Наукова комунікація як складова фахової діяльності 4 страница

⇐ Назад

2. Інформація, звіт, рапорт, заява.

3. Доповідь, промова, виступ, повідомлення.

4. Резюме, відгук, анотація, тези.

Відповідь: 3

Виберіть правильний варіант характеристики доповіді:

1. Доповідь – це непідготовлений виступ, що виголошується під час зборів.

2. Доповідь – це усний підготовлений виступ з інформацією про певну актуальну тему, звернений до широкого загалу.

3. Промова й доповідь – це синоніми.

4. Доповідь – це найпоширеніша форма публічного виступу, важливий елемент системи зв’язків із громадськістю, яка порушує проблеми, що потребують розв’язання.

Відповідь: 4

Основні різновиди доповіді:

1. Інформаційна, розважальна, вітальна, побутова.

2. Академічна, судова, церковна, суспільно-побутова.

3. Політична, ділова, звітна, наукова.

4. Агітаційна, ювілейна, суспільна, університетська.

Відповідь: 3

Виберіть правильний варіант характеристики промови:

1. Промова – це непідготовлений виступ, що народжується під час мітингу.

2. Промова – це усний підготовлений виступ з інформацією, яка має вплинути на розум, почуття й волю слухачів.

3. Промова й доповідь – це синоніми.

4. Промова – це текст, що стосується обмеженого кола осіб й охоплює невелику кількість питань.

Відповідь: 2

Основні різновиди промови:

1. Колективна, індивідуальна, особиста, групова.

2. Академічна, судова, церковна, побутова.

3. Політична, ділова, звітна, наукова.

4. Розважальна, інформаційна, агітаційна, вітальна.

Відповідь: 4

Виберіть правильний варіант характеристики виступу:

1. Виступ, як і лекція, характеризується попередньою підготовленістю з чітко продуманими проблемами.

2. Виступ характеризується емоційністю, а тому він ніяк не пов’язаний з проблемами, висвітленими в доповіді.

3. Виступ відрізняється від лекції спонтанністю, лаконічністю і непідготовленістю. Він торкається тільки кількох проблем, висвітлених у доповіді, тому будується як набір реплік.

4. Виступ краще будувати як остаточний висновок із доповіді, що акцентує увагу присутніх на основних проблемах.

Відповідь: 3

Перший етап підготовки публічного виступу – це:

1. Складання його тез.

2. Визначення організатором теми й формулювання основних завдань оратора.

3. Авторське визначення його теми, мети, предмету й завдань для будування його каркасу у вигляді письмових тез.

4. Складання його плану.

Відповідь: 3

Головне завдання доповідача у вступній частині виступу:

1. Висловити радість.

2. Відрекомендуватися.

3. Коротко викласти суть проблеми.

4. Привернути й утримати увагу аудиторії.

Відповідь: 4

Частина промови, в якій оратор послідовно розвиває свою думку, веде слухачів до розуміння основної ідеї промови, застосовує різноманітні докази правильності положень, які він висуває, ілюструє їх прикладами, цифрами, наочністю – це:

1. Експозиція.

2. Вступ.

3. Основна частина.

4. Висновки.

Відповідь: 3

Дискусія - це:

1. Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання, висловлення різних думок з приводу певного питання.

2. Емоційне ствердження чи заперечення якогось факту.

3. Міркування, в якому доводиться як істинність, так і хибність певного судження.

4. Спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого переконати або спонукати її до певних дій.

Відповідь: 1

Учасник дискусії, що висунув і відстоює певну тезу, ідею або концепцію – це:

1. Опонент.

2. Пропонент.

3. Софіст.

4. Критик.

Відповідь: 2

Доказ, у якому безпосередньо обґрунтовують істинність тези, називають:

1. Вірогідний.

2. Невірогідний.

3. Прямий.

4. Непрямий.

Відповідь: 3

Структурний компонент презентації, покликаний встановити миттєвий контакт з аудиторією, створити атмосферу доброзичливості, утримувати увагу та спонукати інтерес до теми – це:

1. Експозиція.

2. Вступ.

3. Основна частина.

4. Висновок.

Відповідь: 1

Рекомендована частка для вступу в презентації:

1. 5-10%.

2. 15-20%.

3. 25%. 4. 50%. Відповідь: 1

Основні типи презентації за цільовим критерієм:

1. Інтерактивна, автоматична, за сценарієм.

2. Інформаційна, спонукальна, переконлива.

3. Політична, ділова, звітна, наукова.

4. Розважальна, агітаційна, вітальна.

Відповідь: 2

Запитання, на яке можна відповісти однозначно, наприклад, „так/ні”, називається:

1. Закрите.

2. Відкрите.

3. Альтернативне.

4. Риторичне.

Відповідь: 1

Запитання, що зазвичай починається словами чому, навіщо, у який спосіб, яка ваша думка з цього приводу тощо і вимагає розгорнутої відповіді, називається:

1. Закрите.

2. Відкрите.

3. Підтверджувальне.

4. Риторичне.

Відповідь: 2

Запитання, на яке ніхто не знає відповіді або її й зовсім не існує, на взірець: Хто винен? Що робити? Куди йдемо? – називається:

1. Закрите.

2. Відкрите.

3. Альтернативне.

4. Риторичне.

Відповідь: 4

ІІ рівень

Поняття „ораторське мистецтво”, або „красномовство”, має такі значення:

1. Вид громадсько-політичної та професійної діяльності, мета якої – інформувати та переконувати аудиторію засобами живого слова.

2. Процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови.

3. Високий ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом.

4. Розділ лінгвістики, що вивчає зв’язок мови з життям народу, відбиття в мові фольклору та міфів, матеріальної і духовної культури етносу.

Відповідь: 1, 3

У вступі публічного виступу варто уникати таких висловлювань:

1. Перепрошую, що займаю Ваш час…

2. Тема вирізняється актуальністю...

3. Основне було сказане попереднім доповідачем...

4. Специфіка теми виступу полягає в тому, що…

Відповідь: 1, 3

У вступі публічного виступу варто уникати таких висловлювань:

1. Мета мого виступу…

2. Ось тут, як Ви чули, багато говорили і...

3. Основне було сказане попереднім промовцем...

4. Особливість теми виступу в тому, що…

Відповідь: 2, 3

Види штучного вступу публічного виступу:

1. Пояснення теми виступу.

2. Афоризм.

3. Легенда.

4. Пояснення причини виступу.

Відповідь: 2, 3

Види штучного вступу публічного виступу:

1. Проблемне питання.

2. Апеляція до інтересу аудиторії.

3. Історичний огляд.

4. Пояснення мети виступу.

Відповідь: 1, 2

Види штучного вступу публічного виступу:

1. Казка.

2. Аналогія.

3. Історичний огляд.

4. Пояснення теми виступу.

Відповідь: 1, 2

Види природного вступу публічного виступу:

1. Пояснення теми виступу.

2. Використання наочного матеріалу.

3. Презентація однодумців.

4. Гумор.

Відповідь: 1, 3

Види природного вступу публічного виступу:

1. Притча.

2. Пояснення мети виступу.

3. Покликання на авторитети.

4. Історичний огляд.

Відповідь: 2, 4

Підтверджувальні запитання (техніка Сократа) передбачають використання таких стандартних зв’язок:

1. Правильно?

2. Яка Ваша думка з цього приводу?

3. Чи не так?

4. Що Ви могли б запропонувати?

Відповідь: 1, 3

Підтверджувальні запитання (техніка Сократа) передбачають використання таких стандартних зв’язок:

1. Правда ж?

2. Яке Ваше бачення цієї проблеми?

3. Чому так склалося?

4. Ви погоджуєтеся?

Відповідь: 1, 4

Підтверджувальні запитання (техніка Сократа) передбачають використання таких стандартних зв’язок:

1. Що робити?

2. Дійсно?

3. Що Ви пропонуєте?

4. Справді?

Відповідь: 2, 4

Відкриті запитання зазвичай починають словами:

1. Чому…?

2. Яка Ваша думка з цього приводу?

3. Чи не правда?

4. Дійсно?

Відповідь: 1, 2

Відкриті запитання зазвичай починають словами:

1. Навіщо…?

2. Справді?

3. Чи не так?

4. У який спосіб…?

Відповідь: 1, 4

Риторичними називають запитання на зразок:

1. Справді?

2. Хто винен?

3. Дійсно?

4. Що робити?

Відповідь: 2, 4

Риторичними називають запитання на зразок:

1. Ви погоджуєтеся з висловленою тезою?

2. Що робити?

3. Куди йдемо?

4. Чи не правда?

Відповідь: 2, 3

Навідні запитання зазвичай формулюють так:

1. Так, Ви думаєте, що було б доцільно..?

2. Справді?

3. Чи віддаєте Ви перевагу..?

4. Чи не правда?

Відповідь: 1, 3

Закритими називають запитання на зразок:

1. Ви навчаєтеся в Луцьку?

2. Чому Ви обрали для навчання ВНУ?

3. Ви проходили зовнішнє тестування з іноземної мови?

4. У який спосіб можна вдосконалити систему зовнішнього тестування випускників шкіл?

Відповідь: 1, 3

Закритими називають запитання на зразок:

1. Ви навчаєтеся на державній формі?

2. Навіщо Ви здобуваєте вищу освіту?

3. Що Ви могли б запропонувати для вдосконалення системи комп’ютерного тестування?

4. Ви проходили зовнішнє тестування з історії України?

Відповідь: 1, 4

Відкритими називають запитання на зразок:

1. Ви навчаєтеся на стаціонарі?

2. Чому Ви обрали цей напрям підготовки?

3. Що Ви могли б запропонувати для вдосконалення системи оцінювання якості знань?

4. Ви проходили зовнішнє тестування з хімії?

Відповідь: 2, 3

Відкритими називають запитання на зразок:

1. Ви стрибали з парашутом?

2. Ви піднімалися на Говерлу?

3. Чому активний відпочинок ефективніший від пасивного?

4. Яка Ваша думка щодо екстремального відпочинку?

Відповідь: 3, 4

Розташуйте в логічній послідовності етапи підготовки публічного виступу:

1. Складання тез виступу.

2. Добір теоретичного та практичного матеріалу.

3. Написання остаточного тексту виступу.

4. Складання плану.

5. Обдумування та формулювання теми, визначення низки питань, виокремлення принципових положень.

Відповідь: 5, 2, 4, 1, 3

Розташуйте в логічній послідовності структурні компоненти презентації:

1. Резюме.

2. Основна частина.

3. Експозиція.

4. Вступ.

5. Висновок.

Відповідь: 3, 4, 2, 1, 5

ІІІ рівень

Жанри публічного виступу залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування є такі:

1. Доповідь.

2. Інформація.

3. Повідомлення.

4. Промова.

5. Виступ.

6. Виклад.

Відповідь: 1, 3, 4, 5

Доповідь як найпоширеніша форма публічного виступу має такі різновиди:

1. Політична.

2. Судова.

3. Ділова.

4. Звітна.

5. Релігійна.

6. Наукова.

Відповідь: 1, 3, 4, 6

Промова залежно від мети спілкування має такі різновиди:

1. Інформаційна.

2. Вітальна.

3. Політична.

4. Звітна.

5. Агітаційна.

6. Розважальна.

Відповідь: 1, 2, 5, 6

Основні рівні вступної частини публічного виступу:

1. Структурний.

2. Логічний.

3. Змістовий.

4. Виховний.

5. Педагогічний.

6. Психологічний.

Відповідь: 1, 3, 6

Види природного вступу публічного виступу:

1. Притча.

2. Афоризм.

3. Пояснення мети, теми.

4. Проблемне питання.

5. Презентація однодумців.

6. Історичний огляд.

Відповідь: 3, 5, 6

Структура доведення складається з:

1. Вступу.

2. Тези.

3. Резюме.

4. Проблемного питання.

5. Аргументів.

6. Демонстрації.

Відповідь: 2, 5, 6

Риторичними називають запитання на зразок:

1. Хто винен?

2. Чи не так?

3. Дійсно?

4. Чи не правда?

5. Що робити?

6. Куди йдемо? Відповідь: 1, 5, 6

Закритими називають запитання на зразок:

1. Ви навчаєтеся у ВНУ?

2. Чому Ви обрали для навчання ВНУ?

3. Ви проходили зовнішнє тестування з української мови та літератури?

4. Яка Ваша думка щодо доцільності запровадження зовнішнього тестування випускників шкіл?

5. Навіщо Вам потрібна вища освіта?

6. Ви отримуєте стипендію?

Відповідь: 1, 3, 6

Закритими називають запитання на зразок:

1. Як Вас звати?

2. Скільки іспитів Ви складаєте на цій сесії?

3. Ви проходили попереднє тестування з української мови за професійним спрямуванням?

4. Яка Ваша думка щодо доцільності запровадження комп’ютерного тестування як форми іспитів?

5. Чому, на Ваш погляд, провідні внз України надають перевагу комп’ютерному тестуванню?

6. Що Ви могли б запропонувати для підвищення ефективності навчання студентів Вашого факультету?

Відповідь: 1, 2, 3

Відкритими називають запитання на зразок:

1. До якої групи слов’янських мов належить українська мова?

2. Хто був зачинателем нової української літературної мови?

3. Які заходи Ви могли б запропонувати для утвердження державного статусу української мови?

4. Яка Ваша думка щодо здійснюваної мовної політики в Україні?

5. Кому належать такі рядки про мову: „Ну що б, здавалося слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почуєш!”?

6. У який спосіб можна покращити якість мовлення українських телеканалів?

Відповідь: 3, 4, 6

Установіть відповідність між поняттями та їх тлумаченням:

Поняття	Тлумачення
	Доповідь	А	заздалегідь підготовлений публічний виступ на певну актуальну тему, звернений до широкого загалу
	Промова	Б	невеликий публічний виступ із певної теми
	Виступ	В	публічне виголошення промови з одного чи декількох питань
	Повідомлення	Г	широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання
		Ґ	найпоширеніша форма публічного виступу, важливий елемент системи зв’язків із громадськістю, яка порушує проблеми, що потребують розв’язання

Відповідь: 1Ґ, 2А, 3В, 4Б

Установіть відповідність між різновидом доповіді та її метою, завданням:

Різновид доповіді	Мета та завдання
	Політична	А	узагальнити наукову інформацію, досягнення, відкриття та результати наукових досліджень
	Ділова	Б	повідомити про роботу, виконану особою чи колективом за певний період
	Звітна	В	обговорити публічно яке-небудь спірне питання, висловивши різні думки
	Наукова	Г	повідомити про шляхи розв’язання окремих виробничих питань життя і діяльності певного колективу, організації
		Ґ	з’ясувати сутність, причини, наслідки певної політичної події, розкрити шляхи розвитку суспільства

Відповідь: 1Ґ, 2Г, 3Б, 4А

Установіть відповідність між рівнем вступної частини публічного виступу та його метою, завданням:

Рівень	Мета та завдання
	Структурний	А	викласти суть проблеми, навівши докази, пояснення міркування відповідно до попередньо визначеної структури виступу
	Змістовий	Б	повідомити тему та мету виступу
	Психологічний	В	з’ясувати, в чому актуальність та особливість теми, значення її для аудиторії, стисло викласти історію питання
		Г	створити атмосферу доброзичливості та зацікавлення

Відповідь: 1Б, 2В, 3Г

Установіть відповідність між структурним елементом публічного виступу та його метою, завданням:

Структурний елемент	Мета та завдання
	Вступ	А	викласти суть проблеми, навівши докази, пояснення міркування відповідно до попередньо визначеної структури виступу
	Основна частина	Б	привернути й утримати увагу аудиторії
	Висновки	В	повторити основну думку, підсумувати сказане
		Г	відповісти на запитання аудиторії

Відповідь: 1Б, 2А, 3В

Установіть відповідність між видом презентації та її характеристикою:

Вид презентації	Характеристика
	Презентація за сценарієм	А	презентація, яку створюють автоматично під час виступу на певну актуальну тему, щоб урізноманітнити форми впливу на аудиторію
	Інтерактивна презентація	Б	закінчений інформаційний продукт, перенесений на відеоплівку, дискету, компакт-диск і розісланий потенційним споживачам з метою виявлення їхньої зацікавленості
	Автоматична презентація	В	традиційна презентація зі слайдами, доповнена засобами показу кольорової графіки й анімації з виведенням відеоматеріалу на великий екран або монітор; озвучує матеріал зазвичай сам ведучий
		Г	презентація, в основі якої діалог користувача з комп’ютером: користувач вирішує, який матеріал для нього важливий, і вибирає на екрані потрібний об’єкт – видається інформація, на яку є запит

Відповідь: 1В, 2Г, 3Б

Установіть відповідність між засобом спростування тези та характеристикою його змісту:

Засіб спростування	Зміст
	Критика аргументів	А	відкидання фактів, встановлення хибності (або суперечності) наслідків, що випливають із тези
	Спростування тези	Б	доведення хибності або неспроможності аргументів
	Виявлення неспроможності демонстрації	В	встановлення помилок у формі самого доведення
		Г	доведення істинності висунутих пропонентом положень

Відповідь: 1Б, 2А, 3В

Установіть відповідність між тактикою аргументаційної стратегії в дискусії та її змістом:

Тактика аргументаційної стратегії	Зміст
	Тактика контрастивного аналізу	А	має на меті об’єктивно оцінити предмет і мотивувати запропоновану оцінку
	Тактика вказівки на перспективу	Б	ґрунтується на прийомі зіставлення (фактів, подій, результатів, прогнозів тощо)
	Тактика обґрунтованих оцінок	В	зосереджена на широкому використанні в ораторському виступі системи невербальних засобів спілкування
		Г	спрямована на висловлення стратегічної мети, позиції та намірів мовця

Відповідь: 1Б, 2Г, 3А

Установіть відповідність між різновидом слухання та його змістом:

Різновид слухання	Зміст
	„Псевдослухання”	А	зосередження лише на деяких деталях повідомлення, найбільш важливих або цікавих для слухача, за цих умов не вимальовується загальна картина
	„Агресивне слухання”	Б	психофізичний процес закріплення, збереження та відтворення інформації
	„Вибіркове слухання”	В	прагнення якомога швидше висловити власні погляди і судження, не беручи до уваги позицію співрозмовника
		Г	імітація уваги до співрозмовника

Відповідь: 1Г, 2В, 3А

Установіть відповідність між технікою активного слухання та її змістом:

Техніка слухання	Зміст
	З’ясування	А	коротке відтворення основного змісту, сутності повідомлення співрозмовника
	Дослівне повторювання	Б	підсумовування почутого; використовується, якщо під час виступу увага переключається на інше питання
	Перефразовування	В	відсутність дій слухача, що інформували б про те, чи сприйняли та зрозуміли повідомлення
	Резюмування	Г	відтворення частини висловлення партнера або всієї його фрази
		Ґ	звернення до співрозмовника за уточненнями, постановка відкритих запитань

Відповідь: 1Ґ, 2Г, 3А, 4Б

Установіть відповідність між видом запитання та його характеристикою:

Вид запитання	Характеристика
	Закрите	А	застосовується віддзеркалення запитання співрозмовника
	Відкрите	Б	запитання, на яке можна відповісти однозначно, наприклад: „так/ні”
	Альтернативне	В	запитання, відповідь на яке вже закладено в самому запитанні, або ж відповідь не потрібна
	Риторичне	Г	запитання, на яке важко відповісти одним словом, воно вимагає розгорнутої відповіді
		Ґ	запитання, яке потребує розгорнутої відповіді, але при цьому пропонують варіанти відповіді

Відповідь: 1Б, 2Г, 3Ґ, 4В

Тема 3. Культура усного фахового спілкування

І рівень

Спілкування – це:

1. Один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування та встановлення контактів між людьми.

2. Не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного.

3. Найважливіший, універсальний засіб організації та координації всіх видів суспільної діяльності.

