ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

СЛОВНИК

 
Абстинентний синдром- реакція організму на відсутність наркотичної речовини.
Аварія- небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це - вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій внаслідок порушення технології виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, помилок, які допущені при проектуванні, будівництві, а також внаслідок стихійних лих.
Адаптація(щодо наркоманії) - пристосованість організму до певної дози наркотичної речовини.
Адекватне- відповідне, розмірне, узгоджене, вірне, точне.
Алергія– стан патологічно підвищеної реакції організма — гіперчутливості — на ту або іншу речовину (алерген), що розвивається при його повторній при дії. В основі алергії лежать імунологічні механізми. При цьому імунна відповідь при алергії супроводжується пошкодженням власних клітин і тканнин організма. Поняття «алергія» запропонував в 1906 р австрійський педіатр Клеменс фон Пірке для визначення стану змінених реакцій організму на вплив різних речовин
Аліментарні захворювання– захворювання, що виникають внаслідок неправильного, нераціонального харчування.
Анаболізм- засвоєння речовин та синтез специфічних для кожної тканини сполук.
Аналіз дерева помилок- один з інструментів системної безпеки, що використовується при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем.
Аналізатори- сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, що здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму
Антиген (Аг) – (грец. anti — проти + genos — рід, походження) — високомолекулярні речовини, що несуть ознаки генетичної чужорідності та при введенні в організм у контакті з імунокомпетентними імунними клітинами системи зумовлюють розвиток специфічних реакцій.
Антидепресанти- різні за хімічною будовою і механізмом дії психотропні засоби, які покращують настрій, знімають тривогу і напругу.
Антимутагени- фізичні та хімічні чинники, які знижують частоту виникнення спадкових змін організму -мутацій.
Антиоксиданти- природні або синтетичні речовини, які вповільнюють окислення органічних сполук організму або запобігають йому.
Антитіла- це білки, які синтезуються під впливом антигена i специфично з ним реагують
Антропометрія- вимір і опис тіла людини в цілому й окремих його частин.
Асфіксія- задуха, викликана кисневим голодуванням та надлишком вуглекислого газу в крові та тканинах
Атмосфера - повітряна оболонка Землі. пов'язана з нею силою тяжіння Атмосфера бере участь в добовому обертанні і річному русі планети. Містить різні гази (кисень, азот, водень, діоксид вуглецю, інертні гази та ін), часточки води (водяна пара) і т.ін.
Атрибути- невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість).
Афект- найсильніша емоційна реакція, яка повністю захоплює людину і підкоряє її думки і рухи.
БАД– біологічно активні добавки до їжі - композиції біологічно активних речовин, призначених для безпосереднього прийому з їжею або введення до складу харчових продуктів. НЕ Є ЛІКАМИ! Англійські еквіваленти терміна БАД: en:food supplements, en:nutraceuticals, en:parapharmaceuticals.
Бактерія- одноклітинний прокаріотичний (тобто без сформованого ядра) організм, який розмножується простим поділом.
Безпека- 1) стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди; 2) збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.
Безпека життєдіяльності- галузь знання та науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.
Безпека людини- складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток».
Безпека систем- наука, що застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного виявлення ризику небезпек, застосування засобів по запобіганню та контролю цих небезпек протягом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості.
Безпека харчування– відсутність ризику небезпеки при вживанні їжі. (100% гарантії безпеки немає).
Безпечні харчові продукти– продукти, що не містять токсичних компонентів або містять такі їхні кількості, які допускаються санітарно-біологічними нормами. Нешкідливість — важливий показник якості харчових продуктів. Абсолютна безпека харчових продуктів практично неможлива.
Безумовні рефлекси- стереотипи поведінки, надбані людиною у постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадковість.
Біологічні ритми- періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.
Біомеханіка- розділ біофізики, що вивчає механічні властивості живих тканин, органів і організму в цілому, а також механічні явища, що відбуваються в них.
Біосфера — це оболонка Землі, яку утворюють і на розвиток якої впливають усі живі організми. Верхня межа біосфери знаходиться в атмосфері, заселеній тільки до озонового екрану, оскільки низькі температури та ультрафіолетове випромінювання згубно діє на живих істот. На висоті 20–25 км трапляються спори грибів, бактерії. Нижня межа біосфери проходить у літосфері.
Біота(життя)- історично сформована сукупність рослин і тварин, об'єднаних загальною областю розподілу
Біотоп –однорідний за абіотичним факторами простір середовища, зайнятий біоценозом (тобто місце життя видів, організмів)
Біоценоз - це конкретна сукупність живих організмів на певному просторі суші або акваторії, що називається біотопом
Буллінг — це емоційний тиск з боку однієї людини (див.моббінг).
Вакцина- хімічна речовина, отримана з живих чи мертвих мікроорганізмів, що використовується для вироблення імунітету до збудників цієї хвороби у тварин і людей. [(лат. vacca — корова) — препарат, що складається з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності. Ці специфічні речовини дістали назву від противіспяного препарату, виготовленого з вірусу коров'ячої віспи. Метод щеплень за допомогою вакцин називають вакцинацією, або імунізацією]
Вивих- стійке зміщення суглобних кінців костей за межі їх нормальної рухомості.
Виробниче середовище— простір, в якому здійснюється трудова діяльність людини.
Вібрація- коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, спорудж, що сприймаються орга­ніз­мом людини як струс.
Відмороження- пошкодження тканин організму, викликане дією низьких температур.
Відповідальність- це поняття, що відбиває об'єктивний, конкретно-історичний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення пред'явлених взаємних вимог.
