Охарактеризувати суть Нової економічної політики.
Визнавши провал "воєнного комунізму", В. Ленін переконав делегатів X з'їзду РКП(б), який відбувся в березні 1921 p., ухвалити рішення про заміну продрозкладки натуральним податком, про перехід до нової економічної політики. Це була політика компромісу, вимушеного відступу від негайного будівництва комунізму. По суті, неп означав перехід від адміністративно-командного до госпрозрахункового соціалізму. Замість реквізиції зерна шляхом розкладки селянство обкладалося помірним продподатком. Сплативши його, селянин міг вільно продавати надлишки зерна за ринковими цінами. Бідні селяни взагалі звільнялися від податку. А це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції. Було легалізовано приватну торгівлю, припинено заснування нових колгоспів та радгоспів. Неп допускав передачу дрібних підприємств в оренду, приватну власність, іноземні концесії, що сприяло розвитку приватної ініціативи й економічного життя загалом. Появилися так звана нова буржуазія — орендатори, торгівці-оптовики, біржові маклери, комісіонери, промисловці-фабриканти тощо. їх називали людьми непу — непманами.Було досягнуто довоєнного рівня сільського господарства, виробництва предметів споживання. Відставала лише важка промисловість, яка перебувала під контролем уряду.Серед негативних наслідків непу слід назвати ножиці цін, карткову систему, безробіття, загострення соціальних суперечностей тощо.
2.Розкрити роль ”Просвіти” у формування національної самосвідомості.
В серед. ХІХ ст. до нашої нації прийшла потреба у заснуванні свого товариства, яке б пропагувало укр. мову, традиції, літературу. Таке тов. було засноване у 1868р універ. Молоддю, його організатором став Степан Качала. В ріхний період до просвіти входили студенти, урядовці, вчені, журналісти. Діяльність просвіти регламентувалась статутом до якого періодично вносились зміни. Основним напрямком діяльності просвіти залишалось книгодрукування. Велика увага приділялась змісту та стилю друкування. Багато літ друкувалось для дітей і безкоштовно пересилалась в лікарні, церковні братства та ін. організації. Вклад просвіти спрямовувався на ту територію України, яка знаходилась під владою Росії. Просвіта весь час переслідувалась то царським урядом, то російським, але вона весь час відроджувалась, і особливого статусу вона набула після розвалу союзу, діє воно і в м.Рівному. діячами просвіти були В. Антонович, Барвінський, Бачинський.
3.Якими були причини роздроблення К,Р,
1)великі простори держави при відсутності тісних економічних зв’язків2)напади степових кочівників3)розвиток удільних князів, що сприяли зростанню місцевого сепаратизму4)посилення боярства5)зміна торгівельної кон’юктури
Білет
Позитивні і негативні сторони індустріалізації, коли було прийнято план індустріалізації?
Індустріаліза́ція в СРСР — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років[1]. Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію
ХIV з'їзд ВКП(б), який відбувся в грудні 1925 проголосив курс на індустріалізацію.
Негативні Інвестиції у важку промисловість за рахунок легкої та харчової.
· Примус населення до придбання облігацій державної позики.
· Збільшення випуску й продажу горілчаних виробів.
· Продаж за кордон нафти, газу, деревини, хутра за низькими цінами.
· Використання позаекономічних примусів до праці (соціалістичні змагання, стаханівський рух, неоплачувана праця на суботниках, недільниках).
· Широке використання праці в'язнів.
· Жорсткий режим економії бюджетних коштів
Позитивні
. Республіка з аграрної перетворилася на індустріально-аграрну.
Зміцнилась обороноздатність країни.
Відбулися структурні зміни в промисловості: перевага була віддана не легкій, а важкій промисловості.
Було ліквідовано безробіття, але знизився життєвий рівень населення (інфляція, карткова система, нестача товарів широкого вжитку).
Монополізм державної власності, відсутність конкуренції та матеріальної зацікавленості призвели до сповільнення темпів розвитку економіки.
Створено нову модель керівництва є кою — адміністративно-командну
2.перша світова війна, плани воюючих держав. В чому трагізм укр.. народу.
1 серпня за н. ст.) 1914 р. почалася Перша світова війна. Приводом для війни було вбивство в місті Сараєво намісника Австро-Угорського престолу Франца Ферденанда.. В орбіту ПСВ було втягнено понад 38 держав світу.Вперше німеччина застосувала хімічну зброю проти рос.військ.Характер війни ретельно приховувався. Усі воюючі сторони неодноразово оголошували, що війна ведеться заради визволення «малих народів», якими вважали й український.
Плани держав:
АНГЛІЯ прагнула послабити німеччину, розширити свої володіння, взяти контроль над туреччиною.
НІМЕЧИНА хотіла послабити англію і забрати її колонії, захватити частину франц колоній, укріпитись на балканах, захв.частину україни, білорусії, польщі, прибалтику
ФРАНЦІЯ хотіла повернути ельзас і лотарінгію, захопити у німеччини саарський вугільний басейн, послабити німеччину і відновити свій авторитет в європі.
РОСІЯ хотіла укріпитись на балканах, взяти під свій контроль протоки босфор і дарданели
АВСТРО_УГОРЩИНА хотіла панувати над сербією і атріатицею
3.в якому напрямку розвивалась культура К,Р
Ремесло, іконо писання,архітектура, писемність
Білет