Методичні вказівки до вивчення теми

Криза – це крайнє загострення протиріч у соціально-еко­номічній системі (організації), що загрожує її життєстійкості в на­вколишньому середовищі.

Студенти мають засвоїти типологію криз.

Існують загальні і локальні кризи. Загальні кризиохоплюють соціально-економічну систему, локальні - тільки частину її.

За проблематикою виділяють макро- і мікрокризи. Першим властиві досить великі масштаби. Мікрокризаохоплює окрему проблему.

За структурою відносин у соціально-економічній системі можна виділити економічні, соціальні, організаційні, психологічні, технологічні кризи.

Економічні кризивідбивають гострі протиріччя в економіці країни чи економічному стані окремого підприємства, фірми. Це кризи виробництва і реалізації товару, взаємин економічних агентів, кризи неплатежів, втрати конкурентних переваг, бан­крутства й ін. У групі економічних криз окремо можна виділити фінансові кризи. Вони характеризують протиріччя в стані фінансової систе­ми чи фінансових можливостях фірми.

Соціальні кризивиникають при загостренні протиріч чи зітк­ненні інтересів різних соціальних груп чи утворень працівників і роботодавців, профспілок і підприємців, персоналу і менеджерів та ін.

Особливе становище в групі соціальних криз займає політична криза. Це - криза в політичному устрої суспільства, криза влади, криза реалізації інтересів різних соціальних груп. Політичні кризи, як правило, торкаються всіх сторін розвитку суспільства і переходять у кризи економічні.

Організаційні кризи виявляються як кризи розподілу й інтеграції діяльності, поділу функцій, регламентації діяльності окремих підрозділів і т.п.

Психологічні кризи проявляються у виникненні почуття непевності, страху за майбутнє, незадоволення роботою, ступенем правового захисту і соціальним станом. Це кризи в соціально-психологічному кліматі суспільст­ва, колективу чи окремої групи.

Технологічна криза виникає як криза нових технологічних ідей в умовах явно вираженої потреби в нових технологіях.

Кризи також можуть бути передбачуваними (закономірними) і несподіваними (випадковими). Передбачувані кризи настають як етап розвитку, вони можуть прогнозуватися і викликаються об'єктивними причинами нагромадження факторів. Несподівані кризи часто бувають чи результатом грубих по­милок в управлінні, чи яких-небудь природних явищ, чи еконо­мічної залежності, що сприяє розширенню і поширенню локаль­них криз.

Різновидом передбачуваних криз є циклічна криза (звичайно, у тому випадку, якщо відома і вивчена природа кризи і її характер).

Існують також кризи явні і латентні (сховані). Перші протікають помітно і легко виявляються. Другі є схованими, протікають відносно непомітно і тому найбільш небезпечні.

Кризи бувають глибокими і легкими. Глибокі, гострі кризи ча­сто ведуть до руйнування різних структур соціально-економічної системи. Вони протікають складно і нерівномірно. Легкі, м’які кризи протікають більш послідовно і безболісно, їх можна передбачати, ними легше управляти.

Після вивчення типів криз слід акцентувати увагу на загальних підходах до антикризового управління.

Антикризове управління – це управління, скероване на передбачення кризових явищ, розробку заходів для зменшення негативних наслідків кризи і використання наслідків кризи для наступного розвитку.

В сучасному менеджменті антикризове управління базується на таких постулатах:

1) кризи можна передбачати;

2) кризові процеси можуть бути до певної міри керованими, їх можна прискорювати, випереджати, відсувати;

3) до криз можна і необхідно готуватися;

4) управління в умовах кризи вимагає спеціальних знань і досвіду;

5) управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їхні наслідки.

Важливою є побудова на підприємстві системи раннього виявлення ознак майбутньої кризової ситуації. Вкажемо тут лише основні її моменти.

Серйозним попередженням прийдешнього неблагополуччя підприємства може бути негативна реакція партнерів – постачальників, банків, споживачів продукції на ті чи інші заходи, проведені організацією. У цьому значенні показовими є всілякі реорганізації підприємства (організаційні, структурні, відкриття чи закриття підрозділів, філій, дочірніх фірм, їхнє злиття), часта і необґрунтована зміна постачальників, вихід на нові ринки, ризикована закупівля сировини і матеріалів й інші зміни в його стратегії. Іншою істотною ознакою є зміна в структурі управління й атмосфері, що панує у топ-менеджменті. Крах організацій, фірм чи підприємств, як правило, починається з конфліктів у вищому керівництві.

Ознаки прийдешньої кризової ситуації включають також характер змін фінансових показників діяльності підприємства, своєчасність і якість представлення фінансової звітності і проведення аудиторських перевірок.

Предметом ретельного спостереження тут є:

- затримки з наданням бухгалтерської звітності і її якість, що може свідчити або про свідомі дії, або про низький рівень кваліфікації персонал. Те й інше може говорити фахівцю про неефективність фінансового управління;

- зміни в статтях бухгалтерського балансу з боку пасивів і активів і порушення певної їхньої пропорційності;

- збільшення чи зменшення матеріальних запасів, що може свідчити або про зацікавленість, або про можливу нездатність підприємства виконати свої зобов'язання з постачання;

- збільшення заборгованості підприємства постачальникам і кредиторам;

- зменшення доходів підприємства і падіння його прибутковості, знецінення його акцій, встановлення нереальних (високих чи низьких) цін на свою продукцію і т.д.

Ознаками, що насторожують, є також позачергові перевірки підприємства, обмеження його комерційної діяльності органами влади, скасування і вилучення ліцензії і т.д.

Ефективність антикризового управління характеризується ступенем досягнення цілей у зіставленні з втраченими на це ресурсами. Важко оцінити таку ефективність у точних розрахунках, але побачити її можна при аналізі і загальній оцінці системи управління підприємством.

Питання для самоперевірки

1. Наведіть типологію кризових явищ.

2. Дайте визначення поняття антикризового управління підприємством?

3. Коли підвищується ймовірність і небезпека кризи?

4. Назвіть причини виникнення кризових станів в процесі управління потенціалом підприємства.

5. Визначте непрямі ознаки наближення кризового стану.

6. Які показники характеризують роботу підприємства як кризового?

7. Назвіть тенденції циклічного розвитку організації та дайте оцінку кожного з етапів циклу.