Академічних успіхів осіб, що навчаються за ECTS (100-бальною системою) та національною системою оцінювання знань

Оцінка ECTS За національною шкалою Визначення
А (90-100) відмінно ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
В (82-89) добре ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками
С (75-81) ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
D (68-74) задовільно ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
Е (60-67) ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX (35-59) незадовільно з можливістю повторного складання НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік
F (1-34) незадовільно з обов’язковим повторним курсом НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота

 


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІЧНОЇ ПРАКТИКИ»

  1. ЮРИДИЧНА КЛІНІКА ЦЕ -
  1. структурний підрозділ вищого навчального закладу що здійснює підготовку фахівців за напрямом "Право";
  2. формування, яке створюється для правозахисної і правопросвітницької діяльності та функціонує на базі вищого навчального закла­ду, до складу якого входять студенти, викладачі, фахівці-практики;
  3. юридична особа, що створюється як база для практичного навчання та проведення навчальної практики студентів старших курсів.

2. ДАТОЮ ВИНИКНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІЧНОЇ ОСВІТИ ВВАЖАЮТЬ

  1. 1981 рік;
  2. 1891 рік;
  3. 1881 рік.

3. ЮРИДИЧНА КЛІНІЧНА ОСВІТА ЦЕ —

  1. форма практичного навчання студентів-правників;
  2. забезпечення навчального процесу, спрямованого на ово­лодіння студентами практичними аспектами юридичної професії;
  3. надання безкоштовної правової допомоги представникам ок­ремих категорій населення.

4. МЕТОДАМИ РОБОТИ ЮРИДИЧНИХ КЛІНІК Є

  1. участь студентів в реальній юридичній практиці під наглядом викладача;
  2. колективне вирішення проблем клієнта;
  3. робота студентів під керівництвом практикуючого юриста;
  4. робота студентів у групах.

5. КЛІЄНТОМ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ МОЖЕ БУТИ

  1. юридична особа;
  2. особа, яка не має змоги оплатити послуги професійного юриста;
  3. неприбуткова організація;
  4. будь-яка фізична чи юридична особа.

6. ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ КЛІНІК Є

  1. правове виховання та навчання студентів;
  2. організація і управління правовою роботою;
  3. надання безкоштовної допомоги малозабезпеченим громадя­нам.

7. ЮРИДИЧНА КЛІНІКА ДІЄ ЗА ПРИНЦИПАМИ

  1. вільного вибору діяльності;
  2. конфіденційності;
  3. поваги до права, справедливості, людської гідності;
  4. диспозитивності;
  5. спрямованості на захист прав і свобод людини.

8. СПЕЦИФІЧНІ РИСИ КЛІНІЧНОЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ

  1. поєднання навчання з наданням правової допомоги;
  2. акцент на практичне навчання студентів-правників;
  3. участь у навчальному процесі студентів і викладачів;
  4. ВНЗ як організаційна основа діяльності;
  5. широке застосування інтерактивних методик викладання.

9. НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИДИЧНОЮ КЛІНІКОЮ ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ

  1. вирішення соціальних проблем населення регіону;
  2. правову освіту населення;
  3. вирішення фінансових проблем населення регіону;
  4. захист прав і охоронюваних законом інтересів людини;
  5. розповсюдження ідеї клінічної юридичної освіти.

10. ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ ЮРИДИЧ­НОЇ КЛІНІКИ РЕГУЛЮЮТЬСЯ

  1. етичним кодексом юридичної клініки;
  2. правилами адвокатської етики;
  3. положенням про юридичну клініку.

11. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ЦЕ -

  1. сукупність принципів і норм поводження, прийнятих у визна­ченому суспільному середовищі або професійній групі;
  2. сукупність норм і правил, що визначає поводження людей, їх обов'язку стосовно суспільства і один до одного;
  3. система правил поведінки представників визначеної професії стосовно суспільства й один одному.

12. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ЮРИСТА ПОЄДНУЄ У СОБІ НОРМИ

  1. етики і моралі;
  2. етики і права;
  3. моралі та права.

13. ПРИ ВИНИКНЕННІ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ МІЖ КЛІЄНТАМИ АДВОКАТ ПОВИНЕН

  1. відмовитись від подальшого ведення справи обох клієнтів;
  2. відмовити у послугах незадоволеному клієнту;
  3. продовжувати одночасне ведення обох справ;
  4. продовжувати ведення справи клієнта який звернувся до ньо­го першим.

14. ПРИ ВИЗНАЧЕННІ СУМИ ГОНОРАРУ ЗА АДВОКАТСЬКІ ПОСЛУГИ ВРАХОВУЄТЬСЯ

  1. складність справи та її новизна;
  2. фінансове становище клієнта;
  3. витрати часу і праці адвоката;
  4. черговість звернення клієнта;
  5. авторитетність адвоката.

15. АДВОКАТ ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ВІД ОБОВ'ЯЗКУ ЗБЕРІГАТИ ІНФОРМАЦІЮ КЛІЄНТА ЯКА Є КОНФІДЕНЦІЙНОЮ У ВИПАДКУ

  1. коли конфіденційна інформація клієнта стала доступною гро­мадянам з інших джерел;
  2. коли вважає розголошення такої інформації доцільним;
  3. у випадку звернення за такою інформацією родичів клієнта;
  4. коли клієнт неповністю розрахувався за надані адвокатом пос­луги;
  5. коли адвокату стало відомо про можливе вчинення злочину.

16. ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА НАСТУПНИХ ПРИНЦИПАХ

  1. пріоритету особистих інтересів;
  2. чесності та порядності;
  3. незалежності;
  4. компетентності;
  5. рівності сторін.

17. УЧАСНИКИ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ МОЖУТЬ ВІДМОВИТИ У НАДАННІ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЯКЩО

  1. у клієнта вже є представник;
  2. клієнт спроможний звернутися за наданням платної правової допомоги;
  3. клієнт не симпатизує консультантам;
  4. клієнт поводить себе грубо і нетактовно;
  5. якщо клієнт звертався за допомогою із цим питанням в іншу клініку чи до адвоката.

18. ВІДПОВІДНО ДО ПРАВИЛ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ, УЧАСНИКИ ЮРИ­ДИЧНОЇ КЛІНІКИ ЗОБОВ'ЯЗАНІ

  1. поважати права, законні інтереси, репутацію осіб, з якими вони спілкуються;
  2. давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального ре­зультату виконання доручення;
  3. не розголошувати суті звернень громадян;
  4. забезпечувати високий рівень культури поведінки у своїй діяльності;
  5. будь-яким способом досягнути бажаного результату при вирі­шенні питань клієнта.

19. КОНСУЛЬТУВАННЯ ЦЕ -

A. проведення правопросвітницької роботи з громадянами;

B. спілкування юриста з клієнтом з приводу інформування його
про способи вирішення справи;

  1. це вид інтелектуальної взаємодії юриста та клієнта.

20. ОСНОВНА МЕТА КОНСУЛЬТУВАННЯ

A. роз'яснення клієнту його правового становища;

B. роз'яснення клієнту можливих варіантів вирішення справи;

C. роз'яснення клієнту його подальших дій.

21.У ПРОЦЕСІ КОНСУЛЬТУВАННЯ АКТИВНА РОЛЬ ВІДВОДИТЬСЯ

  1. клієнту;

B. юристу;

C. клієнту та юристу в однаковій мірі.

22. ЗА ЧАСОМ ПРОВЕДЕННЯ ВИДІЛЯЮТЬ КОНСУЛЬТУВАННЯ

A. проведене одразу після опитування;

B. термінове;

C. призначене на інший день;

D. поступове.

23. ВИРІЗНЯЮТЬ ТАКІ ПІДХОДИ ПОБУДОВИ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ КЛІЄНТОМ ТА ЮРИСТОМ

A. опори юриста на факти;

B. опори юриста на клієнта;

C. опори юриста на власний професіоналізм;

D. опори юриста на випадкові обставини.

24. ЗА ФОРМОЮ НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЇ МОЖНА ВИДІЛИТИ