Відчуття- основа знань людини про навколишній світ.
Війна- збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переноскому розумінні слова - крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.
Вік- поняття, що характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії її життя
ВІЛ- вірус імунодефіциту людини.
Вірулентність– ступінь патогенності, тобто вірулентність являється кількісним проявом патогенності. У відповідності з цим вирулентність – ознака штама, а не вида; можна казати про високовірулентний, низьковірулентний та, навіть, про авірулентний штам патогенних бактерій. За одиницю виміру вірулентності прийняті мінімальна летальна доза (МЛД) та летальна доза – LD50.
Вірус(від лат. virus - отрута) - збудник хвороб рослин, тварин і людини, за розмірами менший за бактерій (внутрішньоклітинний паразит). Вірус - найпростіша форма життя на нашій планеті, мікроскопічна частка, що представляє собою молекули нуклеїнових кислот, які знаходяться в захисній білковій оболонці, і здатна інфікувати живі організми. Наявність капсида відрізняє віруси від інших інфекційних агентів. Віруси містять тільки один тип нуклеїнової кислоти: або ДНК, або РНК. Раніше до вірусів також помилково відносили пріони, однак згодом виявилося, що ці збудники є особливими білками і не містять нуклеїнових кислот. Віруси є облігатними паразитами - вони не здатні розмножуватися поза клітиною.
Вісцеральний аналізатор- аналізатор внутрішніх органів.
ВООЗ- Всесвітня організація охорони здоров'я.
Вражаючий фактор- чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, приводить до матеріальних збитків.
Гармонія- відповідність розмірів частин і цілого, злиття різноманітних компонентів об'єкта в єдине органічне ціле.
Ген- молекулярний носій спадкових властивостей організму.
Генетичний код- система запису спадкової інформації в молекулі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) живих істот (людей, тварин, рослин, бактерій, вірусів).
Геохімічні процеси- процеси зміни хімічного складу гірських порід і мінералів, а також розплавів і розчинів, із яких вони утворилися.
Гідросфера — це водна оболонка нашої планети, сукупність океанів, морів, вод континентів, льодовикових покривів. Води вкривають 71% поверхні планети (361 млн км2).
Гіпотеза- виражене у формі судження припущення або передбачення чого-небудь.
Гістологія(від грец. histos — тканина, logos — вчення) - наука про будову, розвиток і життєдіяльність тканини тварин і людини. Включає в себе цитологію, ембріологію.
Глікоген- тваринний крохмаль, основний запасний вуглевод (гомополісахарид) тварин і людини, особливо великий його вміст в печінці і м'язах.
Гомеостаз- відносна динамічна сталість складу і властивостей внутрішнього середовища й сталість основних фізіологічних функцій організму людини, тварин і рослин.
Гормони- біологічні активні речовини, вироблені ендокринними залозами або залозами внутрішньої секреції; служать для гормональної діяльності окремих органів, систем і всього організму в цілому.
Гравітація- тяжіння, універсальна взаємодія між будь-якими видами матерії.
Граничнодопустима концентрація(ГДК)- максимальна кількість небезпечної хімічної речовини в одиниці об'єму (повітря, води тощо) чи ваги (харчових продуктів), яка при щоденному впливі протягом необмежено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень, а також негативних змін у нащадків
Грибки- одно- та багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження.
Демографічний вибух- різке прискорення темпів росту населення (переважно в країнах Азії, Африки, Латинської Америки).
Деструкція- порушення або руйнування нормальної структури чого-небудь.
Деформація- зміна відносного положення часток тіла, пов'язана з їхнім переміщенням.
Джерело небезпеки- природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії, що несуть в собі загрозу небезпеки.
Дисгармонія- відсутність або порушення гармонії, немилозвучність, розлад.
Дисиміляція (катаболізм)- ферментативне розщеплення органічних речовин та виведення з організму продуктів розпаду.
Дискретність- переривчастість; протиставляється безперервності.
Дистрофія- дегенерація, переродження, патологічний процес, що виникає у зв'язку з порушенням обміну речовин і характеризується появою в тканинах продуктів обміну речовин, змінених кількісно і якісно.
Діяльність- активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.
ДНК- дезоксирибонуклеїнова кислота, носій спадкової, генетичної, інформації.
Довкілля- навколишнє (оточуюче) середовище людини, обумовлене в даний момент сукупністю факторів, здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на діяльність людини, її здоров'я і життя.
Евакуація- організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон.
Ейфорія- відчуття задоволення від дії наркотику.
Еквівалентна доза— міра біологічної дії іонізуючого випромінювання на людину.
Екологія –наука про дім. В екології головне не вивчення істот, а вивчення стану довкілля та процесів взаємодії істот із середовищем проживання. Об'єктами екології є біосфера, екосистеми, спільноти (біоценоз), популяції організмів, біотоп.
Експозиційна доза- іонізуюча спроможність іонізуючого випромінювання в повітрі.
Електрика- сукупність явищ, обумовлених існуванням, рухом і взаємодією електрично заряджених тіл або часток.
Електричний струм- упорядкований (направлений) рух електрично заряджених часток.
Електричний удар- див. загальна електротравма.
Електричні знаки (мітки)- чітко окреслені плями найчастіше сіро-синього або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка потрапила під дію струму.
Електроліз- сукупність процесів електрохімічного окислення-відновлення на опущених в електроліт електродах при проходженні через них електричного струму.
Електролітична дисоціація- розпад речовини на іони при розчиненні.
Електромагнітне поле- особлива форма матерії, за допомогою якої здійснюється взаємодія між електрично зарядженими частинками.
