English speaking countries in questions and puzzles
Курсова робота
з методики викладання іноземної мови
на тему:«Форми і види позакласної роботи з іноземної мови в основній/ старшій школі»
студентка 4 курсу, 22-ІМ(б) групи
напряму підготовки 6.020303 Філологія( англ.,нім.)
…………………………………………………
Керівник:
Штифурак Анатолій Володимирович
Нац. Шкала - _________
Кількість балів - _____Оцінка ECTS- ________
Члени комісії:
_________________ ___________
(прізвище) (підпис)
___________________ ____________
(прізвище) (підпис)
_________________ __________
(прізвище) (підпис)
Вінниця- 2016
ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ
1.1 Мета і психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови………………………………………………….. 5
1.2 Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови… 8
1.3 Загальна характеристика сучасних форм позакласної роботи з іноземної мови…………………………………………………. 10
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
2.1 Методика використання ігор в позакласній роботі…………. .16
2.2 Екскурсії як форма позакласних занять з іноземної мови….. 17
2.3 Використання Інтернет в позакласній роботі з англійської
мови……………………………………………………………… 24
2.4 Організація та проведення анкетування. Аналіз
результатів………………………………………………………. 31
ВИСНОВКИ……………………………………………………………... 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………….. 36
ДОДАТОК
ВСТУП
Сьогодні англійська мова набуває все більшого значення. Цією мовою говорять, принаймні, 750 мільйонів чоловік і майже для половини з них англійська є рідною мовою.
Велику роль у навчанні англійської мови в загальноосвітній школі відіграє і позакласна робота. Позакласна робота з іноземної мови є вагомою складовою всього навчально-виховного процесу. Грамотно організована і проведена позакласна робота не тільки поглиблює й розширює знання іноземної мови, але й сприяє також розширенню культурного кругозору, ерудиції школярів, розвитку їхньої творчої активності і, як наслідок, підвищує мотивацію до вивчення мови й культури іншої країни. Це різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час.
Позакласна робота з іноземної мови тісно пов'язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому відношенні є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці.
Досвід передових вчителів іноземної мови свідчить про те, що правильно організована позакласна робота сприяє поліпшенню якості знань учнів по мові, поглиблює їх практичні уміння, навики, розвиває їх творчу активність, ініціативу. Вона розкриває низку додаткових можливостей як для вчителів, так і для учнів. Вона систематизує та вдосконалює набуті знання і навички, розвиває комунікативну компетенцію, допомагає розкрити вміння і таланти учнів.
Значного прогресу можна досягти з упровадженням відповідних технологій, що зможуть зробити навчально-виховний процес більш гнучким, індивідуалізованим. Такі перспективи викликають необхідність дослідження доступних на сьогодні визнаних педагогами технологій, а також визначення можливостей розвитку і виховання школярів у рамках їхнього функціонування.
Вивченню теорії і практики розвитку основних форм позакласної роботи на різних історичних етапах присвятили свої праці: І.В. Рахманов, III. Амонашвілі, В.І.Шепелєва, Г.І. Мокроусова і Н.Ю.Кузовлєва та інші вчені.
Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну темунашого дослідження: Форми і види позакласної роботи з іноземної мови в основній/ старшій школі.
Об'єкт дослідження: позакласна робота з англійської мови.
Предмет дослідження: види і форми позакласної роботи з англійської мови в школі.
Мета дослідження: розкрити роль позакласної роботи з іноземної мови, її види та форми, що сприяють підвищенню інтересу до вивчення іноземної мови.
Завдання дослідження:
1) вивчити теоретико-методичні основи позакласної роботи;
2) виявити психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови;
3) дослідити зміст, функції та принципи позакласної роботи;
4) охарактеризувати основні форми позакласної роботи з іноземної мови;
5) представити власну методичну розробку проведення тижня англійської мови у школі.
Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація, спостереження, бесіда.
Практична значимість дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ, а саме: в лекціях, семінарах і лабораторно-практичних заняттях по дидактиці, методиці викладання іноземних мов, у процесі написання курсових і дипломних робіт, в ході педагогічної практики студентів, а також у педагогічній діяльності вчителів іноземних мов у сучасній школі.
Структура роботи.Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ
1.1 Мета і психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови
Сучасна школа має великий досвід проведення освітньо-виховної роботи з іноземної мови, яка становить частину єдиного навчально-виховного процесу. Позакласну роботу з іноземної мови можна визначити як систему неоднорідних за змістом, призначенням та методикою проведення освітньо-виховних заходів, що виходять за межі обов'язкових навчальних програм. [5, с. 12].
Під позакласною роботою з мови переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі в них учнів [13, с.256].
Позакласна робота з іноземної мови спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.
Уміло й цікаво проведені позакласні заняття допомагають учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства мови; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали з рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.
Там, де позакласна робота виступає як природне продовження системи уроків, яким властива атмосфера співпраці і співтворчості, створюється справжнє педагогічне середовище невимушеного спілкування (III. Амонашвілі), яке можна умовно позначити як педагогічне іншомовне середовище. У такому середовищі відбувається накопичення додаткового досвіду здійснення способів діяльності, якими школярі опановували в ході рішення чисто учбових завдань, накопичення додаткового досвіду пошукової, творчої діяльності. В учнів виробляється готовність вирішувати ряд комунікативних і пізнавальних завдань у поєднанні з іншими видами діяльності, що, у свою чергу, служить формуванню соціального досвіду, ціннісних орієнтації та етичній позиції особи. Одночасно позакласна робота виконує функцію організованого дозвілля, в процесі якого формуються і організаторські уміння [1, с.78].
У зміст позакласної роботи входять найрізноманітніші питання - загальні відомості про мову, питання лексики, ознайомлення із словниками, довідниками; викликає інтерес питання походження імен, географічних назв; цікавить учнів збирання матеріалів про мовні явища і факти, надруковані у газетах, журналах, книгах.
Зміст позакласної роботи слід розглядати крізь призму природного зв'язку спілкування з іншими видами діяльності. Які ж це види діяльності? Одні з них умовно можна віднести до навчальної і навчально-трудової, інші — до практично-побутової, треті — до суспільно-корисної, четверті — до культурно-розважальної.
