Попередній розрахунок сталих режимів варіантів схеми електричної мережі промислового району
І Варіант. Радіально-магістральна мережа.
Визначаю потоки потужності, передані по лініях у нормальному режимі:
S12 = S2 = 10 + j1.9 (MBA);
Sц1 = S12 + S2 = (33 + j 12.37) + (10 + j1.9) = 43 + j14.27 (МВА);
S43 = S3 = 12 + j3.94 (МВА);
S54 = S43 + S4 = (18 + j5.21) + (12 + j3.94) = 30 + j9.15 (MBA);
Sц5 =S54+ S5 = (30+j9.15)+(16 + j4.66)=46+j13.81 (МВА).
Повну потужність по лініях знаходжу по формулі:
(1.14)
![]() | ![]() |
Визначаю номінальну напругу для ділянок мережі:
(1.15)
1-2 | ![]() |
Ц-1 | ![]() |
4-3 | ![]() |
5-4 | ![]() |
Ц-5 | ![]() |
Визначаю струми на кожній ділянці по формулі:
(1.16)
![]() | ![]() |
Визначаємо розрахунковий струм
Ip = ai x aT x I5 (1.17)
Коефіцієнт ai = 1,05; коефіцієнт aT = 0,8; приймаємо I5 = Iл
Iр12 = 1.05 х 0.8 х 26.72 = 22.44 (А);
Ipц1 = 1.05 х 0.8 х 118.9 = 99.9 (А);
Ip43 = 1.05 х 0.8 х 33.15 = 27.85 (А);
Ip54 = 1.05 х 0.8 х 82.3 = 69.13 (А);
IpЦ5 = 1.05 х 0.8 х 126 = 105.84 (А).
Вибираю провідником дроти відповідно: АС-70; АС-120; АС-70; АС-95; АС-120.
Визначаємо допустимий струм на нагрівання
![]() | ![]() |
,
Тобто дроти проходять по нагріванню.
Визначаю активний й реактивний опори ПЛ у нормальному режимі по формулах:
(1.18)
(1.19)
![]() | ![]() |
Визначаю активний і реактивний опори ПЛ у після аварійному режимі:
![]() | ![]() |
Знаходжу падіння напруги на кожній ПЛ у нормальному й після аварійному
режимах по формулах:
(1.20)
У нормальному й після аварійному режимах максимальні втрати напруги в мережі не перевищують припустимих значень за умовою регулювання напруги, струм у всіх лініях менше припустимого по нагріванню. І Варіант можна технічно реалізувати. Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.2.
Таблиця 1.2 – Результати розрахунку радіально-магістральної мережі. В-І
№ п/п | Позн. | Од. вим. | Лінії | ||||
ПС1-ПС2 | ЦЖ-ПС1 | ПС4-ПС3 | ПС5-ПС4 | ЦЖ-ПС5 | |||
l | км | 22.36 | 22.36 | 22.36 | |||
Pлн | МВт | ||||||
Qлн | Мвар | 1.9 | 14.27 | 3.94 | 9.15 | 13.81 | |
Sлн | МВА | 22,76 | 28,64 | 44,58 | 36,67 | 48.03 | |
Uномжел | кВ | 61.24(110) | 116.64(110) | 65.84(110) | 92.3(110) | 112.26(110) | |
Ілн | А | 26.72 | 118.9 | 33.15 | 82.3 | ||
n x Fэк | мм2 | 2х70 | 2х120 | 2х70 | 2х95 | 2х120 | |
Igоn | А | 1х265 | 3х390 | 2х265 | 2х330 | 2х390 | |
РлА1+jQл А1 | МВА | 10+j1.9 | 43+j14.27 | 12+j3.94 | 30+j9.15 | 46+j13.81 | |
ІлА1 | А | 53.43 | 237.82 | 66.29 | 164.6 | 252.01 | |
n x F | мм2 | 2х70 | 2х120 | 2х70 | 2х95 | 2х120 | |
r0 | Ом/км | 0.428 | 0.249 | 0.428 | 0.306 | 0.249 | |
x0 | Ом/км | 0.444 | 0.427 | 0.444 | 0.434 | 0.427 | |
r | Ом | 6.42 | 2.79 | 4.79 | 5.5 | 2.49 | |
x | Ом | 6.66 | 4.77 | 4.96 | 7.81 | 4.27 | |
ΔUлн | % | 0.64 | 1.55 | 0.64 | 1.95 | 1.43 | |
ΔUmaxн | % | 4.02 | |||||
ΔUлА1 | % | 1.27 | 3.11 | 1.27 | 3.91 | 8.32 | |
ΔUАmax | % | 13.5 |
Варіант ІІ. Кільцева схема
Визначаю потоки потужності:
SЦ1=47.02+j12.81 (МВА).
