Тема 3. Назва теми: Західно-атлантична цивілізація
Зміст теми: Антична цивілізація. Антична Греція: первинні цивілізації та дифузія культур. Природні умови. Крито-мінойська цивілізація. Ахейці. Суспільство Гомерівської Греції. Геноси, фратрії і філи. Вторгнення дорійців. Інтерактивний характер грецької цивілізації. Стародавня Спарта. Природні умови „Ретра“ Лікурга. Основні стани населення: спартіати, періеки, ілоти. Криптії. Повноваження Герусії та Апели. Найдавніший період Аттіки. Становлення Афінського полісу. Синойкізм. Структура афінського суспільства: евпатріди, геомори і деміурги. Колегія архонтів та Ареопаг. Афінський поліс класичної доби: політика, правопорядок і закони. Демократія і антропоцентризм. Система покарань в Афінах. Місце міфу в житті стародавнього грека. Особливості грецької релігії. Грецька філософія. Особливості повсякденного життя стародавнього грека.. Епоха еллінізму. Синкретизм, індивідуалізм і космополітизм. Розвиток науки і техніки. Внесок античної Греції в світову цивілізацію.
Античний Рим. Природні умови. Вплив Грецької цивілізації на Рим: спадкові риси і самобутність. Формування громадянської общини. Зміст і сутність римської міфології. Ідея зв’язку общини з її богами та героями. Закони ХІІ таблиць. Боротьба патриціїв із плебеями, її наслідки. Значення майнового цензу і соціального статусу. Народні збори як законодавчий і виборчий орган. Співвідношення влади консулів, сенату і демосу в стародавньому Римі. Виникнення світової імперії. Еволюція римського права. „Інституції“ Гая. „Презумпції невинуватості“. Римська релігія: від вірувань общини до світової релігії. Історичне значення раннього християнства. Місце науки в системі світогляду. Умоглядні (теоретичні) і емпіричні (практичні) науки. Ораторське мистецтво. Римське військове мистецтво. Римське мистецтво і масова культура. Двомовність. Консервативна мораль Римської цивілізації. Прочини падіння Римської імперії. Внесок античного Риму в світову цивілізацію.
Цивілізація середньовічного Заходу. Епоха Великого переселення народів:передумови,основні напрямирозселення варварів на територію Західної Європи в V-VІІ століттях наслідки переселення. Передетап виникнення великих європейських державоутворень. Значення географічного фактора в утворенні європейських племінних союзів.
Рим і Візантія в VІ-ХІІІ століттях. Іконоборство та початок формування патримональної державності. Перші єресі. Павліканство. Культура Візантії. Формування придворного церемоніалу. Боротьба між Римом і Константинополем за сфери культурно-політичного впливу в Європі. Перша Схизма (864-872). Християнська церква в ХІ-ХІІІ століттях і Хрестові походи. Латеранський собор 1215 року і Декрет про папські вибори.
Утворення великих держав у Західній Європі ХІ- ХV століть. Васалітет і сеньйорія. Розвиток ремесла і торгівлі. Середньовічне місто. Міське самоуправління та система суду. Виникнення цехів. Регламентація цехового законодавства. Формування шкільної світи в ІХ-ХІІ століттях. Сім вільних мистецтв. Церковно-монастирські і єпископально-кафедральні школи. Виникнення перших університетів. Структура університету та Статут. Система освіти в середньовічному університеті. Розвиток середньовічної філософії. Схоластика. Теологія і діалектика на початку ХІІ століття. Основні жанри середньовічної літератури. Романський і готичний стилі у мистецтві.
Новоєвропейське індустріальне суспільство.Економічний і суспільно-політичний розвиток країн Західної Європи наприкінці ХV — початку ХVІ століття. Виникнення мануфактурного виробництва і торгового капіталу у вовняній промисловості Англії. Види мануфактур. Формування абсолютної монархії у Франції. Передумови великих географічних відкриттів. Відкриття морського шляху до Індії та Нового Світу.Реформація в країнах Західної Європи.Передумови реформаційного руху. Роль і місце римського духовенства в європейських країнах. Пуританізм, кальвінізм і цвінгліанство. Наслідки та значення реформаційного руху для країн Західної Європи. Розвиток фізики, механіки і астрономії. Високий Характерні риси мистецтва епохи Відродження.