Електроофтальмія- запалення зовнішньої оболонки ока — рогівки і кон'юнктиви — внаслідок впливу потужного потоку ультрафіолетового випромінювання від електричної дуги.
Електротравма-- пошкодження організму, спричинені протіканням через нього електричного струму, електричною дугою або блискавкою
Емерджентність- здатність систем мати властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її.
Емоції- психічні процеси, які відображають особисту значимість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання.
Епідемія- 1) масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі у межах певного регіону, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території; 2) поширення, у принципі тимчасове, якоїсь хвороби серед людності на більш-менш значній території.
Епізоотія- одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на певній території.
Епілепсія- падуча хвороба, хронічне захворювання головного мозку людини, що характеризується головним чином повторними припадками, а також поступовим розвитком змін особистості.
Епіфітотія- масове інфекційне захворювання рослин, що супроводжується чисельною загибеллю культур і зниженням їх продуктивності.
Ергономіка(від грець, ergon - робота і nomos - закон) - наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві.
Ерготична система- система, одним з елементів якої є людина.
Етнос- історично сформоване стійке угруповання людей - плем'я, народність, нація.
Ефект сумації дії шкідливих речовин– спільний вплив всіх забруднювачів, ГДК кожного з яких окремо не перевищена. (Це є прикладом емерджентності).
Ефект сумації дії шкідливих речовин – спільний вплив всіх забруднювачів, ГДК кожного з яких окремо не перевищена. (Це є прикладом емерджентності).
Єдина державна система запобігання НС і реагуванняна них(ЄДСЗР НС)- центральні та місцеві орга­ни ви­конавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповід­ни­ми силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, орга­­нізують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного поход­­ження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.
Життєве середовище- частина Всесвіту, де знаходиться або може знаходитися в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.
Життєдіяльність- 1) властивість людини не просто діяти в оточуючому її життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому в єдності їх життєвих потреб і можливостей; 2) складний біологічний процес, що відбувається в організмі людини і дозволяє їй зберігати здоров'я та працездатність. Життєдіяльність - це повсякденна діяльність і відпочинок, спосіб існування людини.
Життєдіяльність - це повсякденна діяльність і відпочинок, спосіб існування людини.
Життя- (за Ф.Енгельсом) спосіб існування білкових тіл, суттєвим моментом якого є постійний обмін з оточуючим їх зовнішнім середовищем.
Життя- (по КМСитніку) особлива форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломерантів.
Життя- одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.
Загальна електротравма (електричний удар)- враження центральної нервової системи або загроза ураження всього організму через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем під впливом електричного струму або електричної дуги.
Закон- нормативно-правовий акт, що приймається з ключових питань суспільного, державного життя і має вищу юридичну силу.
Здібності- психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки; відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага)
Здоров'я- «стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад» (за визначенням ВООЗ)
Землетрус- сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж, людських жертв.
Земна кора — тонка верхня оболонка Землі, яка має товщину на континентах 40-80 км, під океанами - 5-10 км і становить всього близько 1% маси Землі. Вісім елементів - кисень, кремній, водень, алюміній, залізо, магній, кальцій, натрій - утворюють 99,5% земної кори. На континентах кора тришарова: осадові породи вкривають гранітні, а гранітні залягають на базальтових. Під океанами кора «океанічного», двошарового типу.
Зовнішній (непрямий) масаж серця- комплекс заходів, спрямованих на відновлення роботи серця в разі його зупинки.
Зона небезпеки- визначена просторова область, в якій проявляється дія небезпечних та шкідливих факторів, що мають місце в системі.
Зсув- сковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги.
Ієрархія- розташування частин або елементів цілого в порядку від вищого до нижчого.
Ізотопи- різновиди атомів одного і того самого елементу, які мають однакові заряди ядер, але різні масові числа.
Імунізація- створення штучного імунітету - активного (при введенні вакцини) або пасивного (при введенні сироваток)
Імунітет- 1) несприйнятність організму до інфекційних та неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють до організму ззовні чи утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників; 2) стан стійкості організму людини до дії патогенних мікробів.
Імунодепресанти- лікарські препарати, які пригнічують імунні реакції організму.
Індекс маси тіла (ІМТ)або індекс (мас-індекс) Кетле, який розраховується як відношення маси тіла (в кг) до росту (Р) людини (в м 2). Вираховується за формулою ІМТ = В/Р2 . Нормальною вважається маса тіла людини при ІМТ = 20-24,9
Інкубаційний період- період між часом входження мікробу в організм і часом прояву перших симптомів хвороби.
Інстинктивна поведінка- дії, вчинки, які успадковуються людиною у ході еволюції людства.
Інтелект (розсудок, розуміння)- розумові здібності людини; здатність людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку, вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.
Інтуїція- спроможність розуміння істини шляхом прямого їх розсуду без обґрунтування за допомогою доказів.
Інфразвук- звук, частотою до 16 Гц.
Інфрачервоне випромінювання (ІВ)- частина електромагнітного спектру з довжиною хвилі 700 нм -1000 мкм, енергія якого при поглинанні у речовині викликає тепловий ефект.
Іонізуюча спроможність випромінювання- питома іонізація, тобто число пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об'єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху.
Іонізуюче випромінювання- будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Ірраціональне- те, що знаходиться за межами розуму, непов'язане з раціональним мисленням або супе­речне йому.
Ймовірність небезпеки— відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливого їх числа за конкретний період часу.
Калория(1кал = 4,19 Дж) – це одиниця енергії.
Калория (джоуль: 1кал = 4,19 Дж) – це одиниця енергії.
