Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС
Загрозливі зони і небезпечні осередки виявляються, а аналітично-прогнозне забезпечення проводиться силами розвідувальних, інших відповідних аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО, пошукових та аварійно-рятувальних підрозділів МНС, спеціально підготовлених галузевих, територіальних, об’єктових формувань із залученням сил та засобів, що знаходяться на відповідній адміністративній території і можуть здійснювати
або забезпечувати наземну, повітряну та морську (річкову) розвідку, аналіз
обстановки та прогнозування її розвитку.
Інженерне забезпечення здійснюється силами інженерних аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО у взаємодії з інженерними формуваннями
галузевих і територіальних органів та об’єктів, які створюються на базі будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних організацій комунального господарства, енергетичних та інших мереж.
Дорожньо-мостове забезпечення здійснюється силами галузевих і територіальних команд ремонту та відновлення доріг і мостів, а також формуваннями дорожньо-мостових загонів та зведених формувань загального призначення.
Протипожежне забезпечення здійснюється силами Державної протипожежної охорони МНС, підрозділами Держкомлісгоспу із залученням
спеціальної та авіаційної техніки.
Матеріальне забезпечення здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС, з метою безперервного постачання необхідного майна та обладнання для проведення робіт з ліквідації НС, а також життєзабезпечення
населення, яке потерпіло внаслідок НС, за рахунок створених резервів матеріально-технічних засобів.
Технічне забезпечення здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС. Розгортається робота ремонтних заводів, майстерень, станцій технічного обслуговування, пересувних ремонтно-відбудовних груп ремонту автомобільної та інженерної техніки, евакуаційних груп та пунктів збору пошкоджених машин.
Транспортне забезпечення здійснюється Мінтрансом та регіональними органами управління залізничного, автомобільного, водного та авіаційного транспорту з використанням стаціонарної мережі транспортних комунікацій, а також місцевими органами виконавчої влади із залученням наявних місцевих ресурсів.
Медичне забезпечення здійснюється силами та засобами лікувально-профілактичних закладів Державної служби медицини катастроф. У міру потреби медичними закладами та установами МОЗ територіального рівня додатково розгортається необхідна кількість відповідних формувань медичних бригад постійної готовності першої черги (бригад швидкої медичної допомоги), підрозділів санітарно-епідеміологічної служби, спеціалізованих медичних бригад постійної готовності другої черги. У медичних закладах готується необхідна кількість ліжко-місць, у тому числі у
спеціалізованих центрах та відділеннях, а в разі потреби — в інших медичних
закладах незалежно від форми власності і підпорядкування.
Забезпечення радіаційного, хімічного захисту проводиться з метою виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно- та хімічно небезпечних об’єктах та ліквідації наслідків цих аварій спеціалізованими підрозділами центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС.
Для санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки приводяться у готовність до розгортання санітарно-обмивальні пункти, станції обробки одягу та станції обробки техніки. Виходячи з місцевих запасів готуються до видачі засоби індивідуального захисту населення (з пересувного резерву).
Охорона громадського порядку здійснюється силами та засобами служби охорони громадського порядку територіальних підрозділів МВС.
Інформаційне забезпечення організовується прес-службою МНС і міжвідомчим оперативним штабом, здійснюється силами та засобами Держкомінформу, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади з
метою своєчасного та об’єктивного інформування населення і заінтересованих організацій та установ про обстановку у зоні НС, хід ліквідації її наслідків та можливий розвиток подій.
Організація першочергового життєзабезпечення постраждалого населення покладається на відповідні органи виконавчої влади.
З метою першочергового життєзабезпечення постраждалого населення здійснюється:
· висування у зону НС мобільних формувань життєзабезпечення, у тому числі пунктів торгівлі, харчування, водопостачання тощо;
· перерозподіл ресурсів на користь постраждалого району (зони НС), максимальне використання місцевих ресурсів для покриття дефіциту можливостей життєзабезпечення населення у районі НС;
· організація паливно-енергетичного і транспортного забезпечення функціонування систем та об’єктів життєзабезпечення постраждалого населення;
· організація відновлення функціонування систем та об’єктів першочергового життєзабезпечення населення і виділення для цього необхідних матеріалів, сил і засобів виходячи з оцінки обстановки у зоні НС;
· організація медико-санітарного забезпечення;
· проведення інших необхідних заходів.
Обсяг заходів першочергового життєзабезпечення залежить від чисельності постраждалого населення і ступеня руйнування об’єктів.
Джерела і порядок фінансування заходів, виділення необхідних трудових і матеріально-технічних ресурсів визначаються згідно із законодавством.
11. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
Санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами.