Інформаційне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики

Необхідність в інформаційному забезпеченні логістики зу­мовлена бурхливим розвитком і впровадженням в усі сфери ді­яльності інформаційно-комп'ютерних технологій. Значення інформаційного забезпечення логістичного процесу настільки важливе, що багато фахівців виділяють особливу, інформаційну, логістику, яка має самостійне значення в бізнесі та управ­лінні інформаційними потоками і ресурсами1.

Інформаційна логістика організовує потік даних, який су­проводжує матеріальний потік і є тією суттєвою ланкою для підприємства, що пов'язує постачання, виробництво та збут.

Інформаційний потік— це сукупність циркулюючих як у самій логістичній системі, так і між логістичною системою та зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управ­ління і контролю за логістичними операціями2.

Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють усере­дині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну ін­формаційну систему.

Логістична інформаційна система (ЛІС)- це певним чи­ном організована сукупність взаємопов'язаних засобів обчис­лювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих чи інших функ­ціональних завдань із управління матеріальними потоками.

Так само, як і будь-яка інша система, інформаційна система має складатися із упорядковано взаємозалежних елементів і характеризуватись певною сукупністю інтегративних ознак. Інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціо­нальну і забезпечувальну (рис. 1)1.

 

На рівні окремого підприємства інформаційні системи поділяють на три групи:

- планові;

—диспозитивні (або диспетчерські);

—виконавчі (або оперативні)

 

         
   
Логістична інформаційнасистема  
 
 
Функціональна підсистема  
 
Підсистема забезпечення

 


       
 
Складається із сукуп­ності згрупованих за принципом мети завдань, які вирішу­ються  
   
—Технічне забезпечення як сукупність технічних засобів для опрацювання інформаційних потоків; —інформаційне забезпечення як сукупність різноманітних довідників, класифікаторів, кодифікаторів та ін.; —математичне забезпечення як сукупність методів вирішення функціональних завдань  
 

 


Рис..1. Структура ЛІС

 

 

Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.

Планові інформаційні системи створюються на адміністра­тивному рівні управління і служать для прийняття довгостро­кових рішень стратегічного характеру. Серед розв'язуваних завдань можуть бути такі:

— створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;

— управління стійкими даними;

— планування виробництва;

— загальне управління запасами;

— управління резервами та інші завдання.

Плановим інформаційним системам властивий найвищий рівень стандартизації під час вирішення завдань, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати стандартне програмне забезпечення.

Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення на­лагодженої роботи логістичних систем. За допомогою них мо­жуть вирішуватися такі завдання:

—- детальне управління запасами (місцями складування);

— управління внутрішньоскладським або внутрішньоза­водським транспортом;

— відбір вантажів за замовленнями та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та інші завдання.

У диспозитивних інформаційних системах можливість при­стосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад:

— історичний процес на підприємствах зумовлюється істо­рично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;

— структура оброблюваних даних істотно відрізняється в різних користувачів.

Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах здійснюється в темпі, зумовленому швид­кістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дає змогу отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний період вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об'єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання, пов'язані з контролем матеріальних по­токів, оперативним управлінням обслуговування виробниц­тва, управлінням переміщеннями і т. ін.