МЕТОДОЛОГО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКВТІВ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ ТА АКСЕЛИРАЦІЇ
Між запланованими автономними витратами і рівноважним ВВП існує не проста, а помножена залежність, яка вимірюється мультиплікатором витрат. Він показує, на скільки одиниць змінюється ВВП у разі зміни автономних витрат на одиницю. Щоб розкрити залежність між ВВП та автономними витратами, слід врахувати відмінність між автономними та індуційованими витратами у складі запланованих сукупних витрат. До автономних належать витрати, які не залежать від доходу; до індуційованих — витрати, що змінюються внаслідок зміни доходу.
Мультиплікатор витрат належать до ключових категорій макроекономічної теорії. Але щоб розкрити його зміст слід попередньо розглянути зв’язок між рівноважним ВВП і окремими компонентами запланованих сукупних витрат.[16]
Незважаючи на різноманіття запропонованих видів та моделей мультиплікатора, для цілей цього дослідження всі методи розрахунку можна умовно розділити на дві групи: методи прямого рахунку і методи, засновані на матриці міжгалузевого балансу.
Оскільки нас цікавлять мультиплікативні ефекти від імпульсу розвитку в конкретних секторах економіки, то у сфері транспортної діяльності класичний скалярний мультиплікатор кейнсіанської моделі не становить інтересу, оскільки не відбиває специфіки окремих галузей та має єдине значення для національної економіки. Тому для підвищення точності, під час розгляду цієї проблеми необхідно побудувати матричні мультиплікатори, що використовувались у методі «Витрати-випуск». Вперше цей підхід теоретично обґрунтував, а потім практично розрахував В.В. Леонтьєв.[17]
Для оцінювання впливу змін в окремих секторах на загальну економічну динаміку необхідно використовувати інструментарій, що ґрунтується на розрахунку мультиплікативних ефектів. У рамках макроекономічного аналізу можуть розрізнятися виробничі та інвестиційні мультиплікатори.
Виробничий мультиплікатор показує, як зміниться валовий випуск в економіці за рахунок збільшення випуску певної галузі або за рахунок зменшення цін у ній. Результат дії виробничого мультиплікатора можна розкласти на складові: безпосередні ефекти в результаті зростання виробництва в цій галузі; додаткові ефекти за рахунок міжгалузевих зв’язків; ефекти від розподілу доходів.[18]
Інвестиційний мультиплікатор показує, як зміниться валовий випуск в економіці за рахунок збільшення інвестицій в основний капітал певної галузі. Сутність інвестиційного мультиплікатора полягає в тому, що первинне вкладення капіталу створює тенденцію до збільшення загального доходу в усіх суміжних галузях на суму, що перевищує початкові інвестиції.
Мультиплікативний ефект – добуток мультиплікатора на зміну фактора. Він відображає ефект від збільшення (зменшення) показників в аналізованому виді діяльності з урахуванням його внеску в економічну динаміку.
Проте велика величина мультиплікатора не завжди означає високий мультиплікативний ефект. Необхідно враховувати також, що галузі економіки мають різну вагу в сумарному валовому випуску. Вид діяльності, який має високий коефіцієнт мультиплікатора, але відносно меншу вагу в економіці, повинен володіти меншим мультиплікативним ефектом у порівнянні з більш значущою галуззю. Розрахунок долі випуску окремих галузей у сумарному валовому випуску наведено в Таблиці 2.1.
Наявність інформації про виробництво, розподіл продукції та додану вартість робить міжгалузевий баланс унікальним інструментом аналізу міжгалузевих взаємодій. Автор таблиці «Витрати – випуск» В.В. Леонтьєв зазначає, що ця модель показує потоки товарів і послуг між різними галузями економіки певної країни.[19] Оскільки при цьому дотримується рівність валових випусків як по рядку (розподіл продукції), так і по стовпцю (структура витрат), виникає можливість аналізувати наслідки зміни ситуації в одному секторі економіки на інші й економіку в цілому.
Таблиця 2.1
Доля випуску галузі у сумарному валовому випуску, %
| Галузі економіки | У випуску в ринкових цінах | У випуску в основних цінах |
| Сільське господарство, мисливство, лісове господарство | 8,07 | 8,13 |
| Рибальство, рибництво | 0,07 | 0,04 |
| Добувна промисловість | 5,03 | 4,93 |
| Переробна промисловість | 41,32 | 34,00 |
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 3,88 | 4,33 |
| Будівництво | 3,62 | 4,14 |
| Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 10,38 | 12,29 |
| Діяльність готелів та ресторанів | 0,85 | 0,95 |
| Діяльність транспорту та зв’язку, в тому числі: · діяльність транспорту; · діяльність зв’язку | 7,63 5,95 1,68 | 8,77 6,84 1,93 |
| Фінансова діяльність | 3,38 | 3,99 |
Продовження табл. 2.1
| Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | 6,54 | 7,63 |
| Державне управління | 2,57 | 3,05 |
| Освіта | 3,02 | 3,51 |
| Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 2,29 | 2,69 |
| Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту | 1,35 | 1,55 |
Розрахунок мультиплікатора В.В. Леонтьєва проводиться за допомогою матриці повних матеріальних витрат продукції і-тої галузі на виробництво одиниці продукції j-тої галузі (Е–А)-1, яка розраховується на основі одиничної матриці Е та матриці коефіцієнтів прямих матеріальних витрат А. Розрахунок матричних мультиплікаторів на основі таблиці «Витрати-випуск» за 2010 рік наведено в Таблиці 2.2.[20]
Таблиця 2.2