Тема: Черепномозкові нерви
Анатомія нервової системи. Периферична нервова система. Вегетативна нервова система.
ЛЕКЦІЯ №5
План лекції
1. Спинномозкові нерви. Загальна характеристика спинномозкових нервів. Будова, класифікація нервів. Спинномозкові сплетення, їх гілки. Ділянки іннервації.
2. Черепні нерви. Загальна характеристика черепних нервів. Класифікація черепних нервів за функцією (рухові, чутливі, змішані), топографія ядер, місце виходу з черепа, ділянки іннервації.
3. Автономна частина периферичної нервової системи. Класифікація автономної частини. Будова її відділів: симпатичного і парасимпатичного.
4. Латинські терміни:еncefalon, medulla spinalis, medulla oblongata, metencephalon, pons, cerebellum, mesencephalon, diencephalon, telencephalon, meninges, nervi spinales, nervi cranialis.
Тема: СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ
(nervi spinalis)
Утворюються при злитті переднього та заднього корінців, що відходять від спинного мозку. Задній корінець утворений відростками чутливих клітин, передній корінець утворений аксонами рухових клітин, які знаходяться в передніх рогах спинного мозку. Спинномозкових нервів 31 пара, що відповідає кількості сегментів, - 8 пар шийних, 12 пар грудних,
5 пар поперекових, 5 пар крижових, 1 пара куприкових.
Кожен нерв, вийшовши з міжхребцевого отвору ділиться на 2 гілки:
спинну (задню), більш тонку та черевну (передню) значно товстішу.
Задні гілки містять чутливі і рухові волокна, іннервують шкіру потилиці, спини та частково сідничної ділянки, а також власні м’язи потилиці та спини.
Передні гілки мають чутливі та рухові волокна, утворюють сплетення: шийне, плечове, поперекове, крижове. Гілки грудних нервів сплетень не утворюють, а йдуть сегментарно у міжреберних проміжках, називаються грудними нервами, іннервують власні м’язи грудей, м’язи передньо-бічної стінки живота та шкіру над цими м’язами.
Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів. Лежить в глибоких м’язах шиї, гілки виходять з-під заднього краю груднино – ключично соскоподібного м’яза.
Чутливі гілки:
- малий потиличний;
- великий вушний;
- поперечний нерв шиї;
- надключичні нерви.
Іннервують шкіру потилиці , вушної раковини, зовнішнього слухового проходу, шиї.
Рухові гілки іннервують глибокі м’язи шиї і, з’єднуючись з гілкою ХІІ пари черепномозкових нервів, утворюють шийну петлю, яка іннервує підпід’язикові м’язи шиї. Змішана гілка – діафрагмальний нерв, який проходить в грудну порожнину й іннервує діафрагму, плевру, перикард, а правий - печінку.
Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене передніми гілками чотирьох шийних і частиною першого грудного нерва. Воно спочатку знаходиться в ділянці надключичної ямки в міждрабинчастому просторі - надключична частина, потім спускається в пахвову ямку й утворює три пучки навколо пахвової артерії – підключична частина. Від надключичної частини відходять відносно короткі гілки до ділянки грудей та плечового пояса.
- спинний нерв лопатки – іннервує ромбоподібний м’яз та м’яз підіймач лопатки;
- довгий грудний нерв – іннервує передній зубчастий м’яз;
- підключичний нерв – однойменний м’яз;
- надлопатковий нерв – надосний та підосний м’язи;
- гілки до підлопаткового м’яза та найширшого м’яза спини.
Підключична частина – розміщена в пахвовій ямці, відходять довгі гілки:
- присередній та бічний грудні нерви іннервують великий та малий грудні м’язи;
- присередній шкірний м’яз плеча–іннервує шкіру медіальної поверхні плеча;
- присередній шкірний м’яз передпліччя – іннервує шкіру медіальної поверхні передпліччя;
- м’язово – шкірний нерв – іннервує м’язи передньої групи плеча і шкіру латеральної поверхні передпліччя;
- серединний нерв – іннервує м’язи передньої групи передпліччя (крім ліктьового згинача зап’ястка і медіальної половини глибокого згинача пальців), м’язи підвищення великого пальця (крім привідного і частини короткого згинача великого пальця, І – ІІ червоподібних м’яза та шкіру долонної поверхні, І, ІІ і половини IV пальців);
- ліктьовий нерв – іннервує м’язи передньої групи передпліччя , які не іннервуються серединним нервом, м’язи підвищення мізинця, ІІІ і IV червоноподібних м’язів та шкіру долонної поверхні V і половини IV пальців, а на дорсальній поверхні кисті до шкіри V, IV і половини ІІІ пальців;
- променевий нерв – м’язи задньої групи плеча і передпліччя та шкіри тильної поверхні І, ІІ і половини ІІІ пальців;
- пахвовий нерв – короткий – іннервує капсулу плечового суглоба, дельтоподібний та малий круглий м’язи і шкіру над ними.
Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене передніми гілками трьох верхніх поперекових спинних нервів, частково 12-го грудного та 4-го поперекового. Нерви іннервують шкіру нижніх ділянок живота, стегна, гомілки та стопи, м’язи бічної та задньої стінок живота, передньої ділянки стегна та деякі привідні м’язи.
- клубова – підчеревний нерв – іннервує м’язи і шкіру живота;
- клубово - пахвинний нерв – іннервує шкіру живота над пахвинною зв’язкою, шкіру статевих губ, калитки;
- статево – стегновий нерв – іннервує вміст пахвинного каналу та шкіру стегна під пахвинною зв’язкою;
- латеральний шкірний нерв стегна - іннервує шкіру відповідної ділянки стегна;
- затульний нерв - іннервує медіальну групу м’язів стегна та шкіру над ними;
- стегновий нерв – іннервує м’язи передньої групи стегна, шкіру над ними та шкіру медіальної поверхні стегна, гомілки і медіального краю стопи.
Крижове сплетіння (plexus sacralis)утворене передніми гілками V поперекового, усіх крижових та куприкового нервів. Іннервує шкіру сідничної ділянки, задньої поверхні стегна, гомілки і стопи, м’язи сідничної ділянки, задньої групи стегна , всі м’язи гомілки і стопи.
- верхній сідничний нерв – іннервує середній і малий сідничний м’язи та м’яз натягач широкої фасції;
- нижній сідничний нерв – іннервує великий сідничний м’яз та капсулу кульшового суглоба;
- соромітний нерв – іннервує шкіру та м’язи промежнинної ділянки;
- сідничний нерв – найбільший нерв тіла людини, гілки якого іннервують м’язи та шкіру задньої, латеральної і передньої поверхні гомілки, м’язи і шкіру стопи.
сідничний нерв
загальний малогомілковий нерв великогомілковий нерв
поверхневий глибокий бічний присередній
малогомілковий малогомілковий підошовний підошовний
Куприкове сплетення (plexus coccygeus) утворене передніми гілками V крижового та куприкового сегмента. Іннервують шкіру в ділянці відхідника.
Тема: Черепномозкові нерви
Черепномозкові нерви відходять від стовбурової частини головного мозку, їх 12 пар.
Функціонально:
І, ІІ, VІІІ пари – чутливі;
IV, VI, XI, XII – рухові;
ІІІ, V, VII, IX, X - змішані.
І пара – нюхові нерви (n. n. olfactorii) – починаються від рецепторів, які розташовані на слизовій оболонці верхнього носового хода, верхньої носової раковини та перегородки носа. Проходять через решітчасту пластинку решітчастої кістки, підходять до нюхової цибулини. Звідси нервові імпульси передаються у кору півкуль по нюховому шляху.
ІІ пара– зоровий нерв (n. opticus) утворений відростками нервових клітин сітчастої оболонки ока, виходять з орбіти через зоровий канал і в ділянці турецького сідла утворює неповний перехрест (перехрещуються медіальні волокна), переходячи у зоровий шлях. Волокна зорового шляху ідуть до латеральних колінчастих тіл, верхніх горбиків середнього мозку, таламусу. Звідси волокна ідуть до кори головного мозку в потиличній частці.
ІІІ пара – окоруховий нерв (n. oculomotorius) - руховий, який має рухове і парасимпатичне ядра, що розташовані на рівні верхніх горбиків середнього мозку. Через верхню очноямкову щілину нерв проходить в орбіту, де рухові волокна іннервують верхній, нижній і медіальний прямі м'язи ока, нижній косий м'яз та м'яз, що піднімає верхню повіку. Парасимпатичні волокна забезпечують іннервацію м'яза – звужувача зіниці та війкового м'яза.