Навчально-трудова діяльність охоплює як практику в усній мові і читанні, так і деякі різновиди практичної діяльності, пов'язані з підготовкою матеріалу для навчально-виховного процесу з іноземної мови. Так, наприклад, учні самі складають запитальники (анкети) для виявлення позакласних і навчальних інтересів своїх однокласників, обробляють результати проведених анкет, співпрацюють з вчителем в підготовці додаткового матеріалу [20, с.11].
У старших класах позакласна робота передбачає ознайомлення з питаннями історії розвитку літературної мови, стилістики, культури мовлення, дослідження мовностилістичних особливостей творчості письменників-класиків.
Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні самі обирають форму роботи), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій) [13, с.258].
Сучасні завдання вивчення мови спонукають учителя в позакласній роботі спиратися на обов'язкову навчальну програму. Треба встановити, як та чи інша програмова тема може бути втілена в позакласній роботі, як вона розширить знання учнів, допоможе збагатити їх словник, удосконалити мовні навички, як сприятиме розвитку усного мовлення. Обсяг такого матеріалу регулює сам учитель. Добираючи тематику позакласної роботи, він враховує, по-перше, інтереси й запити самих учнів, по-друге, їх знання, вікові особливості, підготовленість до проведення відповідної роботи, по-третє, важливість теми для навчання, удосконалення культури мовлення, виховання учнів.
Важливим фактором успішного виконання завдань позакласної роботи є врахування психолого-педагогічних особливостей навчання ІМ на різних ступенях. Знання властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість правильно визначити зміст і форму позакласної діяльності з ІМ.
На першому етапі (5-6 класи) учням притаманні такі риси як прагнення до конкретної, однак нетривалої діяльності, негайного результату, також допитливість, інтерес до всього нового, емоційна активність. Проте вони мають завищену самооцінку і ще не вміють керувати своєю поведінкою. Більш розвинена механічна пам'ять учнів цього віку сприяє кращому і швидшому запам'ятовуванню віршів, пісень тощо.
На другому етапі (7-9 класи) підлітки виявляють більшу соціальну активність, спрямовану на засвоєння певних зразків поведінки та цінностей,прагнуть до сприйняття нового, цікавого, їх пам’ять розвивається у напрямі інтелектуалізації, запам'ятовування набуває цілеспрямованого характеру мовлення стає більш керованим і розвиненим. Підлітки потребують щирого і серйозного ставлення до своїх інтересів, не люблять обмеження своєї самостійності з боку дорослих.
На третьому етапі (10-12 класи) учні прагнуть до всебічного розвитку своєї особистості, поглибленого засвоєння знань. У цьому віці формується науковий світогляд, зростає соціальна активність, збільшується інтерес до проблем людських взаємин, захоплення стають різнобічними, а самооцінка своїх здібностей знижується. Великої ваги для юнаків набуває спілкування зі своїми однолітками. Спілкування для них - невід'ємна частина їх життя, канал інформації та вид діяльності, у процесі якої відбувається формування індивідуального стилю поведінки старшокласників.[13, с.262]
Слід звернути увагу на те, що у процесі організації позакласної роботи з ІМ необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з позакласної роботи.
Знання психологічних особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.
1.2 Принципи організації позакласної роботи з ІМ
Принципи позакласної роботи з IM- вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів та організаційних форм. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з ІМ у школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя - організатора позакласної роботи.
Основнимиорганізаційними принципами позакласної роботи з ІМ є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками (В.І.Шепелева).[24, c.52]
Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, якими сам визначив свою участь у тому чи іншому виді позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення ІМ, що вимагатиме від нього додаткових зусиль.
Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою.
Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів 1х власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи уроками насамперед полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом чинних навчально-методичних комплексів з іноземної мови.
Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках ІМ, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу.
Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з доземної мови. Г.І.Мокроусова і Н.Ю.Кузовлєва доповнюють вищезгадані принципипринципами комплексності,захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності.[14, с.98] Принцип комплексності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання. позакласна робота з ІМ повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і країни, мову якої він вивчає. Цей громадян має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати .допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням любов до прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.
Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, і сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим, здебільшого країнознавчого характеру.
Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має дати учням можливість самостійно використати свої знання вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність - основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати суттєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику і форми позакласного спілкування.[13, c.287]
Усі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в комплексі забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.
1.3 Загальна характеристика сучасних форм позакласної роботи з ІМ
Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та інше
В сучасній методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття "масовості", В.І.Шепелєва пропонує розрізняти форми позакласної роботи з іноземної мови за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до неструктурних.[24, с.68]
Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.
Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів - літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.
Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично [13, с.234].
За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з іноземної мови:
1} змагальні,
2) засоби масової інформації,
3) культурно-масові,
4) політико-масові.
Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи.
Заходи змагального характеру: конкурс, гра. олімпіада, вікторина та інші.
Засоби масової інформації - стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест виставка-вікторина тощо.
Заходи культурно-масового характеру: вечір свято, присвячений народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю та діяльності відомих: письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніка у зв'язку зі знаменними подіями; ранок казок та інші.
Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція ярмарка солідарності, телеміст та інші.
У педагогічній літературі є поняття «об'єднуючі форми позакласної роботи» (Т.М.Калечиць, З.О.Кейліна). [7, с.35] До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри та клуби веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з іноземної мови, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих та кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як "домашнє завдання" учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.
Крім того позакласна робота з іноземної мови має дві основні форми: систематичну, яка постійно ведеться протягом року, та епізодичну - заходи, що проводяться один-два рази на рік.
До систематичних форм позакласної роботи належать мовний гурток, стінна мовна преса, видання учнівського журналу, регулярне проведення лінгвістичних радіопередач. Тут постійний склад учнів.
Форми епізодичної роботи дуже різноманітні: це проведення мовних вечорів, конференцій, конкурсів, виставок, екскурсій, тижнів чи днів мови в школі, олімпіад тощо.