Канцерогенні речовини, канцерогени- речовини, що викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).
Катаболізм- див. дисиміляція.
Катастрофа(від др.-грец. «переворот, нізвергнення; смерть»)- великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.
Кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації- документ, за допомогою якого аварійна подія, що сталася або може статися у прогнозований термін, оцінюється, обґрунтовано відноситься до рангу надзвичайних ситуацій та визначається рівень реагування, що відповідає масштабу цієї події
Клас надзвичайної ситуації- характеристика надзвичайної ситуації, яка визначається походженням подій, що зумовлюють її виникнення
Клінічна смерть- стан організму, при якому відсутні видимі ознаки життя (серцева діяльність та дихання), згасають функції центральної нервової системи, але зберігаються обмінні процеси у тканинах.
Кодекс Алиментариус (лат Codex Alimentarius – Харчовий кодекс) – це свод харчових міжнародних стандартів, прийнятих Міжнародною комісією ФАО/ВООЗ. Кодекс регулює маркування їжі (загальні правила, керівництво по вказівках харчової цінності, керівництва по оформленню різних заяв); харчові добавки (основні стандарти, правила використання, вимоги до хім.речовин, що використовують в харчуванні); забруднення їжі (загальні вимоги, граничні рівні забруднення їжі радіонуклідами, афла- і ін. мікототосинами та ін.); максимально допустимі рівні пестицидів і ветеринарних препаратів в їжі; методики оцінки біотехнологічних ризиків; гігієна в харчовому виробництві; методи аналіза і вибора зразків.
Компенсація- відновлення порушеної рівноваги несприятливими внутрішніми або зовнішніми впливами
Компоненти життєвого середовища- природне, соціальне та техногенне середовища.
Комунікація- спілкування
Комфорт- сукупність побутових зручностей: упорядженість і затишок житла, суспільних закладів, засобів повідомлення та інше.
Конфлікт- зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.
Концепція прийнятного ризику- прагнення створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час; компроміс між рівнем безпеки й можливостями її досягнення.
Кореляція- взаємозалежність будови і функцій клітин, тканин, органів і систем організму, що виявляється в процесі його розвитку і життєдіяльності.
Корпускулярне іонізуюче випромінювання- потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях або генеруються на прискорювачах.
Креаціонізм- концепція, що трактує різноманіття форм органічного світу як результат створення їх Богом.
Кровотеча- витік крові з кровоносних судин через порушення їхньої цілісності.
Лабільність- час, у плині якого тканина відновлює працездатність після чергового циклу збудження.
Літосфера— зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід. Нижня межа літосфери нечітка й визначається різким зменшенням в'язкості порід, зміною швидкості поширення сейсмічних хвиль і збільшенням електропровідності порід. Товщина літосфери на континентах і під океанами різниться й становить в середньому відповідно 25- 200 і 5-100км.
Локальний- віднесений до визначеного місця, обмежений тісними кордонами, територіальними межами
Людина- вища сходинка живої природи на нашій планеті, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури, цілісна єдність біологічного, психічного і соціального начал.
Матеріально-культурне середовище- див. техногенне середовище.
Металізація шкіри- проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розтопився або випарився під впливом електричної дуги.
Мислення - найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв'язків між явищами.
Мікроелементи- група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин в малих концентраціях.
Місцева електротравма- чітко окреслені місцеві порушення цілісності окремих ділянок та тканин тіла під впливом електричного струму або електричної дуги
МО(рус.МЕ) - в фармакології, міжнародна одиниця - це одиниця вимірювання кількості речовини, заснована на біологічну активність. Використовується для вітамінів, гормонів, деяких ліків, вакцин, складових крові і подібних біологічно активних речовин. Незважаючи на назву, МО не є частиною міжнародної системи вимірювання СІ. Масові еквіваленти 1 МО для деяких речовин: 1 МО вітаміну A: біологічний еквівалент 0,3 мкг ретинолу, або 0,6 мкг b-каротину 1 МО вітаміну C: 50 мкг аскорбінової кислоти 1 МО вітаміну D: біологічний еквівалент 0,025 мкг холі або ергокальциферолу 1 МО вітаміну E: біологічний еквівалент 2/3 мг d-a-токоферолу або 1 мг ацетату dl-a-токоферолу 1 МО інсуліну: біологічний еквівалент 45,5 мкг чистого кристалічного інсуліну (точно 1/22 мг)
Моббінг ("офісна травля") - це будь-яка форма гоніння, переслідування на робочому місці групою співробітників (див.буллінг). Федеративний суд Німеччини з трудових спорів поняття моббінг визначає як «систематичний прояв ворожості, знущання та дискримінації – як серед найманих працівників, так і щодо підлеглих з боку керівництва».
Мораль(моральність) - один з основних засобів нормативної регуляції дії людини в суспільстві; особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин.
Мотивація- дії, спрямовані на задоволення своїх потреб.
МСК- максимальне споживання кисню.
Мутагенні речовини- призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації.
Мутагенні фактори, мутагени- фізичні явища та хімічні речовини, що діють на спадковий апарат організмів, викликаючи мутації в їх потомстві.
Мутація- 1) зміна властивостей чи ознак виду під впливом мутагенних факторів; 2) раптово виникаючі природні (спонтанні) або викликані штучно стійкі зміни спадкових структур живої матерії, відповідальні за збереження і передачу генетичної інформації.
Надзвичайна ситуація- подія, при якій відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і яка може призвести або призводить до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат.
Надзвичайний стан- особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки.
Надмірне харчування– нераціональне харчування, яке може призвести до ожиріння і супутніх йому хвороб.