A. усне консультування;

B. листування;

C. письмове консультування;

D. консультації по телефону.

25. ДО СТАДІЙ ПРОЦЕСУ КОНСУЛЬТУВАННЯ ГРОМАДЯН ВІДНОСЯТЬСЯ

A. підготовка до консультування клієнта;

B. інформування клієнта;

C. роз'яснення клієнту деталей справи;

D. вибір клієнтом позиції по справі;

E. складання схем подальшого поводження клієнта.

26. ПРИ ІНФОРМУВАННЯ КЛІЄНТА ЮРИСТ ПОВИНЕН

A. повинен назвати клієнтові всі можливі шляхи вирішення справи;

B. повинен обрати найкращий спосіб вирішення справи;

C. повинен переказати можливі способи і витрати кожного варіанту вирішення справи;

D. повинен давати клієнту роз'яснення чітко і зрозуміло;

E. повинен конкретизувати варіанти можливих рішень справи.

27. ВИБІР КЛІЄНТОМ ПОЗИЦІЇ ПО СПРАВІ ТА ЇЇ ОБГОВОРЕННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ

A. допомогу клієнтові у виборі оптимальної позиції у справі;

B. детальне роз'яснення клієнту суті обраної позиції по справі;

C. визначення стратегії обраної позиції;

D. визначення тактики реалізації обраної позиції;

E. обговорення наслідків конкретної позиції по справі.

28. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА ЦЕ -

A. сукупність правил, засобів і прийомів розробки, оформлення і систематизації юридичних документів;

B. процес складання, редагування та видання юридичних документів;

C. сукупність засобів і способів ведення документації у правотворчій діяльності.

29. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА ПОВИННА ВІДПОВІДАТИ ТАКИМ ВИМОГАМ

A. розгорнуте викладення матеріалу;

B. правильне використання юридичних конструкцій;

C. регулювання відповідної сфери відносин в повному обсязі;

D. логічна послідовність викладу матеріалу;

E. декларативність.

30. ДО ОБОВ'ЯЗКОВИХ РЕКВІЗИТІВ ДОКУМЕНТА ВІДНОСЯТЬСЯ

A. назва документу;

B. зміст документу;

C. дата;

D. естетичне оформлення документу;

E. порядковий номер документу.

31. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА ВКЛЮЧАЄ ТАКІ ЕТАПИ

A. встановлення фактичних обставин справи;

B. аналіз обставин справи;

C. пошук відповідних правових норм;

D. встановлення юридичної основи справи;

E. прийняття рішення по справі.

32. ДО ОСНОВНИХ ПРАВИЛ ЮРИДИЧНОГО ПИСЬМА ВІДНОСЯТЬСЯ

A. емоційне забарвлення;

B. послідовність викладу матеріалу;

C. простота викладу матеріалу;

D. достовірність викладеного матеріалу;

E. мова документу.

33. ОБҐРУНТОВАНІСТЬ ЮРИДИЧНОГО ДОКУМЕНТУ ДОСЯГАЄТЬСЯ ПРИ ДОТРИМАННІ ТАКИХ УМОВ

A. відповідності змісту і форми;

B. дотриманні законів логіки при побудові структурних елементів;

C. невизначеності кількості адресатів;

D. раціональності структури і змісту;

E. довільна форма викладення змісту документу.

34. ДО ФОРМАЛЬНИХ ВИМОГ ДО ДОКУМЕНТУ ВІДНОСЯТЬСЯ

A. тон викладення матеріалу;

B. зміст юридичного документу;

C. форма юридичного документу;

D. юридична мова;

E. структура юридичного документу;

  1. правильне застосування юридичної термінології.

