СЕМІНАР 2. Послідовність розвитку європейської цивілізації : зміна і загальна характеристика культурних епох.

Для поглибленого ознайомлення із культурно-історичними епохами європейського розвитку слід використовувати наступну формулу:

ü знання світогляду епохи і її головних суттєвих рис,

ü знання провідних регіонів, основних етапів розвитку епохи і її здобутків,

ü коротка характеристика епохальних художніх стилів і найзначніших досягнень мистецтва (автори, твори, епохальне і загальнолюдське значення).

Зразок. План до розгляду античної культурно-історичної епохи.

I.Хронологічні межі вказаного періоду, його головних етапів. Простір (країни чи осередки найзначнішого розвитку) епохи : Еллада, Рим, Скіфія.

II. Світогляд культурно-історичної епохи.

1.Особливості світовідношення і “картини світу”, світовідчуття і світорозуміння людей.

Найскладніша проблема – перехід від міфоархаїчного ладу до предметно – чуттєвого космосу. Чинники і умови такого переходу. Міф – архаїчна база (підгрунтя) і значний актуалізатор життєвих процесів еллінської цивілізації. Загальна тенденція розвитку античного світогляду – від міфу до Логосу (розуму всесвіту). Весь світ (з його трьома “царствами” – Небом – Землею – Тартаросом) розгортається і розглядається як предметно – чуттєва упоряджена за законами реальність – Космос!

2.Головні риси (наскрізні для всіх явищ, найсуттєвіші для епохи)

Риси античного світогляду :

- рокова приреченість і визначеність людини у світі та її агональність,

- антропоцентризм і полісний колективізм,

- пластичність чуттєво – предметного світу,

- сповідання “золотої середини” і невгамовність громадян (“Найкраще – міра”). Динамічна рівновага, гармонія в мистецтві, рівновага родової і соціально- інституційної регуляції в полісний і перевага інституцій в імперський період,

- споглядальність і дієвість в класичній урівноваженості. Художній “натуралізм”. “Мімезис”(наслідування) і “ізос” (однаковість). Ейдетизм (образність, особливий картинний характер пам’яті) художнього мислення. Видовищність.

- здібність до синтезу східних надбань і доведення їх до досконалої форми класичного еталону.

3.Провідні “персонажі” і епохальні діячі.

Провідні персонажі античної культури – титани, боги, герої, мудреці. Епохальні діячі – історичні особи і правителі, полководці, філософи, вчені, оратори, письменники, драматурги, митці. Дайте перелік тих з них, хто, на Вашу думку, найзначніше вплинув на характер епохи, її культурний розвиток.

III.Художні стилі епохи.

Заповніть відповідні графи таблиці №№ 5, 6. Дайте перелік творів і авторів (для кожного періоду назвати видатні пам’ятки за певними видами мистецтва : театр, архітектура, скульптура, література, живопис – залежно від того, які з них Ви вважаєте значними)

IV.Характерні досягнення у позахудожніх формоутвореннях культури :

1. Інтелектуальній (філософія, наука, техніка)

2. Регулятивній (політика, право, освіта)

3. У фізичній культурі.

Заповніть відповідні графи таблиці №№ 5, 6. Дайте перелік здобутків, творів і авторів у галузі філософії, науки, техніки, політики, права. освіти та фізичної культури.

V.Значення культурно – історичного типу античності для наступних епох. Висловіть виключно власну думку, спираючись на попереднє висвітлення.

 

Завдання:

1. Користуючись запропонованим зразком, складіть плани розгляду всіх культурно – історичних епох.

2. Заповніть таблиці 4 - 8

V. Самостійна робота

У зв’язку з вкрай обмеженою кількістю аудиторних годин частина навчального матеріалу подається у вигляді питань, постановки проблем, вказівок стосовно того , на що слід звернути особливу увагу при самостійній роботі, як краще засвоїти матеріал. Самостійна підготовка для заочників справа звична. До кожної теми додаються обов’язкові для виконання запитання для самоперевірки.

У цьому розділі зібрані контрольні завдання, текстові і тестові питання до всього курсу. Доступні літературні джерела вказуються у загальному списку літератури.

Наочно – дидактичне забезпечення надане у вигляді таблиць і схем, що узагальнюють матеріал, значно полегшує виконання завдань.

Оформлення відповіді залежить як від форми запитання, так і від відведеного місця, бо всі завдання передбачено виконувати у цій книжечці (чи то просто позначити, чи назвати, чи дати більше або менше розгорнуту відповідь).