ІV пара – блоковий нерв (n. trochlearis) – руховий. Ядро знаходиться у середньому мозку. Через верхню очкоямкову щілину нерв проходить в орбіту та іннервує верхній косий м'яз ока.
V пара – трійчастий нерв (n. trigeminus) – змішаний. Має одне рухове і три чутливих ядра. Нерв має три гілки: очний, верхньощелепний та нижньощелепний нерв.
Очний нерв проходить в орбіту через очноямкову щілину , іннервує оболонки очного яблука, шкіру лоба, слизову носової порожнини, слізну залозу, лобову, клиноподібну пазуху, комірки решітчастої кістки.
Верхньощелепний нерв виходить з черепа через круглий отвір і іде в крилопіднебінну ямку. Нерв іннервує шкіру носа, верхньої губи, щоки, ясна та зуби верхньої щелепи, щоки та порожнини носа.
Нижньощелепний нерв виходить з черепа через овальний отвір. Іннервує шкіру нижньої губи, щоки, підборіддя, виска, частково вушної раковини, слизову оболонку нижньої губи, щоки, дна порожнини рота, язик, висково-нижньощелепний суглоб, ясна та зуби нижньої щелепи.
Рухові гілки іннервують жувальні м'язи (висковий, жувальний, крилоподібні бічний і присередній), щелепно-під'язиковий, двочеревцевий м'яз.
VI пара відвідний нерв (n. abducens) – руховий. Ядро розташоване в ромбоподібній ямці на дорсальній поверхні моста. Через верхню очноямкову щілину проходить в орбіту, де іннервує зовнішній прямий м'яз ока.
VII пара – лицьовийнерв (n. facialis) – змішаний – має рухові, парасимпатичні та чутливі волокна. Ядро розташоване в мості, з речовини мозку нерв виходить у куті між довгастим мозком, мостом та мозочком. Далі нерв виходить через внутрішній слуховий хід у канал лицьового нерва, виходить з нього через шилососковий отвір і потрапляє в товщу привушної залози, де розгалуджується на гілки. Рухові нерви іннервують мімічні м'язи, підшкірний м'яз шиї, вушні м'язи. Парасимпатичні гілки іннервують – слізну, підщелепну і під'язикову слинні залози, чутливі – слизову передніх 2/3 язика.
VIII пара – присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) – чутливий.
Присінкова частина проводить відчуття від статичного апарату (орган рівноваги), а завиткова частина проводить слухові відчуття від спірального кортієвого органа, що знаходиться в завитці. З'єднавшись, присінкова та завиткова частини утворюють присінково-завитковий нерв, який входить в порожнину черепа через внутрішній слуховий отвір і проникає в речовину мозку між мостом та довгастим мозком.
IX пара - язикоглотковий нерв (n. glossopharyngeus) – змішаний. Ядра розташовані в довгастому мозку, з черепа виходить через яремний отвір. Чутливі волокна іннервують задню третину слизової язика, слизову глотки, мигдалики, середнє вухо. Рухові – шилоглотковий м'яз та м'язи глотки. Парасимпатичні волокна – привушну залозу.
X пара – блукаючий нерв (n. vagus) – змішаний. Рухові, чутливі і парасимпатичні ядра лежать у довгастому мозку. З черепа виходить через яремний отвір. Рухові гілки іннервують м'язи глотки, м'якого піднебіння та гортані. Парасимпатичні – гладку мускулатуру внутрішніх органів, серцевий м'яз та залози. Чутливі волокна проводять чутливість від внутрішніх органів, заднього відділу твердої мозкової оболонки і зовнішнього вуха.
XI пара – додатковий нерв (n. accessorius) - руховий. Ядра лежать у довгастому мозку і верхніх шийних сегментах спинного мозку. Виходить з черепа через яремний отвір, іннервує грудино-ключично-соскоподібний та трапецієподібний м'яз.
XII пара – під'язиковий нерв (n. hypoglossus) – руховий. Ядро розташоване у довгастому мозку. З черепа виходить через канал під'язикового нерва, іннервує м'язи язика.
Вегетативна (автономна)
Нервова система