35. ЗАКОННІСТЬ ЮРИДИЧНОГО ДОКУМЕНТУ ДОСЯГАЄТЬСЯ ПРИ ДОТРИМАННІ ТАКИХ ВИМОГ

A. використання доказів, передбачених законом;

B. застосування довільних аргументів;

C. використання різного виду порівнянь;

D. використання передбаченої законом форми документа;

E. наявність посилань на відповідні нормативно-правові акти.

36. СУДИ РОЗГЛЯДАЮТЬ В ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА СПРАВИ ПРО ЗАХИСТ ПОРУШЕНИХ, НЕВИЗНАНИХ АБО ОСПОРЮВАНИХ ПРАВ, СВОБОД ЧИ ІНТЕРЕСІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ІЗ

A. трудових відносин;

B. конституційних відносин;

C. господарських відносин;

D. кримінальних відносин;

E. адміністративних відносин.

37. ЦИВІЛЬНІ СПРАВИ У СУДАХ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ

A. колегією у складі п'яти суддів;

B. суддею одноособово;

C. колегією у складі трьох суддів;

D. колегією у складі трьох суддів чи суддею одноособово за вибором позивача.

38. У СПРАВАХ ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ОСОБАМИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У СПРАВІ, Є

A. сторони;

B. суддя;

C. треті особи;

D. представники сторін та третіх осіб;

E. секретар судового засідання.

39. ПОЗИВАЧЕМ І ВІДПОВІДАЧЕМ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ МОЖУТЬ БУТИ

A. експерт;

B. малолітній;

C. перекладач;

D. юридичні особи.

40. НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ДОПИТУ ЯК СВІДКИ

A. члени сім'ї чи близькі родичі позивача;

B. священнослужителі;

C. неповнолітні особи;

D. малолітні особи;

E. недієздатні фізичні особи.

41. ЗАХОДАМИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ Є:

A. догана;

B. попередження;

C. привід;

D. накладення арешту на майно.

42. СУД РОЗГЛЯДАЄ СПРАВИ ПРОТЯГОМ РОЗУМНОГО СТРОКУ, АЛЕ НЕ
БІЛЬШЕ

A. одного місяця з дня відкриття провадження у справі;

B. двох місяців з дня відкриття провадження у справі;

C. трьох місяців з дня відкриття провадження у справі;

D. шести місяців з дня відкриття провадження у справі.

43. АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА НА РІШЕННЯ СУДУ ПОДАЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ

A. десяти днів з дня проголошення рішення суду;

B. десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження;

C. двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження;

D. двадцяти днів з дня проголошення рішення суду.

44. ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВА НАПРАВЛЯЄТЬСЯ ДО СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ЯКИЙ ЇЇ РОЗГЛЯНУВ У

A. п'ятиденний строк;

B. семиденний строк;

C. десятиденний строк;

D. двадцятиденний строк.

45. КАСАЦІЙНА СКАРГА МОЖЕ БУТИ ПОДАНА ПРОТЯГОМ

A. двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду;

B. місяця з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду;

C. місяця з дня проголошення рішення апеляційного суду;

D. двох місяців з дня проголошення рішення апеляційного суду.

46. СУБ'ЄКТОМ ЗЛОЧИНУ Є

A. фізична особа, яка свідомо вчинила злочин, передбачений кримінальним кодексом України;

B. фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до кримінального кодексу України може наставати кримінальна відповідальність;

C. психічно здорова особа, яка вчинила суспільно-небезпечне, кримінально-каране діяння у віці, з якого відповідно до кримінального кодексу України може наставати кримінальна відповідальність;

  1. фізична осудна особа, яка вчинила суспільно-небезпечне, кримінально-каране діяння.

