Способи висотної побудови проектних точок і ліній, системи відміток висотного будинку

А)За способом геометричного нівелювання позначку на дно глибокого котловану передають за схемою.

На спеціальному кронштейні підвішують ролетку з тягарем. Рейки встановлюють на репер та на точці В на дні котловану. Одночасно встановлюють нівеліри на станціях 1 та 2 і приводять в робоче положення. Беруть відлікиa, b, c, d.При використанні електронних теодолітів і тахеометрів можна одразу отримати значення позначки дна котловану.За формулою: визначають позначку дна котловану. . Репери на монтажному обрії називають робочими.У котловані осі закріплюють тимчасовими знаками на дні або на укосах.

Б)

 

Методом тригонометричного нівелювання передачу позначки у глибокий котлован виконують з схемою.

Теодоліт встановлюють на репері чи точці з відомими позначкою HRP, рейку на дні котловану в точці В . вимірюють на висоті b нахилену відстань Dна кут нахилу візирної осі v. Шукана позначка точки В обчислюється за формулою:

d=1/2Dcos2v/2; і – висота теодоліта,

b- висота наведення візирної осі на рейку.

Для підвищення точності визначення позначки точки В (Нв) використовують теодоліт з віддалемірною насадкою, що значно підвищує точність вимірюваня довжини лінії D.

Для контролю позначки на дно котловану передають двічі ( від двох реперів). Похибка винесення не повинна перевищувати +-1 см.

31.Способи планової побудови проектних точок і ліній, розмічувальне креслення червоних ліній

Створно-лінійну засічку

При застосуванні теодолітів зі світловіддалемірами чи електронних тахеометрів використовують створно-лінійну засічку

 
С
 
d
 
 
A
B
 

 

 

 


Коли закріплено вихідні точки створу АВ, на якому знаходиться проектну положення точки С на відстані d, то в точці А встановлюють прилад і приводять у робоче положення . У точці В центрують марку чи віху . зоровою трубою візують по створу АВ. У попередньо винесеній точці С встановлюють відбивач і вимірюють відстань dв . визначають рызницю ∆d=dпр-dв . . потім відбивач зміщують за допомогою лінійки або рулетки і знову контролюють відстань dв. якщо різниця ∆d знаходиться у межах заданої проектом точності, то закріплюють точку С, сумістивши її з напрямом візирної осі труби теодоліта.

Спосіб полярних кооординат

Спосіб полярних координат широко застосовують при розбивці осей будинків, споруд і конструкцій з пунктів теодолітних або полігонометричних ходів, коли ці пункти розташовані порівняно недалеко від точок, що виносять у натуру.

У цьому способі положення проектної точки C знаходять на місцевості шляхом відкладення від напрямку АВ проектного кута β і відстані S.

Проектний кут β виносять при двох положеннях вертикального круга ( КП і КЛ) і беруть середнє положення радіуса-вектора d. Відстань S вимірюють стрічкою , рулеткою, електронною рулеткою, світловіддалемірами.

Спосіб прямокутних координат

Найчастіше спосіб прямокутних координат застосовується при розмічуванні промислових і цивільних будинків, а також споруд від пунктів будівельної сітки чи червоних ліній вулиць та проїздів.

Розмічування на місцевості точки С способом прямокутних координат при визначених довжинах перепендикулярів d1 і d2 складається з таких дій:

 

С
d2
270o
90o
B
A
d1
E

1) По створу вихідної сторони геодезичної основи (будівельної сітки) по лінії АВ відкладають відрізок d1.

2) В отриманій точці Е за допомогою теодоліта (еккера – при невисокій точності розмічувальних робіт) відкладають кут 90о від лінії ЕА або 270о від лінії ЕВ.

Рекомендується будувати кут від довшої сторони.

3) Вздовж отриманого перпендикулярного напряму відкладають проектну відстань d2 і отримують проектне положення шуканої точки С.

Лінії d1 і d2 вимірюють мірною стрічкою , рулеткою, електронною релуткою. Довжина перпендикуляра d2не повинна перевищувати довжини мірного приладу.

C
I
I
II
II

 

 


 


 

 

Спосіб лінійної засічки

Точка С в способі розмічування лінійною засічкою визначається перетином дуг проектних відстаней d1 і d2, віддалених від двох опорних пунктів Aі В розміщених по створу лінії геодезичної основи

d1
b2
b
B
A
С

 

 


Для зручності виконання геодезичних розмічувальних робіт, уникнення можливих похибок за результатами геодезичної підготовки проекту розробляють (складають) розмічувальні креслення.Червоними лініями називають границі між всіма видами вулиць (проїздів) і основними містоутворюючими елементами: зонами житлової забудови й водних басейнів, промисловими, зеленими, технічної зонами.Червоні лінії складаються із прямих ліній і сполучених кругових кривих. До елементів, що визначають технічний зміст проекту, відносять: довжину червоних ліній між кутами кварталів або границями мікрорайонів, ширину проїздів, величину кутів між червоними лініями, Червоні лінії й осі проїздів переносять у натуру від пунктів існуючого або спеціально створюваного для цієї мети геодезичного обґрунтування міста.ліній іноді спочатку виносять осі проектованих й існуючих проїздів, а вже від них - червоні лінії.Точки червоної лінії й осі проїзду закріплюють у натурі тимчасовими знаками: дерев'яними колами, милицями, металевими штирями й трубками. Установку штирів і трубок у землю роблять на бетоні. На забудованій території, крім закріплення знаками, роблять відкраску червоній лінії або осі проїзду на будовах й інших предметах місцевості, з якими лінії перетинаються.