Мовні конференції проводять один або два рази на рік, мета їх - популяризувати важливі матеріали з мови перед широкою учнівською аудиторією. На конференції читають уривки кращих перекладів, зроблених учнями з творів видатних письменників. Учасники діляться досвідом використання словників, розповідають про їх значення для піднесення культури мовлення.
Проведення мовних вечорів, конференцій вимагає від учнів самостійності, пошуку, творчості, активізує їх інтелектуальні можливості, розвиває організаційні здібності.(Схема « Форми позакласної роботи» подано в додатку А)
Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови у школі. Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів [13, с.236].
Тиждень іноземної мови у школі як комплексна форма повинна сприяти цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, доступною, пов'язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки.
Процес підготовки і проведення Тижня іноземної мови проходить у три етапи.
I етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, а також підготовку необхідних фономатеріалів, діафільмів, кінофільмів, слайдів. Безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі іноземної мови, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.д.
II етап - це проведення Тижня іноземної мови. Обов’язковою умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.
III етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформаційний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився. Зразок плану проведення Тижня з іноземної мови у школі подано в додатку Б.
Екскурсія з іноземної мови є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45-90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.
Екскурсії поділяють: за змістом (історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за часом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).
Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимального змісту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготовки учнів. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії - усне опитування, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.
Як окрему форму позакласної роботи з іноземної мови можна виділити листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, але й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично користуватися іноземною мовою як засобом спілкування та отримувати додаткову інформацію до тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, але й усного мовлення учнів, на засіданнях гуртка або секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, про яку йдеться в листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їх зміст. Організуючим центром цієї роботи є "Шкільний поштамт", який допомагає учням в листуванні, надає їм інформацію про те, як правильно оформити листа (написати адресу, дату тощо), пропонує адреси зарубіжних друзів, які бажають листуватися, забезпечує конвертами, марками, консультує з приводу вживання мовного матеріалу, характерного для епістолярної форми спілкування.
Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують високі результати, повинні мати такі характеристики:
· інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практична та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;
· комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користування іноземною мовою як засобом одержані і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;
· ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинні включати "набір" ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;
· орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;
· емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищення інтересу учнів до іншомовної діяльності [13, с.238].
РОЗДІЛ 2.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
2.1. Методика використання ігор в позакласній роботі
Розглянемо таку форму організації позакласної роботи як гра.
Підласий І. у праці «Як підготувати ефективний урок» визначає, що гра– це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якій складається і удосконалюється самокерування поведінкою [19, c. 41].
В ігровій моделі навчального процесу засвоєння нової інформації відбувається через створення ігрової ситуації: школярі переживають ту чи іншу проблему в ігровому плані, основу їхньої діяльності складає ігрове моделювання, частина діяльності учнів відбувається в умовно-ігровому плані.
Гра дає можливість не тільки удосконалювати, але і набувати нових знань, оскільки прагнення виграти примушує думати, згадувати вже пройдене і запам'ятовувати все нове, що зустрічається в грі. При використанні ігор необхідно враховувати і те, які саме знання ми хочемо перевірити, тобто гра не повинна проводитися просто заради гри [14, с.34].
Найбільш поширеною формою позакласної роботи в школі є такі форми гри: рухові, настільні, хвилини мови, ранки, присвячені новим словам тощо. Ігри для школярів можуть бути і як відпочинок, і як джерело творчої діяльності. Створення ігрової ситуації сприяє тому, що розумово відсталі учні, не докладаючи значних зусиль, засвоюють знання, вміння та навички.
Організовуючи ігри вчитель дотримується наступних умов: а) гра повинна мати мету і бути зрозумілою; б) правила гри мають бути простими та доступними для усвідомлення; в) матеріал необхідно добирати відповідно до програми класу, індивідуальних можливостей учнів; г) ігри не повинні втомлювати їх; д) рухливі ігри необхідно давати по черзі зі спокійними; є) гра має бути обов'язково закінчена; є) кожен учень має бути активним учасником гри [19, c. 53].
Якщо проведення гри пов'язане зі змаганням команд, потрібно забезпечити контроль за їхніми результатами з боку журі. Членами журі доцільно вибирати педагогів з інших класів. Готуючись до неї вчитель визначає мету (навчальну, виховну, корекційно-розвивальну), кількість гравців, обладнання, як з найменшими витратами часу ознайомити учасників з правилами, її тривалість, прийоми заохочення, підведення підсумків.[6, с.132]
Отже, гра, як складна та захоплива діяльність, вимагає високої сконцентрованості уваги, тренує пам'ять, розвиває мислення та мовлення, сприяє процесу соціалізації особистості. Неабиякою перевагою цієї технології є її здатність захопити навіть малоактивних учасників, учнів з низьким рівнем підготовки, що призводить до значного покращення їх навчальних досягнень.
2.2 Екскурсії як форма позакласних занять з іноземної мови
Екскурсія (від лат. Excursio - прогулянка, поїздка) - колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства і т.п .; поїздка, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою.
Навчальна екскурсія - це проведення навчального заняття в умовах виробництва, природи, музею з метою спостереження та вивчення учнями різних об'єктів і явищ дійсності. Звідси характерна ознака заняття: вивчення об'єктів пов'язано з пересуванням учнів, з їх м'язовими зусиллями. Будучи самостійною формою навчання, екскурсія входить важливою складовою частиною в систему навчально-виховної роботи в сучасній школі і вносить свій вагомий внесок у формування всебічно розвиненої особистості.
Перед екскурсіями ставляться такі завдання: збагачувати знання учнів (на основі безпосереднього сприйняття, накопичення наочних уявлень і фактів); встановлювати зв'язки теорій з практикою, з життєвими явищами і процесами; любов до природи; розвивати творчі здібності учнів, їх самостійність, організованість в навчальній праці, почуття колективізму і взаємодопомоги; збагачувати естетичні почуття; розвивати спостережливість, пам'ять, мислення, емоції; активізувати пізнавальну і практичну діяльність; виховувати позитивне ставлення до навчання. [10, с.53].
