Приклад оформлення додатка

Анкета для вчителів-вихователів початкової школи

 

 

Місце роботи ____________________________________________

 

Анкетування анонімне, тому відповідайте, будь ласка, відверто й об’єктивно. Тільки тоді анкетування буде повноцінним і корисним.

 

1. Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що діапазон діяльності сучасних учителів початкової школи як класних керівників розширився? Чому?

2. Які завдання сьогодні повинні бути пріоритетними в роботі вчителя як класного керівника?

3. Чим зумовлені труднощі у виконанні завдань класного керівника?

Дякуємо за співробітництво.

Додаток П

Приклад доповіді під час захисту наукової роботи

Шановні голово, члени комісії та усі присутні!

Вашій увазі пропонуються результати дипломного дослідження за темою "Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу".

Проблема організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів набуває актуальності за нових соціокультурних умов. Утворення незалежної української держави зумовило необхідність реформування системи освіти. Основні шляхи оновлення освіти у новому тисячолітті визначені положеннями Закону України "Про освіту", Концепції педагогічної освіти, цільової комплексної програми "Вчитель" і передбачають відтворення інтелектуального потенціалу народу; забезпечення можливості до саморозвитку людини; підготовку молоді до інтеграції в суспільство; професійну адаптацію фахівця в умовах трансформації суспільного устрою та формування його професійної мобільності та конкурентоспроможності.

У всіх ланках освіти, і особливо у вищій педагогічній школі, треба здійснювати рішучі кроки, спрямовані на залучення кожної особистості до самостійної діяльності з оволодіння знаннями. Це – головне питання з погляду перспективи розвитку українського суспільства.

Аналіз науково-педагогічних джерел дає нам підстави стверджувати, що проблема організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів досліджена недостатньо, майже відсутні дослідження, спрямовані на обґрунтування організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.

Вивчення стану організації самоосвіти студентів у вищому навчальному педагогічному закладі свідчить про те, що у здійсненні самоосвітньої діяльності майбутніми учителями є багато суттєвих недоліків, серед яких – невміння раціонально розподіляти свій робочий час, користуватися каталогом літератури та працювати з книгою; обмеження студентів лише репродуктивним видом самоосвітньої діяльності, який не передбачає творчого осмислення опрацьованого матеріалу, висловлення власної думки, розв’язування педагогічних задач; труднощі в конспектуванні матеріалу під час лекцій. Значна частина студентів не зацікавлена у здійсненні самоосвіти, оскільки не розуміє її значущості у майбутній професійній діяльності.

Такий стан речей пояснюється недосконалою організацією та керівництвом самоосвітньою діяльністю майбутніх учителів і браком педагогічної літератури. Про це свідчать результати опитування студентів та викладачів, аналіз навчальних підручників та посібників з педагогіки.

Таким чином, актуальність проблеми та недостатній рівень її наукової розробки зумовили вибір теми нашого дослідження – "Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу".

Об’єкт дослідження: процес організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів.

Предмет дослідження: методи здійснення самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.

Мета: визначити та теоретично обґрунтувати методи самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети дослідження визначені такі завдання:

1. Вивчити стан проблеми в науково-педагогічній літературі.

2. Розкрити теоретичні засади самоосвітньої діяльності.

3. Проаналізувати стан проблеми у сучасній практиці вищого педагогічного навчального закладу.

4. Визначити методи самоосвітньої навчальної діяльності та обґрунтувати специфіку їх використання у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.

Методологічну основу дослідження становлять положення про діалектичний характер взаємодії суб’єктів, їх функціональний взаємозв’язок; технологічний, системний, комплексний та діяльнісний підходи до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (119 найменувань), 6 додатків на 26 сторінках. Ілюстративний матеріал подано в 5 таблицях та на 11 рисунках. Основний зміст роботи викладено на 123 сторінках.

У першому розділі – "Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів як важлива педагогічна проблема" – здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми самоосвітньої діяльності майбутніх учителів, розкрито теоретичні засади самоосвітньої діяльності та проаналізовано стан організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.

