ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Педагогічний колектив є насамперед колективом людей, різних за віком і досвідом педагогічної роботи, за характером і комунікабельністю, за інтересами і ціннісними орієнтаціями, за темпераментом і вольовими якостями.

Знати кожного, дійти до кожного, визначити місце кожного в колективі та його трудових досягненнях, включити кожного в коло необхідних особистості й школі організаційних відносин - ось ті далеко не прості завдання, які обов’язково повинен вирішити керівник, що стає до організації шкільних справ.

Методи управлінського впливу, що застосовуються при цьому організаторами з метою стимулювання більш ефективного досягнення кінцевого результату, також передбачають знання всіх і кожного члена педагогічного колективу.

Даний чинник, який впливає на успіх організаційно-педагогічної діяльності та визначає рівень вирішення всіх організаційних питань у школі, передбачає передусім озброєність керівника школи методикою вивчення педагогічних кадрів. Реалізація її на практиці може бути здійснена шляхом вивчення ділових та особистих якостей окремих вчителів та їх груп, колективу у цілому, що можливо із запровадженням найрізноманітніших форм і методів.

Збір попередніх даних доцільно розпочинати з вивчення анкетних даних в особових листках з обліку кадрів чи трудових книжках учителів. Статистика цифр, що отримані керівником школи на основі аналізу вказаної документації, дозволяє виявити й оцінити віковий склад колективу; його інтелектуальний і професійний рівень дізнатися, де і як здійснювалося навчання з вибраного вчительського фаху та ін.

Усебічному вивченню педагогічних кадрів сприяють: спостереження за роботою вчителів на уроці та в позаурочний час; аналіз шкільної документації; анкетування вчителів та учнів; бесіди з учителем із різноманітних питань шкільного життя, психолого-педагогічними та іншими проблемами; спостереження за настроєм вчителя, його манерою спілкування в учительському та учнівських колективах, характером його бесід з батьками; аналіз мови, позиції вчителя в його оцінках, жестах, міміці, виразі очей за різноманітних педагогічних ситуацій і т.п.

Під час вивчення особистих якостей кожного вчителя важливо не лише зрозуміти його характер, стиль його стосунків у колективі, а й з’ясувати інтереси та нахили, захопленість, ораторські й творчі здібності.

В основу вивчення ділових якостей вчителів доцільно покласти з’ясування рівня їх науково-теоретичної, методичної та психолого-педагогічної підготовки; ефективності застосування педагогічних впливів на учнів і способів (форм) взаємодії з ними; ступеня цілеспрямованості й зацікавленості в роботі та її результатами. Потрібна при цьому деталізація аспектів вивчення й педагогічне інтрументування процесу вивчення, форми узагальнення вивченого матеріалу та використання отриманих даних подано в таблиці?

Викладений у таблиці підхід до вивчення педагогічних кадрів має узагальнений характер, тому що передбачає комплексне вивчення діяльності вчителів за усіма її основними напрямками. Розв’язок завдання можна полегшити, якщо вивчати педагогічний колектив та окремих його членів за певними проблемами, дозволить конкретизувати та поглибити процес спостереження. під час з’ясування конкретного кола питань, що входять до програми вивчення і тим паче детально провести збір та обробку отриманої інформації. Це можуть бути програми з опрацювання результатів співбесід та аналізів адміністративних контрольних робіт; програми вивчення рівня запровадження певних нормативних вказівок і методичних рекомендацій; програми контролю за реалізацією рішень, педрад, нарад і т.п.

Під час вибору проблеми вивчення за якою передбачається складати програму важливо враховувати завдання, які вирішує школа; загальну шкільну методичну тему, над якою організовано роботу педагогічного колективу; труднощі, що зустрічаються в практичній діяльності вчителів та вихователів і т.п.

Зміст програм вивчення та інформаційних схем до них визначається специфічними особливостями шкіл, їхніх керівників та тих умов, в яких вони здійснюють свою роботу; новизною, насиченістю проблеми та глибиною її визначення; метою спостереження та збору інформації; характером обробки та використання отриманих даних. Мета: запровадження програм у практику - полегшити процес вивчення педагогічного колективу та окремих його членів керівниками школи для того, щоб ефективніше здійснювати організацію всіх шкільних справ.