Залежно від типу, змісту і методу проведення екскурсії, віку учнів, місцевих умов та виду пересування до складу екскурсійної групи може входити від десяти до сорока учнів.Тривалість навчальної екскурсії (від 40 до 90 хвилин) визначається залежно від навчальних завдань, конкретних умов проведення, віку учнів.
Кожна екскурсія пов'язана з навчальним матеріалом різних предметів.
Практика показує, що екскурсії допомагають учням охопити зміст навчання широко, всебічно, побачити взаємозв'язок досліджуваних на уроках законів фізики і хімії, фізики та біології, історії та географії, тому навчальна екскурсія більшою мірою, чим яка-або інша форма навчання, сприяє реалізації міжпредметних зв'язків.
На екскурсії учні не тільки засвоюють нові знання або поглиблюють, розширюють наявні, а й набувають вміння і навички їх застосування.
Наприклад, проводячи на місцевості вимірювання і обчислення площ, відстаней до віддалених предметів і висоти дерев способами «польовий геометрії» , учні вчаться застосовувати закони геометрії на практиці, користуватися найпростішими пристосуваннями і приладами, робити замальовки, записи спостережень, фотографувати, збирати тематичні колекції, працювати з картою місцевості.
Екскурсія дає широкі можливості для більш повного, комплексного використання методів навчання (і в першу чергу проблемних). Будь-яка екскурсія надає вчителю можливість вивчити своїх вихованців.
Відомо, що в природній і невимушеній обстановці швидше проявляються ті якості особистості, які не відразу і не завжди можна виявити в умовах уроку. Екскурсія збагачує знаннями і самого вчителя, залучаючи його до сфери матеріального виробництва, до людей праці, знайомлячи з сучасною технологією і технікою виробництва. [21, с.134].
Шкільна екскурсія - складна форма навчально-виховного процесу.
Складність організації та проведення екскурсії, значні відмінності її від уроку, необхідність спеціальної підготовки екскурсії нерідко відлякує вчителів від цієї ефективної форми навчання.
Висока результативність екскурсії, рішення поставлених пізнавальних та педагогічних задач у великій мірі залежать від особистості вчителя, його організаторських здібностей, педагогічного такту, вміння володіти увагою хлопців.
Найважливіше призначення навчальних екскурсій полягає в виявленні життєвості і актуальності навчального матеріалу, в закріпленні і конкретизації знань, отриманих на уроках, в застосуванні знань і умінь на практиці. Наочність - существеннейший ознака навчальної екскурсії: питома вага зорової та слухової наочності в отриманні інформації на екскурсії становить більше 70 відсотків. Завдяки наочності учні швидше засвоюють знання, які потім на уроках та інших навчальних заняттях стають опорним фактичним матеріалом при сприйнятті нової теми, при узагальненні та формуванні відповідних висновків. Екскурсійні спостереження використовуються також для перевірки, виправлення, уточнення вже наявних у школярів знань і уявлень, для збагачення їх новими конкретними даними. Так, на екскурсії на промислове або сільськогосподарське підприємство відбувається наочне знайомство з практичною діяльністю людей, з безпосереднім використанням наукових знань, основи яких вивчаються в школі, формуються уявлення про виробничі процеси, організації виробництва, відносинах в колективі. На екскурсіях по історичних місцях здійснюється зв'язок історичних, суспільствознавчих та економічних знань з даними про сучасну, життя села, міста, республіки, країни, учні знайомляться з реальною народногосподарської практикою і завданнями на майбутнє, що сприяє формуванню їх комуністичного світогляду. Спостерігаючи і пізнаючи явища суспільного життя, школярі самі готуються до активної участі в різних сферах суспільно корисної діяльності.
Школярі повинні бути інформовані про розвиток і досягнення сучасної науки. У доступній формі на уроках, факультативах, у гуртках учні знайомляться з найважливішими науковими відкриттями. Але навіть перегляд науково популярного фільму або спеціальної телепередачі не чинить на учнів такого впливу, як повне вражень безпосереднє зіткнення з науковою діяльністю в науково-дослідному інституті, на агробіостанції або в лабораторії.
Нерідко на екскурсіях школярі виконують прості дослідження: вивчають грунт або листя методом хімічного аналізу, проводять метеорологічні або фенологічні спостереження, збирають матеріали з історії рідного краю. При цьому вони використовують методи наукового дослідження, долучаються до наукової діяльності.
Під час екскурсії учні переносять знання в нову ситуацію, відкривають для себе нові способи вирішення пізнавальних завдань. Наприклад, на екскурсії по вивченню геологічної будови місцевості школярі знаходять в яру невеликого розміру обкатаний шматок породи. Учні знають, що камінь стає гладким під впливом води та перекочування. За ступенем обробки його поверхні можна визначити шлях уламків від місця залягання корінної породи і знайти це місце. [10, с.201].
Навчальні екскурсії мають свою типологію і структуру. Поділ навчальних екскурсій на типи має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Не можливо правильно організувати навчально-виховний процес на екскурсії, не перейдете для вирішення поставлених завдань найбільш підходящий її тип. У педагогіці навчальні екскурсії поділяють за різними підставами та ознаками. По відношенню до навчальних програм екскурсії ділять на програмні (рекомендуються навчальними програмами) і позапрограмні (виходять за рамки програми).
За змістом навчальні екскурсії підрозділяються на тематичні(однотемні і багатотемні) і комплектні (оглядові).
Тематичні екскурсії проводять у зв'язку з вивченням однієї або декількох взаємопов'язаних тем навчального предмета.
Комплексні або міжпредметні екскурсії охоплюють взаємопов'язані теми двох або кількох навчальних предметів.
За часом проведення щодо досліджуваних на уроках навчальних тем якого-небудь розділу розрізняють ввідні, супутні і заключні екскурсії.
Вступні екскурсії передують вивчення нового матеріалу. Найчастіше вони проводяться для того, щоб ввести учнів у новий для них навчальний предмет або розділ. На таких екскурсіях учні засвоюють опорні поняття, отримують наочні уявлення і практичний досвід, необхідні їм для свідомого вивчення нового навчального матеріалу, знайомляться з фактами, сутність яких буде розкрита пізніше на уроках.
