Психологічна допомога у кризових періодах та психологічні особливості надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях
Однією з найбільш значущих проблем клінічної психології є надання психологічної допомоги клієнтам з різноманітними життєвими проблемами, які знаходяться в кризових ситуаціях, а також пацієнтам ії соматичними і психічними захворюваннями, що мають невротичні, психосоматичні розлади, девіації та особистісні аномалії.
Під психологічною допомогою розуміється надання людині інформації про його психічний стан, причини і механізми появи психологічних феноменів психопатологічних симптомів чи синдромів, а також активний цілеспрямований психологічний вплив на індивіда з метою гармонізації його життя, адаптації до соціального оточення, купірування психопатологічної симптоматики і реконструкції особистості для формування фрустраційної толерантності, стресо- і неврозостойкості.
Психологічна допомога є практичною реалізацією теоретичних пошуків клінічного психолога на основі наукового аналізу психічного стану та індивідуальних психологічних особливостей людини, типів його реагування на різні фруструючі події, у першу чергу, хвороби і конфліктні ситуації.
Виділяють три види психологічної допомоги:
1. Психологічне консультування;
2. Психокорекція;
3. Психотерапія;
Під психологічним консультуванням розуміється проведення аналізу психічного стану клієнта з використанням різних методів психологічної діагностики (інтерв’ю, експеримент та інш.) з наданням йому об’єктивних даних і наукових інтерпретацій, а також процес навчання навичкам психологічного захисту і засобам нормалізації свого емоційного стану.
Психологічна корекція базується на консультуванні і припускає цілеспрямований активний психологічний вплив на пацієнта з метою приведення його психічного стану до норми у випадку діагностики в нього будь–яких особистісних аномалій, а також процес для освоєння ним якої–небудь діяльності. Психокорекція це діяльність спеціаліста по виправленню тих особливостей особистості, які не є оптимальними для неї
Психотерапія – є видом активного психологічного впливу на пацієнта, котрий має психопатологічні симптоми і синдроми й перебуває у стані кризи, фрустрації, стресу.
Клінічний психолог має бути обізнаним у різних видах психологічної допомоги і впливу на пацієнта, при цьому в його компетенцію входить не тільки розробка плану обстеження, винесення експертного висновку, але і вибір найбільш адекватних і ефективних способів надання психологічної допомоги.
Список літератури
1. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. — Л., 1969.
2. Ананьев В. А. Введение в психологию здоровья. — СПб, 1998.
3. Бауэр М. Психиатрия. Психосоматика. Психотерапия. - М.: - 1999. – 504 с. 4.
4. Ремшмидт Х. Детская и подростковая психиатрия - М.: ЭКСМО. - 1999. – 624 с.
5. Бизюк А. П. Основы нейропсихологии. — СПб, 2001.
6. Бобров А.С. Затяжная непсихотическая ипохондрия в практике врачебно-трудовой экспертизы. М.: Медицина, 1984.
7. Бухановский. А. О. Кутявин, Ю. А. Литвак. М. Е. Общая психопатология: Пособие для врачей. - 2 е изд., перераб. и доп. – Ростов н-Д.:Издво-во ЛРНЦ “Феникс”, 1998.
8. Гиндикин В. Я., Семке В. Я. Соматика и психика. — М., 1998.
9. Добжанский Т. Вопросы внутренней патологии у психически больных. М.: Медицина, 1973.
10. Дозвіл конфлікту. Журнал “Кентавр” №4, 1994
11. Дробижев М.Ю. Нозогении (психогенные реакции) у больных соматической патологией: Автореф. дис. д-ра мед. наук. М., 2000.
12. Жариков Н.М., Тюльпин Ю.Г. Психиатрия: Учебник. - М.: Медицина, 2000.
13. Загальна та медична психологія (практикум) Під ред. професора І. Д. Спіріної, професора І. С. Вітенко, Дніпропетровськ АРТ–прес, 2002.
14. Зигер В., Ланг Л. “Керувати без конфліктів” М, 1990
15. Кабанов М. М., Личко А. Е., Смирнов В. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. — Л., 1983.
16. Карвасарский Б. Д. Медицинская психология. Л., 1982.
17. Карвасарский Б. Д. Психотерапия. – М., 2002
18. Карл Густав Юнг «Аналітична психологія»; «Мартис»; М.; 1997
19. Конфлікт зі знаком “плюс”” Журнал “Бізнес” №3,4, 1994
20. Коркина М.В., Лакосина Н.Д., Личко А.Е. Психиатрия: Учебник – М. Медицина, 1995.