Таблиця

Вивчення педагогічного колективу школи
Аспекти вивчення Форми і методи вивчення Педагогічне інструментування Узагальнення вивченого Застосування отриманих даних під час управління
1. Особові справи учителів     2. Трудові книжки вчителів Дослідження анкетних даних Збір попередніх даних про вчителів 1. Відображення даних у зведеній відомості за формою: П.І.П., рік, число та місяць народження, освіта, який навчальний заклад закінчив, коли; факультет, фах; дані з попереднього місця роботи, педстаж, нагороди, домашня адреса; примітки (складання доручити діловоду школи) 2. Визначення на базі аналізу даних зі зведеної відомості навчальних закладів, які закінчили члени колективу 1. Під час атестаційних матеріалів. 2. Під час планування роботи з педкадрами. 3. Під час визначення форм та методів контролю за роботою педколективу. 4. Під час складання статистичних звітів по школі.  
Ділові якості 1. Спостереження за роботою вчителя на уроці та в позакласній роботі. 2. Аналіз відвідування уроків. 3. Аналіз позакласних заходів: а) виховна цінність, значимість для учнів даного класу; б) ефективні застосування форм та методів; в)актуальність; г) роль і місце вчителя і учня у процесі підготовки та проведенні заходів; д)відповідність тематики меті та завданням, що відзначені вчителем у роботі з учнями протягом навчального року. 4. Вивчення плану навчально-виховної роботи класами: а) якість педагогічної характеристики класу; б)відповідність завдань психолого-педагогічним та віковим особливостям учнів;в) актуальність мети та форм роботи, їх перспективність; г)відповідність форми та змісту плану даним рекомендаціям; д) елементи творчості вчителя у планування роботи з учнями класу, його активом, батьками; е) наявність та глибина педагогічного інструментування заходів. 5. Аналіз стану оформлення класних журналів: а) акуратність та своєчасність оформлення журналів; б)дотримання єдиних вимог під час доформлення; в)стан виконання державних програм; г) наявність творчих робіт та система їх проведення; д)система опитування; е)якість занань учнів. 6. Аналіз стану щоденників та особових справ учнів класу: а)своєчасність та охайність записів; б) система перевірки щоденників класним керівником; в) характер та форми зауважень вчителів в щоденниках учнів; г) форми заохочення; д)дотримання єдиних вимог до ведення даної шкільної документаці. 7. Аналіз якості перевірки зошитів учнів. 8. Анкетування вчителів: а) як Ви організовуєте свою пацю? б) що Вас не зодовільняєв організації праці? в) як Ви підготовлені до своєї професії? г)якої конкретної допомоги Ви потребуєте від колег? ˜) в організації яких справ Ви бажали б спробувати власні сили, проявити вміння? 9. Анкетування учнів: а) який навчальний предмет ти любиш? Чому? б)кому б ти хотів наслідувати у своїх вчинках? Вивчення системи роботи вчителя: 1. З’ясувати: а)знання вчителем фактичного матеріалу, його теоретичну підготовку; б)ступінь володіння методикою викладання та використання ТЗН; в)рівень практичних навичок вчителя зі здійснення принципів навчання, що розвиває та виховує; г)ефективність педагогічних впливів вчителя на учнів під час створення необхідного мікроклімату у класі; д) навички вчителя із самоаналізу уроку та позакласних заходів, нахили до дослідницької роботи. 2. Визначити рівень професійної підготовки вчителя. 3. З’ясувати: а)цілеспрямованість вчителя у роботу; б)навички володіння арсеналом педагогічних засобів, формами та методами виховної роботи з учнями та їхніми батьками; в) у чому і коли проявляється в роботі з учнями особисті якості вчителя, оцінка їх вчителем та учнями; г)вплив учителя на батьків учня; ˜) комунікабельність учителя. 4. З’ясувати: а)рівень знань вчителем психолого-педаггічних та вікових особливостей учнів, рівень їх обов’язковості; б)вміння вчителя творчо підходити до вирішення педагогічних завдань; в)пунктуальність вчителя під час дотримання вимог, що висуваються. 5.Спільна участь завуча і директора школи у перевірках: якості знань учнів з предмету; класних журналів і щоденників учнів певної паралелі для з’ясування : -об’єктивності і принциповості міркувань і висновків; -знання вчителями нормативних документів; - аналітичних здібностей вчителя. 