Ідеологічні передумови буржуазних революцій у країнах Європи та Америки. Передумови та сутність промислової революції. Революція в галузі техніки Розвиток науково-технічних знань. передумови зв’язку науки і виробництва. Соціальний ракурс революції. Якісні зрушення в соціальній структурі суспільства та зміни в організації виробництва. Питома вага фабричного виробництва в економічному розвитку Європи. Нова розстановка політичних сил. Політичні, культурні та ідеологічні наслідки промислової революції.Суспільно-політичний розвиток.Парламентська і конституційна монархія Територіальний поділ світу наприкінці ХІХ століття. Характерні ознаки індустріальної цивілізації: імперіалізм і його ознаки, соціальні і політичні зміни в суспільстві. Утвердження вторинної″ сфери.
Постіндустріальне суспільство. Вплив світових війн на суспільну свідомість. Передумови формування постіндустріального суспільства. Поняття „третинної“ сфери виробництва. Станова структура. Пріоритети постіндустріального суспільства. Передумови формування глобальної цивілізації (глобалтех).
Лекції (3 год.)
| № п/п | Назва лекції | Питання | к-сть годин |
| 3. | Західно-атлантична цивілізація | 1. Античні цивілізації: Греція та Рим. 2. Цивілізація середньовічного Заходу. Епоха Великого переселення народів. 3. Рим і Візантія в VІ-ХІІІ століттях. 4. Новоєвропейське індустріальне суспільство. 5. передумови формування постіндустріального суспільства. | |
| 3. | Євразійська цивілізаційна гілка. |
Семінарські заняття.
2. Світогляд давньогрецького полісу (2 год.)
План
5. Відмінності афінської і спартанської економіки.
6. Політичні цінності спартанців і афінян.
7. Воєнна організація громадянської общини.
8. Призначення людини у цьому світі.
Засвоїти поняття і терміни до теми: поліс, олігархія, аристократія, ефорат, крипті, сисситії, тиранія, демократія, свобода, рівноправність, стоїцизм, епікурейство, синкретизм, космополітизм, індивідуалізм, раціоналізм.
Методичні рекомендації
Розгляд теми слід почати з розкриття основ економічної культури стародавніх греків. Необхідно підвести студентів до розуміння, чому „теорія суспільного договору“ підтверджується на прикладі історії Еллади. Необхідно також визначити спільні риси розбіжності в економічному розвитку Спарти та Афін.
Характеризуючи політичну систему спартанського й афінського полісів, потрібно виділити й проаналізувати головні принципи, на яких був побудований державний устрій стародавніх Афін і аристократичні риси політичної організації Спарти. Вивчення останньої проблеми варто розпочати з досліджень Ю.В. Андрєєва, в працях якого чітко проаналізовано процес становлення спартанського полісу, політична система і суспільні порядки стародавньої Спарти.
Розкриваючи зміст третього питання, необхідно прослідкувати, як саме формується військова організація стародавніх греків та в чому полягає її інтерактивний характер. Аналізуючи старогрецьку релігію, необхідно визначити характер олімпійської релігії, а також показати, що поряд із головною релігією у греків зароджуються нетрадиційні культи: орфізм, діонісійська релігія, елевсинські містерії.
Аналізуючи зміст грецької ідеології, слід підвести студентів до розуміння її антропоцентричного фактору, чому в V-ІV століттях до н.е. тема людини та виховання була провідною не тільки в грецькій ідеології, а й у філософії, риториці, літературі та мистецтві.
Джерела:
1. Античная демократия в свидетелях современников.— М. : Мысль, 1996.— 560 с.
2. Античный способ производства в источниках. — Л. : Госполитиздат, 1933.— 372 с.
3. Аристотель. Политика. Афинская полития. — М. : Высш. шк., 1964. — 232 с.
