Аналіз інфляційних процесів в Україні
Найбільш поширеним методом вимірювання інфляції є індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI), який розраховується для поточного періоду по відношенню до базового періоду .
Вихідним для ІСЦ є «споживчий кошик» - набір товарів і послуг, що купуються середньостатистичний міським жителем протягом того чи іншого проміжку часу (кварталу, місяця).
У «споживчий кошик» входять нові товари, а деякі традиційні відступають на задній план. Індекс інфляції за категоріями товарів і послуг за 2011 р. представлено у таблиці 2.1[35].
Таблиця 2.1 Індекс інфляції за категоріями товарів і послуг за 2011р.
Індекси інфляції за категоріями товарів і послуг | ||||||||
Продукти харчування | Комунальні послуги | Транспортні послуги | Всі товари та послуги | |||||
Січень | 101,3 | 1.3 | 101,4 | 1.4 | 100,9 | 0.9 | 101,0 | 1.0 |
Лютий | 100,3 | 1.6 | 104,6 | 6.1 | 101,6 | 2.5 | 100,9 | 1.9 |
Березень | 101,8 | 3.4 | 101,2 | 7.3 | 102,0 | 4.6 | 101,4 | 3.3 |
Квітень | 101,6 | 5.1 | 101,7 | 9.2 | 102,9 | 7.6 | 101,3 | 4.7 |
Травень | 100,8 | 5.9 | 100,2 | 9.4 | 103,0 | 10.8 | 100,8 | 5.5 |
Червень | 100,2 | 6.1 | 100,4 | 9.8 | 102,6 | 13.7 | 100,4 | 5.9 |
Липень | 97,1 | 3.1 | 100,2 | 10.0 | 101,7 | 15.6 | 98,7 | 4.6 |
Серпень | 98,6 | 1.6 | 100,5 | 10.6 | 101,0 | 16.8 | 99,6 | 4.1 |
Вересень | 99,5 | 1.1 | 100,1 | 10.7 | 100,6 | 17.5 | 100,1 | 4.2 |
Жовтень | 99,6 | 0.7 | 100,3 | 11.0 | 100,6 | 18.2 | 100,0 | 4.2 |
Листопад | 99,9 | 0.6 | 99,9 | 10.9 | 100,9 | 19.3 | 100,1 | 4.4 |
Грудень | 100,1 | 0.7 | 100,1 | 11.0 | 100,4 | 19.7 | 100,2 | 4.6 |
За 2011 рік | 100,7 | 0.7 | 111,0 | 11.0 | 119,7 | 19.7 | 104,6 | 4.6 |
Вартість кошика за минулий рік, місяць береться за базу, відправну точку при вимірі.
Нагадаємо, що індекс споживчих цін визначається за формулою:
(1.1)
Подібний підхід до вимірювання інфляції має свої недоліки. Збереження твердого набору товарів і послуг у споживчому кошику (зміни в наборі відбуваються зазвичай через 8-10 років) не враховує інколи дуже стрімких змін в реальній структурі споживання [3, c. 12].
Індекс споживчих цін є найважливішим показником, що характеризує інфляційні процеси в економіці. Він використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних розрахунків у постійні ціни. Індекси споживчих цін за 1992-2011 рр. представлені в таблиці 2.2 [36].
Таблиця 2.2 Індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 1992-2011рр.