Знаходимо потоки потужності в інших лініях за умовою балансу потужностей у вузлах.
Вузол 2 є точкою потокорозподілу реактивної потужності.
Вузол 3 є точкою потокорозподілу активної потужності.
Перевірка розрахунку потокорозподілу.
SЦ5=41.97+j12.51.
При порівнянні розрахунків потокорозподілу одержано достатній збіг значень. Знаходимо бажану номінальну напругу й вибираємо номінальну напругу мережі.
Визначаю повну потужність, передану по ПЛ за формулою 1.14:
Визначаю струми у ПЛ по формулі 1.16 :
![]() | ![]() |
Визначаю розрахункові струми по формулі 1.17 :
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Вибираю провідниками дроти АС-185, АС-120, АС-120, АС-120, АС-150, АС-185.
Розрахунок потоків потужностей у післяаварійних режимах.
У випадку відключення ПЛ ЦЖ-ПС1:
У випадку відключення ПЛ ЦЖ-ПС5:
Максимальні струми ділянок мережі в після аварійних режимах:
![]() ![]() | ![]() ![]() ![]() |
Знаходжу опори ліній:
![]() | ![]() |
Знаходимо втрату напруги на ділянках мережі в нормальному й найбільш важкому після аварійному режимах:
![]() | ||||||||||||
![]() ![]() ![]() | ||||||||||||
№ п/п | Позн. | Од. вим. | Лінії | |||||||||
ЦЖ-ПС1 | ПС1-ПС2 | ПС3-ПС2 | ПС4-ПС3 | ПС5-ПС4 | ЦЖ-ПС5 | |||||||
l | км | 22.36 | 31.6 | 22.36 | 22.36 | |||||||
Pлн | МВт | 47.02 | 14.02 | -4.02 | 7.98 | 28.47 | 41.98 | |||||
Qлн | МВАр | 12.81 | 0.44 | 1.46 | 5.4 | 10.61 | 15.27 | |||||
Sлн | МВА | 48.73 | 14.03 | 4.28 | 9.4 | 30.38 | 44.07 | |||||
Uном | кВ | 115.06 (110) | 71.61 (110) | 39.6 (110) | 54.58 (110) | 91.83 (110) | 108.75 (110) | |||||
Iлн | А | 255.77 | 73.59 | 22.46 | 50.6 | 159.45 | 234.46 | |||||
n x Fэк | мм2 | 1х185 | 1х120 | 1х120 | 1x120 | 1х150 | 1х185 | |||||
Igоn | А | 1х520 | 1х390 | 1х390 | 1,390 | 1х450 | 1х520 | |||||
РлА1+jQл А1 | МВА | 33+j12.37 | 43+j14.27 | 55+j18.21 | 73+j23.42 | 89+j28.08 | ||||||
РлА2+jQл А2 | МВА | 89+j28.08 | 56+j15.71 | 46+j13.81 | 34+j9.87 | 16+j4.66 | ||||||
IлА1 | А | 184.96 | 237.82 | 304.1 | 402.36 | 489.8 | ||||||
IлА2 | А | 489.8 | 305.26 | 252.1 | 185.8 | 87.44 | ||||||
n x F | мм2 | 1х185 | 1х120 | 1х120 | 1x120 | 1х150 | 1х185 | |||||
r0 | Ом/км | 0.162 | 0,249 | 0,249 | 0,249 | 0,198 | 0.162 | |||||
X0 | Ом/км | 0.413 | 0,427 | 0,427 | 0,427 | 0,42 | 0.413 | |||||
rл | Ом | 3.62 | 7.47 | 7.87 | 5.57 | 4.43 | 3.24 | |||||
Хл | Ом | 14,1 | 22,72 | 10,25 | 10,33 | 13,86 | 13,66 | |||||
ΔUлн | % | 9.23 | 12.81 | 13.49 | 9.55 | 9.39 | 8.26 | |||||
ΔUmaxн | % | 1.33 | ||||||||||
ΔUлА1 | % | 3.35 | 4.39 | 3.97 | 4.49 | 4.3 | ||||||
ΔUлА2 | % | 4.8 | 2.13 | 4.53 | 2.34 | 0.95 | ||||||
ΔUА1max | % | 20.5 | ||||||||||
ΔUА2max | % | 17.74 | ||||||||||
Варіант ІІ – не можна технічно реалізувати.