Супутні екскурсії проводяться паралельно з вивченням теоретичного матеріалу й покликані забезпечити більш глибоке його розуміння учнями, доповнити їхні знання новими фактами, наочними уявленнями.
Прикінцеві екскурсії проводяться в кінці навчального року або після вивчення розділу програми з метою узагальнення та систематизації теоретичних знань, поглиблення і закріплення навичок і вмінь учнів. Важлива задача заключних екскурсій - сприяти виявленню зв'язку вивченого на уроках матеріалу з реальними процесами або явищами.
Істотним моментом при проведенні екскурсії з природознавства, ботаніки, зоології, біології є пору року, тому природознавчі екскурсії в методиці поділяють на осінні, зимові, весняні, літні.
Щоб підкреслити зовнішні відмінності екскурсій, їх специфіку, пов'язану з навчальним предметом, виділяють ботанічні, зоологічні, фізичні, хімічні, географічні, історичні, літературознавчі та інші екскурсії.
З дидактичної точки зору навчальні екскурсії доцільно класифікувати за двома підставами відразу: за часом проведення щодо досліджуваного на уроках навчального матеріалу і за змістом. Крім того, навчальні екскурсії можуть бути однотемними, багатотемними, комплексними, вступними, заключними.
Проведення екскурсій вимагає великої і серйозної підготовки до неї, яка часто виявляється складніше, ніж підготовка до уроку або семінару. До її організації і проведення пред'являються певні організаційні, дидактичні, виховні вимоги, а саме: наявність у школі системи екскурсійної роботи з централізованим плануванням і керівництвом; підготовка вчителів до екскурсійної роботи; чітке визначення освітніх і виховних завдань екскурсії; вибір оптимального змісту відповідно до завдань екскурсії, з урахуванням рівня підготовки учнів, їх індивідуальних і вікових особливостей; правильний вибір екскурсійних об'єктів; дотримання логіки пізнавального процесу; систематичне створення проблемних ситуацій; оптимальний вибір адекватних методів і прийомів навчання та забезпечення їх цілеспрямованого застосування; раціональне поєднання слова і наочності мотивація навчальної діяльності школяра, формування і розвиток у школярів пізнавальних інтересів, прагнення до самостійного пошуку; оптимальне поєднання колективних, групових та індивідуальних форм навчальної роботи; формування в учнів на основі досліджуваного матеріалу діалектико-матеріалістичного світогляду, моральних якостей, естетичних смаків, любові до природи; формування в учнів загальноосвітніх і спеціальних умінь і навичок у процесі застосування знань на практиці; організаційна чіткість проведення екскурсії, дотримання правил техніки безпеки і правил поведінки на екскурсійних об'єктах. [4, с.47].
Екскурсія залежить від старанності підготовки. Учитель уважно вивчає екскурсійний об'єкт, з'ясовує його освітні та виховні можливості, визначає цілі та завдання, тип і структуру екскурсії, готує проблемні питання і завдання для учнів, встановлює основні і додаткові джерела інформації, вибирає оптимальне поєднання методів і прийомів навчання, складає план екскурсії, знайомиться на місці з екскурсійним об'єктом, намічає маршрут пересування, готує додаткові наочні посібники (схеми, таблиці, фотографії) і необхідне устаткування (вимірювальний інструмент, блокноти, олівці, гербарні папки, фотоапарат, компас), проводить організаційну бесіду з учнями, під час якої повідомляє дату, місце, мету і завдання екскурсії, роз'яснює правила безпеки та поведінки на екскурсії, стисло характеризує екскурсійний об'єкт, радить, як і що дивитися, за чим спостерігати, як і що записувати і фотографувати, як пересуватися по маршруту. Учитель розподіляє обов'язки серед усіх учнів; якщо потрібно за планом, ділить їх на ланки, призначає ланкових і визначає завдання для кожної ланки; призначає відповідальних за наочні посібники та обладнання, старших на маршруті; інструктує учнів про порядок обробки інформації та матеріалів, складання письмових звітів, підведення підсумків.
Екскурсія починається з того моменту, коли учні на чолі з учителем виходять зі школи. Потрібно раціонально використовувати час пересування до екскурсійного об'єкту. Слід нагадати учням про мету екскурсії, про завдання, які вони будуть виконувати, запропонувати декілька питань репродуктивного та проблемного характеру, емоційно налаштувати учнів на роботу.
На місці проведення екскурсія починається з вступної бесіди. На виробничій екскурсії розмова йде про особливості даного виробництва, що випускається ним, народногосподарському значенні підприємства, про основні професіях, успіхах колективу і передовиках. Вступна бесіда на природознавчої екскурсії проводиться на височині, галявині або узліссі. Учитель звертає увагу на загальний вид ландшафту, на особливості спостережуваних природних явищ або об'єктів, на їх взаємозв'язок. Після вступної бесіди учні приступають до виконання завдань або огляду екскурсійних об'єктів.
Учитель дає установку на запам'ятовування характеристик екскурсійних об'єктів, на виконання учнями завдань по замальовці, запису, уважному огляду, докладному аналізу, виділенню суттєвих сторін, відмінних рис об'єктів, на зіставлення, порівняння, узагальнення явищ.
Процес навчання на екскурсії в основному будується на сприйнятті екскурсійних об'єктів, їх поясненні і практичному вивченні. Тому принцип наочності грає провідну роль на екскурсії. Наприклад, під час екскурсії до краєзнавчого музею учитель розповідає про древніх поселеннях на території даної місцевості, ілюструє свою розповідь демонстрацією наконечників стріл, глиняних посудин тієї епохи, карту-схему поховання знатного воїна. Пояснюючи учням на екскурсії в полі склад бульб картоплі, учитель за допомогою найпростішого хімічного аналізу (капає на зріз бульби декілька крапель води) в картоплі виявляє крохмаль. Учитель повинен ретельно продумувати і відбирати екскурсійні об'єкти, керувати спостереженням учнів, акцентувати їх увагу на основних об'єктах і їх характеристиках, при необхідності використовувати додаткову наочність у вигляді фотографій, малюнків, графіків. Екскурсія надає великі можливості для встановлення міжпредметних зв'язків. Наприклад, на біологічній екскурсії часто виникають потреби в актуалізації знань по фізиці, хімії, географії. Такі ситуації вчителю потрібно створювати спеціально для віддзеркалення цілісності природи і соціального життя людини у свідомості учня. Систематичне оперування міжпредметних знаннями і вміннями виробляє систем-вий стиль розумової діяльності учнів.[13, с.120].
