ІІІ. ЗНАННЯ ТЕРМІНІВ ЗДИСЦИПЛІНИ.
МК-2 ЄКСКУРСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Техніка проведення екскурсій.
2. Заповнення основних граф методичної розробки.
3. Організація роботи групи.
4. Використання вільного часу в екскурсії.
5. Вимоги до професії екскурсовода.
6. Розкрийте та охарактеризуйте складові професійної майстерності екскурсовода.
7. Складові культури мовлення екскурсовода.
8. Невербальні засоби комунікації, їх роль у спілкуванні екскурсовода з групою.
9. Емоційність екскурсовода при проведенні екскурсії.
10. Спеціалізація екскурсовода.
11. Відвідання музею як складова частина екскурсії.
12. Особливості проведення музейних екскурсій.
13. Диференційний підхід до підготовки та проведення екскурсій.
ІІ. Захист проекту віртуальної екскурсії (індивідуальні завдання, що виконувались протягом семестру)
ІІІ. ЗНАННЯ ТЕРМІНІВ ЗДИСЦИПЛІНИ.
Екскурсійна теорія - це загальна сума теоретичних положень, які є основою екскурсійної справи, визначає головні напрямки її розвитку і удосконалювання.
Екскурсійна методика - це сума методичних прийомів підготовки та проведення екскурсії. Її головне завдання - реалізація досягнення цілей екскурсійного процесу - допомогти екскурсантам побачити, почути й відчути зорові й словесні матеріали.
Предмет екскурсійної методики – цілеспрямоване вивчення, систематизація, формулювання та застосування на практиці методів і засобів навчання і виховання, а також методичних прийомів, за допомогою яких екскурсійні працівники здійснюють свою діяльність.
Екскурсійна практика - це власне проведення екскурсій спеціалістами відповідної кваліфікації, узагальнений накопичений досвід проведення екскурсій.
Екскурсія – цілеспрямований та запрограмований наочний процес пізнання особою оточуючого світу, побудований на поєднанні зорових, слухових та інших вражень, який проходить під керівництвом кваліфікованого фахівця – екскурсовода.
Екскурсант– особа, якій надаються послуги з організації подорожей на території України, що не перевищують 24 години, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам’ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.
Екскурсія – туристична послуга тривалістю до 24 годин у супроводі екскурсовода за заздалегідь затвержденим мершрутом для забезпечення задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів.
Екскурсійний метод - являє собою сукупність методичних прийомів, які застосовують на екскурсіях, є основою екскурсійного процесу і являє собою сукупність способів і прийомів повідомлення знань.
Композиція екскурсії - розташування, послідовність і співвідношення підтем, основних питань, вступу й заключної частини екскурсії .
Провідна підтема - композиційний центр екскурсії, навколо якого будується розповідь екскурсовода.
Сюжет — подія або декілька подій, пов'язаних між собою.
Фабула- ланцюг подій, про які оповідає твір або тема екскурсії.
Кульмінація - момент найвищого напруження в розвитку фабульної дії екскурсії.
Назва екскурсії - це мовний вираз, який у прямій і непрямій формі позначає зміст екскурсії.
Функція екскурсії – призначення, роль екскурсії.
Мета екскурсії — це те, задля чого показують екскурсантам екскурсійні об'єкти (пам'ятники історії й культури та ін.).
Завдання екскурсії - досягти цілей екскурсії шляхом розкриття її теми.
Маршрут екскурсії являє собою найбільш зручний шлях проходження екскурсійної групи, що сприяє розкриттю теми.
Технологічна карта екскурсії – технологічний документ, який визначає логічну послідовність огляду визначних об’єктів на маршруті (примітка: технологічна карта включає просторово-часові характеристики окремих етапів екскурсії – тривалість, довжина, місце розташування зупинок, точок огляду тощо, основні творчі задачі екскурсовода на кожному етапі).
Контрольний текст екскурсії – технологічний документ, який включає науковий, актуалізований зміст інформації, наданої екскурсантам (примітка: на підставі тексту екскурсовод складає індивідуальний текст, який відображує особливості та можливості екскурсовода та відповідає інтересам конкретних екскурсантів).