Варіант ІІІ. Схема складно замкнута.
Розрахунок потокорозподілу проводжу методом еквівалентування мережі.
Розношу навантаження ПС3 до границь эквівалентованих мереж:
Знаходимо еквівалентну довжину ліній lЦ123 та lЦ543:
;
Знаходимо еквівалентну довжину ліній l’екв та lЦ3:
;
Знаходимо потужність лінії ЦЖ-ПС3:
;
Визначення еквівалентних і дійсних перетоків потужності.
;
;
Вузол 3 є точкою потокорозподілу;
Повна потужність ліній:
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |
Визначаю розрахункові струми по формулі 1.17 :
![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Провідниками вибираю відповідно дроти АС-185; АС-120; АС120; АС-150; АС-120; АС-120; АС-120.
Після аварійний режим А1. Відключення ПЛ ЦЖ-ПС1.
Вузол 4 є точкою потокорозподілу.
Післяаварийний режим А2. Відключення ПЛ ЦЖ-ПС5.
Вузол 2 є точкою потокорозподілу.
Післяаварійний режим А3. Відключення ПЛ ЦЖ-ПС3. Потокоросподіл як у кільцевій мережі.
Знаходимо опори проводів ПЛ:
![]() | ![]() |
Знаходимо втрату напруг на ділянках мережі в нормальному й найбільш важких після аварійних режимах:
Результати розрахунку потокорозподілу занесені в таблицю 1.4.
Таблиця 1.4 – Результати попереднього розрахунку сталих режимів для складнозамкненої мережі. Варіант ІІІ.
Позн. | Од. вим. | Лінії | |||||||
ЦЖ- ПС1 | ПС1- ПС2 | ПС3- ПС2 | ЦЖ- ПС3 | ПС4- ПС3 | ПС5- ПС4 | ЦЖ- ПС5 | |||
l | км | 22.36 | 31.6 | 44.72 | 22.36 | 22.36 | |||
Pлн | МВт | 9.03 | -0.97 | 24.37 | 13.34 | 4.66 | 20.66 | ||
Qлн | Мвар | 13.92 | 1.55 | -0.35 | 7.39 | 3.8 | 1.41 | 6.07 | |
Sлн | МВА | 44.25 | 9.16 | 1.03 | 25.47 | 13.87 | 4.87 | 21.53 | |
Uном | кВ | 110.5 (110) | 58.37 (110) | 19.64 (110) | 93.75 (110) | 69.04 (110) | 42.3 (110) | 82.76 (110) | |
Iлн | А | 232.25 | 48.08 | 5.4 | 133.68 | 72.8 | 25.56 | ||
n x Fэк | мм2 | 1х185 | 1х120 | 1х120 | 1х150 | 1х120 | 1х120 | 1х120 | |
Igоn | А | ||||||||
РлА1+jQл А1 | МВА | 33+ j12.27 | 59.99+ j19.47 | ||||||
РлА2+jQл А2 | МВА | 51.63+ j15.06 | 16+ j4.66 | ||||||
РлА3+jQл А3 | МВА | 47.02+ j12.81 | 14.02+ j0.44 | 4.02+ j1.46 | 7.98+ j5.4 | 28.47+ j10.61 | 41.98+ j15.21 | ||
IлА1 | А | 184.96 | 236.19 | 27.03 | 71.38 | 158.82 | |||
IлА2 | А | 207.69 | 23.2 | 30.28 | 282.27 | 185.8 | 87.44 | ||
IлА3 | А | 255.77 | 73.59 | 22.46 | 50.6 | 159.45 | 234.46 | ||
n x F | мм2 | 1х185 | 1х120 | 1х120 | 1х150 | 1х120 | 1х120 | 1х150 | |
r0 | Ом / км | 0.162 | 0.249 | 0.249 | 0.198 | 0.249 | 0.249 | 0.249 | |
x0 | Ом / км | 0.413 | 0.427 | 0.427 | 0.42 | 0.427 | 0.427 | 0.427 | |
r | Ом | 3.62 | 7.47 | 7.87 | 8.85 | 5.57 | 5.57 | 4.98 | |
x | Ом | 9.23 | 12.81 | 13.49 | 18.78 | 9.55 | 9.55 | 8.54 | |
ΔUлн | % | 2.32 | 0.72 | 0.1 | 2.93 | 0.91 | 0.33 | 1.28 | |
ΔUmaxн | % | 3.84 | |||||||
ΔUлА1 | % | 3.35 | 7.52 | ||||||
ΔUmaxА1 | % | 7.52 | |||||||
ΔU л A2 | % | 6.11 | 1.1 | ||||||
ΔUА2max | % | 6.11 | |||||||
ΔUлА3 | % | 2.38 | 0.91 | 0,42 | 0.79 | 2.15 | 2.81 | ||
ΔU А3max | % | 5.75 |
Перевантажених ліній немає, сумарні втрати напруги не перевищують припустимих значень у нормальному й після аварійному режимах.
