Методика діагностики рівня педагогічної співпраці в процесі навчання
Перечитавши твердження, які вміщені в таблиці, поставте знак “+“ в графі “Варіанти відповідей“ напроти тверджень, з якими Ви згідні.
| № | Зміст твердження | Варіанти відповідей | |||
| п/ п | . | завжди | часто | інколи | ніколи |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. | Обговорюю з учнями мету і завдання спільної навчальної діяльності. Раджуся з дітьми щодо питань організаційних форм проведення уроку. Прагну створити на уроці міжособистісні взаємини з учнями на основі довіри. Прагну до взаємної особистісної інформованості з учнями. Використовую учнів у ролі “викладачів“ на уроці. Виставляю окремим учням декілька оцінок протягом уроку. Визнаю право учнів на помилку. Використовую на уроці навчальний взаємоконтроль учнів. На уроці прагну ставити не завищені оцінки учням, а адекватні їхнім знанням. Недобросовісним учням ставлю в журналі “двійки“. Оцінки використовую в якості головного мотивуючого стимулу до навчання. Під час порушення учнями навчальної дисципліни, у випадку їхньої непідготовленості до навчального заняття, негайно ставлю до відома адміністрацію школи і батьків. |
Обробка результатів. Відповіді від 1 до 8 включно оцінюються в графі “завжди“ в 3 бали; “часто“ - 2; “інколи“ - 1; “ніколи“ - 0 балів. Відповіді від 9 до 12 включно (відповіді для перевірки) оцінюються у зворотній послідовності: “ніколи“ - 3; “інколи“ - 2; “часто“ - 1; “завжди“ - 0 балів. Максимальна кількість набраних балів - 36.
Тих, хто отримав від 24 до 36 балів, можна вважати прихильниками педагогічного співробітництва; сума від 12 до 23 балів характеризує помірковане ставлення до співпраці з учнями на уроці; від 1 до 11 балів - характеризуються негативним ставленням до організації спільної діяльності з учнями в процесі навчання.
ОЦІНКА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
За попередніх часів система освіти мала чітко розроблену систему контролю установ і закладів освіти, яка періодично коригувалась відповідно до нових досягнень педагогічної науки. Вона мала таку структуру.
І. Відбір інформації про різні аспекти діяльності установи або закладу освіти /методика такого відбору могла бути різною/.
2. Аналіз інформації.
3. Оцінка діяльності системи в двох аспектах:
а/ на підставі статистичних даних, певних математичних вимірювань;
б/ оцінні судження: суб'єктивні, з погляду того, хто перевіряє, або більш-менш об'єктивні, на основі опитування певного кола осіб /анкетування, інтерв'ю, педагогічний консиліум/.
Не дивлячись на. бурхливий розвиток та відкритість освітнього простору України в умовах демократизації, проблема оцінки успішності освітніх закладів, особливо нового типу, залишається актуальною і не до кінця вирішеною. Ще немає чітко визначених одиниць виміру чи усталених критеріїв оцінки педагогічної праці для відповідних установ освіти. За таких умов оцінити ефективність діяльності навчального закладу адміністрація чи органи управління освіти можуть лише виробивши власні критерії і порівнюючи навчальний заклад з його попереднім станом та з ідеальною моделлю.
Модель оцінки успішності навчального закладумає три компоненти:
1. Інформація. Знімаються всі інформаційні показники діяльності навчального закладу.
Система інформації про стан діяльності навчального закладу за певний період часу включає в себе інформацію про:
- стан викладання навчальних предметів;
- стан виконання навчальних програм;
- якість знань, умінь та навичок учнів;
- стан виховної роботи в школі;
- стан дисципліни і культури поведінки в школі;
- стан відвідування учнями школи;
- робота з педагогічними кадрами з питань професійного вдосконалення;
- стан ведення шкільної документації, зошитів, щоденників;
- стан реалізації нормативних документів про школу;
- стан управління школою;
- стан роботи з батьками та громадськістю.