Наркотик- речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної чи фізичної залежності.
Настрій- найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальне ставлення щодо сприйняття або несприйняття людиною світу. Настрій може бути похідним від темпераменту.
Наукова гіпотеза- судження про закономірний зв'язок явищ.
Небезпека- негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту.
Небезпеки харчування джерела– І — небезпека мікробного поход­­ження; II — небезпека порушення балансу поживних речовин; III — небезпека забруднень із зовнішнього середовища; IV — небезпека речовин природного походження; V — небезпека харчових та технологічних добавок.
Небезпечна ситуація- подія, при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється.
Небезпечне природне явище- подія природного походження або результат діяльносл природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.
Небезпечний фактор- чинник життєвого середовища, який призводить до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті. Всі фактори поділяються на вражаючі, небезпечні і шкідливі.
Недостатнє харчування– нераціональне харчування, яке призводить до втрати маси тіла, що, в свою чергу, може призвести до повного виснаження організму в цілому.
Недостатнє харчування– нераціональне харчування, яке призводить до втрати маси тіла, що, в свою чергу, може призвести до повного виснаження організму в цілому.
Нейропсихологічний фактор - принцип фізіологічної діяльності певної мозгової структури.
Непритомність- стан організму, при якому людина втрачає: усвідомлений контакт з оточуючим середовищем, але рефлекторно реагує на зовнішні подразники
Нервова система- сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.
Ноосфера- "сфера розуму". Вчення Вернадського про ноосферу включає 4 основні положення: 1. Ноосфера - історично останній стан геологічної оболонки біосфери, що перетворюється діяльністю людини. 2. Ноосфера - сфера розуму і праці. 3. Зміни біосфери обумовлені як свідомою, так підсвідомою діяльністю людини. 4. Розвиток ноосфери пов’язаний з розвитком соціально-економічних факторів.
Ноосфера- сфера людського розуму, частина Всесвіту, де людська свідома діяльність стає визначальним фактором існування та розвитку.
Нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК)- органічні кислоти, основна складова частина (разом з білками) живої матерії.
Нутріенти – (син. "харчові речовини") хімічні сполуки (органічні і неорганічні речовини), що входять до складу харчових продуктів і необхідні організму людини або тварини для забезпечення нормальної життєдіяльності.
Нутріціологія- наукова дисципліна, що спеціалізується на вивченні питань, тісно пов'язаних з різними аспектами харчування: складом продуктів, процесом вживання їжі, взаємодією різних типів їжі, впливом тих чи інших продуктів на організм.
Обмін речовин- постійне поглинання речовин з навколишнього середовища і виділення кінцевих продуктів розпаду в це середовище.
Онтогенез- індивідуальний розвиток організму, сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних і біохімічних перетворень, що відбуваються в організмі від моменту його зародження до кінця життя.
Опік- пошкодження тканин організму, викликане дією високих температур, хімічних речовин або електричного струму.
Опромінення - вплив наживий організм будь-якими видами випромінювань.
Організм людини- сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем: нервової, серцево-судинної, кровообігу, травлення, дихання, сенсорної, опорно-рухової та ін.
Основний обмін- енергія, яка витрачається на підтримку обміну речовин в стані спокою, в умовах температурного комфорту. У середньому величина основного обміну становить 1 ккал / год на 1 кг тіла.
Основний обмін - енергія, яка витрачається на підтримку обміну речовин в стані спокою, в умовах температурного комфорту. У середньому величина основного обміну становить 1 ккал / год на 1 кг тіла.
Особистість- стійка система соціально значимих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства або спільності.
Отруєння- група захворювань, викликаних дісю на організм отрут різноманітного походження.
Памороки- перехідний стан до непритомності через раптову недостатність кровонаповнення мозку.
Пам'ять- здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички).
Пандемія- масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби людей з досить значним рівнем захворюваності на величезній території, яка охоплює цілі регіони, групи країн та континенти.
Паразитарні захворювання- захворювання, що викликаються паразитами.
Партія- група людей, об'єднаних спільністю ідей, інтересів
Патогенні мікроорганізми- мікроорганізми, які можуть викликати захворювання людини.
Патогенність- хвороботворність, спроможність мікроорганізмів викликати появу інфекційних хвороб. Визначається вірулентністю.
Перегрівання - порушення процесів терморегуляції при дії на організм високих температур.
Передпатологічний стан- стан неповного здоров'я.
Перелом- порушення цілісності кістки.
Переохолодження- порушення процесів терморегуляції при дії на організм низьких температур.
Персона (від лат. “persona”, що означає “маска”) — це наше публічне обличчя, тобто те, як ми проявляємо себе у відносинах з іншими людьми. Персона позначає безліч ролей, які ми програємо відповідно до соціальних вимог. У розумінні Юнга, персона має на меті справляти враження на інших або приховувати від інших свою справжню сутність. Персона як архетип необхідна нам, щоб ладити з іншими лю­дь­ми в повсякденному житті. Однак Юнг попереджав про те, що якщо цей архетип набуває великого значення, то вона може стати глибоким, поверховим, зведеним до однієї тільки ролі і відчуженим від істинного емоційного досвіду.
Персона (від лат. “persona”, що означає “маска”) — це наше публічне обличчя, тобто те, як ми проявляємо себе у відносинах з іншими людьми. Персона позначає безліч ролей, які ми програємо відповідно до соціальних вимог. У розумінні Юнга, персона має на меті справляти враження на інших або приховувати від інших свою справжню сутність. Персона як архетип необхідна нам, щоб ладити з іншими лю­дь­ми в повсякденному житті. Однак Юнг попереджав про те, що якщо цей архетип набуває великого значення, то вона може стати глибоким, поверховим, зведеним до однієї тільки ролі і відчуженим від істинного емоційного досвіду.