«Портфель екскурсовода» – комплекс інформаційних матеріалів (фотографій, копій документів, географічних карт, схем, репродукцій з картин тощо), використовуваних екскурсоводом у ході екскурсії.
Методика проведення екскурсії — це вміння розкрити тему екскурсії, логічно структурувати екскурсійний матеріал, повно використати зорові та словесні докази на шляху досягнення поставленої екскурсією мети.
Показ — процес реалізації принципу наочності, наочний спосіб ознайомлення з екскурсійним об'єктом або декількома об'єктами одночасно (наприклад, з пам'ятником архітектури або з архітектурним ансамблем). Показ може розглядатися як дія (або сума дій) екскурсовода, спрямована на виявлення сутності предмета.
Показ на екскурсіях — багатоплановий процес витягу зорової інформації щодо об'єктів, під час якого дії екскурсантів виконуються в певній послідовності, з конкретною метою.
Показ об'єкта — це система цілеспрямованих дій екскурсовода і екскурсантів, спостереження об'єктів під керівництвом кваліфікованого фахівця. Показ припускає аналіз об'єктів, активну самостійну роботу екскурсантів.
Розповідь — це індивідуальний текст екскурсовода, виконаний їм з дотриманням вимог усної публічної мови.
Екскурсійна ситуація – сукупність обставин, за яких різноманітність і організованість вражень екскурсантів робить сприйняття інформації більш глибоким і дієвим.
Увага на екскурсії – це зосередженість думок, зору і слуху людини на певному об’єкті.
Обсяг уваги – кількість об'єктів, які людина може сприйняти і запам’ятати протягом відносно короткого часу.
Розподіленість уваги – здатність екскурсанта при одночасному спостереженні кількох об'єктів, які знаходяться в полі його зору, розподіляти свою увагу між цими об’єктами і правильно дозувати її з метою кращого засвоєння екскурсійного матеріалу.
Техніка проведення екскурсії – це сума вимог, які стосуються організації руху екскурсантів, розташування групи біля об'єкту, техніки роботи екскурсовода в транспортному засобі, техніки розповіді, використання пауз в екскурсії, дотримання пауз і часу, роботи з запитаннями екскурсантів.
Професія –форматрудової діяльності, яка вимагає певної суми знань і вмінь.
Спеціальність– вид занятьв межах якоїсь професії.
Професійна майстерність екскурсовода - це володіння комплексом спеціалізованих вмінь і навичок в екскурсійній діяльності, а також набір професійних якостей притаманних професії екскурсовод.
Навички екскурсовода -це автоматизоване вміння виконувати певні дії, що досягається кількаразовим повторенням тієї самої вправи. Для екскурсовода такими діями є процеси підготовки й проведення екскурсій.
Мовлення екскурсовода - своєрідні форми й прийоми розповіді, а також такі особливості, як лаконічність, точність, логічність, образність, виразність, емоційність, вишуканість і багатство.
Індивідуальний стиль мовлення екскурсовода - форми і прийоми розповіді, що характеризує рівень його професійної майстерності, мовну культуру.
Невербальні засоби спілкування - жест, посмішка, постава, хода, міміка, рух тіла екскурсовода.
Міміка – рухи м'язів обличчя, що виражають внутрішній стан, пережиті людиною почуття, її настрій.
Конструктивний компонент - це уміння дібрати і правильно оформити екскурсійний матеріал, скласти план проведення екскурсії, схему використання методичного прийому, обміркувати зміст інформації.
Організаторський компонент - це уміння здійснювати керівництво групою, організувати повідомлення інформації, скерувати увагу екскурсантів на певні об'єкти, забезпечити виконання програми обслуговування.
Комунікативний компонент - це уміння встановити ділові стосунки з групою, працівниками музею, керівником секції і з іншими екскурсоводами.
Пізнавальний компонент - це уміння удосконалювати зміст екскурсій, методику і техніку її проведення; аналізувати особливості екскурсійного процесу, результати своєї діяльності і на цій основі удосконалювати майстерність; диференційовано підходити до різних груп.
Музеєзнавство – суспільна наука, що вивчає процеси збереження соціальної інформації, пізнання і передачі знань і емоцій шляхом музейних предметів, що вивчає музейну справу, музей, його функції і форми їх реалізації в різних суспільно-економічних умовах.