4. Геродот. История.— М. : Наука, 1972. — 526 с.
5. Плутарх. Сравнительные жизнеописания: В 2-х т.— М. : Наука, 1994
6. Хрестоматия по истории Древней Греции.— М. : Высш. шк., 1964.— 416 с.
Основна література:
1. Андреев Ю.В. Архаическая Спарта / Ю.В. Андреев// Вестник древней истории.— 1987.—№4.— С. 24-36.
3. Виппер Ю.Р. Лекции по истории Греции. Очерки истории Римской империи: В 2-х т.— Ростов-на-Дону, 2005.
4. Драгунский Д.В., Цимбургский В.Л. Генотип европейской цивилизации // Полис.— 1991.— №1.— С. 69-82.
5. Кошеленко Г.А. Введение. Древнегреческий полис / Г.А. Кошеленко / Античная Греция: проблемы развития полиса: В 2-х т.— М. : Наука, 1983. — Т.1
7. Доватур А.И. Рабство в Аттике V1-V вв. до н.э. / А.И. Доватур – М. : Аспект-Пресс, 2008.— 456 с.
8. Мир философии: В 2-х ч./ Ред.. Кураев В.И. — Ч.1, М. : Изд. полит. литературы, 1991. — 624 с.
9. Пикус Н.П. Характерные черты истории спартанського общества и государства / Н.П. Пикус // Вестник древней истории. – 1985. –№5.— С. 41-57.
10. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. – Л. : Наука, 1988.– 434 с.
3. Особливості еволюції держави, суспільства та економічних відносин у середньовічній Європі (2 год.)
План
1. Проблема Середньовіччя й феодалізму в історіографії.
2. Форми державного устрою в епоху Середньовіччя: варварська, станово-представницька, абсолютна монархії.
3. Основні стани середньовічного суспільства: лицарство, міщанство, селянство, духовенство. Їхня загальна характеристика.
4. Розвиток середньовічної економіки.
Засвоїти поняття і терміни до теми: феодалізм, феод, ф’єф, варварська монархія, баналітет, селянська сеньйорія, стани населення, чорне чернецтво.
Методичні поради
Розглядаючи проблему Середньовіччя й феодалізму в зарубіжній і вітчизняній історіографії, необхідно зробити порівняльний аналіз різних концепцій учених немарксистського і марксистського спрямування. Потрібно, щоб студенти зрозуміли різницю між „феодом“ і „ф’єфом“ — термінами, які заклали основи розуміння та саме поняття „феодального ладу“(аграрної цивілізації), а також порівняти різні точки зору щодо періодизації Середньовіччя. Окремо запинитися на працях істориків школи „анналів“.
Аналізуючи друге питання, слід розкрити еволюційні процеси у становленні західноєвропейської монархії від „варварської“ до „абсолютної“. Слід підвести студентів до розуміння передумов утворення двопалатного парламенту в більшості країн Західної Європи, пояснити форми боротьби між королівською владою і парламентом, що відбувалася у вигляді „редукцій“ та „екзекуцій прав“.
Розкриваючи зміст наступних питань, потрібно з'ясувати передумови виникнення станів у варварських суспільствах, показати неоднорідність кожного із станів, їхню відносну замкненість та соціальний статус. Необхідно звернути увагу студентів на залежність королівської влади від васалів першого ступеню, адміністрації незалежних міст та церкви. Аналізуючи ментальні установки різних соціальних груп населення, основну увагу необхідно звернути на формування особливого середньовічного менталітету з його сеньйорією, етикетом та різними формами взаємозалежності.
Аналізуючи останнє питання, слід показати ті кількісно-якісні перетворення на селі, які призвели до практичного зникнення вільного виробника, сприяли повному закріпаченню селянина. Зворотні процеси відбувалися в середньовічному місті, де на зміну залежному виробнику приходять цехи. Необхідно також охарактеризувати головні галузі середньовічної економіки.