4. Спільне обговорення членами колективу важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя.

Відповідь: 1

Бесіда – це:

1. Спілкування між двома чи кількома особами з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем.

2. Обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди.

3. Зібрання членів якої-небудь організації, що проводяться з метою спільного обміну думками з певного питання, яке хвилює громадськість.

Відповідь: 1

Ділова бесіда – це:

1. Спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них.

2. Обговорення якого-небудь питання, полеміка.

3. Обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди.

4. Обговорення якого-небудь питання, дискусія на з’їздах, зборах, засіданнях у суді тощо.

Відповідь: 1

Співбесіда з роботодавцем – це:

1. Спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків.

2. Обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди.

2. Обговорення якого-небудь питання, полеміка.

4. Спеціальна бесіда, під час якої оцінюють претендента на вакантну посаду.

Відповідь: 4

Ситуації згоди відповідає така етикетна мовна формула:

1. Дрібниці! Що сталося, то сталося!

2. Даруйте, але мені треба подумати!

3. Воно ніби переконливо, проте варіант розв’язання проблеми потребує доопрацювання.

4. Безперечно! Цей варіант розв’язання проблеми найбільш оптимальний.

Відповідь: 4

Різновиди бесіди:

1. Колективні, виховні, установчі.

2. Відкриті, закриті, урочисті.

3. Оперативні, проблемні, інструктивні.

4. Індивідуальні, групові.

Відповідь: 4

Культура усного мовлення насамперед полягає в тому, щоб:

1. Досконало знати мовні норми.

2. Послідовно дотримуватись мовних норм.

3. Вивчати мовні норми.

4. Використовувати мовні варіанти.

Відповідь: 2

Стандартна послідовність фраз у розмові з незнайомою людиною:

1. Вітання, вибачення, прохання, подяка, прощання.

2. Вітання, знайомлення, прохання, прощання.

3. Вітання, комплімент, прохання, прощання.

4. Вітання, прохання, знайомлення, прощання.

Відповідь: 1

Порушенням мовної норми є така словесна формула знайомлення:

1. Будьмо знайомі!

2. Дозвольте відрекомендуватися!

3. Пробачте, а Ви хто (будете)?

4. Скажіть, будь ласка, як Вас звати.

Відповідь: 3

Щоб досягти успіху під час бесіди, необхідно:

1. Ретельно готуватися до неї; основну увагу зосереджувати на власному „я”; говорити швидко.

2. Ретельно готуватися до неї; враховувати погляди співрозмовника; бути тактовним.

3. Ретельно готуватися до неї; висловлювати думки точно, логічно; постійно перебивати співрозмовника, щоб встигнути все сказати.

Відповідь: 2

Техніка спілкування – це:

1. Сукупність стандартів культурної поведінки, етичних і естетичних норм у використанні вербальних і невербальних засобів комунікативної взаємодії.

2. Сукупність мовних засобів, зумовлених змістом, метою висловлювання.

3. Сукупність загальновизнаних правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.

4. Сукупність стійких мовних формул і виразів, що вживаються з метою встановлення контакту, підтримки спілкування в доброзичливій тональності.

Відповідь: 1

Якщо телефонуєте Ви, то:

1. Насамперед запитайте, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди.

2. Насамперед запитайте прізвище, ім’я, по батькові свого співрозмовника.

3. Насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім’я та по батькові.

4. Насамперед повідомте про мету свого дзвінка.

Відповідь: 3

Під час прийому відвідувачів керівник повинен дотримуватися такого правила користування телефонами:

1. Службові проблеми треба вирішувати одразу, тому телефон не можна вимикати.

2. Користування телефонами здійснюється в обмеженому режимі.

3. Телефони мають бути відімкнені або переключені на секретаря.

4. Вимкнути мобільний телефон і відповідати на дзвінки стаціонарним телефоном.

Відповідь: 3

Під час прийому відвідувачів керівник повинен дотримуватися такого правила:

1. Спілкування має бути коректним, ввічливим на будь-яких етапах і за будь-якого результату.

2. Тональність спілкування залежить від співрозмовника.

⇐ Назад