Крок 2. Медична психологія 2013 рік 7 страница

соматизований розлад

обсесивно-компульсивний розлад

дисоціативна фуга

дисморфофобійний розлад

16-річний юнак страждає від того, що на його думку оточуючі сприймають його як потвору, хоча жодних дефектів зовнішності у нього немає. У пацієнта:

@ дисморфофобійний розлад

соматизований розлад

обсесивно-компульсивний розлад

дисоціативна фуга

посттравматичний стресовий розлад

35-річна жінка скаржиться на нездоланне постійне прагнення вдарити свою дитину. У пацієнтки:

@ обсесивно-компульсивний розлад

соматизований розлад

дисоціативна фуга

дисморфофобійний розлад

посттравматичний стресовий розлад

18-річний юнак протягом трьох років страждає від періодичних епізодів амнезії і сліпоти, а також численних скарг на шлункові та легеневі розлади. У юнака:

@ соматизований розлад

обсесивно-компульсивний розлад

дисоціативна фуга

дисморфофобійний розлад

посттравматичний стресовий розлад

Нервова анорексія характеризується усіма наведеними ознаками, крім:

@ визнання психічного і фізіологічного розладу

вираженим страхом ожиріння

порушеним образом тіла – відчуттям своєї огрядності навіть при виснаженні

відмовою підтримувати масу тіла на рівні вищому за мінімальний рівень

втратою маси тіла до рівня, нижчого за 85\% нормальної

Сноходіння у дітей характеризується усіма твердженнями, крім:

@ зазвичай виникає на пізніх стадіях циклу сну

минається при дорослішанні

виникає у ті самі періоди сну, що й нічні кошмари

пов’язане з труднощами прокидання

супроводжується повною амнезією

Усі твердження щодо обструктивного сонного апное вірні, крім того, що воно:

@ пов’язане з підвищеним рівнем бадьорості вдень

частіше спостерігають у чоловіків

частіше спостерігають у людей середнього віку

зазвичай пов’язане з хропінням

зазвичай пов’язане з гіпертензією

Паніка під час сну:

@ відзначається у більшості пацієнтів з панічними розладами

зазвичай виникають під час сновидінь

пов’язані зі фазою швидкого сну

пов’язані з переляком при прокиданні

мають симптоми цілком відмінні від панічного розладу

Правильні усі твердження щодо розладів сну, пов’язаних з афективними розладами, крім:

@ у маніакальних хворих більша потреба у сні у зв’язку з їхньою гіперактивністю

пацієнти скаржаться на раннє прокидання

депресивні пацієнти скаржаться на підвищення тривалості сну

латентна фаза сну скорочена

депривація сну може призвести до тимчасового покращення

Згідно з психоаналітичною теорією сновидінь, сексуальні сновидіння, що включають образ психотерапевта:

@ виражають безсвідомі бажання, пов’язані з переносом

вказують на наявність психопатології

вказують на наявність сексуальних проблем у минулому

рідко виникають у процесі психотерапії

передбачають необхідність передати пацієнта іншому терапевтові

Всі наведені твердження щодо нічної ерекції пеніса правильні, крім:

@ її наявність дає змогу виключити органічну причину розладів ерекції у чоловіків

переважно вона виникає під час фази швидкого сну

переважно вона оцінюється при диференційній діагностиці органічної і функціональної імпотенції

вона може порушуватися у хворих на депресію

вона може порушуватися у хворих на алкоголізм

Здатність жінок відчувати оргазм переважно знижується при таких перелічених соматичних хворобах і методах лікування, крім:

@ використання бензодіазепінів (седуксен, реланіум, феназепам, тазепам, рудотель)

використання антидепресантів

первинної пролактинемії

цукрового діабету

гіпотиреозу

Яке із тверджень щодо вагінізму правильне:

@ він стосується зовнішньої третини піхви

він виявляється лише при спробі коїтусі

він провокується еротичним збудженням

він робить неможливою мастурбацію у жінок

його можна довільно контролювати

Жінка з аноргазмією проходить курс сексуальної психотерапії (Мастерс, Джонсон). Правильні твердження з приводу її лікування містять все, крім:

@ сексуальному партнерові не слід дозволяти відвідувати терапевтичні сеанси

лікування включає ознайомлення з літературою і відеопосібниками про природу сексуальності

жінку слід заохочувати для досягнення оргазму при мастурбації

жінку слід переконати у небажаності сексуальних контактів на ранніх етапах лікування

це поведінкова психотерапія

У 19-річної дівчини, після зґвалтування, діагностовано ступорозну невротичну реакція: загальна скутість, рухове загальмування, байдужість до себе і оточуючих подій. Мова сповільнена, тиха. Свідомість порушена. Який препарат доцільно застосувати?

@ розчин сібазону 2 мл 0,5%

розчин меліпраміну 1 мл 1,25%

розчин кофеїну 1 мл 20%

розчин галоперидол 1 мл 0,5%

розчин барбіталу-натрію 5 мл 10%

Правильні усі наведені твердження щодо токсичності і залежності при клінічному застосуванні бензодіазепінів, крім:

@ препарати викликають високу летальність при поєднанні з алкоголем

імовірність розвитку залежності відносно низька

препарати викликають високу летальність при передозуванні

імовірність виникнення звикання відносно низька

у комбінації з седативними препаратами ці засоби слід застосовувати дуже обережно

В психіатричній клініці перебуває пацієнтка, яка не може згадати свого попереднього життя. Її випадково знайшли у місті, розташованому в протилежному кінці країни, де вона працювала офіціанткою в кафе. Перед зникненням жінка жила в рідному місті, де вже кілька років була монахинею в монастирі з власної волі і всупереч бажанню рідних. У пацієнтки:

@ дисоціативна фуга

соматизований розлад

обсесивно-компульсивний розлад

дисморфофобійний розлад

посттравматичний стресовий розлад

На прийомі у психотерапевта 27-річна жінка скаржиться, що їй нудно жити, що вона у відчаї. Протягом останніх семи років щорічно лікувалася у психотерапевтів. В анамнезі кілька демонстративних суїцидальних спроб, імпульсивна поведінка, епізодичні короткочасні спалахи тривоги і депресії, схильність до імпульсивних статевих контактів. Вважає себе лесбійкою, хоча більшість сексуальних зв’язків мала з чоловіками. Усі випадки попередньої терапії припиняла пацієнтка у зв’язку з тим, що їй не виписували анксиолітики. Патопсихологічне дослідження виявило, що вона адекватно сприймає реальність. Найбільш ймовірно, що у неї розлад особистості:

@ межовий

параноїдний

істероїдний

антисоціальний

шизотиповий

Дифузія ідентичності, описана Е.Еріксоном, вперше зустрічається:

@ у підлітків

у немовлят

у дорослих

у літніх людей

у дітей

Теорія К.Юнга включає усі концепції, крім:

@ лібідо як сексуальна енергія

анімус і аніма

колективне безсвідоме

архетипи

“тінь”

У молодої жінки, яка раніше не страждала від психічних розладів, після того як вона потрапила в невелику автомобільну аварію виник нездоланний страх до водіння авто. Яке психотерапевтичне втручання найбільш адекватне для неї?

@ поведінкова психотерапія

психоаналіз

короткотривала індивідуальна терапія

групова психотерапія

сімейна психотерапія

40-річний одружений чоловік, задоволений своїм подружнім життям і успішною кар’єрою відзначає нав’язливі думки про зв'язок з молодими жінками. Яке психотерапевтичне втручання найбільш адекватне для нього?

@ короткотривала індивідуальна терапія

психоаналіз

групова психотерапія

поведінкова психотерапія

сімейна психотерапія

У 15-річної дівчини відзначається психічна розрядка напруження. Останнім часом знизилась успішність, з’явилися незначні делінквентні прояви. Симптоми стають більш вираженими після сварок, що виникають у її батьків, які збираються розлучитися. Яке психотерапевтичне втручання найбільш адекватне для неї?