Спираючись на історичні джерела й наукову літературу, слід підвести студентів до розуміння шляхів формування середньовічного суспільства західного зразка та його відмінних рис від суспільств інших регіонів.
Джерела:
1. Абрамсон М.Л. Практикум по истории средних веков: для студ.-зоач. исторических факультетов пед. ин-тов. –М. : Просвещение, 1981. – 143 с.
2. Англия в Х1-ХV вв./ История средних веков (V-ХV века): Хрестоматия. Ч.1. Пособие для учителей / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. — М. : Просвещение, 1980. — С. 278-292.
3. Возникновение государства у франков / История средних веков (V-ХV века): Хрестоматия. Ч.1. Пособие для учителей / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. — М. : Просвещение, 1980. — С. 24-42.
4. Образование централизованных государств в Западной Европе / История средних веков (V-ХV века): Хрестоматия. Ч.1. Пособие для учителей / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. — М. : Просвещение, 1980. — С. 241-248.
5. Установление феодального строя в Восточной Римской (Византийской) империи / История средних веков (V-ХV века): Хрестоматия. Ч.1. Пособие для учителей / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. — М. : Просвещение, 1980. — С. 109-128.
6. Хрестоматія з історії середніх віків. Бібліотека вчителя історії та суспільствознавства. — К. : Радянська школа, 1988. — 144 с.
7. Христианская церковь в Х1-Х111 вв./. История средних веков (V- ХV века): Хрестоматия: В 2-х ч. — Ч.1. Пособие для учителей / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. — М. : Просвещение, 1980. — С. 193-223.
Основна література:
1. История средних веков. – М. : ОЛМА ПРЕСС Образование, 2004. –640 с.
2. Крижанівська О.О., Крижанівський О.П. Історія середніх віків: Вступ до історії західноєвропейського Середньовіччя. Курс лекцій: Навч. посібник / О.О. Крижанівська, О.П. Крижанівський. — К. : Либідь, 2004 — 368 с.
3. Крип’якевич 1.П. Всесвітня історія: В 3-х кн. / 1.П. Крип’якевич — К. : Либідь, 1995. — Кн. 2.
4. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Жак Ле Гофф / Пер. с фр. Под общ. Ред. В.А. Бабинцева. — Екатеринбург: У-Фактория, 2005. — 568 с.
Додаткова література:
1. Блок М. Аполлогия истории, или Ремесло историка / Марк Блок. — 2-е дополненное изд. — М. : Наука, 1986. — 489 с.
2. Гаврюшенко О.А., Шейко В.М. Тишевська Л.Г. Західноєвропейське Середньовіччя. Історія культури: Навч. Посібник / Наук. ред. В.М. Шейко.—К. : Кондор, 2004.— С. 282-322.
3. Город в средневековой цивилизации Западной Європы. — Т. 2: Жизнь города и деятельность горожан.— М. : Наука, 1999.— 345 с.
4. Історія світової культури: Навч. посібник / Керівник авт. колективу Л.Т. Левчук.— 4-е вид. стереот.—К. : Либідь, 2003.— 368 с.
5. Культура и общество в средние века: методология и методика зарубежных исследований.— М. : ИВИ АН СССР, 1987.— 221 с.
6. Средневековая трансформация античного наследия: Образование в христианской Европе: История образования и педагогической мысли: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений.— М. : Из-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003.— С. 67-70.
7. Хейзинга Й. Осень Средневековья / Й. Хейзинга / Перевод с нидерландского Д.В. Сильвестрова. — М. : Айрис-пресс, 2004. — 544 с.
8. Цебрій І.В. Ідейно-художні напрями в культурному житті країн Західної Європи в добу Середньовіччя: Посібник для студентів історичних факультетів та вчителів історії / І.В. Цебрій. — Полтава: ПДПУ, 2008. — 158 с.
9. Швець Л.М. Особливості розвитку Франкської держави за Меровінгів / Л.М. Швець // Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання: матеріали доповідей і повідомлень П’ятого Всеукраїнського науково-практичного семінару (26-27 березня 2008 року). — Полтава: АСМІ, 2008. — С. 258-268.