47. ОСОБА, ЯКА ВЧИНИЛА ЗЛОЧИН У СТАНІ СП'ЯНІННЯ ВНАСЛІДОК ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ, НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ІНШИХ ОДУРМАНЮЮЧИХ РЕЧОВИН

A. не підлягає кримінальній відповідальності;

B. підлягає звільненню від кримінальної відповідальності;

C. підлягає кримінальній відповідальності.

48. СПІВУЧАСТЮ У ЗЛОЧИНІ Є:

A. спільна участь декількох осіб у вчиненні суспільно-небезпечного діяння;

B. умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину;

C. спільна участь декількох осіб у вчиненні умисного злочину;

D. спільна діяльність двох і більше осіб у вчиненні кримінально караного діяння.

49. ПОКАРАННЯ ЦЕ -

A. обмеження певних прав і свобод особи, яка вчинила злочин, передбачений кримінальним кодексом України;

B. захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого;

C. захід примусу, що має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами;

D. це певні обмеження прав і свобод людини, що застосовуються до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину.

50. ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ НА СТРОК

A. від двох до шести місяців;

B. від шести до дванадцяти місяців;

C. від шести місяців до двох років;

D. від одного до двох років.

51. ПОКАРАННЯ У ВИДІ КОНФІСКАЦІЇ МАЙНА ПОЛЯГАЄ У:

A. примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого;

B. примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого або членів його сім'ї;

C. примусовому безоплатному вилученні у власність територіальної громади частини майна, яке є власністю засудженого;

D. добровільному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

52. ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ ОБСТАВИНАМИ, ЯКІ ЙОГО ПОМ'ЯКШУЮТЬ, ВИЗНАЮТЬСЯ:

A. з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

B. примусове відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

C. вчинення злочину неповнолітнім;

D. вчинення злочину жінкою в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння;

E. вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

53. АМНІСТІЯ ОГОЛОШУЄТЬСЯ

A. Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи;

B. законом України стосовно певної категорії осіб;

C. судом стосовно індивідуально визначеної особи;

D. Президентом України стосовно певної категорії осіб.

54. КАТУВАННЯ ЦЕ -

A. умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання особі з метою отримання від нього або іншої особи інформацію, свідчення або визнання, покарати за його дії, які він скоїв або у скоєнні яких підозрюється, або залякування його або інших осіб;

B. умисне заподіяння мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі;

C. умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень;

D. умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, в тому числі отримати від нього або іншої особи інформацію, свідчення або визнання, покарати за його дії, які він скоїв або у скоєнні яких підозрюється, або залякування його або інших осіб.

55. ГРАБІЖ ЦЕ -

A. таємне викрадення чужого майна;

B. напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства;

C. відкрите викрадення чужого майна;

D. вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим.

56. ЗАГАЛЬНИМИ ЗАСАДАМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Є

  1. свобода договору;

B. свобода підприємницької діяльності;

C. диспозитивність;

D. судовий захист цивільного права та інтересу;

E. рівність сторін.

57. ПІДСТАВАМИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ОБОВ'ЯЗКІВ Є

A. домовленість сторін;

B. договори та інші правочини;

C. завдання майнової та моральної шкоди іншій особі;

D. акти органів державної влади;

E. судові прецеденти.

58. ФІЗИЧНА ОСОБА МОЖЕ БУТИ ОГОЛОШЕНА СУДОМ ПОМЕРЛОЮ, ЯКЩО У МІСЦІ ЇЇ ПОСТІЙНОГО ПРОЖИВАННЯ НЕМАЄ ВІДОМОСТЕЙ ПРО МІСЦЕ ЇЇ ПЕРЕБУВАННЯ ПРОТЯГОМ

A. року;

B. двох років;

C. трьох років;

D. п'яти років.

59. ОБ'ЄКТАМИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ Є

A. правовідносини;

B. речі;

C. інформація;

D. послуги;

E. матеріальні і нематеріальні блага.

60. ОСОБИСТИМИ НЕМАЙНОВИМИ БЛАГАМИ, ЯКІ ОХОРОНЯЮТЬСЯ ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ, Є

A. недоторканність;

B. найменування;

C. релігійні переконання;

D. ділова репутація;

E. життя.

61. У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ НАЛЕЖИТЬ ВЧИНЯТИ ПРАВОЧИНИ