Персона (від лат. “persona”, що означає “маска”) — це наше публічне обличчя, тобто те, як ми проявляємо себе у відносинах з іншими людьми. Персона позначає безліч ролей, які ми програємо відповідно до соціальних вимог. У розумінні Юнга, персона має на меті справляти враження на інших або приховувати від інших свою справжню сутність. Персона як архетип необхідна нам, щоб ладити з іншими лю­дь­ми в повсякденному житті. Однак Юнг попереджав про те, що якщо цей архетип набуває великого значення, то вона може стати глибоким, поверховим, зведеним до однієї тільки ролі і відчуженим від істинного емоційного досвіду.
Перша долікарська допомога- комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.
Побутове середовище- середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ.
Поведінка за навичками- дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань.
Повінь- значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі.
Поглинена доза- енерпя іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини.
Подразнюючі речовини- викликають подразнення слизистих оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри.
Пожежа- неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей, знищення матеріальних цінностей.
Попередній аналіз небезпек— аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю; перший етап у визначенні та класифікації небезпек, які мають місце в системі.
Порог болісного відчуття- максимальна інтенсивність звуку, при якій вухо починає відчувати біль.
Порог чутливості- мінімальна інтенсивність звуку, яку людина відчуває.
Почуття— стійкі емоційні стани, які мають чітко означений предметний характер і висловлюють ставлення як до конкретної події або людей, так і до уявлення.
Пошкодження м'яких тканин тіла- удари, стискування, порізи та інші травми шкіри, м'язів, внутрішніх органів.
Праця- цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.
Природа- у широкому розумінні все існуюче, весь світ у різноманітті його форм, всесвіт; у найбільше вживаному тлумаченні сукупність природних умов існування людського суспільства.
Природне середовище- компонент життєвого середовища, утворений об'єктами природного походження і створеними ними екологічними системами.
Проникаюча спроможність випромінювань- величина пробігу, тобто шлях, пройдений часткою в речовині до її повного припинення, обумовленого якою-небудь взаємодією.
Професіографічна оцінка- опис характеру праці.
Психіка- здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. Проявляється у трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.
Психічний стан- відображення порівняно тривалих душевних переживаннь, ідо впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).
Психічні властивості- сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).
Психічні процеси- короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (наприклад, відчуття, сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо).
Психомоторні здібності- дії, спрямовані на досягнення елементарної мети одним або декількома рухами.
Психофармакологія — комплексний поділ теоретичної і клінічної медицини, що використовує методи фармакології, біохімії, нейрофізіології і розробляє методи лікарського лікування психічних хвороб.
Радіонукліди- радіоактивні елементи, продукти поділу інших радіоактивних елементів (урану, торію тощо).
Радіопротектори- речовини, які підвищують стійкість організму до дії іонізуючих випромінювань.
Раціональне харчування – це фізіологічне повноцінне збалансоване харчування, яке забезпечує потреб­и організму людини в енергії і основних поживних речовинах в найбільш сприятливому їх співвідношенні і з урахуванням віку, полу, характеру роботи, кліматичних умов і т.д. Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і опір впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість актив­ного життя.
Раціональне харчування– це фізіологічне повноцінне збалансоване харчування, яке забезпечує потреб­и організму людини в енергії і основних поживних речовинах в найбільш сприятливому їх співвідношенні і з урахуванням віку, полу, характеру роботи, кліматичних умов і т.д. Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і опір впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість актив­ного життя.
Регенерація- відновлення структури ушкоджених органів чи тканин організму.
Режим функціонування ЄДСЗР- характер діяльності ЄДСЗР в залежності від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла.
Ремісія- тимчасове ослаблення або зникнення проявів хвороби.
Рецидив- повернення клінічних проявів хвороби після ремісії.
Ризик- 1) частота проявлення небезпеки, ймовірність небезпеки; 2) усвідомлена можливість небезпеки.
Риси- стійкі властивості, що проявляються постійно (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо).
Рівень надзвичайної ситуації- масштаб (величина) надзвичайної ситуації, що визначається її територіальним поширенням, обсягами заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількістю людей, які загинули або отримали травми.
Рівень системи «людина - життєве середовище»- сходинка в ієрархії систем «Л - ЖС», місце якої в цій ієрархії визначається соціальною спільнотою, що є елементом цієї системи. Нижчий рівень системи «Л - ЖС» - система з однієї особою.
РНК- рибонуклеїнова кислота, у клітині вона передає генетичну інформацію.
Рятувальні та інші невідкладні роботи- комплекс робіт та заходів, що виконуються з метою порятунку людей, надання допомоги ураженим, локалізації аварій, усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.
Свідома поведінка- найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах.
Сель- бурхливий руйнівний потік (у руслах гірських річок) води, насиченої глиною, піском, валунами.
Сенсибілізатори- речовини, що діють як алергени.
Серйозність небезпеки- величина реальної чи потенційної шкоди, яку може спричинити небезпека.
Синдром- поєднання симптомів та ознак, які можуть служити спільним знаменником деяких хвороб.
Система- сукупність взаємопов'язаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).
Система «людина - життєве середовище»- один з різновидів ерготичних систем, елементами якої є людина або соціальна спільнота та оточуюче її життєве середовище.
Системний аналіз- сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань.
Системно-структурний підхід- методологічний принцип, який полягає в тому, що вивчення окремих елементів системи здійснюється без відриву від екологічних, економічних, технологічних, соціальних, організаційних та інших компонентів системи, до якої вони входять.
