Підвищення економічної ефективності виробництва озимої пшениці в підприємстві
Основний розвиток сучасного сільського господарства спрямований на застосування енергоощадних технологій та систем точного землеробства, які при менших затратах дають можливість отримати більший прибуток, що не завжди є рівноцінним більшому врожаю. Отже, основна ціль агровиробника – отримати максимальний врожай при оптимальних затратах і в результаті максимальний прибуток.
В умовах інтеграції АПК України в світову економіку основним завданням розвитку зернового виробництва є інтенсифікація, спрямована на підвищення урожайності зернових культур, прискорення її адаптації до ринкових умов, забезпечення виробництва конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. У розвитку інтенсифікації зернового господарства найефективнішим інструментом є сорт.
Потенційні можливості сучасних сортів зернових культур дуже високі. Зокрема, основної зернової культури - озимої пшениці.
Стосовно інтенсивних технологій, то під ними слід розуміти систему агротехнічних прийомів, які спрямовані на максимально повне розкриття генетичного потенціалу сортів за рахунок підвищення ефективності використання природних і антропогенних факторів.
Слід зазначити, що ресурсозбереження передбачає не спрощення технологій, а обґрунтоване використання природних умов, раціональне застосування тієї чи іншої системи обробітку ґрунту, удобрення захисту рослин та інших агротехнічних заходів, які забезпечать найменші витрати матеріально-технічних засобів і праці та екологічну безпеку. Такий стратегічний напрям ставить на мету на отримання максимально високих урожаїв, а створення усіх передумов для організації стабільного високорентабельного зернового виробництва [14].
Величина енергозатрат значною мірою залежить від способу обробітку ґрунту. Основним принципом енергозберігаючих технологій є відмова від обертання шару ґрунту за допомогою плуга, як найбільш енергоємної операції, і заміна оранки поверхневим обробітком дисковими знаряддями або культиваторами, чи безполицевий обробіток грунторозпушувачами, а також впровадження прямої сівби [6].
Енергоощадними елементами технології вирощування озимої пшениці є:
- технологія поверхневого обробітку ґрунту без привертання скиби зі збереженням поверхні поля частини післяжнивних решток важкими дисковими знаряддями або агрегатами безполицевого обробітку ґрунту; передпосівна підготовка ґрунту комбінованими машинно-тракторними агрегатами та сівба рядковими сівалками з пневмомеханічною центральною висівною системою;
- технологія мінімального обробітку ґрунту, що включає поверхневий обробіток важкими дисковими знаряддя або важкими культиваторами і сівба комбінованими МТА з суміщенням технологічних операцій передпосівної підготовки ґрунту та сівби або сівалками комбінованого типу для прямої сівби;
- технологія нульового обробітку (без обробітку ґрунту і сівбою сівалками комбінованого типу для прямої сівби) [7].
Реалізація інноваційних ресурсозберігаючих технологій потребує забезпечення галузі сучасними технологічними засобами для якісного виконання в оптимальні строки всього обсягу технологічних операцій з вирощування і збирання озимої пшениці.
Ми пропонуємо шляхи підвищення ефективності виробництва зерна озимої пшениці, які забезпечать подальше збільшення обсягів виробництва продукції і зменшать витрати на її одиницю. А саме:
- поліпшення використання землі, підвищення її родючості;
- впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;
- поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції;
- раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;
- підвищення якості і збереження виробленої продукції;
- широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці;
- впровадження нового сорту озимої пшениці «Миронівська 65» і позбавлення від старого сорту «Подолянка»
- впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва.
Використання ресурсозберігаючих технологій вирощування зернових є основою інноваційного розвитку галузі, а саме: забезпечують економію ресурсів, підвищення урожайності культур, поліпшення якості продукції, підвищення родючості ґрунтів, знижують залежність урожаю від погодних умов.
Тому доцільно запропонувати підприємству впровадження ресурсозберігаючих технологій виробництва на прикладі пшениці озимої (табл. 2,5).
Таблиця 2.5