Комплект завдань для тестових контрольних робіт
Маріупольський державний університет
Економіко-правовий факультет
Кафедра права та публічного адміністративування
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
З навчальної дисципліни
«АДМІНІСТРАТИВНА ЮСТИЦІЯ»
(освітньо-кваліфікаційний рівень: «Спеціаліст»; напрям підготовки 7.03040101 «Правознавство»; галузі знань 0304 «Право»)
Маріуполь – 2016
УДК 349 (477)
ББК 67.9 (4УКР)301я7
А 31
Тестові завдання для модульного контролю (освітньо-кваліфікаційний рівень: «Спеціаліст»; напрямом підготовки 7.03040101 «Правознавство»; галузі знань 0304 «Право») / Укладач: Мирошниченко Ю.М. - Маріуполь: МДУ, 2016. – 68 с.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри конституційного адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного університету
Протокол від «_____»______________20__ року №
Завідувач кафедри права та публічного адміністрування
Маріупольського державного університету _____________(к.ю.н., проф. Б.М. Свірський)
«_____»________________ 20___ року
Схвалено вченою радою ЕПФ МДУ
Протокол від «_____»______________20__ року №.
«_____»______________20__ року Голова_____________ (д.ю.н., проф. Л.М. Ніколенко)
Ó МДУ, 2016 рік
Ó МДУ, 2016 рік
ВСТУП
Метою тестових завдань є забезпечення сприятливих умов для поглиблення змісту модулів та зручного контролю знань студентів як з боку самих студентів, так і з боку викладачів.
Тести передбачають одну правильну відповідь. Студенти тестуються викладачем за окремими змістовими модулями.
Студент, який відповідає на тести вказує свої дані і назву теми. Відповіді на тестові завдання подаються на окремих аркушах. Завдання не переписуються. Номер завдання і варіант відповіді подаються у словесному або цифровому позначенні.
Оцінювання завдань здійснюється у відсотковому відношенні правильних відповідей до загальної їх кількості: 90-100% – відмінно, 75-89% – добре, 60-74% – задовільно.
Комплект завдань для тестових контрольних робіт
з дисципліни «Адміністративна юстиція»
Змістовий модуль 1. Загальнотеоретичні питання адміністративної юстиції.
1. Першою країною, в якій інститут адміністративної юстиції отримав наукове обгрунтування є:
а) Франція;
б) Греція;
в) Англія.
2. В середині XIX ст. в європейських країнах були створені адміністративні суди з метою:
а) врегулювання спорів, що виникали у суспільстві з приводу торгівлі;
б) запобігання та припинення свавілля влади й поліції;
в) розв’язання фінансових конфліктів.
3. Інститут адміністративної юстиції у Франції формувався:
а) всередині виконавчої влади;
б) як автономна гілка судової влади;
в) як інструмент парламентського контролю.
4. Систему адміністративно-юрисдикційних органів Франції в епоху Революції та першої Імперії утворювали:
а) окружні суди, ради префектур, адміністративний департамент Сенату;
б) ради префектур, департамент судово-адміністративних справ Державної ради;
в) ради кантонів, ради префектур, Державна рада.
5. До системи адміністративних судів Пруссії XIX столітті входили:
а) окружні управи, земельні управи, Верховний суд;
б) повітові управи, окружні управи, Королівська рада;
в) повітові управи, окружні управи, Вищий адміністративний суд.
6. Судово-адміністративними установами Російської імперії другої половини ХІХ століття були:
а) дворянські збори;
б) губернські присутствія;
в) повітові управи.
7. Функції вищого органу адміністративної юстиції Російської імперії другої половини ХІХ століття виконував:
а) перший департамент Сенату;
б) імперська канцелярія;
в) адміністративний комітет Ради міністрів;
8. Вищий адміністративно-судовий органо України часів гетьмана П. Скоропадського:
а) Рада козацької старшини;
б) Верховний адміністративний суд Українських земель;
в) Генеральний Суд Української держави.
9. Предметом адміністративної юстиції є:
а) публічно–правовий спір;
б) корпоративний спір;
в) цивільно-правовий спір.
10. Елементами адміністративно-правового спору є:
а) предмет, зміст, підстави;
б) сторони, об’єкт, зміст;
в) суб’єкти, предмет, підстави.
11. Обов’язковою стороною адміністративно-правового спору є:
а) суб’єкт законодавчої ініціативи;
б) суб’єкт господарювання;
в) суб’єкт владних повноважень.
12. Предметом адміністративного спору є:
а) об’єктивне право;
б) суб’єктивне публічне право;
в) суб’єктивне авторське право.
13. В межах адміністративної юстиції здійснюється зовнішній контроль за діяльністю:
а) органів державного управління;
б) юридичних осіб приватного права;
в) органів корпоративного управління.
14. Функціями адміністративної юстиції є:
а) правоохоронна функція;
б) правотворча функція;
в) правопоновлювальна функція.
15. Вищим судовим органом адміністративної юстиції Франції є:
а) Касаційний суд;
б) Висока пала правосуддя;
в) Державна рада.
16. Функціонування адміністративної юстиції у Франції регулюється:
а) Кодексом адміністративної юстиції Франції;
б) Адміністративним процесуальним кодексом Французської Республіки;
в) Законом про адміністративні судові процедури Франції.
17. Адміністративне судочинство у Франції ґрунтується на принципах:
а) змагального процесу;
б) диспозитивного процесу;
в) розшукового процесу.
18. Вищим судовим органом адміністративної юстиції Німеччини є:
а) Федеральний конституційний суд;
б) Загальний сенат верховних судів Федерації;
в) Федеральний адміністративний суд.
19. Судом апеляційної інстанції в Німеччині є:
а) Верховний адміністративний суд землі;
б) Окружний адміністративний суд;
в) Федеральний верховний суд.
20. Функціонування адміністративної юстиції в Німеччині регулюється:
а) Положенням про адміністративні суди;
б) Адміністративно-процесуальним кодексом ФРН;
в) Законом про адміністративну процедуру.
21. Особливістю адміністративної юстиції ФРН є:
а) непозовний характер судового провадження;
б) Змагальність судового процесу;
в) обовязкове досудове оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень до вищого за підпорядкуванням адміністративного органу.
22. Організація адміністративної юстиції США регулюється Федерральним Законом:
а) «Про адміністративну процедуру»;
б) «Про адміністративні трибунали»
в) «Про органи адміністративної юрисдикції».
23. Адміністративні трибунали США класифікуються за трьома категоріями:
а) вбудовані, централізовані і незалежні;
б) вбудовані, централізовані і федеральні;
в) окружні, централізовані і федеральні.