A. між юридичними особами;

B. правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у п'ять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

C. правочини між фізичною та юридичною особою;

D. правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

E. усі відповіді вірні.

62. СУБ'ЄКТАМИ ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ Є

A. територіальні громади;

B. фізичні особи;

C. юридичні особи;

D. органи державної влади;

E. органи місцевого самоврядування.

63. РЕЧОВИМИ ПРАВАМИ НА ЧУЖЕ МАЙНО Є

A. право володіння;

B. право власності;

C. право забудови земельної ділянки;

D. право користування;

E. оренда.

64. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ Є ЧИННИМИ

A. три роки;

B. п'ять років;

C. десять років;

D. двадцять років.

65. ОБ'ЄКТАМИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА Є

  1. акти органів державної влади;

B. літературні та художні твори;

C. комп'ютерні програми;

D. математичні концепції;

E. компіляції даних.

66. СУДОВІ ДЕБАТИ ПОЛЯГАЮТЬ У ПРОМОВАХ

 

A. слідчого;

B. потерпілого;

C. підсудного.

67. ВИРОК СУДУ МОЖЕ БУТИ

A. обвинувальний;

B. звинувачуваний;

C. виправдувальний;

D. оправдовуючий.

68. ДО СКЛАДУ СПАДЩИНИ НЕ ВХОДЯТЬ

A. права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

B. особисті немайнові права;

C. особисті майнові права;

D. грошові кошти.

69. СПАДЩИНА ВІДКРИВАЄТЬСЯ В НАСЛІДОК

A. визнання особи безвісновідсутньою;

B. оголошення особи померлою;

C. банкрутства фізичної особи.

70. ПРАВО НА СПАДКУВАННЯ ВИНИКАЄ

A. у день смерті заповідача;

B. у день відкриття спадщини;

C. на десятий день після відкриття спадщини;

D. за місяць після відкриття спадщини.

71. КІЛЬКІСТЬ ЧЕРГ ПРИ СПАДКУВАННІ ЗА ЗАКОНОМ

A. чотири;

B. п'ять;

C. шість;

D. сім.

72. ОСОБА, ЯКА ПОДАЛА ЗАЯВУ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

A. може відкликати її у будь-який час;

B. не може її відкликати;

C. може відкликати її протягом року;

D. може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

73. ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ СТРОК

A. три місяці;

B. шість місяців;

C. десять місяців;

D. дванадцять місяців.

74. СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ ВИДАЄТЬСЯ СПАДКОЄМЦЯХ

A. після відкриття спадщини;

B. до закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини;

C. після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини;

D. після закінчення року з часу відкриття спадщини.

75. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ВИНИКАЄ У СПАДКОЄМЦЯ

A. з моменту державної реєстрації цього майна;

B. з моменту прийняття спадщини;

C. з моменту відкриття спадщини;

D. з моменту смерті заповідача.

 

Ключ до тестових завдань

№ Відповідь № Відповідь № Відповідь № Відповідь
1. A 10. A 19. B 28. A
2. A 11. A 20. B 29. B
3. A 12. A 21. B 30. A
4. A 13. D 22. C 31. A
5. B 14. A 23. A 32. B
6. C 15. E 24. C 33. A
7. C 16. B 25. D 34. A
8. A 17. A 26. A 35. A
9. D 18. C 27. A 36. A
№ Відповідь № Відповідь № Відповідь № Відповідь
37. C 46. D 55. C 64. D
38. E 47. C 56. A 65. B
39. D 48. C 57. B 66. C
40. B 49. D 58. C 67. A
41. B 50. A 59. B 68. A
42. B 51. A 60. D 69. B
43. A 52. A 61. D 70. B
44. B 53. D 62. B 71. B
45. B 54. D 63. C 72. D

 

№ Відповідь            
73. B            
74. C            
A