Тема: 2.2 Режим зрошення с.-г. культур
Лекція №4
План:
1. Види поливів
2. Поливна та зрошувальна норми.
3. Режим зрошення с.-г. культур.
4. Графік поливів та його укомплектування.
Література: [1] – c. 58 … 75; [2] – c. 68 … 83
| № п/п | Питання | Відповіді |
| 1. | Види поливів за призначенням: | 1) Передпосівні, післяпосівні (невеликими поливними нормами для покращення сходів с.-г. культур; 2) Посадкові і післяпосадкові (невеликими поливними нормами для приживлення розсади); 3) Провокаційні (для дружного пророс- та бур’янів, потім їх знищують шляхом обробітку грунту); 4) Промивні (для видалення з грунту шкідливих солей) 5) Вологозарядкові (восени після збирання врожаю, полив великими поливними нормами для зволоження на глибину 1-2 м для створення запасів вологи, дають можливість відстрочувати основні поливи). 6) Удобрювальні (для внесення поживних речовин в грунт) 7) Основні вегетаційні (для відновлення запасів вологи в кореневмісному шарі грунту); 8) Протизаморозкові (для запобігання весняних і осінніх заморозків в садах і виноградниках); 9) Освіжні (тільки при дощуванні в самі жаркі години для зниження температури повітря і рослин). |
| 2. | Поливна норма – Зрошувальна норма – | кількість води, що подається на 1 га поля за один полив M = 100 ∙ h ∙ (γ – β ) м3/га де h – активний шар грунту α – об’ємна маса грунту т/м3 γ – (іпсилон) вологість грунту, яка відповідає його найменшій вологоємності; % від маси сухого грунтуβ = 0,7 ... 0,8 βнв – мінімальна допустима вологість грунту. кількість води, яка подається на 1 га поля за вегетаційний період (м3/га) Мn = E – 10 · η · H – ( Wn - W ) – W г де Е – сумарне водоспоживання с.-г. культур, мм; η – (ета) коефіцієнт використання опадів; Н – кількість опадів за вегетаційний період, мм Wn, Wk – запаси вологи в грунті на очат - ку і в кінці вегетаційного періоду м3/га Wг – капілярне підпитування активного шару грунту підгрунтовими водами, м3/га. |
| 3. | Режим зрошення с.-г. культур – Кількість поливів Способи визначення строків поливів: Сутність методу С.М. Алнатьєва | сукупність зрошувальних і поливних норм, кількості та строків поливів.
n =
1) за вологістю грунту (складно, ведуться спостереження за вологістю грунту, полив призначається, коли вона наближається до βмін = 0,7 βнк;)
2) за критичними фазами розвитку рослин (пшениця: вихід в трубку, налив зерна); простий, дешевий, але не враховується вологість грунту;
3) за фізіологічними ознаками рослин (концентрація клітинного соку, ширина відкриття продихів – показники, які характеризують вологозабезпеченість рослин, дорогий, складний спосіб, але точний;
4) за зовнішніми ознаками рослин (рослини в’януть, жовтіють, засихають; простий дешевий спосіб, але поливи завжди запізнюються, втрачається частина урожаю.
5)біокліматичний метод (метод Алнатьєва ).
1) розрахунок сумарного водоспоживання с.-г. культури по декадах вегетації.
2) Розрахунок дефіциту вологи в грунті за кожну декаду
Д = Е – Н
3) побудова кривої суми дефіцитів по декадах.
4) встановлення строків поливів графічно за допомогою кривої суми дефіцитів.
|
| 4. | Призначення графіка поливів. Поливна витрата – Побудова рафіку поливів: Недоліки неукомплектованого графіка поливів Мета укомплектування графіку: Правила укомплектування графіків поливів: | - наочне зображення поливного режиму
- визначення поливної витрати, за якою розраховують канали і споруди;
- для організації поливів при експлуатації системи.
кількість води, яку треба подати на поле за одиницю часу (л/сек.)
Q =
де Q – поливна витрата, с/сек.;
m – поливна норма, м3/га
F – площа поля, га;
Т – тривалість поливу, діб
1) по горизонталі відкладають строки поливів, по вертикалі – поливні витрати кожен полив зображається прямокутником у якого ширина = Т, а висота = Q
2) якщо поливи двох і більше культур співпадають в часі, то їх надбудовують один над одним.
1) перерви роботі системи
2) значні коливання у величині поливних витрат. Розміри каналів і споруд слід розраховувати на найбільшу поливну витрату. Під час перерв канали пересихають.
- зрізати піки
- заповнити провали на графіку.
1) змінюють тривалість поливу;
2) переносять строки поливу (до з-х діб)
3) поливи двох культур не повинні співпадати
3) об’єм води, який треба подати на поле за полив не повинен змінюватись
|
1) за вологістю грунту (складно, ведуться спостереження за вологістю грунту, полив призначається, коли вона наближається до βмін = 0,7 βнк;)
2) за критичними фазами розвитку рослин (пшениця: вихід в трубку, налив зерна); простий, дешевий, але не враховується вологість грунту;
3) за фізіологічними ознаками рослин (концентрація клітинного соку, ширина відкриття продихів – показники, які характеризують вологозабезпеченість рослин, дорогий, складний спосіб, але точний;
4) за зовнішніми ознаками рослин (рослини в’януть, жовтіють, засихають; простий дешевий спосіб, але поливи завжди запізнюються, втрачається частина урожаю.
5)біокліматичний метод (метод Алнатьєва ).
1) розрахунок сумарного водоспоживання с.-г. культури по декадах вегетації.
2) Розрахунок дефіциту вологи в грунті за кожну декаду
Д = Е – Н
3) побудова кривої суми дефіцитів по декадах.
4) встановлення строків поливів графічно за допомогою кривої суми дефіцитів.
де Q – поливна витрата, с/сек.;
m – поливна норма, м3/га
F – площа поля, га;
Т – тривалість поливу, діб
1) по горизонталі відкладають строки поливів, по вертикалі – поливні витрати кожен полив зображається прямокутником у якого ширина = Т, а висота = Q
2) якщо поливи двох і більше культур співпадають в часі, то їх надбудовують один над одним.
1) перерви роботі системи
2) значні коливання у величині поливних витрат. Розміри каналів і споруд слід розраховувати на найбільшу поливну витрату. Під час перерв канали пересихають.
- зрізати піки
- заповнити провали на графіку.
1) змінюють тривалість поливу;
2) переносять строки поливу (до з-х діб)
3) поливи двох культур не повинні співпадати
3) об’єм води, який треба подати на поле за полив не повинен змінюватись