У другому розділі – "Методи самостійної навчальної діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу" – на основі вивчення праць О. Дубасенюк, А. Іванченка, Ю. Бабанського, Н. Мойсеюк, М. Фіцули ми виділили три групи методів формування самостійної навчальної діяльності майбутніх учителів (методи мотивації самостійної навчальної діяльності методи розвитку самостійної навчальної діяльності та методи контролю та самоконтролю самостійної навчальної діяльності) та обґрунтували специфіку їх використання у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.

Проведена нами дослідницька робота з проблеми організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу допомогла дійти таких висновків:

1. В історії розвитку проблеми самоосвітньої діяльності чітко простежується три напрями, в межах яких вона розглядається: гуманістичний, дидактико-методичний та психолого-дидактичний. Ця проблема знайшла своє відображення у класичній педагогічній спадщині, зарубіжній науці та у вітчизняній науковій думці.

Велика кількість праць вчених присвячена обґрунтуванню загальнодидактичних основ самоосвіти, системному підходу до самостійної роботи, сутності структурного змісту самоосвіти, психологічним основам самоосвіти.

На основі аналізу процесу становлення та розвитку професійної самоосвітньої діяльності вчителя в системі вищої педагогічної освіти в Україні ми виділили 5 періодів розвитку професійної самоосвітньої діяльності, продовж яких проблема організації професійної самоосвітньої діяльності визначалася і розв’язувалася відповідно до конкретної історичної та соціокультурної ситуації у державі і пройшла шлях від зародження самоосвіти як суто соціального явища (1802-1917) до створення системи спеціальної підготовки вчителів до професійної самоосвітньої діяльності (1917-2000 рр.).

У ході дослідження встановлено, що в останні роки в організації самоосвітньої діяльності активно використовуються педагогічні технології.

2. Розкриваючи теоретичні засади самоосвітньої діяльності ми з’ясували, що останнім часом вона досліджується як складова професійної діяльності вчителя. Як педагогічна категорія самоосвіта розглядалася спочатку як додаток, підсистема, частковий прояв категорії освіти і застосовувалась для розв'язання конкретних освітніх завдань.

Аналіз педагогічної літератури показав, що поняття "самоосвіта" знаходиться у тісному взаємозв'язку з поняттями "освіта" та "самостійна робота", і є більш широким та містким, ніж "освіта" та "самостійна робота" (прошу звернути увагу на схему 1).

У ході дослідження ми встановили, що процес цілеутворення під час самоосвітньої діяльності відбувається на трьох рівнях: стратегічному, поетапному, оперативному, а рівень поетапного цілеутворення передбачає адаптивний етап, етап активного формування, етап трансформування.

Організація самоосвітньої діяльності обов’язково вимагає врахування принципів цілісності, діяльності, мобільності, самореалізації та самоорганізації.

В процесі дослідження нами було визначено основні компоненти самоосвітньої діяльності (самосвідомість, самовиховання, самонавчання) та її фактори (підготовка до засвоєння; діяльність по засвоєнню; зміни, що відбулися зі студентом після або в процесі засвоєння знань).

3. Аналіз стану організації самоосвітньої діяльності студентів у сучасній практиці вищого педагогічного навчального закладу показав, що цій проблемі притаманні позитивні та негативні тенденції. Позитивними тенденціями є те, що самоосвітня діяльність з предметів педагогічного циклу в більшості майбутніх учителів займає значну частину часу щодня, оскільки їм це подобається, вони вміють розподіляти свій робочий час, впевнено користуються каталогом літератури та працюють з книгами, їм подобається займатися творчою діяльністю. Серед негативних тенденцій є те, що деякі студенти не вміють організовувати та здійснювати свою самоосвітню діяльність, розподіляти робочий час, користуватись книгами та каталогом літератури, не всі є прихильниками творчої діяльності, оскільки багато із них надає перевагу репродуктивному виду самоосвітньої діяльності, і досить негативним є те, що окремій частині студентів не подобається займатися самоосвітою, що суперечить процесу підготовки майбутніх педагогів.