Рік | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | За рік |
100.2 | 100.2 | 100.3 | |||||||||||
101.0 | 100.9 | 101.4 | 101.3 | 100.8 | 100.4 | 98.7 | 99.6 | 100.1 | 100.0 | 100.1 | 100.2 | 104.6 | |
101.8 | 101.9 | 100.9 | 99.7 | 99.4 | 99.6 | 99.8 | 101.2 | 102.9 | 100.5 | 100.3 | 100.8 | 109.1 | |
102.9 | 101.5 | 101.4 | 100.9 | 100.5 | 101.1 | 99.9 | 99.8 | 100.8 | 100.9 | 101.1 | 100.9 | 112.3 | |
102.9 | 102.7 | 103.8 | 103.1 | 101.3 | 100.8 | 99.5 | 99.9 | 101.1 | 101.7 | 101.5 | 102.1 | 122.3 | |
100.5 | 100.6 | 100.2 | 100.0 | 100.6 | 102.2 | 101.4 | 100.6 | 102.2 | 102.9 | 102.2 | 102.1 | 116.6 | |
101.2 | 101.8 | 99.7 | 99.6 | 100.5 | 100.1 | 100.9 | 100.0 | 102.0 | 102.6 | 101.8 | 100.9 | 111.6 | |
Рік | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | За рік |
101.7 | 101.0 | 101.6 | 100.7 | 100.6 | 100.6 | 100.3 | 100.0 | 100.4 | 100.9 | 101.2 | 100.9 | 110.3 | |
101.4 | 100.4 | 100.4 | 100.7 | 100.7 | 100.7 | 100.0 | 99.9 | 101.3 | 102.2 | 101.6 | 102.4 | 112.3 | |
101.5 | 101.1 | 101.1 | 100.7 | 100.0 | 100.1 | 99.9 | 98.3 | 100.6 | 101.3 | 101.9 | 101.5 | 108.2 | |
101.0 | 98.6 | 99.3 | 101.4 | 99.7 | 98.2 | 98.5 | 99.8 | 100.2 | 100.7 | 100.7 | 101.4 | 99.4 | |
101.5 | 100.6 | 100.6 | 101.5 | 100.4 | 100.6 | 98.3 | 99.8 | 100.4 | 100.2 | 100.5 | 101.6 | 106.1 | |
104.6 | 103.3 | 102.0 | 101.7 | 102.1 | 103.7 | 99.9 | 100.0 | 102.6 | 101.4 | 100.4 | 101.6 | 125.8 | |
101.5 | 101.0 | 101.0 | 102.3 | 102.4 | 100.1 | 99.0 | 101.0 | 101.4 | 101.1 | 101.9 | 104.1 | 119.2 | |
101.3 | 100.2 | 100.2 | 101.3 | 100.0 | 100.0 | 99.1 | 100.2 | 103.8 | 106.2 | 103.0 | 103.3 | 120.0 | |
102.2 | 101.2 | 100.1 | 100.8 | 100.8 | 100.1 | 100.1 | 100.0 | 101.2 | 100.9 | 100.9 | 101.4 | 110.1 | |
109.4 | 107.4 | 103.0 | 102.4 | 100.7 | 100.1 | 100.1 | 105.7 | 102.0 | 101.5 | 101.2 | 100.9 | 139.7 | |
121.2 | 118.2 | 111.4 | 105.8 | 104.6 | 104.8 | 105.2 | 104.6 | 114.2 | 109.1 | 106.2 | 104.6 | 281.7 | |
119.2 | 112.6 | 105.7 | 106.0 | 105.2 | 103.9 | 102.1 | 102.6 | 107.3 | 122.6 | 172.3 | 128.4 | 501.0 | |
173.2 | 128.8 | 122.1 | 123.6 | 127.6 | 171.7 | 137.6 | 121.7 | 180.3 | 166.1 | 145.3 | 190.8 | 10256.0 | |
385.2 | 115.3 | 112.1 | 107.6 | 114.4 | 126.5 | 122.1 | 108.3 | 110.6 | 112.4 | 122.0 | 135.1 | 2100.0 |
На Україну вже багато років не припиняється висока інфляція. Гіперінфляція 90-х вщухла після 2000р. Але з 2003 знову темпи інфляції стали наростати. У кінці 2007 - початку 2008 рр. стався її загрозливий сплеск. Інфляція приймає форму галопуючої.
Кожен місяць продовження інфляції веде до непоправних втрат населення, особливо небагатого, бо ціни «назад не ходять». Тривалість досить високої інфляції свідчить про те, що в її основі лежать фундаментальні економічні фактори, а не просто наростання грошової пропозиції, як прийнято думати з подачі традиційних підручників.
Інфляція може походити від того, що пропозиція товарів не встигає за зростанням попиту, викликаним припливом грошей, і від того, що значна частина грошей не обслуговує виробництво, а рухається лише в сфері торгівлі і споживання.
