Якщо є той, що віддає, повинен бути той, що приймає!

Розчини

 

– це гомогенні системи, що складаються з розчинника, розчиненої речовини та продуктів їх взаємодії.

· Дисперсна фаза –це розчинена речовина.

· Дисперсійне середовище – це розчинник.

Фаза Сере- довище Тверда Рідка Газо- подібна
Рідина водні розчини солей водний розчин спирту мінеральна вода
Тверда речовина     сплави   перли   пемза
Газ   дим   туман   повітря  

 

Класифікації розчинів

І. За розміром частинок дисперсної фази:

 


Грубодисперсні:

 

Ø емульсії (рідка фаза в рідкому середовищі) – креми, мазі, молоко;

Ø суспензії (тверда фаза в рідкому середовищі) – зависі мулу або крейди у воді.

Ø аерозолі (рідка або тверда фаза в газоподібному середовищі) – туман, дим.

 

ІІ. За ступенем досягнення межі розчинності:

 
 

 


· Насичений розчин– розчин, що містить максимальну кількість розчиненої речовини при даній температурі.

· Ненасичений розчинмістить менше розчиненої речовини, ніж насичений.

· Пересичений розчинмістить більше розчиненої речовини, ніж насичений. Пересичений розчин одержують з насиченого при повільному обережному охолодженні. Пересичений розчин дуже нестійкий. Будь-яке механічне втручання призводить до миттєвого виділення надлишку розчиненої речовини і розчин стає насиченим.

ІІІ. За кількістю розчиненої речовини:

 
 

 


· Концентрований розчинмістить кількість розчиненої речовини, спів вимірювану з кількістю розчинника (не менше, ніж в 10 разів). Тобто, орієнтовною межею між концентрованим та розбавленим розчином є 10%.

· Розбавлений розчин– розчин з концентрацією менше 10%.

 

 

Кислотно – основний стан біологічних рідин

Кислотно – основний стан (КОС)– це співвідношення катіонів Гідрогену (Н+ )

та гідроксильних іонів (ОН)в біологічних середовищах.

Н+ – створюють кислу реакцію середовища.

ОН – створюють лужну реакцію середовища.

 

Теорії кислот та основ

v Теорія Арреніуса:

· Кислота– це речовина, яка при дисоціації відщеплює катіони Н+:

HCl H+ + Cl сильна

H2SO4 H+ + HSO4сильна

H2CO3 H+ + HCO3 слабка

· Основа– це речовина, яка при дисоціації відщеплює гідроксид–іони ОН:

NaOH Na+ + OH

Ba(OH)2 Ba2+ + 2OH

 

v Теорія Бренстеда – Лоурі:

· Кислота – це молекула, катіон, аніон, який може відщеплюватикатіони Н+.

Чим легше відщеплює, тим сильніша кислота:

молекула HCl H+ + Cl

аніон H2PO4 H+ + HPO42–

катіон NH4+ H+ + NH3

 

· Основа –це молекула або аніон, який може приєднуватикатіони Н+.

Чим легше приєднує, тим сильніша основа:

молекула NH3 + H+ NH4+

аніон OH + H+ H2O

аніон Cl + H+ HCl

 

Якщо є той, що віддає, повинен бути той, що приймає!

 

Кислота (1) основа (1) + Н+

основа (2) + Н+ кислота (2)

Сумарно: Кислота (1) +основа (2) основа (1) + кислота (2)

спряжена пара

 
 

 


Чим сильніша кислота, тим слабша її спряжена основа.

           
   
     
 


Приклад: HCl + NH3 Cl + NH4+

Кислота(1) основа(2) основа(1)кислота(2)

 

Відщеплення Н+ від одних частинок і приєднання до інших приводить до зміни концентрації Н+ в розчинах, і як наслідок змінюється кислотно-основний стан (КОС).