Системотехніка- науково-технічна дисципліна, що охоплює питання проектування, створення, випробовування й експлуатації складних систем (систем великого масштабу).
СЛМС- система «людина - машина - середовище».
СНІД- синдром набутого імунодефіциту людини
СОЗ- система охорони здоров'я, сукупність взаємопов'язаних підсистем: санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санітарно-курортних, аптечних, санітарно-епідеміологічних.
Соціальна спільнота- сукупність людей, об'єднаних відносно стійкими соціальними зв'язками і відносинами, яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності.
Соціальне середовище- компонент життєвого середовища, який утворюють інші люди (ті, що не входять до елемента «людина» системи «Л - ЖС»), їхня діяльність та взаємовідносини.
Соціальні хвороби- захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов'язано головним чином з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та інші).
Соціально-політичне середовище— створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші суспільні відносини і вироблені людством протягом всієї історії духовно-культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема, обумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин з навколишнім середовищем.
Соціум- система підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія котрих забезпечує цілісність суспільства, і навпаки - дисгармонія її призводить до суттєвих конфліктів і деформацій.
Специфічна динамічна дія їжі- витрати енергії на перетравлення, всмоктування, транспорт і асиміляцію нутрієнтів на клітинному рівні.
Специфічна динамічна дія їжі - витрати енергії на перетравлення, всмоктування, транспорт і асиміляцію нутрієнтів на клітинному рівні.
Сприйняття- відображення у свідомості людини предметів як цілісних образів при їхній безпосередній дії на органи чуття.
Сталий людський розвиток- розвиток суспільства, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.
Стать- сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі і чоловічі особливості.
Стихійні лиха- природні явища, які носять надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей.
Стрес- 1) неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; 2) стан особливої хворобливої напруженості організму, викликаний надміру сильними захисними фізіолопчними реакціями.
Суспільство- у широкому розумінні сукупність історично сформованих форм суспільної діяльності; у вузькому розумінні історично конкретний тип соціальної системи, певний соціальний організм, що належить до такого типу, або певна форма соціальних відношень.
Темперамент- риса, яка визначає нашу індивідуальність.
Температурно-сенсорна система- частина шкіряного аналізатора, спрямована на підтримання терморегуляційних процесів в організмі.
Теорії харчування– науково обгрунтована теорія раціонального збалансованого харчування. Альтернативні: вегетаріанство; роздільне харчування; харчування за групами крові, теорії голоду­вання
Термогенез - виділення тепла для підтримки термостабильности в умовах зміни температури навколишнього середовища
Тероризм- політика залякування, пригнічення супротивника силовими засобами.
Техногенне середовище(матеріально-культурне середовище, техносфера) - компонент життєвого середовища, утворений людиною, сукупність досягнень суспільства в результаті матеріального і духового розвитку.
Техносфера- регіон біосфери, перетворений людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам.
Токсичні речовини- речовини, що викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (наприклад, кровотворення, ЦНС).
Токсичність- отруйність.
Толерантність(щодо наркоманії)- стійкість організму людини до певної дози наркотиків.
Травма- пошкодження тканин організму з порушенням їхньої цілісності і функцій, викликане зовнішнім чинником.
Трансформація- перетворення.
Увага- спрямованість та зосередженість у свідомості на об'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності.
Ультразвук- звук, частота якого перевищує 20 кГц.
Ультрафіолетове випромінювання (УФ)- спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 200-400 нм.
Умовні рефлекси- поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються, особливо якщо послідовність їх виконання довго залишається незмінною.
Управління ризиком- такий підхід до зменшення ризику небезпеки, який полягає у порівнянні витрат на заходи та засоби, що забезпечують прийнятний рівень небезпеки, з рівнем зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження і виборі оптимального варіанту.
Урагани- вітри, що мають велику швидкість (тропічні циклони, торнадо, тайфуни тощо).
Урбанізація(від лат urbanos - міський) - процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства.
Утоплення- порушення діяльності організму або окремих його органів в результаті занурення під воду.
Фактор (чинник) - рушійна сила процесу, який звершується, або одне з його умов.
ФАО (англ.FAO -FoodandAgricultureOrganization)– продовольча і сільсько­господарська організація ООН. Особливе агентство ООН, засноване 16 жовтня 1945 для боротьби за здійснення одного з ключових прав людини - права на гідне харчування. Стандарти ФАО носять рекомендаційний характер і не є обов'язковими до дотримання на території держав-членів. ФАО і ВООЗ створили для цього об'єднану комісію "Кодекс аліментаріус", що виробляє обгрунтовані (з медичної та технічної точок зору) норми застосування пестицидів, інсектицидів і харчових добавок.
Фізична активність - витрати енергії в залежності від рівня фізичного навантаження.
Фізіологія- наука про життєдіяльність організмів, їхніх окремих систем, органів і тканин.
Фотонне іонізуюче випромінювання- потік електромагнітних коливань, що поширюється у вакуумі з постійною швидкістю 300 000 км/с.
Фотосинтез— утворення вищими рослинами, водоростями, фотосинтезуючими бактеріями складних органічних сполук необхідних для життєдіяльності як для самих рослин, так і всіх інших організмів із простих з'єднань (наприклад, вуглекислого газу і води) за рахунок енергії світла.
Фотохімія- розділ хімії, у якому вивчаються хімічні реакції, що відбуваються під дією світла. Характер - сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки.
