Апроксимація зовнішньої характеристики нелінійної системи
Домашнє завдання
ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вивчаючи розділи дисципліни „Основи наукових досліджень”, студенти виконують домашнє завдання, що складається з двох завдань.
Завдання 1
Оцінка характеристик випадкових похибок
Похибки вимірювань деякої фізичної величини задаються у вигляді послідовності значень випадкової величини . Для цього, використовуючи таблицю нормально розподілених випадкових чисел (див. додаток[1]), одержати реалізацію вибірки
, де
,
мають один і той же нормальний розподіл з параметрами
і
Обсяг вибірки
.
Знайти:
а) варіаційний ряд і емпіричну функцію розподілу
(побудувати її графік і графік теоретичної функції розподілу);
б) гістограму (побудувати її графік і графік теоретичної щільності
розподілу ймовірностей);
в) за критерієм згоди Персона перевірити несуперечність статистичних даних заданому теоретичному розподілові;
г) точкові оцінки математичного сподівання , дисперсії
;
д) довірчі інтервали для математичного сподівання та дисперсії 3 довірчим коефіцієнтом .
Методичні вказівки
Варіант завдання кожного студента визначається відповідним вибором значень математичного сподівання і дисперсії
. Їх знаходять відповідно за формулами
, де
- остання і
- передостання цифри номера студентського квитка.
У додатку подані нормально розподілені числа з і
. Щоб отримати вибірку з математичним сподіванням
і
, необхідно кожне із 30 вибраних і з таблиці чисел[2] помножити на число, що дорівнює
, і до отриманого результату додати
. Отримані числа і будуть представляти шукану для даного варіанта вибірку.
Формули для знаходження точкових оцінок математичного сподівання і дисперсії наведені в посібнику [1, с. 29 – 34]. Можна також скористатися підручником [4, с. 404, формули (14.97), (14.98)]. Знаходження довірчого інтервалу викладене в [4, с. 408] і [2, с. 121 – 122]. Методи побудови емпіричних функцій розподілу і гістограм розглянуті в [2, с. 81 – 82], [3, с. 431}, [4, с. 385 – 386].
Завдання 2
Апроксимація зовнішньої характеристики нелінійної системи
Зміст завдання. Для нелінійної без інерційної системи (див. рис. 1) зв’язок між вхідним впливом і вихідною реакцією
описується функціональною залежністю
,
, де
- інтервал спостереження за системою. В результаті такого
|
|

Рис. 1. Нелінійна система
спостереження (вимірювання) отримана таблиця значень вхідного впливу і відповідних їм значень вихідної реакції
(див. табл. 1)[3]. Використовуючи метод найменших квадратів на основі табличних даних побудувати зовнішню характеристику нелінійної системи
у вигляді полінома другого порядку, тобто
. (1)
На одному рисункові зобразити графічно табличні дані і отриману функціональну залежність.
Таблиця 1
![]() | ![]() | ![]() |
0,1 ![]() | 0,01 ![]() | |
0,2 ![]() | 0,4 ![]() | |
0,3 ![]() | 0,8 ![]() | |
0,4 ![]() | 1,3 ![]() | |
0,5 ![]() | 1,8 ![]() | |
0,6 ![]() | 2,5 ![]() | |
0,7 ![]() | 3,3 ![]() | |
0,8 ![]() | 4,0 ![]() | |
0,9 ![]() | 4,8 ![]() | |
1,0 ![]() | 5,8 ![]() | |
1,1 ![]() | 7,0 ![]() | |
1,2 ![]() | 8,5 ![]() | |
1,3 ![]() | 10,3 ![]() | |
1,4 ![]() | 12,8 ![]() |
Методичні вказівки. Номер варіанта визначається значеннями останньої і передостанньої
цифр у числі, що означає номер залікової книжки студента. Якщо
або
дорівнюють нулеві, то відповідні значення цифр беруть рівними 10. Цифри
і
визначають значення даних зовнішньої характеристики (див. табл.. 1).
Загально прийнята процедура знаходження коефіцієнтів в квадратичній залежності (1) полягає в виборі таких значень , які мінімізують суму квадратів відхилень отриманих в результаті вимірювань значень
(див. табл.. 1) від прогнозованих на основі залежності (1) значень функції
. Останні обчислюються шляхом підстановки вказаних у табл.. 1 значень
в праву частину співвідношення (1). Позначимо ці значення як
. Тоді сума різниці квадратів відхилень запишеться так:
.
Як відомо із математичного аналізу, мінімальне значення досягається при таких значеннях
, для яких
.
Знайшовши відповідні похідні і прирівнявши їх нулеві, отримаємо систему із трьох рівнянь:
Цю систему рівнянь, після розкриття дужок та проведення низки елементарних перетворень, можна переписати так:
,
, (2)
.
Систему рівнянь (2) можна записати у матричній формі , де введені позначення: матриця
(3)
та вектори і
.
Розв’язок системи рівнянь (2) можна знайти, наприклад, за методом Крамера, тобто
,
і
, (4)
Де - визначник матриці (3),
- визначник матриці (3), в якій перший стовпчик замінено на вектор-стовпчик
,
- визначник матриці (3), в якій другий стовпчик замінено на вектор-стовпчик
і
- визначник матриці (3), в якій третій стовпчик замінено на вектор-стовпчик
.
Знайдені за формулами (4) значення коефіцієнтів слід підставити у праву частину співвідношення (1) і побудувати графік отриманої зовнішньої характеристики нелінійної системи.
Додаток