@ сімейна психотерапія

психоаналіз

короткотривала індивідуальна терапія

групова психотерапія

поведінкова психотерапія

35 річна самотня успішна жінка скаржиться на численні невдачі у стосунках з чоловіками, відчуття нещасливості і висловлює прагнення розібратися у власному житті. Яке психотерапевтичне втручання найбільш адекватне для неї?

@ психоаналіз

короткотривала індивідуальна терапія

групова психотерапія

поведінкова психотерапія

сімейна психотерапія

62-річна жінка поступила в стаціонар в зв’язку з тим, що протягом останніх 3-х місяців вона схудла на 12 кг. Скаржиться на втрату апетиту, безсоння, різку втомлюваність, зниження сексуального потягу. Її психічний статус не порушений, депресивний афект не виявляється. Найбільш імовірним діагнозом буде:

@ замаскована депресія

недіагностований злоякісний процес

іпохондрія

тривожний розлад

сенильна (стареча) деменція

27-річна жінка звернулася до лікаря з приводу “депресії”. Вона описує епізодичні стани смутку, журби починаючи з підліткового віку. Часом вона почуває себе добре, але ці періоди рідко тривають довше, ніж 2 тижні. Вона працьовита, але вважає, що виконує роботу не так добре, як слід було б. описуючи свої скарги вона більше уваги фіксує на повторних розчаруваннях в житті і низькій самооцінці, ніж на конкретних депресивних симптомах. Найімовірніший діагноз:

@ дистимія

депресивний розлад

розлад адаптації з депресивним афектом

циклотимія

дитяча депресія

Короткотривала психотерапія Штруппа:

@ застосовує “парадигму переносу”

застосовує гіпноз

сфокусована на ситуації “тут і тепер”

включає поведінкових вправ за типом згасання

уникає використання інтерпретацій

Правильні усі твердження щодо міжособиснісної терапії депресії Дж. Клермана, крім:

@ регресивний перенос підтримується та інтерпретується

це короткотривалий двотижневий курс психотерапії

вона розроблена для монополярних непсихотичних варіантів депресії

вона сфокусована на теперішніх проблемах, конфліктах, бажаннях і фрустраціях

робиться наголос на раціональному вирішенні проблем

Правильний психотерапевтичний підхід до лікування хворих на шизофренію включає все,

крім:

@ бажання врятувати пацієнта

поваги потреби хворого в особистому житті

цілісного підходу до лікування пацієнта

зосередженості як на можливостях, так і на патології пацієнта

терпимості до негативної або безглуздої поведінки

35-річний чоловік, заточуючись, заходить в прийомний покій лікарні. У скаргах вказує на алкоголізацію с 19-річного віку; говорить, що зовсім не пив протягом останніх чотирьох днів; скаржиться на безсоння, говорить, що останні дві ночі не спав зовсім, і по ночах він помиляється приймаючи фіранку на вікні за привид, який його лякає. Відзначаються помітні труднощі у викладенні і формулюванні думок. Об’єктивно: шкіра в’яла, виражена пітливість, тремор. Пульс 100 уд/хв., АТ – 170/90 мм рт.ст. найбільш імовірний діагноз пацієнта:

@ алкогольний делірій

розлад адаптації

атиповий психоз

алкогольна інтоксикація

непереносимість алкоголю

З синдромом відміни седативних засобів пов’язані усі перелічені симптоми, крім:

@ зниження частоти пульсу, дихання і температури тіла

тремору

великих судомних припадків

м'язових болів

шлунково-кишкових розладів

25-річна жінка говорить, що вона протягом останніх трьох років щоденно приймала по 30 мг діазепаму. Яке із наведених тверджень вірне:

@ у неї фізична залежність

малоймовірно, що у неї виникла фізична залежність

у неї немає психічної залежності

імовірно, що у неї немає фізичної залежності, але психологічно вона звикла до препарату

таке дозування недостатнє, щоб говорити про фізичну залежність

Хворий Е., 39 років. З анамнезу відомо, що захворів в 19-річному віці, коли вперше лікувався у психіатричній лікарні з приводу депресії, депресивні прояви повторювалися щорічно, лікування (стаціонарне та амбулаторне) давало стійкі покращення. Неодружений, тривалих стосунків не мав. Два місяці тому „втік з дому”, подорожував різними містами по усій Україні. Приїхав в Одесу, “до моря”. Почував себе добре. Був активним, кілька ночей не спав, гуляв містом, відвідував ресторани, співав, танцював, виголошував месіанські промови. Заснував в Одесі секту, щоденно збирав послідовників, яким пропагував поклоніння “сонцю і світлу”. Був перевезений до Києва родичами і госпіталізований. У психічному статусі: співає, танцює, виголошує промови, декламує вірші. На зауваження медичного персоналу не реагує. Гіперсексуальний, спить мало, майже не їсть. Активно, не дотримуючись субординації і загальноприйнятих норм поведінки спілкується з пацієнтами, медичним персоналом, відвідувачами, студентами. У хворого найбільш імовірний діагноз:

@ біполярний афективний розлад

конверсійний розлад

рекурентний депресивний розлад

обсесивний розлад

соматоформний розлад

@ аміназин

амітриптилін

трифтазин

коаксил

феназепам

@ вальпроатів

транквілізаторів

нейролептиків

вітамінів

солей літію

30-річний пацієнт, скаржиться на пригнічений настрій, втому, “розбитість” уранці. Сон поверховий, удень спостерігається сонливість. Висловлює занепокоєння, що захворів на невиліковну хворобу, через що у нього є відчуття власної неповноцінності. З роботою справляється завдяки значним вольовим зусиллям. Хворому в першу чергу необхідно призначити:

@ антидепресанти

ноотропи

транквілізатори

антипсихотики

психостимулятори

У психічному статусі 32-річного пацієнта стійке патологічне зниження настрою. Контактний, коротко, але по суті відповідає на питання. Мовна продукція вкрай лаконічна, уповільнена. Рухи скуті і загальмовані. Висловлює ідеї самозвинувачення і самоприниження. Препарати якої групи в першу чергу показані хворому?

@ антидепресанти

анксиолітики

нейролептики

транквілізатори

нормотиміки

Вкажіть групу препаратів, що застосовують для лікування маніакального збудження:

@ нейролептики

антидепресанти

антиконвульсанти

тимолептики

анксиолітики

Які препарати застосовують у фазі ремісії з метою попередження маніфестації біполярного афективного розладу?

@ нормотоніки (солі літію)

антидепресанти

транквілізатори

нейролептики

анксиолітики

Який з наведених антидепресантів є найбільш потужним інгібітором зворотного захоплення норадреналіну?

@ дезипрамін

кломіпрамін

міансерин (лерівон)

амітриптилін

меліпрамін

Який з наведених антидепресантів є найбільш потужним інгібітором зворотного захоплення серотоніну?

@ кломіпрамін (анафраніл)

сертралін (золофт)

флюоксетин (прозак)

леривон

афобазол

Який з наведених антидепресантів має найбільшу центральну холінолітичну дію?

@ амітриптилін (триптизол)

міансерин (леривон)

флюоксетин (прозак)

кломіпрамін (анафраніл)

сертралін (золофт)

Психотропна дія карбамазепіну включає все, крім:

@ антипсихотичної

антидепресивної

антиепілептичної

антиманіакальної

анксиолітичної

До денних транквілізаторів належать усі, крім:

@ лорафену (лоразепаму)

грандаксину (тофизопаму)

буспірону (буспару)

триоксазину

медазепаму (рудотелю)

До препаратів переважно гіпнотичного спектру дії належать усі, крім:

@ сигнопаму (темазепаму)

триазоламу (сомнетону)

естазоламу (домнаміду)

івадалу (золпідему)

імовану (зопіклону)

До транквілізаторів бензодіазепінової групи належать усі, крім:

@ атараксу (гідроксизину)

флунітразепаму (рогіпнолу)

бромазепаму (лексиліуму)

празепаму (деметрину)

транксену (транексу)

