Умова задачі. Вихідні дані для розрахунків наведені у таблиці 6.2

Лабораторна робота №6

Тема:Аналіз АВС та XYZ–аналіз

Мета: Засвоїти методи класифікації запасів з метою управління товарними запасами.

Теоретичні відомості

У практичній діяльності підприємств, для виконання наміченої виробничої програми, заготовлюються багато видів ресурсів. Якщо порівнювати вартість окремих ресурсів з загальною вартістю всіх, то вони мають різну питому вагу. В моделі АВС всі ресурси поділяють на три класи: А, В, С. До Класу А відносять по черзі ( в порядку зменшення питомої ваги) ресурси доти, доки загальна питома вага сукупності ресурсів не досягне 80%. До класу В відносять таким же чином наступні ресурси, доки їх загальна питома вага в загальній потребі ресурсів не досягне 15%, а разом із класом А 95% і до класу С відносять види ресурсів не віднесені до класів А та В.

По запасам групи А обов’язково розраховують економічний розмір поставки (ЕРП).

По запасам класу В їх переглядають один раз у квартал чи на півроку, тобто роблять 2-4 замовлень на рік.

По запасам класу С планують одну поставку в 1-2 роки.

Крім аналізу АВС застосовують також аналіз ХУZ. Цей аналіз заснований на групуванні запасів залежно від рівномірності попиту і точності його прогнозування.

Рівномірність попиту оцінюють шляхом розрахунку коефіцієнта варіації за кожним видом запасів:

К_{варіації}= = , (6.1)

де Q – дисперсія;

V – значення попиту у фіксований час чи відрізок часу;

M, m – середнє значення попиту;

N – кількість спостережень.

До групи Х відносяться запаси, де К_{варіації} 0,1.

До групи У відносять запаси, де 0,1 < К_{варіації} 0,25.

До групи Z відносять запаси, де К_{варіації} >0,25.

Розрахований коефіцієнт варіації дозволяє враховувати нерівномірність попиту при укладанні контрактів на поставки.

Досить добрий результат дає можливість спільного застосування методів АВС і ХУZ.

Таблиця 6.1 – Зведена матриця аналізу АВС та ХУZ

	Х	У	Z
А	ступінь надійності прогнозу	середній
В		середній
С		середній

Для управління виробничими запасами застосовують і більш складні математичні моделі, наприклад, математичні моделі виробничого процесу або моделі планування матеріальних потреб (ПМП). Вхідними даними для таких моделей є розмір торгових угод, витрати ресурсів та їх зберігання, інші витрати виробництва. ЕРЗ є складовою частиною моделі виробничого процесу. Для роботи з цими моделями використовують комп'ютери. При використанні моделей слід враховувати, що, якщо якісь вхідні параметри, на основі яких вирішується задача, непередбачувані або не введені, то необхідно бути уважним до результатів розрахунків. В таких випадках треба керуватись здоровим глуздом. У будь-якому випадку необхідно проводити логічний аналіз отриманих результатів.

Хід роботи

Умова задачі. Вихідні дані для розрахунків наведені у таблиці 6.2.

Таблиця - 6.2 Попит на запаси , грн.

Місяці	Види запасів
А	Б	В	Г	Д	Є	Ж	З	И	К
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень

Завдання студентам:

1. на підставі наведених у таблиці даних зробити аналіз АВС та XYZ;

2. рознести запаси у зведену матрицю та зробити висновки по управлінню вказаними запасами;

3. пояснити, як можна ефективно застосовувати такий аналіз у промисловості, торгівлі.

1. Знайдемо попит за рік на різні види запасів (таблиця 6.3).

Таблиця 6.3 – Попит за рік на різні види запасів

Попит за рік	Види запасів
А	Б	В	Г	Д	Є	Ж	З	И	К

Знайдемо питому вагу попиту на кожний вид запасів в загальному обсязі попиту та поділимо запаси на групи А, В та С (таблиця 6.4).

Таблиця 6.4 – Аналіз АВС

Вид запасу	Питома вага запасу в їх загальній вартості, %	Питома вага запасів з першого по вказаний в найменуванні, %	Віднесення ресурсу до класу
Б	32,0666	32,0666	А
А	21,3033	53,3699	А
Ж	16,0333	69,4032	А
В	10,62932	80,03251	А
Є	5,609422	85,64193	В
З	5,448642	91,09058	В
Д	4,249494	95,34007	В
Г	3,778321	99,11839	С
К	0,535485	99,65388	С
И	0,346123		С

Таблиця 6.5 – Аналіз XYZ

Вид запасу	Коефіцієнти варіації	Віднесення ресурсу до класу
А	0,086005	X
Б	0,012532	X
В	0,134716	Y
Г	0,083616	X
Д	0,043266	X
Є	0,824183	Z
Ж	0,068854	X
З	0,101056	X
И	0,493158	Z
К	0,041156	X

2.Рознесемо записи у зведену матрицю (таблиця 6.6).

Таблиця 6.6 – Зведена матриця

	X	Y	Z
Б	К	Д	Ж	Г	А	З	В	И	Є
A	Б	+
А						+
Ж				+
В								+
В	Є									+
З							+
Д			+
С	Г					+
К		+
И									+

Висновок: Таким чином, для ресурсів класу А (Б, А, Ж, В) необхідно розраховувати економічний розмір поставок і точно контролювати та на основі контролю систематично регулювати величину запасів. По запасам класу В (Є, З, Д) величини запасів потрібно переглядати один раз у квартал чи півріччя. По ресурсам класу С (Г, К, И) розмір повторного замовлення розраховують таким чином, щоб поставки здійснювались на протязі одного-двох років і перевірка наявних запасів проводиться один раз на рік.

Попит на запаси класу X (Б, К, Д, Ж, Г, А, З) є однорідним, тобто прогнози щодо попиту на ці види запасів у майбутньому, зроблені на основі наведених даних, будуть надійними. Це особливо важливо для запасів Г і К (клас С), оскільки їх поставки плануються один раз в один, два роки. Надійність прогнозу величини попиту по класу Y (запас В) є середньою, однак систематичне регулювання величини цього запасу (як запасу класу А) дозволить запобігти необґрунтованим витратам, пов’язаним з надмірним надлишком чи нестачею цього запасу. Надійність прогнозу величини попиту по класу Z (И, Є) є низькою, тобто попит на ці запаси не є стабільним, тому підприємству при плануванні кожної нової партії закупки даних запасів необхідно переглядати зміну тенденцій у попиті.

Слід зауважити, що попит на різні запаси як і їх ціна можуть змінюватись з часом, тому підприємству необхідно з певною періодичністю переглядати розподіл запасів по різним групам.

Даний аналіз є ефективним при застосуванні його у промисловості і в торгівлі. Він допомагає правильно розподілити увагу керівництва до управління різними видами запасів, що в свою чергу допоможе йому забезпечити в потрібний момент потрібну кількість матеріалів для виробництва запланованої продукції (продажу товарів) з найменшими витратами.