Висновок: ІІІ варіант є технічно реалізованим.
ІV Варіант. Схема, що містить кільцеву й магістральну мережі.
Визначаю потужність на головній ділянці кільцевої мережі й у відгалуженнях:
Вузол 4 є точкою потокорозподілу.
Перевірка розрахунку потокорозподілу:
При порівнянні розрахунків потокорозподілу одержано достатній збіг значень.
Магістральна лінія не потребує розрахунку, тому що розраховано в І варіанті й повністю йому відповідає.
![]() | ![]() |
Знаходимо бажану номінальну напругу для ділянок схеми.
![]() ![]() |
![]() ![]() |
Розрахунок робочих струмів.
Вибираю проводи відповідно АС-120, АС-70, АС-120, АС-150.
Розрахунок після аварійних режимів.
Післяаварійний режим А1. Відключено лінію ЦЖ-ПС5.
Післяаварійний режим А2. Відключено Лінію ЦЖ-ПС3.
Знаходжу опори ліній:
![]() | ![]() |
Знаходимо втрату напруг на ділянках мережі в нормальному й найбільш важких післяаварійних режимах:
Результати розрахунку по варіанту ІV занесені в таблицю 1.5
Таблиця 1.5 – Результати розрахунку по варіанту ІV
№ п/п | Позн. | Од. вим. | Лінії | ||||||
ЦЖ-ПС1 | ПС1-ПС2 | ЦЖ-ПС3 | ПС4-ПС3 | ПС5-ПС4 | ЦЖ-ПС5 | ||||
l | км | 22.36 | 44.72 | 22.36 | 22.36 | ||||
Pлн | МВт | 16.99 | 4.99 | 13.01 | 29.01 | ||||
Qлн | Мвар | 14.27 | 1.9 | 5.2 | 1.26 | 3.95 | 8.61 | ||
Sлн | МВА | 45.31 | 10.18 | 17.77 | 5.15 | 13.6 | 30.26 | ||
Uномжел | кВ | 116.64 (110) | 61.24 (110) | 79.47 (110) | 43.71 (110) | 68.28 (110) | 94.84 (110) | ||
Iлн | А | 118.9 | 26.72 | 93.27 | 27.03 | 71.38 | 158.82 | ||
n x Fэк | мм2 | 2х120 | 2х70 | 1х120 | 1х70 | 1х120 | 1х150 | ||
Igоn | А | ||||||||
РлА1+jQлА1 | МВА | 43+ j14.27 | 10+ j1.9 | 46+ j13.81 | 34+ j9.87 | 16+ j4.66 | |||
РлА2+jQл А2 | МВА | 43+ j14.27 | 10+ j1.9 | 12+ j3.94 | 30+ j9.15 | 46+ j13.81 | |||
IлА1 | А | 237.82 | 53.43 | 252.1 | 185.8 | 87.44 | |||
IлА2 | А | 66.29 | 164.6 | 252.1 | |||||
n x F | мм2 | 2х120 | 2х70 | 1х120 | 1х70 | 1х120 | 1х150 | ||
r0 | Ом/ км | 0,249 | 0,428 | 0.249 | 0.428 | 0.249 | 0,198 | ||
x0 | Ом | 0,427 | 0,444 | 0.427 | 0.444 | 0,427 | 0,42 | ||
r | Ом | 2.79 | 6.42 | 8.85 | 9.57 | 5.57 | 4.98 | ||
x | Ом | 4.77 | 6.66 | 18.78 | 9.93 | 9.55 | 8.54 | ||
ΔUлн | % | 1.55 | 0.64 | 2.5 | 0.5 | 0.91 | 1.8 | ||
ΔUmaxн | % | 2.19 | |||||||
ΔUлА1 | % | 3.11 | 1.27 | 5.5 | 3.5 | 3.5 | |||
ΔUлА2 | % | 1.27 | 2.1 | 2.86 | |||||
ΔUА1max | % | 4.38 | 10.1 | ||||||
ΔUА2max | % | 6.23 | |||||||
Схему по ІV варіанту можна технічно реалізувати.