До транквілізаторів небензодіазепінової групи належать усі, крім:

@ нітразепаму (радедорму)

мепробамату

буспірону (буспару)

стресспланту (антарес-120)

триоксазину (триметоцину)

Л.С.Виготський розглядав дефект як:

@ соціальний вивих

соціальну аномалію

соціальну неповноцінність

соціальну обмеженість

соціальну інвалідність

Порушення письмової мови при якому не зберігається порядок складів в слові або слів у реченні, відбуваються їх перестановки називається:

@ акатографія

акатофазія

дислексія

алалія

дисграфія

Як М.Д.Ярмаченко розумів суть компенсації в дефектології:

@ як процес відновлення суспільно-особистісних функцій людини, а не функцій її окремого органа

форма пристосування організму до умов існування

мобілізація значимих резервних можливостей вищої нервової діяльності

відновлення оптимальної взаємодії організму і середовища

заміщення функцій дефективних органів

На яких засадах базується вітчизняна психологія:

@ єдності середовища та організму

дефект розглядається як окреме порушення

єдності біологічного і соціального

дефект розглядається як елемент цілісного розвитку особистості

єдності психологічного і біологічного

Стан, який виникає при насильницькому переучуванні ліворуких, шляхом просторового обмеження рухів називається:

@ декстрастрес

дистрес

декомпенсація

еустрес

стрес

Скільки етапів у своєму розвитку пройшла тифлопсихологічна теорія компенсації за О.Г.Литваком:

@ 4

Відома дослідниця Л.Гінзбург так зазначила про … “- це не колекція уламків людської психіки, а спроба зрозуміти і науково обґрунтувати феноменальну здатність нашої свідомості зберігати свою цілісність у надзвичайно складних умовах існування”:

@ спеціальна психологія

дефектологія

патопсихологія

нейропсихологія

психосоматика

Викривлення вольової активності, яке супроводжується відповідною діяльністю – негативізм, імпульсивність називається:

@ парабулія

аутизм

абулія

депресія

аутоагресія

З прізвищем якого вченого пов'язаний розвиток тифлопсихології в Україні:

@ О.М.Щербина

В.Г.Короленко

А.С.Ганджій

Н.Й.Царик

І.С.Моргуліс

Який дефект на думку Л.С.Виготського є „основним об’єктом психологічного вивчення і корекції аномального розвитку...”

@ вторинний

первинний

третинний

єдність всіх дефектів

увесь процес розвитку

Скільки видів дизонтогенезу виділив у класифікації відхилень психічного розвитку В.В.Лебединський:

@ 6

У складній структурі аномального розвитку вторинні ознаки можна розглядати як (за Л.С.Виготським):

@ прояви позитивних можливостей дитини з дефектом, що активізуються в процесі її пристосування до умов розвитку

прояви негативних можливостей дитини з дефектом, що активізуються в процесі її пристосування до умов розвитку

прояви нейтральних можливостей дитини з дефектом, що активізуються в процесі її пристосування до умов розвитку

особливості особистісного розвитку

перепони на шляху до розвитку особистості

Руховий розлад, який полягає у втраті здатності стояти, ходити при відсутності органічних пошкоджень називається:

@ абазія

адинамія

апраксія

атаксія

асинергія

Кому належать слова: “По суті між нормальними і ненормальними дітьми немає різниці , і

ті й інші – діти, у них розвиток відбувається згідно з одними й тими самими законами. Відмінність полягає лише у способах розвитку”:

@ П.Я.Трошину

Л.С.Виготському

В.М.Сорокіну

Є.П.Синьовій

В.В.Лебединському

Діяльність психолога, яка спрямована на створення комплексної системи клініко-психологічних, психолого-педагогічних і психотерапевтичних умов, що сприяють успішній адаптації дітей називається:

@ психологічний супровід дітей з порушеннями у розвитку

психологічна реабілітація дітей з порушеннями у розвитку

психологічна корекція дітей з порушеннями у розвитку

психологічна просвіта дітей з порушеннями у розвитку

психологічна компенсація дітей з порушеннями у розвитку