Наприкінці екскурсії вчитель перевіряє роботу учнів: чи все виконано за планом, чи зроблені записи, зарисовки, виміри. Потім проводиться заключна бесіда, на якій учитель відповідає на запитання учнів, з'ясовує їхні враження від екскурсії.
Велике значення для високої результативності екскурсії мають закріплення знань, їх узагальнення та систематизація. Під час бесіди на уроці, після екскурсії, учні відтворюють хід екскурсії, пояснюють факти, з якими познайомилися, виділяють головне, істотне; отримують завдання написати реферати, оформити звіти або альбоми, підготувати стінгазету або стенд. Практикується написання творів на теми: «Людина і природа» , «Я люблю свій край» , «Ким стали наші випускники» .
На уроках необхідно якнайчастіше використовувати зібрані на екскурсії матеріали з метою мотивації навчання, актуалізації знань і чуттєвого досвіду учнів, створення позитивного емоційного фону уроку.
2.3 Використання ЗМІ і мережі Інтернет в позакласній роботі з англійської мови.
Розвиток техніки призвів до значного розповсюдження таких засобів масової інформації, як кіно, преса, радіо та телебачення.
Завдяки ним реалізуються різного роду навчальні програми, причому чимале місці в цих програмах відводиться питанням, що вивчаються в початковій і середній школах. Ці матеріали, як правило, дуже ретельно готуються педагогічними групами радіо та телебачення, їх використання в ході навчально-виховної роботи рекомендується, а іноді і просто необхідне. Саме тому викладачі окремих предметів повинні знати навчальні програми радіо та телебачення і включати їх в план позакласних занять. Зрозуміло, учнів потрібно підготувати до сприйняття навчальних програм радіо та телебачення, а після передач обговорювати з ними їхній зміст, звертаючи
увагу учнів на вузлові питання. При використанні навчальних програм зберігає дію принцип об'єднання їх з рештою компонентів процесу навчання, особливо з його змістом і ходом [2, c.46].
Окрім використання навчальних передач радіо та телебачення для навчально-виховних цілей рекомендується також ознайомлення учнів з іншими передачами програми; рішення щодо їхнього вибору та способу використання в позакласній роботі,повинно відноситися до компетенції вчителя.
В наш час використання засобів мережі Інтернет в позакласній роботі стало дуже популярним і доступним.
Аналіз праці Підласого І. дає нам змогу зробити висновок, що мережа Інтернет допомагає в індивідуальній роботі з ліквідації прогалин у знаннях учнів, формуванні або вдосконаленні граматичних, лексичних навичок [15, c. 2]. Доведено, що з цією метою дуже корисно запропонувати дітям використовувати програми English Club net, English-to-Go, інші курси дистанційного навчання на вітчизняних сайтах (http://www.ioso.iip.net/distant) або наявні в музичній бібліотеці компакт-диски. Така робота може проводитися і з домашнього комп'ютера. В даний час в мережі багато можливостей організувати індивідуальну самостійну діяльність школярів щодо вдосконалення тих чи інших знань, умінь,навичок в оволодінні іноземною мовою.
Велику допомогу можуть надати компакт-диски, що випускаються в даний час. Щоправда, далеко не всі вони однаково ефективні, оскільки далеко не у всіх рекламованих курсах добре продумана і реалізована методична сторона курсу. Підласий І. вважає що найбільш вдалим можна визнати курс Reward Internative, підготовлений фірмою «Новий диск» на основі добре відомої однойменної серії підручників Саймона Грінхолла. Курс передбачає елементи дистанційного навчання [15, c.4].
Dynamic English – курс на 6 компакт-дисках 3-х рівнів складності
(beginner Basic, Upper Basic) по два диски для кожного рівня. Є звуковий супровід і анімація, передбачені вправи інтерактивного характеру лексичні, граматичні. Вбудована система Shuffle Level дозволяє автоматично настроювати рівень складності завдань залежно від відповідей учня. Є вбудована програма контролю. Це серія курсів (Dynamic English, Dynamic Classics, Business English).
Позакласна робота з засобами масової інформації повинна бути своєрідним продовженням і доповненням класних занять, сприяти формуванню таких загальнолюдських ціннісних орієнтацій як добродійність, чесність, справедливість, толерантність, соціальна відповідальність, цінність іншої людини, бережливість до оточуючого світу та інформаційної культури старшокласників.
В основу таких позанавчальних заходів покладений принцип добровільності: всі учні, незалежно від їхньої успішності, можуть брати або не брати участі у них. Нерішучі, несміливі діти пасивно беруть участь у підготовці до заходу або виступають у ролі глядачів (дуже часто глядачі потім ставали учасниками наступних заходів) [15, c. 3].
Проектна діяльність учнів є поширеним видом роботи з використанням Інтернет. Це найбільш ефективна діяльність учнів у позаурочний час [22]. Проте відразу слід застерегти, що її ефективність в повній мірі залежить від організації та координації з боку педагогів. Так чому ж так приваблива проектна діяльність для навчального процесу з іноземної мови? Відповідь цілком очевидна. Тільки за допомогою мережі Інтернет можна створити справжню мовну середовище і поставити завдання формування потреби у вивченні іноземної мови на основі інтенсивного спілкування з носіями мови, роботи з автентичною літературою найрізноманітнішого жанру, аудіювання оригінальних текстів у виконанні носіїв мови. Це, мабуть, найбільш ефективна можливість формування соціокультурної компетенції на основі діалогу культур. В Інтернеті школярі та вчителі можуть знайти будь-яку необхідну для проекту інформацію: про музеї та його експонатах по всьому світу, статистичні дані з найрізноманітніших питань, інформацію про поточні події в різних куточках світу і реакцію людей на ці події, інформацію про екологічну ситуацію в різних районах світу, про національні свята і т.д. Можна поговорити як on-line (в режимі реального часу), користуючись послугами IRC (Internet Relay Chat) з однолітками чи з фахівцями цікавій професії з різних країн світу. Ось чому спільні міжнародні проекти з носіями мови привабливі для вивчення іноземних мов. Олімпіади, вікторини іноземною мовою можуть також вносити свою лепту у вдосконалення іноземної мови, але вони стосуються, в основному, просунутих учнів. У проектах ж беруть участь усі.
Проекти можуть виконуватися, як на уроці, так і в позаурочний час. Проектна діяльність найбільш ефективна, якщо її вдається пов'язати з програмним матеріалом, значно розширюючи і поглиблюючи знання учнів в процесі роботи над проектом. В основі проекту завжди лежить якась проблема. Проект не повинен обмежуватися темою. Потрібна нехай невелика, але значуща проблема. Тільки таким чином вдається переключити увагу школярів із форми висловлювання на утримання.
2.4 Організація та проведення анкетування. Аналіз результатів
З метою дослідження впливу різних форм і видів позакласної роботи на уроках іноземної мови на розвиток учнів, я вирішили провести опитуваня у звичайній загальноосвітній школі.
Опитування проводилося в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №32 ВМР. Опитано були: 10 «Б» клас (29 осіб), 10 «А» клас (21 людина), 9 «Г» клас (22 людина ), 9«В» клас (22 чоловік),
В результаті обробки анкет я отримала такі дані:
У 80% опитаних в 10 "Б" класі є хобі і більш ніж у половини - це хобі - спорт, комп'ютер та спілкування. В школі не мають можливості займатися своїм хобі лише 10,3%, 31% опитаних займаються хобі в межах школи, 31% - лише іноді займаються хобі в школі; 27% опитаних вважають, що упустили можливості самовдосконалення в школі, 13,8% - упевнені в цьому твердо; 45% вважають, що швидше за все мали можливості для самовдосконалення, 13,8% - упевнені в цьому твердо. Середній бал з розвитку потенціалу при навчанні в школі-6,7. 10,3% опитаних відповіли, що школа не порушує їхніх основних прав і свобод. 27, 5% відповіли, що швидше за все їх права і свободи порушені, твердо в цьому впевнені 10,3%.
Не змогли відповісти на цей питання-20%. 45% вважають, що не мають можливості безпосередньо брати участь у прийнятті рішень в класі та школі, 14% - категорично заперечують свій вплив на шкільні процеси, 6,8%
- твердо переконані в своєму впливі на рішення в школі і класі, 17% - їх підтримали, але не зовсім в цьому впевнені. Гармонійно живуть більш 50% учнів.
Школа розширює коло спілкування більш ніж для 80% опитаних. 82% задоволені позакласної роботою, що проводиться їх класним керівником, хотілося би більше екскурсій. 86,2% - вважають, що позакласної роботою з ними повинен займатися безпосередньо класний керівник. 89% - вдалося знайти спільну мову з класним керівником. Позакласна робота важлива в середньому на 8 балів з 10. Найчастіше учні проводять позаурочний час з класом на класних годинах. Більше 80% їх вважають необхідними. На класних годинах найчастіше займаються обговоренням проблем, математикою.
В 10 "А" класі були опитані 21 осіб. З них більше 70% мають хобі, 19% хобі не мають. Найпоширеніше захоплення комп'ютер -
38,5%, спорт - 28%, були так само названі дизайн, стрільба. Більше 50% учнів мають можливість займатися хобі в межах школи. Не мають цієї можливості 28,5%. 28,5% - твердо переконані, що вони упустили можливості для самовдосконалення, 28,5% - відповіли, що швидше за все вони ці можливості упустили, 14% - мали можливість для зростання і самовдосконалення, 19% - їх підтримали, але не зовсім в цьому впевнені.
Середній бал з розвитку потенціалу в шкільництві-6,1. Близько 50% опитаних вважають, що школа не порушує їхніх основних прав і свобод, 23,8% - не змогли відповісти на це питання. 19,1% вважають, що їх права були швидше за все порушені. Думки з приводу участі в прийнятті рішень в школі і класі розділилися однаково по 40%. Близько 70% вважають, що живуть гармонійно. Більше 70% опитаних згодні з тим, що школа постійно розширює коло спілкування. 62% знайшли спільну мову з класним керівником, 57% задоволені позакласної роботою, що проводиться ним. 42,8% - не змогли відповісти на питання про те, чи потрібен спеціальний людина для позакласної роботи, 33,3% - вважають, що він потрібен, 14,2% - вважають, що така людина не потрібен.
Позакласна робота важлива - 6, 3 бали. На питання, як найчастіше проводите позаурочний час, вибирали всі запропоновані варіанти. На питання, чим займаєтеся на класних годинах, 98% - не змогли відповісти. Більше 70% вважають класні години необхідними.
В 9 "Г" було опитано 22 людини, 63% - з них мають хобі, у 45,4% - це спорт, музика; комп'ютером захоплюються - 13,6%. 40% мають можливість займатися хобі в межах школи, 36,3% - цієї можливості не мають.
Розвинути свій особистісний потенціал вдалося на 6,5 балів. 22% вважає, що школа не порушує їхніх прав і свобод, не згодні з ними 47%. 50% опитаних безпосередньо беруть участь у прийнятті важливих шкільних і класних рішень.59% вдається жити гармонійно. 70% вважають, що школа розширює їх коло спілкування.
50% опитаних були задоволені позакласною робою. Інші ж не змогли відповісти на це питання. 27% вважають, що потрібен спеціальний людина для занять позакласної роботою, не погодилися з ними 40,9%. З класним керівником порозумілися 50% опитаних, 18% цього не зуміли, 27% не змогли відповісти на це питання. Важливість позакласної роботи оцінили на 2,9 бали. Позаурочний час учні поводять на класних годинах, на яких обговорюють поведінку, вирішують питання. 40% класні години вважають необхідними, 92,5% - не змогли відповісти.