Харчовий продукт– їжа, харчі. все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя
Харчові добавки– речовини, які свідомо вносять у харчові продукти з метою підвищення їхньої якості або покращання технологічних властивостей під час обробки. (напр., NaCl, KN03, NaN02 )
Харчові отруєння–. хвороби, що виникають внаслідок споживання разом з харчовими продуктами патогенних мікроорганизмів. Найпоширенішою харчовою інфекцією є сальмонельоз.
Харчові речовини– це речовини, які необхідні для нормальної життєдіяльності організму (білки, жири, вуглеводи, амінокислоти, вітаміни, неорганічні речовини - мікро- і макроелементи). Є замінні - ті що можуть синтезуватися в організмі, і незамінні (не синтезуються в організмі) харчові речовини.
Харчові токсикоінфекції– хвороби, спричинені токсинами, що їх виробляють мікроорганізми у харчових продуктах. Прикладом є стафілококове отруєння та ботулізм.
Харчування – пріорітетний фактор формування, збереження і зміцнення здоров'я людини. Саме з поняттям "здорове харчування" пов'язують попередження захворювань, відновлення порушених функцій організму і активне довголіття людини.
Хромосома- частина ядра клітини, що містить генетичний матеріал.
Хромосфера- один із прошарків атмосфери Сонця.
Хромосферні спалахи- сонячні спалахи, яскраві утворення, що спостерігаються в активних областях хромосфери Сонця.
Цунамі- гігантські морські хвилі, що виникають внаслідок підводних землетрусів.
Шкідливий фактор- чинник життєвого середовища, який призводить до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як результату захворювання.
Шкода- якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою.
Шок- загрозливий для людини стан її організму, який виникає в результаті реакції на біль, травму, опік, порушення серцевої діяльності, втрату крові і характеризується слабкістю, зниженням артеріального тиску, пригніченням центральної нервової системи, порушенням обміну речовин.
Штучне дихання- комплекс заходів, спрямованих на відновлення дихання у людини, що втратила його.
Шум- сукупність звуків різноманітної частоти й інтенсивності, що виникають у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних).
Якісний аналіз небезпек- методики, що дозволяють визначити джерела небезпек, потенційно небезпечні ситуації, ситуацїнніціатори небезпеки, послідовність розвитку подій, шляхи запобігання небезпечним ситуаціям та зменшення шкоди
Якість харчового продукту– відповідність нормативним документам.
Якості- властивості, які мають різний ступінь вияву залежно від умов ситуацій (здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо).
Ятрогенія - захворювання або хворобливі стани, виникнення яких пов'язане з неправильною поведінкою лікаря (медичного працівника) по відношенню до хворого. Німецький психіатр О. Бумке, основоположник самого терміна, в статті «Лікар як причина душевних розладів» (1925) звернув увагу на шкідливі наслідки неправильного впливу лікаря на психіку хворого і назвав такого роду психогенні захворювання «ятрогенні». Проте надалі відношення до ятрогенних дій та їх кваліфікація змінилися. Від класичного (за версією О. Бумке та Р. Лурія) відношення до ятрогенних пошкоджень значна кількість дослідників перейшла до ширшого трактування ятрогеній: під ними стали мати на увазі не тільки порушення, пов'язані з етико-деонтологічними чинниками.
Ятрогенне захворювання - «обумовлене необережними висловлюваннями або вчинками лікаря (чи іншої особи з числа медичного персоналу), що несприятливо впливали на психіку хворого» (Енц.словн.мед.термінів, 1984)

 

 

Деякі підходи до визначення поняття «емерджентність»

1.Емерджентність – властивість складних систем, яка породжується взаємодією елементів і не спостерігається в жодному з них, якщо розглядати кожний з них окремо. Шаталова Н. І. [6, с. 44]

2. Емерджентність визначається властивостями, які не притаманні її елементам. Емерджентність характеризує неадитивні властивостей системи, нелінійність зв'язку між власти­вос­тями системи і властивостями складових її елементів. Іванов Є. М. [7, с. 14]

3. Під емерджентністю розуміється неможливість звести властивості системи до властивостей складових її елементів, тобто властивості системи залежать не тільки від властивостей складових її елементів, але й від особливостей взаємодії між елементами. Стійкість системи визначається переважан­ ням енергії внутрішніх взаємодій частин над зовнішнім впливом. В іншому випадку в системі можуть статися безповоротні зміни. Трухін В. І., Показєєв К. В., Куніцин В. Е. [8, с. 338]

4. Емерджентність – це поява нових якостей, не властивих елементам, що складають систему. Чернишов В. В. [9]

5. Становлення системного підходу розглядається через дослідження усіх явищ та неперервних процесів організації та дезорганізації, а рівень організації тим вищий, чим сильніше властивості цілого відрізняються від простої суми його частин (пізніше цю властивість назвали емерджентністю) Кустовська О. В. [10]

6. Складна система має властивості, відсутні у кожної з її компонентів. Це називають інтегративністю (цілісністю) чи емерджентністю системи. Горбань О. М., Бахрушин В. Є. [11]

7. Агрегування, як процес, зворотній декомпозиції, припускає об'єднання декількох елементів у єдине ціле. Така поява нових якостей у систем отримала назву емерджентності. Відзначається, що на визнанні властивості емерджентності фактично ґрунтується Державна експертиза винаходів, оскільки патентоспроможним визнається нове, раніше не відоме з'єднання добре відомих елементів, якщо при цьому виникають нові корисні властивості http://flowtechengineers. com/model_t8r1part1. html [12]

8. Емерджентність означає наявність у даної системи деяких особливих властивостей, не властивих її елементам: блокам і підсистемам, і навіть не властивих їх сумі. Тобто, неможливість звести властив