Інфляція пропозиції означає зростання цін, спровокований збільшенням витрат виробництва в умовах неповного використання виробничих ресурсів. Її іноді так і називають - інфляцією витрат виробництва. Останнім часом тип інфляції, при якому ціни ростуть при зниженні сукупного попиту, часто зустрічається у світовій практиці [17, c. 15]. Основними причинами інфляції пропозиції є:
• Зростання заробітної плати;
• Подорожчання сировини та енергоносіїв;
• Монопольна та олігополістична практика ціноутворення;
• Фінансова політика держави.
Підвищення витрат на одиницю продукції скорочує прибуток і обсяг продукції, яку виробники готові запропонувати при існуючому рівні цін. У результаті зменшується пропозиція товарів і послуг та збільшуються ціни.
Загальне підвищення цін призводить до зниження реальних доходів населення. Вимоги профспілок збільшити номінальну заробітну плату працівників та державна політика компенсації грошових втрат від інфляції народжує порочне коло: зростання цін викликає вимоги підвищення доходів населення, збільшення доходів веде до зростання витрат підприємців на заробітну плату (інфляція пропозиції) та / або до відновлення платоспроможного попиту (інфляція попиту).
Інфляція попиту - різновид інфляції, що виникає при надмірному по відношенню до пропозиції попиті.
Цей вид інфляції проявляється в економічній ситуації, коли сукупні грошові доходи населення і підприємств ростуть швидше, ніж відбувається зростання реального обсягу товарів і послуг[26, c. 11]. Як правило, інфляція попиту виникає в умовах повної зайнятості та повної завантаженості потужностей, коли виробництво не в змозі відреагувати на надлишок грошових коштів в обігу необхідним збільшенням обсягів своєї продукції та послуг. Виникає надлишок попиту, таким чином, призводить до завищення цін на вироблену продукцію. При цьому не має значення, за рахунок чого збільшується попит - за рахунок збільшення витрат держави (держзамовлення) або за рахунок підвищення попиту в підприємницькому середовищі (розширення інвестиційних вкладень).
Розвиток економіки вимагає забезпечення грошима. Так що поступове збільшення маси грошей в економіці нормальне явище і саме по собі інфляції не викликає. Економіка України почала виходити з провалу 90-х, коли відчула приплив грошей. Так що збільшення кількості грошей саме по собі не викликає інфляції.
«Порядок денний на ХХI століття» розглядає підвищення рівня життя населення як домінуючу мета сталого розвитку. У зв'язку з цим соціально-економічні індикатори, що характеризують рівень життя населення, носять задає характер, що визначає спрямованість розвитку економіки на підвищення добробуту населення.
Реальні грошові доходи населення і реальна заробітна плата збільшилися за 6 за 6 місяців 2011 року на 8,1%. При тому, що було збільшено соціальні показники, дефіцит державного бюджету за 7 місяців 2011 року скоротився у 3,2 рази (порівняно до минулорічного періоду) та складає 8,6 млрд. гривень[35].
Одним з головних факторів, що впливають на зростання грошових доходів населення, є оплата праці. Політика у сфері оплати праці була спрямована на підвищення ролі заробітної плати як основного джерела формування грошових доходів населення, підтримки економічної зацікавленості і активності населення, створення умов для справедливої оплати праці та забезпечення необхідних стандартів споживання.
Незважаючи на позитивну динаміку грошових доходів населення, і заробітної плати останніх років, рівень життя населення залишається вкрай низьким і широкомасштабна бідністю.
Ситуація на ринку праці характеризується розвитком суперечливих тенденцій.
Реєстрована безробіття стабілізувалася на рівні 8,7% економічно активного населення. Разом з тим зберігається високий потенціал вимушеної неповної зайнятості на виробництві. Зростає безробіття серед молоді. Високий рівень тривалого безробіття - кожен третій безробітний перебуває на обліку в службі зайнятості від 6 місяців до 1 року. Більшість вільних робочих місць орієнтоване на застосування чоловічої робочої сили, а також низькооплачуваних, малокваліфікованих робіт [35].
Отже, в різні роки інфляційні процеси в Україні протікали з різними темпами. Найбільшого рівня інфляція досягла в середині 90-х, потім темпи інфляції почали спадати. Але зараз рівень інфляції стабілізувався.