В 9 "В" опитано 22 людини. Хобі мається у 70%, найпоширеніше спорт - 40,9%, спілкування - 36, 3%. 60% мають можливість займатися хобі в межах школи. 82% вважають, що упустили можливість для самовдосконалення і культурного зростання. Потенціал учні розвинули на 5,3 бала. Школа не порушує права і свободи 73%. 87% учнів не беруть участь у прийнятті життєво важливих рішень в школі і класі, не змогли відповісти на це питання 13%. 44% опитаних живуть гармонійно, 31% - це не вдалося. Для 68% опитаних школа постійно розширює коло спілкування, для 18% ситуація прямо протилежна. 81% не задоволений позакласної роботою, що проводиться учителем куратором. 45% вважають, що їм не потрібна людина, що займається позакласної роботою, 45% - не змогли відповісти. 50% учнів вдалося знайти спільну мову з класним керівником. Важливість позакласної роботи опитані оцінили - 4,8 бала. Вся позаурочна діяльність класу зосереджена на класних годинах, на яких вони заповнюють щоденники, вирішують питання. Необхідними їх вважають 36%, не потрібними 54%.
ВИСНОВКИ
Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземної мови – «Форми і види позакласної роботи з іноземної мови в основній/ старшій школі». Вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за шкільною практикою дали змогу зробити наступні висновки.
Під позакласною роботою з мови переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі в них учнів.
Позакласна робота з іноземної мови спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.
Уміло й цікаво проведені позакласні заняття допомагають учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства мови; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали з рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.
У старших класах позакласна робота передбачає ознайомлення з питаннями історії розвитку літературної мови, стилістики, культури мовлення, дослідження мовностилістичних особливостей творчості письменників-класиків.
Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні самі обирають форму роботи), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій).
У процесі організації позакласної роботи з іноземної мови необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з позакласної роботи.
Знання психологічних особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.
Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні ігри, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та інше.
В сучасній методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові.
Серед змагальних форм позакласної роботи особливо слід виділити гру. Проведення ігор робить оволодіння граматичними явищами і лексикою мови неопосередкованим. Особливо велике значення мають ігри при навчанні молодших школярів. Сам факт, що гра викликає інтерес і активність дітей і дає їм можливість проявити себе в захоплюючій для них діяльності, сприяє швидшому і міцнішому запам'ятовуванню іншомовних слів і речень. Цьому ж служить і той факт, коли знання матеріалу є обов'язковою умовою активної участі в грі, а в деяких іграх — обов'язковою умовою виграшу. Гра дає можливість не тільки удосконалювати, але і набувати нових знань, оскільки прагнення виграти примушує думати, згадувати вже пройдене і запам'ятовувати все нове, що зустрічається в грі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алхазишвили А.А. Основы овладения устной иностранной речью. - М.: Просвещение, 1988. - 125 с.
2. Вайсбурд М.Л. Обучение пониманию иностранной речи на слух. - М.: Просвещение, 1965. - 78 с.
3. Вікова та педагогічна психологія. // Під ред. Петровського А.В.- М., Просвітництво, 1973. - 431с.
4. Денисова Л.Г. Інтенсивна методика на позакласних заняттях у шкільництві. - ИЯШ, 1989, № 2, з 47-49.
5. Єрмоленко Л.П. Комунікативна компетенція засобами позакласної роботи з англійської мови. – Х. : «Основа», 2011. – 80 c.
6. Жуковська Р.І. Гра і її педагогічне значення. - М .: Педагогіка- 1975. 192с.
7. Калечіц Т.Н. Позакласна і позашкільна робота з учнями. – М.: росвещение, 1980.-261с.
8. Куписевич Ч. Основи загальної дидактики / Пер. з польськ. Долженко О.В.-М .: Вища. шк., 1986. - 368 с.
9. Кутьєв В.О. Позаурочна діяльність школярів М .: 1983. - 234с.
10. Лаянеметс У.Л. - Про застосування мовних знань поза уроку. - ІЯШ. 1988,№6, С.53-54.
11. Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. Методика навчання іноземних мов у середній школі, М .: Вища школа, 1982 - 165с.
12. Максаков О.М., Тумакова Г.А. Вчіть, граючи: Ігри та вправи зі звучним словом. - М .: Просвещение, 1979. - 341с.
13.Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Колектив авторів під керів. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.
14. Мокроусова Г.И., Кузовлева Н.Е. Организация внеклассной работы по немецкому языку. - М.: Просвещение, 1989. - 190 с.
15. Нікітенко В. А. «Сучані технології проведення позакласної роботи з англійської мови» [Електонний ресурс]: http://www.psyh.kiev.ua/
16. Онищук В. О. . Типи, структура і методика уроку в школі : посібник для вчителя. – К.: 1973. – 158 с.
17. Орлов В.І. Методи навчання в середній спеціальній школі. - М .: Педагогіка, 1993. - 139с.
18. Павлова Т.П. Ігрові прийоми роботи на позакласних заняттях з англійської мови. - ІЯШ 1995, № 8. С.46-48.
19. Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок. – К., 1989. – 203 с.
20.Плахотник В.М. Навчання іноземних мов у середній школі: концепція та її реалізація // Іноземні мови. - 1995. - № 1. – С. 9 -12.
21. Савіна С.Н. Позакласна робота з іноземної мови в середній школі-М .: Просвещение, 1991, 207с.
22. Стах С. А. Проектна діяльність у класній та позакласній роботі з англійської мови як один із засобів виховання особистості/ С. А. Стах //Рідна школа: Науково-педагогічний журнал. – Киiв: Видавниче підприємство”Деміур”. – 2005. – C. 18 – 20.
23.Харламов І.Ф. Педагогіка: Учеб посібник. 2-е вид., Перероблене і доповнене. - М .: Вища. шк., 1990. - 576с.
24. Шепелєва В.І. Принципи організації позакласної роботи. - М .: Вища школа, 1991 - 117с.
25. Щуркова Н.А. Нові форми виховної роботи. - ІЯШ. - 1994, № 4, С.61-63.
ДОДАТОК
Додаток А