільностей, розглядання соціологічних проблем сім’ї, особистості, управління, етнічних процесів тощо; формування уявлення та оволодіння найпростішими методами соціологічних досліджень, духовних цінностей людини, всього суспільства у цілому.
Автором підібрана література як до лекційного курсу, так і до семінарських занять, складено ряд контрольних питань та питань для обміркування по темам курсу.
Основні завдання дисципліни: допомагати студентам глибоко оволодіти знаннями, які стали багатовіковим надбанням розвитку соціологічної думки, продемонструвати залежність засобів дослідження від теоретичної позиції дослідника, розуміння сутності суспільства, його структури та функції основних соціальних структур та інститутів, а також усвідомити взаємозв’язок якісних та кількісних суспільних явищ та процесів, звернути увага на проблему професійної етики дослідника, який займається вивченням суспільства.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні
знати:
1) сутність понять "соціальне", "суспільство", "соціальні спільноти", "соціальна структура", "соціальні інститути", "соціальні процеси", "соціальні відносини";
2) специфіку організації та проведення соціологічних досліджень, що торкається, насамперед, проблеми формування вибіркової сукупності, виміру ознак соціальних об’єктів, застосування опитувальних методів, спостереження, експерименту та аналізу документів;
3) закони соціальної організації, соціального розвитку, суспільних змін;
4) основні підходи до розуміння сутності суспільства;
5) особливості проявів соціальних конфліктів та засоби їх розв’язання;
6) механізми формування людини як соціальної істоти, типологію особистості;
7) специфіку соціальних відносин та соціальних процесів у різноманітних сферах життєдіяльності людини, спільноти, суспільства.
уміти:
1) використовувати набуті теоретичні знання для оцінки конкретних ситуацій, що виникають у повсякденному житті та професійній діяльності;
2) прогнозувати та аналізувати можливі наслідки прийнятих рішень;
3) застосовувати соціологічні методи для отримання необхідної інформації для прийняття зважених оптимальних рішень;
4) застосовувати отримані знання для активного впливу на поведінку людей в різноманітних складних ситуаціях;
5) інтерпретувати моделі суспільства в контексті політичної, економічної та соціальної історії;
6) формулювати та обґрунтовувати власну точку зору щодо перспектив розвитку українського суспільства з використанням соціологічних методів.
7) визначати важливу, необхідну для аналізу сучасного українського суспільства інформацію про соціальний розвиток.
8) визначати стан розвитку українського суспільства відносно суспільств інших країн на основі соціальних показників.
Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисциплін та опанування їх методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.
Семінари мають сприяти розвиткові самостійної роботи студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічною виступу, участі в дискусії.
Семінарські заняття є важливим засобом не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування світогляду на основі правильних суджень та висновків.
Головна мета семінарських занять допомогти студентам опанувати курс, засвоїти предмет.
Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки. застосовувати теоретичні положення.
Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів, конспектування навчальної і наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, основні положення якої мають бути засвоєними.
Самостійну роботу варто починати з вивчення конспекту, або тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника га інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши незрозуміле поняття, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього студент ризикує сприйняти неправильно значення терміну, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатись словниками чи іншими допоміжними джерелами.
Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати джерела і особливо періодичні видання.
Опанування положень курсу передбачає не тільки засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак певного явища, але й розуміння різних точок зору щодо цього.
Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:
- чітке формулювання теоретичного положення;
- обгрунтування цього положення і розкриття його характерних ознак і властивостей;
- аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, явищами суспільно-політичного, економічного, культурного життя;
- доведення значимості питань, які розглядаються, для практичної діяльності.
Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Обсяг реферату має відповідати 7-8 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять і дише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов'язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.
Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в річних формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до іспитів на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які вивчалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в залікові білети.
ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Поточний контроль – проведення семінарських, практичних занять, усні опитування, доповіді, написання рефератів, відпрацювання академічних заборгованостей тощо.
Модуль-контролі – 2.
Підсумковий контроль– модуль 1 – виконання контрольної роботи з тем 1-4.
Підсумковий контроль – модуль 2 – залік.