Таким чином, виявлені нами недоліки в самоосвітній діяльності майбутніх учителів свідчать про те, що потребує удосконалення її організація викладачами, яка має передбачати стимулювання, мотивацію, розвиток самоосвітньої діяльності студентів, її контроль та самоконтроль.

4. На основі врахування недоліків в організації самоосвітньої діяльності у вищих педагогічних закладах визначено методи самоосвітньої навчальної діяльності та обґрунтовано специфіку їх використання у процесі вивчення предметів педагогічного циклу (прошу звернути увагу на схему 2).

До групи методів мотивації самоосвітньої діяльності ми віднесли: методи формування інтересу до самостійної навчальної діяльності, методи стимулювання обов’язку та відповідальності у самостійній навчальній діяльності, методи самостимулювання та самовпливу.

Для розвитку мотивації самостійної діяльності студентів нами було запропоновано пізнавальні ігри, які потребують різного рівня інтелектуальної активності, зокрема: "Бійка ораторів", "Конкурс ситуацій", "Прес-конференція", "Презентація нових технологій" тощо.

До методів розвитку самоосвітньої діяльності, які ми розглянули в своїй роботі, ми віднесли ті, які застосовуються у процесі вивчення предметів педагогічного циклу, зокрема, методи читання літератури (методи формування культури читання та методи формування бібліотечно-бібліографічної культури); методи фіксації прочитаного (складання плану, складання опорних блок-схем, складання тез, складання конспектів, складання опорного конспекту, виписування цитат, написання анотацій); методи практичної самостійної навчальної діяльності (написання рефератів, вивчення передового педагогічного досвіду, написання курсових і дипломних робіт).

Ми визначили організаційні і санітарно-гігієнічні вимоги до роботи з книгою, та правила, яких необхідно при цьому дотримуватися. Для студентів-початківців ми запропонували пам’ятку роботи з книгою, яка допоможе їм економити час.

Нами було розроблено зразок групування карток в систематичному каталозі; схему роботи з систематичним каталогом; зразки описів книг, журнальних і газетних статей; зразок картки-вимоги на книгу.

Обґрунтовуючи методи фіксації прочитаного, ми запропонували схеми, які будуть доречними і зручними у самоосвітній діяльності майбутніх учителів при вивченні педагогіки, за навчальним посібником "Загальні основи педагогіки", який видали викладачі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії О. Л. Шквир та І. М. Шоробура, які представлені у додатку Д.

Виходячи з того, що не всім студентам легко складати конспекти, нами були розроблені рекомендації для студентів щодо складання плану і конспекту лекції, прочитаної книги, а також вимоги щодо ведення конспектів лекцій, виписування цитат. Для того, щоб студентам швидше вдавалось складати конспект лекцій, ми подали орієнтовні скорочення окремих слів, термінів, якими вони можуть користуватися при оволодінні предметами педагогічного циклу.

На основі вивчення праць Н. Г. Сидорчук ми узагальнили і запропонували критерії оцінки якості складання реферату, якими, як свідчить наше дослідження, студенти не володіють.

На основі вивчення праць В. М. Галузяка, Ю. К. Бабанського, О. А. Дубасенюк та А. В. Іванченка, ми виділили та обґрунтували 3 підгрупи методів контролю та самоконтролю, які є доцільними при вивченні предметів педагогічного циклу. До них ми віднесли методи усного контролю, методи письмового контролю та методи самоконтролю.

Нами було розроблено поради та запропоновано вимоги для студентів щодо їх підготовки до іспитів та заліків; підготовлено тести з основ педагогічної майстерності за навчальним посібником "Основи педагогічної майстерності", який видали викладачі нашого закладу О. Л. Шквир та О. А. Пшенічнікова; розроблено кросворди з окремих тем курсу педагогіки за посібником "Педагогіка" Н. Мойсеюк, які представлені у додатку Ж.

Однак проведене нами дослідження не претендує на вичерпне розв’язання поставленої проблеми. Подальшого вивчення потребують такі аспекти:

- форми організації самоосвітньої діяльності в педагогічному навчальному закладі;

- умови організації та керівництва самоосвітньою діяльністю майбутніх учителів;

- психологічні основи самоосвіти (мотиви, готовність).

