Гібридний опис-характеристика та розмірковування

Створюєтьсяза допомогоюнаявності оцінки описуваного об’єкта.

Наприклад:

1)«Одноразова найдешевша запальничка передусім є таким досконалим джерелом вогню (а вогнем із запальнички можна змінювати різні життєві ситуації на краще не гірше, ніж це роблять спецназівці презервативом), як і найкоштовніша запальничка — витвір най­визначнішого художника. Одноразова найдешевша запальничка того кольору, який тобі вибирають, є перепусткою в інший світ. Світ, у якому все залежить від твого вибору. Світ без вибору в тому сенсі, що вибору нема, бо нема з чого вибирати, бо вибирати нема чого, бо вибрали вже все. Тому, що нема від чого відмовлятися. Одноразова найдешевша запальничка, якщо на неї звернути увагу, діє як щоденна перепустка до літературної практики. Навчившись описувати, якою могла би бути твоя запальничка, ти отримаєш всі можливі запальнички світу» (9, с. 81)

2)«Звичайно, що передусім я бачу дерева. Дуже багато різних дерев, які непомітно змінюють бачення. Через них так сильно відрізняється тло на світлинах кількох десятиліть. Звичайно, що передусім я бачу траву, яка незмінно виростає на всіх фрагментах вільної землі, на якій відбувалося все те, що я не можу не бачити, коли сідаю на сходи попити кави. Часом я її навіть не можу спокійно допити, бо трава нічого не ховає» (9, с. 102)

 

У перших двох прикладах автор через призму описуваного об’єкта розмірковує над життям, стверджує або заперечує щось, намагається зрозуміти істинну буття. Граматична основа опису в другому прикладі є ніби допоміжним засобом авторові – дієслова у формі недоконаного виду теперішнього та минулого часу ніби переносять героя з теперішнього часу в історію, продовжуване значення результату минулої дії, виявляється одночасним з теперішнім часом. Повтори у першому та другому прикладах також є стилістичним прийомом і застосовуються для посилення їхніх виразових якостей.

3)«Мені теж подобається чеська. Коли виходжу на балкон, то любуюся її довгими і короткими голосними, що творять неповторну мелодику, накопиченням чотирьох приголосних у слові з чотирьох звуків. Мені подобається ця дитинність з потраплянням у наголоси, коли відповідаю на запитання, вичитані з підручника. Згадуються дивовижні дитячі чеські книжечки початку сімдесятих, неповторна графіка, яка тоді важила більше, ніж химерні віршики про те, що мав «дідечек колоточ, і з'єв єго червоточ». Відтворюються переживання празьких робітничих пивниць і винниць, куди не заходять туристи. Намагаюся уявити, як ці речення міг вимовляти улюблений Грабал... Лише приємність. Жодних підстав для тривоги» (9, с. 77)

Досить цікавим і незвичним є третій приклад, в якому ніби і не знайдеш елементів розмірковування, але в той же час чітко простежується оцінка об’єкта, автор подає прекрасний опис чеської мови, дивлячись на який, читач з легкістю може уявити собі місто, людей, природу. Граматична основа опису – здебільшого дієслова недоконаного виду теперішнього часу. Зв’язок паралельний. Опис безпосередній внутрішній контрольований
Обвк.

 

 

Опис-характеристика

Опис фактів об'єктивної дійсності, передаючи їхні просторові відношення.

 

Наприклад:

1)«Але татові вдавалося вкладати у стислі епізоди якісь епохальні речі. Кількома реченнями, манерою рухатися, способом спілкування з най-різноманітнішими людьми, швидкісними вирішеннями заплутаних питань, усмішкою, готовністю допомогти або здатністю відмовитися, особливою вагою слова. Зрештою, якщо говорити про декілька цілком конкретних знань, то саме він навчив мене квасити капусту і копати землю, доглядати яблуні та троянди, варити юшку і робити цибулеву салату, носити кастет і ліквідовувати непотрібні зайві записники, запам'ятовувати адреси й імена, ходити по горах і ловити рибу, робити кутю і пастувати підлогу, плавати і відчувати течії, пускати повітряного змія і розділяти чоколядку на всіх, витискати яблучний сік і маринувати помідори (дивно, але все це є тим, що я тепер найкраще вмію)...» (9, с. 87)

 

У наведеному прикладі, характерною особливістю ОКМФ – є перелік однотипних дієслів у формі інфінітива, котрий надає відрізкові тексту виразної динаміки, руху. Семантично, вжиті дієслова дозволяють читачеві досить образно уявити виконувані дії персонажа, створюють «ефект присутності», ефект співпереживання.

2) «Йому всього-на-всього шістдесят шість років. Він міцний, ставний, елегантний, простий і вишуканий водночас, дуже раціональний, достатньо показний (настільки, наскільки це допускається елеґантністю), світлий (себто ясний), не надто високий, але значно вищий, ніж низький, звичайно – трохи самотній, уміє пристосовуватися до змін (він уміє терпіти зміни, не відмовляючись від різних радостей, які можна віднайти навіть у найгірших змінах, змінах на найгірше, надіючись на те, що зміни обов’язково змінюються)» (9, с. 112)

 

Наведені приклади є звичайним описом характеристикою, де автор зображує характер героя через призму його вмінь, вдачу, через його внутрішній світ. У другому прикладі автор через портрет людини, подає її внутрішній світ, її характер. Перелік рис характеру героя певним чином наближає цей опис до візуального, але зображення якостей людини є нічим іншим як описом-характеристикою. Опис авторський опосередкований Оао.

Отже, проаналізувавши такий вид КМФ «опис» як характеристика, можна зробити висновок, що найчастіше опис-характеристика зустрічається в поєднанні з іншими типа викладу: розповіддю та розмірковуванням. Адже безперервний потік фактичної інформації одного типу стомлює читача, що, в свою чергу, призводить до зниження його уваги й цікавості. А динамічна зміна подій, безупинний розвиток дії (розповідний контекст) потребує зупинок. Такі зупинки, пов’язані з появою на зміну розповіді контекстів опису або розмірковування, які, певним чином, відновлюють активність сприйняття. Окрім того, вони створюють додатковий ефект очікування, стимулюють цікавість читача і нетерпіння дізнатися, що буде далі. А без сумнівів, основне завдання автора, намагатися постійно тримати читача в інтризі, не втратити його увагу.