21. Краткий психологический словарь, 1985, С. 161-162
22. Лебедев Б.А., Крылов В.И., Незнанов Н.Г. Особенности формирования внутренней картины болезни у больных эндогенными психозами. Журн. невропатол. и психиатр. 1991; 5:56–58
23. Левітів Н.Д. “Психологія характеру”. – М.: изд. ВЛАДОС, 1997.
24. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность. — М., 1977.
25. Лічко А. Е. Підліткова психіатрія: (Керівництво для лікарів).—Л.: Медицина, 1979.
26. Любан-Плоцца Б., Пёльдингер В., Крёгер Ф., Ледерах-Хофман К. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. — СПб, 2000.
27. Международная классификация болезней (10-й пересмотр): МКБ-10. Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике: Пер. на рус. яз. под ред. Ю.Л.Нуллера, С.Ю. Циркина/ Всемир. Орг. Здравоохранения. - К.: Факт, 1999.
28. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология, Москва “МЕДпресс–информ”, 2005
29. Михайлов Б. В., Табачников С. И., Витенко И. С., Чугунов В. В. Психотерапия. – Харьков: ОКО, 2002
30. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. — М., 1994.
31. Немов Р.С. Психологія.- М.: изд. ВЛАДОС, 1997.
32. Общая и соціальная психологія. Практикум (под редакцией Н.Д. Твороговой. – М.: ООО “Медицинское информационное агентсво”, 1977. – 374с.
33. Петровский А. В. История советской психологии. — М., 1967.
34. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б. Д. Карвасарского. — СПб, 2000.
35. Рогов Е.И. Общая психология. – М.: изд. ВЛАДОС, 1998.
36. Романова В.Я., Гиппенрейдера Ю.Б Психологія індивідуальних розходжень ТЕКСТИ., - М. изд-во МГУ, 1982
37. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — СПб., 1998.
38. Рубинштейн С. Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт применения их в клинике. — СПБ, 1998.
39. Сидоров П. И., Парняков А. В. Введение в клиническую психологию. В 2 томах. — М.-Екатеринбург, 2000.
40. Сидоров П. И., Парняков А. В. Клиническая психология. – М., ГЭОТАР МЕД, 2002
41. Скотт Дж. “Сила розуму. Способи дозволу конфліктів.” Спб, 1993
42. Словник по психології; Ж. Лапланж, ж.-б. Попталис; М.; Вища школа; 1996
43. Соложенкин В. В. Психологические основы врачебной деятельности. М., 1997.
44. Сэдок Б. Клиническая психиатрия - М.: Медицина. - Т. 1, 1998. – 672 с.
45. Сэдок Б. Психиатрия: Пер. с англ. – М.: 2000.- 513 с.
46. Тюльпин Ю.Г. Медицинская психология, Москва “Медицина”, 2004
47. Урсова Л.Г. Вопросы патогенеза, клиники и лечения психических расстройств, возникших в связи с перенесенным инфарктом миокарда. В кн.: Терапия психических заболеваний. М.,1968.
48. Філософський словник; За редакцією И.Т. Фролова; М.; 1995
49. Фэйр М. “Виграти може кожен” М, 1992
50. Шульц Д., Шульц С. Э. История современной психологии. — СПб, 1998.
51. Druss BG, Bradford WD, Rosenheck RA, Radford MJ, Krumholz HM. Quality of medical care and excess mortality in older patients with mental disorders. Arch Gen Psychiatry. 2001 Jun;58(6):565–72.
52. Enger C, Weatherby L, Reynolds RF, Glasser DB, Walker AM. Serious cardiovascular events and mortality among patients with schizophrenia. J Nerv Ment Dis. 2004 Jan;192(1):19–27.
53. Harrison CM, Britt HC. Prescriptions for antipsychotics in general practice. Med J Aust 2003;178(9):468–9.
54. McCreadie R. Diet, smoking and cardiovascular risk in people with schizophrenia. Brit Journ of Psychiatry. 2003;113:534–53.
55. Rickelman BL. Anosognosia in individuals with schizophrenia: toward recovery of insight. Ment Healt Nurs.2004 Apr–May;25(3):227–42.
56. Straus SM, Bleumink GS, Dieleman JP, van der Lei J, Jong GW, Sturkenboom MC, Stricker BN. Antipsychotics and the risk of sudden cardiac death. Arch Intern Med. 2004 Jun 28;164(12):1293–7.