Релігія і церква в Україні
Україна є поліконфєсійною державою, тобто — на її території проживають представники не тільки різних національностей, вони сповідують різні релігії. Із здобуттям Україною незалежності роль релігії в житті українського суспільства стає все більш помітною. Тому збереження міжконфесійного миру та рівноваги - є однією з важливих проблем внутрішньої політики України.
З метою врегулювання відносин між церквою і державою та між окремими релігійними конфесіями з 1991 р. був прийнятий Закон У'РСР "Про свободу совісті та релігійні організації".
В Конституції України (ст. 35) визначаються основні принципи діяльності релігійних організацій та проголошується право свободи совісті:
"Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи чи ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Церква і релігійні організації в Україні відокремленні від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.
Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі, якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою".
Релігійне життя в Україні активізувалися з моменту проголошення незалежності. Збільшилася кількість релігійних громад, відновилися православні храми, відкриті нові монастирі, збільшується набір до духовних навчальних закладів (семінарій, академій).
Сучасна релігійна ситуація в Україні непроста. Це можна пояснити такими причинами: 1) розкол православ'я на три конфесії; 2) відсутність єдиної православної церкви.
Після обрання Помісним собором Патріарха Мстислава (Скрипника) у 1990 р. була оформленаУкраїнська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ). У Харкові, Києві, інших містах України відкрилися перші храми УАПЦ. Натомість Московський патріархат надав Українській православній церкві певну внутрішню автономію та зберіг контроль за призначенням її керівництва. Після проголошення незалежності України гостро постало питання про статус церкви згідно зі статусом держави. Тому наприкінці 1991 р. УПЦ звертається до Москви з проханням надати їй повну канонічну самостійність (автокефалію). З таким же проханням президент України Л. Кравчук звернувся до Московського патріархату. Однак Московський патріархат відклав розгляд цього питання до скликання помісного собору православної церкви.. Невдоволені рішеннями Московського патріархату, частини УПЦ й УАПЦ у 1992 р. за підтримки політичного керівництва країни проводять об'єднавчий собор. Так створюється Українська Православна Церква Київського патріархату. Але досягти єдності не вдалося, і в українському православ'ї утворилося три конфесії, наявність яких надзвичайно ускладнила релігійну ситуацію в республіці: Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Православна Церква Московського Патріархату, Українська Автокефальна Православна церква. Кожна з церков має власні храми та паству.
Українська греко-католицька церква (УГКЦ) була узаконена в 1989 р. Вона має великий вплив на населення Західної України. Єпископат УГКЦ одержав у Львові собор Святого Юра і зробив його своєю резиденцією.
Територіальна нерівномірність поширення релігії, тривала роз'єднаність наклали помітний відбиток на ступінь інтенсивності релігійного життя України. Поряд із традиційним православ'ям не тільки існують, а й розширюють свій вплив інші релігії. В Україні існує: Об'єднання громад іудейського віросповідання, німецька євангелістсько-лютеранська церква, релігійні громади мусульман. Останнім часом спектр релігій в Україні поповнився Корейською методистською церквою, релігійними громадами товариства свідомості Крішни, буддистів, віри Бахаї, даосистів, ведантистів. Релігія в Україні стає важливим фактом не тільки духовної сфери, а і всього громадського життя.
Додаткова інформація
У царській Росії православна церква використовувалася як засіб русифікації українців. У радянській Україні населення виховувалося в дусі атеїзму (невіри в Бога). Православні церкви й монастирі зачинялись і грабувались.
Після проголошення незалежності України в середовищі православної церкви існують серйозні розбіжності. Так, у 1995 р. в Києві під час похорону Патріарха УПЦ КП Володимира біля собору Софії Київської відбулися зіткнення між його прихильниками й супротивниками.
Триває відновлення й відкриття святинь православ'я: Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенського собору Києво-Печерської лаври, Покровського монастиря в Харкові. Питання про об'єднання православних церков в Україні порушувалося на Помісному соборі в Києві наприкінці 2000 р. РПЦ негативно поставилася до його проведення.
На початку 2001 р. помер глава УГКЦ Мирослав Любачівський — відомий релігійний і громадський діяч України.
Улітку 2001 р. Україну відвідав голова католицької церкви Папа Іоанн Павло II. Він зустрівся з Президентом України Л. Кучмою, провів богослужіння у Києві та Львові. Представники Російської Православної церкви негативно поставилися до візиту папи Іоанна Павла II.
У 2001 р. відбулися урочистості з нагоди 950-річчя Києво-Печерської лаври.