6. Доручити групі вчителів очолити підготовку до позакласного заходу для з’ясування: а) організаційних здібностей; б) ступеня відповідальності за доручену справу; в) творчі здібності. 7.Запропонувати участь у роботі різних громадських організацій для з’ясування: а)нахилів до громадської роботи; б) мотивів вибору для самовідводу. 8. Запропонувати взяти участь у складанні плану з проведення загальношкільного заходу для з’ясування: а) рівня оригінальності рішення; б) бажання особистої участі у ньому. 9. Провести анкетування вчителів та учнів для з’ясування: а) рівня організації праці вчителів та педколективів; б) труднощі у роботі; в) ступінь авторитетності вчителів в учнівському колективі; г) авторитетних особистостей педколективу. 10. Вивчити: а)фактичне завантаження кожного вчителя та його функції в колективі; б) система підвищення кваліфікації вчителів у школі. 11. З’ясувати: а)чи висуває колектив вимоги досвоїх членів і як ці вимоги виконуються? б) чи створено в колективі умови взаємоги та взаємозв’язку в світлі порад А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського? в) чи є в колективі свої традиції? Які саме? г) стиль, тон у стосунках членів педколективу. 1. Занесення отриманих даних до книги контрольних записів і за зазначенням: а)П.І.П. вчителя; б)кількості відвіданих уроків та позакласних заходів, терміни відвідування; в)мета відвідування; г) слабкі місця у роботі вчителя, чого варто навчитися у колег; д) порад та пропозицій у вчителів. 2. Узагальнення результатів, анкетування за формою: а)П.І.П. вчителя; б)ступінь авторитету серед вчителів; в)ступінь авторитету серед учнів та їх батьків; г)форми організації праці; д)підготовленість до професії; е)потрібна допомога; є)пропозиції з поліпшення організації праці. 3. Укладання перспективного плану підвищення кваліфікації вчителів за формою: а)П.І.П. вчителя; б)дата закінчення навчального закладу; в) дані про перепідготовку; г)терміни черегової перепідготовки додати підвищення кваліфікації вчителя. 4. Складання попередніх планів розстановки кадрів на наступний навчальний рік. 5. Внесення до зведеної відомості (графа “Примітки”) особливих поміток про ділові якості кожного педагога. 1. Під час складання характеристик на вчителів, яких атестують. 2. Під час складання характеристик вчителів, яких представлено до нагород. 3. Для вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду. 4. Під час розподілу громадських доручень та вибору шкільних громадських організацій. 5. Під час планування роботи з педкадрами. 6. Під час визначення форм, методів та змісту позашкільного контролю. 7. Під час створення мікроклімату в колективі. 8. Під час визначення перспективних ліній у розвитку колективу. 9. Під час складання плану-графіка позакласної роботи з учнями. 10. Під час здійснення внутрішньошкільного контролю організації й координації роботи педколективу. 11. Під час складання перспективного плану підвищення кваліфікації вчителів школи. 12.Під час розстановки кадрів на навчальний рік. 13. У виступах на педрадах виробничих та інших нарадах. 14. У керуванні педколективом у цілому та кожним його членом. 15.Під час організацій всіх форм позакласної та позашкільної роботи з учнями.16. Під час керування методичною , внутрішньошкільною й особистою роботою  
4. Індивідуальні риси особистості кожного вчителя 1. Бесіди з учителем з різних питань шкільного життя; наукових питань; про мистецтво та літературу, спорт тощо. 2. Спостереження за настроєм вчителя, з яким приходить до школи його зовнішній вигляд, поведінка за різних обставин. 1. Вивчити характери вчителів, стиль, тон у стосунках. 2. З’ясувати: а)інтереси та нахили; б) захопленість; в) ораторські здібності; г) творчі здібності. 1. У зведеній відомості (графа “Примітки”) визначити особливості характеру, які варто врахувати під час процесу управління. 2. У зведеній відомості (графа “Примітки”) відмітити його індивідуальні риси характеру на які можна покладатися під час виконання відповідальних доручень. 1. Під час планування, організації та координації роботи з педкадрами. 2. Під час складання характеристик вчителів.  

Тест