Тема 2.7. Природно-заповідний фонд
План
1. Екологічна мережа та її складові елементи.*
2. Природно-заповідний фонд.*
3. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.**
1. В Україні розроблено Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки відповідно до рекомендації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995) щодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.
Екологічна мережа – єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об’єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об’єкти інших типів, що визначаються законодавством України.
Складовими структурних елементів екологічної мережі є:
- території та об’єкти природно-заповідного фонду як основні природні елементи екологічної мережі;
- водні об’єкти (ділянки моря, озера, водосховища, річки), водно-болотні угіддя, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, що утворюють відповідні басейнові системи;
- ліси;
- курортні та лікувально-оздоровчі території з їхніми природними ресурсами;
- рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму;
- інші природні території (ділянки степової рослинності, луки, пасовища, кам’яні розсипи, піски, солончаки);
- земельні ділянки, які є місцями перебування чи зростання видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
- частково землі с/г призначення екстенсивного використання – пасовища, луки, сіножаті;
- радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні, - як природні регіони з окремим статусом.
2. Основними природними елементами екологічної мережі є території та об’єкти природно-заповідного фонду.
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
До природно-заповідного фонду України належать:
1) природні території та об’єкти: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища
2) штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися:
· у природоохоронних цілях;
· у науково-дослідних цілях;
· в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;
· в освітньо-виховних цілях;
· для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого законодавством України встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, який загалом регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року. Класифікацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду України подано в табл. 1.
Таблиця 1. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
| Категорія територій та об’єктів | Статус | Загальна характеристика природоохоронних територій |
| Природні заповідники | Природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення | Створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для цієї ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки |
| Біосферні заповідники | Природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного значення | Створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів |
| Національні природні парки | Природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення | Створюються з метою збереження, відтворення та ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність |
| Регіональні ландшафтні парки | Природоохоронні рекреаційні установи місцевого чи регіонального значення | Створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення |
| Заказники | Природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного чи місцевого значення | Природні території (акваторії), виділені з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їхніх окремих компонентів |
| Пам’ятки природи | Природоохоронні, культурно-освітні установи загальнодержавного чи місцевого значення | Окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані |
| Заповідні урочища | Природоохоронні, культурно-освітні установи загальнодержавного чи місцевого значення | Лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані |
| Ботанічні сади | Науково-дослідні природоохоронні установи загальнодержавного чи місцевого значення | Створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи |
| Зоологічні парки | Природоохоронні культурно-освітні та науково-дослідні установи загальнодержавного значення | Створюються з метою організації освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їхнього генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі. |
| Дендрологічні парки | Науково-дослідні природоохоронні установи загальнодержавного чи місцевого значення | Створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їхніх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. |
| Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва | Природоохоронні рекреаційні установи загальнодержавного значення | Визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. |
3. Природно-заповідний фонд України (ПЗФ) станом на 01.01.2010 року має в своєму складі 7607 територій та об’єктів загальною площею 3268,0 тис. га, в межах території України і 402,5 тис. га в межах акваторії Чорного моря. Відношення площі ПЗФ до площі держави становить 5,4%. Із них за кількістю найбільшу частку мають пам’ятки природи, заказники та заповідні урочища – разом біля 90% від кількості всіх існуючих об’єктів. За площею більше 80% природно-заповідного фонду припадає на заказники, національні природні та регіональні ландшафтні парки.
Таблиця. Созологічні території України (станом на 01.01.2010).
| Категорія | Кількість | Площа | ||
| об’єктів | % від загальної кількості | тис. га | % від загальної площі | |
| Заповідники: | 0,3 | 445,1 | 12,8 | |
| · природні (категорія IUCN – Іа) | 0,2 | 198,7 | 5,7 | |
| · біосферні (категорія IUCN – ІІ) | 0,1 | 246,4 | 7,1 | |
| Національні природні парки (категорія IUCN – ІІ) | 0,5 | 1001,8 | 28,7 | |
| Заказники: | 37,5 | 1257,5 | 36,1 | |
| · загальнодержавного значення (категорія IUCN – ІV) | 4,0 | 419,7 | 12,1 | |
| · місцевого значення (категорія IUCN – ІV) | 33,5 | 837,8 | 24,0 | |
| Пам’ятники природи: | 42,1 | 26,5 | 0,8 | |
| · загальнодержавного значення | 1,7 | 5,8 | 0,2 | |
| · місцевого значення | 40,4 | 20,7 | 0,6 | |
| Ботанічні сади: | 0,4 | 1,9 | 0,05 | |
| · загальнодержавного значення | 0,2 | 1,8 | 0,05 | |
| · місцевого значення | 0,2 | 0,1 | + | |
| Зоологічні парки: | 0,2 | 0,4 | 0,01 | |
| · загальнодержавного значення | 0,1 | 0,1 | + | |
| · місцевого значення | 0,1 | 0,3 | 0,01 | |
| Дендрологічні парки: | 0,7 | 1,7 | 0,04 | |
| · загальнодержавного значення | 0,2 | 1,4 | 0,03 | |
| · місцевого значення | 0,5 | 0,3 | 0,01 | |
| Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: | 7,1 | 13,4 | 0,4 | |
| · загальнодержавного значення | 1,1 | 6,0 | 0,2 | |
| · місцевого значення | 7,4 | 0,2 | ||
| Регіональні ландшафтні парки (категорія IUCN – ІІ) | 0,7 | 639,5 | 18,3 | |
| Заповідні урочища (категорія IUCN – Іb) | 10,5 | 2,8 | ||
| ВСЬОГО | 3484,8 | |||
| в тому числі: | ||||
| · загальнодержавного значення | 8,1 | 1881,7 | 54,08 | |
| · місцевого значення | 91,9 | 1603,1 | 45,92 |
В різних регіонах України показник заповідності коливається від 1,4 до 14,8%, при цьому, в десяти областях України він становить всього до 3%, у дев’яти областях та Автономні й Республіці Крим має середні значення – 4-9%, і тільки у п’яти областях та містах Києві і Севастополі – близький або перевищує 10% (див. додаток 1).
Контрольні запитання
1. Дайте визначення поняттю «екологічна мережа». Назвіть її складові структурні елементи.
2. Що таке заповідні території, який їх склад?
3. В яких цілях можуть використовуватися об’єкти та території природно-заповідного фонду?
4. Який стан заповідних територій в Україні, її регіонах?
5. Охарактеризуйте найбільш відомі Вам заповідні території.
6. Що таке заказники і заповідні урочища? Чим вони відрізняються від заповідників?
Література:
1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008. – Т.2.4, § 2.4.5, с.226-235.
- М’ягченко О.П. Основи екології. – Р.2, §2.8.8, с. 107-110.
3. Експрес-оцінка стану територій природно-заповідного фонду ук5раїни та визначення пріоритетів щодо управління ними/Б.Г. Проць, І.Б. Іваненко, Т.С. Ямелинець, Е.Станчу. – Львів: Гриф Фонд, 2010. – 92с.
4. Закон України від 16 червня 1992р. «Про природно-заповідний фонд України».
5. Закон України від 21 вересня 2000р. «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки».