Особливості використання автонавантажувачів.
Підлогові (вилкові) навантажувачі – це універсальні підйомно-транспортні машини на колісному ходу з приводом від двигунів різного типу, обладнані жорсткою вертикальною стійкою з кареткою, що пересувається по ній і несе вантажозахватний пристрій (рис. 14.1).
Рис. 14.1. Будова фронтального чотирьохколісного навантажувача.
1 – передній ведучий міст; 2 – вантажопідйомник; 3 – рульова колонка; 4 – ручні гальма; 5 – сидіння водія; 6 – акумуляторні батареї; 7 – противага; 8 – колесо заднього керуючого мосту; 9 – рама шасі; 10 – гідроциліндри.
Основними їх перевагами є мобільність і універсальність, що визначається більшим числом змінних вантажозахватних засобів і пристроїв, що здатні до самонавантаження, саморозвантаження і штабелювання вантажів, а також висока маневреність.
По призначенню навантажувачі бувають:
– універсальні (загального призначення) – призначені для роботи з більшою номенклатурою вантажів;
– спеціальні – для виконання вантажних робіт з одною групою вантажів.
По вантажопідйомності виділяють:
– легкі (малогабаритні) – вантажопідйомністю до 2т;
– середні – 3…5т;
– тяжкі – 10…40т.
По типу силової установки (приводу) розрізняють наступні групи:
– електронавантажувачі – з приводом від електродвигуна, що отримує енергію від власних акумуляторних батарей або від зовнішнього джерела з допомогою кабелю (рис. 14.2);
– автонавантажувачі – з приводом від двигуна внутрішнього згоряння.
По розташуванню робочого обладнання відносно самохідного шасі (по місцю розташування вантажопідйомника) навантажувачі діляться на:
– фронтальні – вантажопідйомник знаходиться в поздовжній осі навантажувача (спереду, ззаду);
– бокові – вантажопідйомник розташований перпендикулярно вісі навантажувача (збоку) (рис.14.3);
– портальні – вантажопідйомник розташований в вертикальній площині навантажувача (внизу, вверху).
Рис. 14.2. Електронавантажувачі з різними типами матч.
а – V і SV; б – FV; в – FSV.
Рис. 14.3. Спеціальні навантажувачі з боковим висувним вилочним захватом:
а – в транспортному положенні; б – в робочому положенні з опущеними вилами.
Універсальні навантажувачі виконуються в основному фронтальними, а спеціальні – боковими або портальними.
Досвід показує, що найбільш раціональною відстанню транспортування вантажів для електронавантажувачів є 70…100м зі швидкістю до 10км/год, а для автонавантажувачів – 100…200м зі швидкістю від 15км/год і більше.
Однією із особливостей вилкових навантажувачів є консольне розташування вантажу відносно передніх коліс. Тому для забезпечення поздовжньої стійкості навантажувачів при маніпуляціях з вантажем вони забезпечуються противагами, що встановлюються в протилежному вантажопідйомнику кінці машини. Між вагою навантажувача і його вантажопідйомністю існує пряма залежність – вага збільшується із збільшенням вантажопідйомності.
Автонавантажувчі – це рухомі нестрілові підйомно-транспортні механізми, які при виконанні вантажних робіт користуються спеціальним робочим органом – вертикальною вантажозахватною рамою з закріпленим на ній рухомим захватним пристроєм.
Вони призначені для виконання НРР і переміщення на відстань до 200м різних видів вантажів в основному на відкритих складах і майданчиках. При використанні в закритих вантажних приміщеннях їх дообладнують каталітичними нейтралізаторами, або двигунами, що працюють на газовому паливі.
Автонавантажувачі характеризуються високою продуктивністю, мобільністю, універсальністю і здатністю виконувати НРР в різних експлуатаційних умовах з контейнерами і іншими штучними важкими і довгомірними вантажами, а також з сипучими вантажами. Для цього вони обладнуються різними швидкознімними вантажозахватними пристроями, показаними на рис 14.4.
Рис. 14.4. Вилочний фронтальний трьохопорний навантажувач.
Найбільше розповсюдження отримали автонавантажувачі середньої вантажопідйомності 3…5т.
На сьогоднішній день в контейнерних терміналах широке застосування знайшли автонавантажувачі з автоматичним захватом-спредером (рис. 14.5). Вантажопідйомність таких навантажувачів досягає 25т, а контейнер піднімають на висоту до 20м.
Рис. 14.5. Автонавантажувач з захватом-спредером і телескопічною стрілою.
Портальні навантажувачі-автоконтейнеровози призначені для перевантаження і транспортування на невеликі відстані 2…3км великотоннажних контейнерів вагою 20…30т, довгомірних і інших видів вантажів. Використовуються в портах, великих підприємствах і терміналах.
Автоконтейнеровоз (рис. 14.6) складається із порталу, який опирається на колеса, забезпечені пневмошинами. Керують ним із кабіни, яка знаходиться на одній із опор порталу і для кращого огляду має можливість вертикального переміщення по ній.
Максимальна швидкість таких навантажувачів з вантажем складає 12км/год, а без вантажу досягає 30км/год.
Автонавантажувачі належать до числа найбільш сучасних навантажувально-розвантажувальних механізмів. Класифікація автонавантажувачів передбачає віднесення їх до однієї з наступних груп з різною вантажопідйомністю і ходовим обладнанням:
1) малогабаритні автонавантажувачі і електронавантажувачі вантажопідйомністю до 1500кг;
2) автонавантажувачі вантажопідйомністю понад 1500 кг.
Рис. 14.6. Портальний автонавантажувач.
Малогабаритні навантажувачі вантажопідйомністю до 1500 кг працюють з електродвигунами, що отримують енергію від акумуляторних батарей які знаходяться безпосередньо на навантажувачі. Їх призначення – навантаження, розвантаження і внутрішньоскладське переміщення вантажів в критих і напіввідкритих складських приміщеннях при наявності гарного твердого покриття на вантажних площадках.
Автонавантажувачі вантажопідйомністю понад 1500кг на пневмоколісному ходу мають силове обладнання виключно в вигляді двигунів внутрішнього згорання. Вони використовуються при обслуговуванні великих по площі вантажних дворів, обмінних контейнерних пунктів, будівельних площадок, і працюють в основному під відкритим небом. Автонавантажувачі цього типу можна використовувати на площадках, що не мають твердого покриття, якщо їх поверхня достатньо рівна і горизонтальна.
Автонавантажувачі часто прийнято називати „вилковими” маючи на увазі встановлений на навантажувачах вилковий захват в вигляді двох висунутих консоллю вперед паралельних вилок, що являються тим основним робочим органом, з допомогою якого автонавантажувач приймає і переміщую вантаж.
Крім цього можна зустріти автонавантажувачі з ковшом, з безблочною стрілою, з обжимними лапами, з грейферним захватом і іншими видами змінного робочого обладнання.