Їх вирішення буде сприяти поліпшенню організації і здійсненню самоосвітньої діяльності майбутніх учителів.

Дякую за увагу!

 

Додаток Р

Приклад рецензій на курсову роботу

РЕЦЕНЗІЯ НА НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТКОЮ ГРУПИ ОМ-41

ЛЄМЄШЕВОЮ ОЛЕНОЮ ІЛАРІОНІВНОЮ

Тема курсової роботи: Вплив кольору на психіку людини.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Оформлення курсової роботи відповідає нормативним вимогам до наукових робіт такого рівня. Текст викладений чітко, без граматичних, орфографічних та пунктуаційних помилок, з дотриманням усіх вимог наукового стилю.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано останні дослідження вчених з даної проблеми. Перший розділ курсової роботи, який включає три питання, присвячений теоретичному аспекту проблеми психологічних особливостей сприймання кольору. Зокрема, досліджується питання відчуття та сприймання як елементарних способів відображення людиною навколишньої дійсності, розкриваються загальні характеристики кольору, його специфічність, проаналізовано особливості сприймання світу через колір. У другому розділі, який містить три питання, визначено і обґрунтовано особливості впливу кольору на психіку особистості: вплив кольору на розвиток психічних процесів особистості, вплив кольору на розвиток психічних властивостей особистості та зумовленість психічних станів особистості кольоровим сприйманням.

У висновках наведено результати дослідження з даної теми, проаналізовано виконання основних завдань курсової роботи. Висновки є самостійним, логічним, критичним узагальненням дослідника з даної теми.

Список використаних джерел містить достатню кількість науково-методичних, педагогічних, психологічних видань, опрацювання яких дало змогу всебічно розглянути та проаналізувати визначену проблему.

Додатки вдало підібрані та відповідають меті, завданням та змісту курсової роботи, підсилюють основні теоретичні положення, викладені автором у змісті.

Варто відзначити науковість, послідовність та логічність викладу матеріалу курсової роботи, його відповідність темі, меті та завданням дослідження. Автор уміло поєднує теоретичні знання з теми з практичними напрацюваннями.

Рекомендую оцінити роботу оцінкою "відмінно".

 

Рецензент Коломієць А.В.

 

РЕЦЕНЗІЯ НА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТКОЮ ГРУПИ ОМ-41

ФРОЛОВОЮ МАРІЄЮ ВОЛОДИМИРІВНОЮ

Тема курсової роботи: Емоції та почуття людини в мистецтві фотографії.

Фролова Марія чітко, послідовно, логічно побудувала свою доповідь. Виклад основних результатів дослідження був здійснений уміло, з опорою на смислові зв’язки між поняттями та окремими частинами дослідження.

Авторкою проаналізовано значну кількість джерел, що дало їй змогу орієнтуватись у змісті роботи, вільно володіти термінами і поняттями, оперувати ними, виділити основне, на що варто було звернути увагу у ході дослідження.

Під час захисту Фролова Марія вдало здійснювала опору на додатки, які підсилювали значимість одержаних нею результатів і слугували ілюстрацією зв’язку теми курсової роботи із практикою. Окрім того, використання авторкою мультимедійної презентації як засобу унаочнення дало змогу присутнім краще зрозуміти та зафіксувати основні результати дослідження.

Варто відзначити, що висновки, запропоновані Фроловою Марією, є конкретними, чіткими, аргументованими та обґрунтованими, логічно випливають із теми, мети та завдань дослідження.

У процесі захисту Фролова Марія проявила високий рівень мовної та стилістичної культури, інтелектуального розвитку. Відповідаючи на запитання присутніх, авторка показала володіння змістом курсової роботи, глибоку обізнаність із предметом свого дослідження.

Регламент часу, відведеного на захист курсової роботи, дотримано.

Пропоную оцінити захист Фролової М. В. оцінкою "відмінно".

 

Рецензент Коломієць А.В.