Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішально зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах.

   
Урбанізація (від лат. urbanos — міський) означає процес зростан­ня міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-еко­но­міч­ному та культурному житті суспільства. Способи виникнен­ня міст в історії людства були різними. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як і центри торгівлі, як воєнні укріплення (фортеці).
   

 

Процес світової урбанізації розпочався в Європі, де вперше почали формуватися міста завдяки концентрації засобів виробництва, великої промисловості. Становлення урбанізації почалося на зламі XVIII— XIX ст., коли міста в Західній Європі зосереджували найважливіші засоби виробництва й посідали ключові позиції у світовій економіці. Локальний розвиток міст породив певну просторову послідовність світового процесу урбанізації: Західна Європа — Північна Америка — Австралія та Океанія — Східна Європа — Латинська Америка — Азія — Африка.

Уже сьогодні в багатьох країнах світу, особливо економічно розви­нених, частка міського населення становить 85-90% і більше в загальній його чисельності. За прогнозами Комісії ООН з народо­насе­лен­ня, на початку XXI ст. у містах буде мешкати не менше 51 % усього населення земної кулі, тоді як 1970 р. частка міського населення стано­вила 38,6%. З'являються і зростають багатомільйонні міста — мегапо­лі­си (Нью-Йорк, Лондон, Токіо та ін.), збільшується їх кількість, розміри та проблеми.

Проявився процес урбанізації і в Україні. До 1918 р. країна була аграрною і в містах проживало 18% населення. Інтенсивна урбанізація в Україні розпочалася в 1926-1939pp., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла в 2,4 разу. За 1940-1970 pp. чисельність міського населення в Україні зростала вже значно нижчими темпами, бо за З0 років воно збільшилось лише в 1,9 разу. З середини 50-х pp. XX ст. почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні З0 років частка міського населення в Україні зросла в 2,2разу та становила на кінець XX cm. близько 70% загальної чисельності населення. За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тис.) наша держава тепер посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зараз — 61. В Україні є 7 міст з населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона осіб: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг. До речі, для Києва останні З0 років був характерний надзвичайно інтенсивний демо­гра­фічний розвиток: чисельність його населення зросла майже в 2,5разу і досягла на 2001 рік 2 млн. 600 тис. мешканців.

Урбанізацію неможливо розглядати без зв'язку з розвитком суспільного виробництва, зокрема важкої індустрії, енергетики, хімічної промисловості тощо. Разом з нарощуванням промислового потенціалу, створенням нових галузей виробництва у великих містах зростає чисельність населення. Сучасні великі міста — це центри зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густо населених житлових масивах. Причому найважливішим джерелом зростання міського населення була й все ще залишається міграція сільських жителів у міста. На неї припадає більше половини приросту міського населення в Україні.

Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного, соціального та суб'єктивного характеру, а саме:

· наявність місць роботи та можливість зміни роботи;

· зосередження закладів науки та культури;

· забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги;

· можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя;

· розвиток міжнародної та регіона/іьної культури.

 

Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, того, в якому тисячо­літ­тями проходило їхнє життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостат­ністю зелених насаджень тощо. Також небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, іонізаційних полів.

Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони життє­за­без­печення людей: ­ постачання достатньої кількості повноцінних про­дук­тів харчування та питної води, ­ контроль і запобігання забруднення повітря, ­ водних ресурсів, грунтів, ­ утилізація та захоронения нагро­мад­жуваних шкідливих виробничих та побутових відходів, а також ­ со­ціаль­ні проблеми, пов'язані з різким зменшенням вільного «життєвого» простору, зростанням міст у висоту, збільшенням захворювань, зумов­ле­них забрудненням та інші.

Визначимо основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.